Рішення

від 11.10.2016 по справі 492/484/16-ц

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №492/484/16-ц

Провадження №2/492/389/16

У К Р А Ї Н А

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Крутової О. М.,

при секретарі судового засідання Іванової Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОПРАЙМ ХОЛДИНГ про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

13.04.2016 р. ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач) звернулась до суду з позовом до ТОВ АГРОПРАЙМ ХОЛДИНГ (далі за текстом - відповідач) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасувавши його реєстрацію в Арцизькому районному виробничому відділі Одеської регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру від 14.10.2009 р. за номером 040951300099.

01.07.2016 р. позивач звернулась до суду ще з одним позовом до відповідача про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 25.04.2014 р.

09.08.2016 р. Арцизьким районним судом Одеської області, за клопотанням представника позивача, прийнято рішення про об'єднання в одне провадження кількох позовних вимог, відповідно до ч. 1 ст. 126 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України).

В обґрунтування позовів позивач зазначила, що вона є власником земельних ділянок площею 6,45 га та 6,1384 га за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Веселокутської сільської ради Арцизького району Одеської області. Між позивачем та відповідачем від 14.08.2009 р. та від 25.04.2014 р. укладені договори оренди земельних ділянок.

Позивач вважає, що вказані договори оренди земельних ділянок підлягають визнанню недійсними, з підстав відсутності в них деяких істотних умов, передбачених статтею 15 Закону України Про оренду землі , а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 вказаного Закону.

В судовому засіданні представник позивача позови підтримав.

Представник відповідача позови не визнав, просив у позовах відмовити, до спірних правовідносин застосувати строк позовної давності. Надав заперечення до суду, в яких послався на те, що усі істотні умови передбачені чинним законодавством наявні у договорах оренди землі. Під час державної реєстрації договори оренди землі перевірялися на відповідність усіх істотних умов, які ставляться до даної категорії договорів, з посиланням на норми ст. 18 Закону України Про оренду землі . Позивач протягом усього часу отримував плату за надання в оренду земельних ділянок, що свідчить про виконання умов спірних договорів. Крім того, відповідач вважає, що позивач пропустив загальний строк позовної давності для захисту свого порушеного права, який складає три роки (Т 1, а. с. 29, 30; Т 2, а. с. 36, 37 ).

30.08.2016 р. відповідач надав до суду додаткові заперечення, в яких зазначає що перед позивачем належним чином виконує обов'язки за договором оренди, вважає позовні вимоги надуманими (Т 2, а. с. 41).

09.08.2016 р. у судовому засідання перед початком розгляду справи по суті, при вирішенні питання про склад осіб, які братимуть участь у справі було з'ясовано питання про доцільність виключення з числа учасників по даному цивільному провадженню третьої особи - Арцизький районний виробничий відділ Одеської регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру .

Заслухавши пояснення учасників цивільного процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою статті 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок площею 6,45 га та 6,1384 га за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться території Веселокутської сільської ради Арцизького району Одеської області. Наведене підтверджується копіями державних актів: серії ЯГ №919111 на право власності на земельну ділянку площею 6,45 га (Т 1, а. с. 12), на право власності на земельну ділянку площею 6,1384 га серії ЯЛ №252015 (Т 2, а. с. 11).

Як вбачається з договору оренди землі від 14.08.2009 р. ОСОБА_1 (орендодавець) надала ТОВ АГРОПРАЙМ ХОЛДИНГ (орендарю) в строкове платне користування земельну ділянку для виробництва сільськогосподарської продукції, розташовану на території Веселокутського сільської ради Арцизького району Одеської області, площею 6,45 га ( Т 1, а. с. 8-11). Цей договір зареєстрований 14.10.2009 р. в Арцизькому районному виробничому відділі Одеської регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру за номером 040951300099 (Т 1, а. с. 11).

Далі, 25.04.2014 р. ОСОБА_1 (орендодавець) надала ТОВ АГРОПРАЙМ ХОЛДИНГ (орендарю) в строкове платне користування ще одну земельну ділянку для товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Веселокутського сільської ради Арцизького району Одеської області, площею 6,1384 га. Даний договір не зареєстрований у встановленому законом порядку (Т 2, а. с. 7-10).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 792 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно до ст. 14 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

За правилами ст. 17 Закону України Про оренду землі об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Суд звертає увагу, що державна реєстрація договору оренди земельної ділянки не позбавляє можливості заінтересованих осіб звернутися до суду з позовом про недійсність правочину. А тому, є необґрунтованим посилання представника відповідача на факт державної реєстрації спірного договору оренди, який виключає наявність будь-яких порушень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 35 Закону України Про оренду землі спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Згідно положень ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17,19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

При укладенні договору оренди земельної ділянки від 14.08.2009 р., пунктом 23 визначено про можливість поліпшення стану земельних ділянок орендарем за письмовою згодою з орендодавцем, дані витрати підлягають відшкодуванню (Т.1, а. с. 9) Однак в порушення вказаного пункту договору, орендарем ніколи не надавались для погодження з орендодавцем окремі письмові угоди, незважаючи на те, що орендарем постійно проводяться роботи з поліпшення стану вказаної земельної ділянки.

Пунктом 29 у спірному договорі від 14.08.2009 р. та пунктом 27 у спірному договорі від 25.04.2014 р. визначено право орендаря самостійно (без погодження з орендодавцем) вирішувати питання відчуження, передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що порушує права орендодавця та суперечить вимогам Закону. Слід зазначити, що договори оренди не містять умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки (Т 1, а. с. 9, 10; Т 2, а. с. 9).

Відповідно до ч. 5 ст. 93 Земельного кодексу України (далі за текстом - ЗК України) право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк 50 років, крім випадків, визначених законом.

Згідно ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною. Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 16 ЦК України, згідно якої способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

У частині першій статті 215 ЦК України зазначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно роз'яснень, що містяться в пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними вбачається, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В силу частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є, в тому числі і умови, що визначені законом як істотні. Істотні умови договору оренди землі встановлені статтею 15 Закону України Про оренду землі . Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини, щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. У разі відсутності в договорі оренди землі хоча б однієї з істотних його умов такий договір підлягає визнанню недійсним.

Вищевказаний висновок викладений у постанові Верховного суду України від 06.02.2012 р. у справі №6-104цс11 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Також, суд не приймає до уваги пояснення представника відповідача про те, що позивач отримувала орендну плату (Т 2, а. с. 42, 43, 45, 46), так як ці пояснення не мають правового значення для вирішення даного спору, оскільки предметом позову є недійсність правочину, при якому перевіряється дотримання істотних умов договору саме у момент його укладення.

Не підлягає задоволенню заява відповідача про застосування положень про строк позовної давності по спірному договору оренди від 14.08.2009 р., оскільки відповідач використовує земельну ділянку позивача, заперечує про недійсність правочину, тобто порушення прав позивача триває й на даний час, - а тому є безпідставним визначати перебіг позовної давності від дати укладення спірного договору або від дати його державної реєстрації.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку що вчиненні правочини не відповідають вимогам закону та порушують права позивача, тому наявними є підстави для визнання договорів оренди землі від 14.08.2009 р., від 25.04.2014 р. - недійсними.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, судовий збір у розмірі 551,20 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 203, 215, 216, 638, 792 ЦК України, ст. ст. 13-15, 35 Закону України Про оренду землі , ст. ст. 9, 152 Земельного кодексу України, ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-228, 360-7 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 14.08.2009 р. між ОСОБА_2 (і/н НОМЕР_1) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОПРАЙМ ХОЛДИНГ (КОД ЄДРПОУ 36233605), зареєстрованому у Арцизькому районному виробничому відділі Одеської регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру від 14.10.2009 р. за номером 040951300099.

Скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 14.08.2009 р. за номером 040951300099.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 25.04.2014 р. між ОСОБА_2 (і/н НОМЕР_1) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОПРАЙМ ХОЛДИНГ (КОД ЄДРПОУ 36233605).

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОПРАЙМ ХОЛДИНГ (КОД ЄДРПОУ 36233605) на користь ОСОБА_1 (і/н НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 551,20 (п'ятсот п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання в 10 (десяти) денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Сторони, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Повідомити сторони, що повний текст рішення буде виготовлено 17.10. 2016 р.

Суддя О. М. Крутова