Ухвала

від 11.10.2018 по справі 703/3704/18

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/3704/18

2/703/2073/18

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 жовтня 2018 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Борєйко О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа: Попівська сільська рада Смілянського району Черкаської області, про визнання права на земельну ділянку за давністю користування (набувальною давністю),

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа: Попівська сільська рада Смілянського району Черкаської області, в якому просить визнати за нею набуття права на земельну ділянку, кадастровий номер - 7123787000:02:000:0834, площею 1,2 га, що знаходиться в адміністративних межах Попівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, за давністю користування (набувальна давність) та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки у власність.

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі за вищевказаним позовом встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 подана з порушенням вимог ст.175 та ст.177 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.6 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1, вона просить суд визнати за нею право набуття права на земельну ділянку.

Разом з тим, з вищевказаної позовної вимоги суд позбавлений об'єктивної можливості прийти до обґрунтованого висновку, яке саме право позивача (право власності, користування, розпорядження та інше) на земельну ділянку порушене та підлягає захисту судом, оскільки в позовній заяві не конкретизовано, яке саме порушене право позивача підлягає захисту судом.

Таким чином, в порушення вимог п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України позивачем ОСОБА_1 у своїй позовній заяві не визначено спосіб захисту свого права, яке вона вважає порушеним.

Крім того, відповідно до п. 3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Так, згідно п.15 та п.16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , Цивільним процесуальним кодексом України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов'язок покладається на позивача.

Вивченням змісту описової частини позовної заяви ОСОБА_1, з такої вбачається, що позивач фактично просить визнати за нею право власності на земельну ділянку, що є вимогою майнового характеру, відтак позов підлягає грошовій оцінці.

Однак, позовна заява ОСОБА_2 в порушення вимог п.3 ч.3 ст.175, п.2) ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціни позову не містить.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Разом з тим, жодного доказу вартості оспорюваної земельної ділянки позовна заява не містить, в зв'язку з чим суд позбавлений можливості дійти висновку щодо дійсної вартості цієї земельної ділянки.

Враховуючи, що позовна вимога ОСОБА_1 щодо набуття нею права на земельну ділянку являється вимогою майнового характеру, відтак позивачем повинен бути сплачений судовий збір саме за вимогу майнового характеру.

Разом з тим, як вбачається з позовної заяви, позивачем невірно визначено характер своїх позовних вимог, в зв'язку з чим сплачено судовий збір як за вимогу немайнового характеру, що являється порушенням вимог Закону України Про судовий збір від 08 липня 2011 року №3674 - VI.

Також, відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч.1 та ч.2 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

До позовної заяви ОСОБА_1 додані копії письмових доказів, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги, та копії позовної заяви з додатками для сторін і учасників справи.

Разом з тим, жодний з вищевказаних доказів та документів, приєднаних до позовної заяви ОСОБА_1, належним чином не засвідчений.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Згідно висновків викладених у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року, незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів є належними, проте, недопустимими доказами.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України Про судоустрій та статус суддів від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Крім того, як вбачається з резолютивної частини позовної заяви ОСОБА_1, остання просить суд, в порядку забезпечення позову, ухвалити рішення яким заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії щодо спірної земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником.

Згідно ч.5 ст.151 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В порушення ч.5 ст.151 ЦПК України, доказів сплати позивачем ОСОБА_1 судового збору за вимогою про забезпечення позову, до позовної заяви не додано.

Згідно п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , підпунктом 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачено справляння судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову. Оскільки статтею 134, частиною другою статті 151 ЦПК не передбачено наслідків неподання доказів сплати зазначеного збору в установленому порядку і розмірі, то застосовуються наслідки, передбачені статтями 119, 121 ЦПК, у випадку відсутності доказів сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення доказів або позову .

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог ст.175 та ст.177 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху до усунення вищевказаних недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст.95, 151, 175, 176, 177, 185, 260 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа: Попівська сільська рада Смілянського району Черкаської області, про визнання права на земельну ділянку за давністю користування (набувальною давністю) - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, який відраховується з дня отримання позивачем копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Борєйко