Рішення

від 15.08.2018 по справі 334/6514/15-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 15.08.2018

Справа № 334/6514/15-ц

Провадження № 2/334/56/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 cерпня 2018 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого - судді Ісакова Д.О.,

при секретарі Кузьменко К.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інститута Укргіпромез про визнання права користування земельними ділянками,

в с т а н о в и в :

05 серпня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_3 товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інституту Укргіпромез з позовом (з урахуванням уточненої позовної заяви від 09 червня 2016 року) про визнання недійсним рішення загальних зборів членів ОСОБА_3 товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інститута Укргіпромез , оформленого протоколом № 01/2015 від 24.10.2015 року та протоколом № 1/2016 від 24.04.2016 року, в частині що стосується виключення його з членів товариства та про визнання за ним право користування земельними ділянками № 33 та № 34, які розташовані на території ОСОБА_3 товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інститута Укргіпромез та які були виділені йому на підставі рішення загальних зборів членів ОСОБА_3 товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інститута Укргіпромез , оформленого протоколом № 5 від 02.07.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що згідно протоколу № 5 загальних зборів садівників ОСОБА_3 товариства Укргіпромез від 02.07.2011 року на цих зборах було прийнято рішення про виділення позивачу земельних ділянок № 33 та № 34, та його було прийнято у члени товариства. 07.07.2011 року йому видано членську книжку ОСОБА_3 товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інститута Укргіпромез , де зазначалося про те, що він є користувачем земельних ділянок та про приймання касиром ОСОБА_4 членських внесків. В подальшому, через те, що касир почала відмовлятись отримувати кошти в якості членських внесків, позивач звернувся до керівника ОСОБА_3 товариства ОСОБА_5 рекомендованим листом від 23.04.2015 року, яким просив повідомити йому банківські реквізити для перерахування коштів в якості членських та інших внесків. Листом від 14.07.2015 року відповідачем було повідомлено, що спірні земельні ділянки № 33 та № 34 знаходяться у володінні садівницького товариства, а Садівництво не вважає позивача своїм членом та не визнає за ним право користування цими земельними ділянками.

Позивач посилається на те, що не допускав порушень статуту щодо догляду за ділянками та сплати членських внесків, через що своє виключення на цих підставах вважає незаконним.

Просив визнати недійсним рішення загальних зборів членів ОСОБА_3 товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інститута Укргіпромез , оформленого протоколом № 01/2015 від 24.10.2015 року та протоколом № 1/2016 від 24.04.2016 року, в частині що стосується виключення його з членів товариства та про визнання за ним право користування земельними ділянками № 33 та № 34, які розташовані на території ОСОБА_3 товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інститута Укргіпромез , які були виділені йому на підставі рішення загальних зборів членів ОСОБА_3 товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інститута Укргіпромез , оформленого протоколом № 5 від 02.07.2011 року.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 в судовому засідання позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Будь-яких клопотань від відповідача до суду не надходило. Суд вважає за необхідне розглянути справу по суті вимог.

У попередніх судових засіданнях представник відповідача заперечував проти позову, зазначав, що у 2010 році право користування земельними ділянками № 33 та № 34 було надано ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу, але у зв'язку з виключенням його з членів СТ Укргіпромез перейшло до земель загального користування СТ.

Рішення зборів, яке оформлене протоколом № 5 загальних зборів від 02.07.2011 року, про виділення ОСОБА_1 земельних ділянок № 33 та № 34, було прийнято з порушенням Статуту СТ Укргіпромез , як і проведення самих загальних зборів. Вважає спірним видачу ОСОБА_1 членської книжки. В наступному на загальних зборах членів СТ Укргіпромез , оформлених протоколом № 01/2012 від 29.07.2012 року, було винесено пропозицію про перегляд п.7 протоколу № 5 від 02.07.2011 року і винесення рішення на загальні збори членів СТ у зв'язку з грубим порушенням Статуту СТ Укргіпромез , на підставі цього, правління СТ (протокол № 3/2015 від 18.04.2015 року прийняло рішення переглянути виділення земельних ділянок № 33 та № 34 з винесенням цього питання на загальні збори членів СТ.

Посилався на те, що позивач не сплачував членські внески, представниками Садівництва складено відповідні акти комісій від 04.09.2014 року, 18.04.2015 року, 22.09.2015 року 23.04.2016 року про те, що користувач за земельними ділянками не доглядає.

Просив в задоволенні позову відмовити.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що у 1989 році вона була прийнята до ОСОБА_3 товариства. У 2013-2016 роках вона була головою ревізійної комісії ОСОБА_3 товариства. Було голосування, ОСОБА_8 був головою, секретарем була ОСОБА_9. На цих зборах вирішувалося питання виділення земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_9. Більшістю голосів було за. У 2016 р. ОСОБА_1 виключено із членів садівницького колективу на підставі того, що він не сплачує членські внески та не доглядає земельну ділянку.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що раніше було три садівницьких товариства. На зборах проголосували за те, щоб передати ділянку ОСОБА_6 - ОСОБА_1 Останній не доглядає за земельною ділянкою,тому на правлінні вирішувалось питання щодо виключення ОСОБА_1 з членів садівницького товариства.

Свідок ОСОБА_11 зазначив, що коли ОСОБА_1 приймали у члени садівницького товариства, він теж за це голосував. Йому ніхто не погрожував і нічого не обіцяв. У 2016 р. ОСОБА_1 виключено із членів садівницького колективу на підставі того, що він не сплачує членські внески та не доглядає земельну ділянку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, пояснення свідків, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.п.10 ч.1 Перехідних положень Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей, а саме: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 13.06.1991 року виконавчим комітетом Запорізької міської ради проведено державну реєстрацію юридичної особи - ОСОБА_3 товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інститута Укргіпромез , код 36605549, юридична адреса : 69032, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Верхня. Дата заміни свідоцтва про реєстрацію 15.04.2011 року (а.с.5).

Згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 18656905 від 13.05.2014 року керівником садівницького товариства є ОСОБА_5 (а.с.6, 7).

Садівницьке товариство проводить свою діяльність на підставі ОСОБА_3 товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інститута Укргіпромез .

Відповідно до п. 7 протоколу № 5 загальних зборів садівників ОСОБА_3 товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інститута Укргіпромез від 02.07.2011 року членами товариства було прийнято рішення про виділення ОСОБА_1 земельних ділянок № 33 та №34. Рішення було прийнято більшістю голосів. Пунктом 8 вказаного протоколу позивача було прийнято до членів садівницького товариства. До протоколу складено додаток, який є невід'ємною частиною протоколу № 5 від 02.07.2011 року.

В судовому порядку протокол не скасований та недійсним не визнаний.

07.07.2011 року керівником садівницького товариства ОСОБА_5 та членом правління, який займає посаду касира - ОСОБА_12 позивачу було видано членську книжку, в якій зазначено, що від ОСОБА_1 приймалися членські внески, що підтверджується підписом касира ОСОБА_12

23.04.2015 року позивачем на ім'я керівника садівницького товариства ОСОБА_5 було направлено листа з проханням повідомити банківські реквізити для перерахування суми членських та інших внесків, оскільки касир відмовилась отримувати від позивача кошти в якості членських внесків.

Листом від 14.07.2015 року керівником садівницького товариства ОСОБА_5 було повідомлено позивачу, що земельні ділянки № 33, 34 знаходяться у володінні садівницького товариств, так як не були переоформлені на інших осіб, а видана на ім`я позивача членська книжка не дає права користування ділянками.

Факт прийняття позивача у члени садівничого товариства, видачі членської книжки та прийняття від нього вказаних у книжці членських та інших внесків відповідачем не заперечується.

З листа від 14.07.2015 року за підписом голови садівницького товариства ОСОБА_5, вбачається, що позивачу чинилися перешкоди в реалізації прав як члена товариства згідно Статуту, тобто не визнавалося його право на користування земельними ділянками та зазначалося про те, що ділянки йому не належать. Відповіді по суті питань щодо можливості сплати позивачем членських внесків не надано.

Станом на 14.07.2015 року загальними зборами садівницького товариства не приймалося рішень, які би припиняли членство ОСОБА_1 шляхом виключення його з членів або в інший спосіб., оскільки таке рішення було прийнято Загальними зборами лише 24.10.2015 року протокол № 01/2015 року.

Надаючи оцінку рішенню загальних зборів членів ОСОБА_3 товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інститута Укргіпромез щодо визнання недійсним пункту 7 протоколу № 5 садівницького товариства від 02.07.2011 року, яким ОСОБА_1 були виділені земельні ділянки №33, 34 у садівницькому товаристві та прийнято його в члени товариства (протокол № 01/2015 від 24.10.2015), суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 19 Статуту садівницького товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інститута Укргіпромез , загальні збори правомочні вирішувати питання, якщо на зборах присутні більше половини членів товариства.

Рішенням загальних зборів членів ОСОБА_3 товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інститута Укргіпромез , оформленим протоколом № 01/2012 від 29.07.2012 року, рішення про припинення членства позивача не вирішувалося, а лише було винесено пропозицію про перегляд п. 7 протоколу № 5 від 02.07.2011 року і винесення рішення на загальні збори членів СТ у зв'язку з грубим порушенням ОСОБА_1 Статуту ОСОБА_3 товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інститута Укргіпромез . Як вказує в запереченнях відповідач, саме на підставі цього правління ОСОБА_3 товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інститута Укргіпромез протоколом № 3/2015 від 18.04.2015 р. прийняло рішення переглянути виділення земельних ділянок №33 та № 34 з винесенням цього питання на загальні збори членів ОСОБА_3 товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інститута Укргіпромез .

Кількість членів ОСОБА_3 товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інститута Укргіпромез становить 88 осіб.

Пунктом 2 протоколу загальних зборів членів ОСОБА_3 товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інститута Укргіпромез № 01/2015 від 24.10.2015 року було визнано недійсним пункт 7 протоколу №5 садівницького товариства від 02.07.2011 року, яким ОСОБА_1 були виділені земельні ділянки № 33, 34 у садівницькому товаристві та прийнято його в члени товариства. У протоколі вказано, що на зборах були присутні 38 осіб, у зв'язку із чим таке рішення суперечить статуту садівницького товариства через відсутність кворуму.

Відповідно ч. 1 ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

В пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 року Про практику розгляду судами корпоративних спорів зазначено, що при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення.

За аналогією закону і садівницьке товариство не має права самостійно, без звернення до суду, визнавати недійсними положення своїх попередніх рішень про виділення особі земельної ділянки у користування.

Також, в пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 16.09.2009 року № 7-рп/2009 вказано, що Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата .

Крім того, статутом ОСОБА_3 товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інститута Укргіпромез не передбачено право садового товариства скасовувати або визнавати недійсними власні попередні рішення про виділення земельних ділянок фізичним особам у користування.

На підставі викладеного, рішення загальних зборів членів СТ Укргіпромез , оформлене протоколом № 01/2015 від 24.10.2015 року у відповідній частині щодо ОСОБА_1 підлягає визнанню недійсним як таке, що не відповідає Статуту та наведеним положенням закону.

Надаючи оцінку рішенню загальних зборів членів ОСОБА_3 товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інститута Укргіпромез , оформленого протоколом № 01/2016 від 24.04.2016 року в частині, що стосується виключення з членів товариства ОСОБА_1, суд виходить з наступного.

Відповідно до вказаного протоколу, підставами для виключення з членів товариства ОСОБА_1 є те, що ОСОБА_1 не обробляв ділянку та не сплачував членські внески. Також в протоколі вказано про нібито невиконання позивачем планів агротехнічних, санітарних та протипожежних заходів, що зафіксовано актами комісій відповідача від 04.09.2014 року, 18.04.2015 року, 22.09.2015 року та від 23.04.2016 року.

Позивач заперечує проти вказаних порушень, на підтвердження чого надав фотографії земельних ділянок № 33 та № 34, на яких вбачається наявність садових насаджень, споруд, ділянки перебувають в доглянутому стані, не захаращені бур'яном (а.с.206-213). При цьому відповідач не заперечував, що на фотографіях зображено саме ділянки позивача. В чому саме полягає відсутність догляду або не обробляння ділянок - відповідач не пояснив.

Відповідачем не надано на розгляд суду самі плани агротехнічних, санітарних та протипожежних заходів та доказів доведення таких планів до позивача, актів комісій від 04.09.2014 року, 18.04.2015 року, 22.09.2015 року та від 23.04.2016 року.

Відповідно до положень ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно приписів ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Акти про такі порушення повинні бути складені особами, які мають спеціальні знання в цій області (органи протипожежної безпеки, санітарної та агротехнічної служби), а не комісією у складі членів правління садівницького товариства. Статутом товариства не передбачено створення комісій для встановлення вказаних фактів. Для складання таких актів члени комісії повинні мати необхідні знання та повноваження. Таким чином, складені акти не можуть бути належними та допустимими доказами порушень, адже є припущенням з боку відповідача.

Відносно несплати членських внесків як підстави виключення позивача з членів товариства станом на 24.04.2016 року суд зазначає наступне.

По-перше, станом на 24.04.2016 р. позивач звертався письмово з проханням повідомити банківські реквізити для перерахування суми членських та інших внесків, а відповідач також письмово вказував про те, що позивач не має права користування ділянками.

По-друге на цей час позивач вже звернувся до суду з позовом про визнання права користування ділянками, а рішення відповідача від 24.04.2016 року про його виключення було прийняте вже під час розгляду справи судом.

Отже відповідач свідомо створював перешкоди позивачу у сплаті членських внесків, у зв'язку із чим вказана обставина не може бути підставою для виключення позивача з членів товариства, оскільки до її настання призвели дії відповідача.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Пунктом а ч. 3 ст. 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав.

Аналогічний спосіб захисту порушених прав передбачений пунктом 1 ч. 1 ст. 16 ЦК України - одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

У відповідності зі ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути судовий збір у розмірі 730,80 гривень.

Керуючись ст. 55 Конституції України, ст. 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 8, 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інститута Укргіпромез про визнання права користування земельною ділянкою - задовольнити.

Визнати недійсним рішення загальних зборів членів ОСОБА_3 товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інститута Укргіпромез , код ЄДРПОУ - 36605549, оформленого протоколом № 01/2015 від 24.10.2015 року, в частині що стосується виключення з членів товариства ОСОБА_1.

Визнати недійсним рішення загальних зборів членів ОСОБА_3 товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інститута Укргіпромез , код ЄДРПОУ - 36605549, оформленого протоколом № 1/2016 від 24.04.2016 року, в частині що стосується виключення з членів товариства ОСОБА_1.

Визнати за ОСОБА_1 (69032, АДРЕСА_1; ІПН - НОМЕР_1) право користування земельними ділянками № 33 та № 34, які розташовані на території ОСОБА_3 товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інститута Укргіпромез (69032, м. Запоріжжя, вул. Верхня; код ЄДРПОУ 36605549) та які були виділені ОСОБА_1 на підставі рішення загальних зборів членів ОСОБА_3 товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інститута Укргіпромез , оформленого протоколом № 5 від 02.07.2011 року.

Стягнути з ОСОБА_3 товариства працівників, ІТП та службовців Запорізької бригади інститута Укргіпромез (69032, м. Запоріжжя, вул. Верхня; код ЄДРПОУ 36605549) на користь ОСОБА_1 (69032, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 730,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду позивачем подається через Ленінський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ісаков Д.О.