Справа № 758/1861/18
Категорія 52
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 вересня 2018 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Гребенюк В.В., секретаря судового засідання Мишак І.Ю., за участю представника позивача - ОСОБА_1, представників третіх осіб - ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАФ РЕАГЕНТ , треті особи: ОСОБА_5, товариство з обмеженою відповідальністю Комплексний фінансовий сервіс , ОСОБА_6, про припинення трудових відносин та зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
У лютому 2018 р. ОСОБА_4 (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАФ РЕАГЕНТ (надалі за текстом - відповідач), про зобов'язання відповідача виключити з ЄДРПОУ запис про позивача як директора ТОВ СЛАФ РЕАГЕНТ та визнання трудових відносин між позивачем та відповідачем припиненими з 03.07.2017 р.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивач є директором ТОВ СЛАФ РЕАГЕНТ . 20.04.2017 р. позивачем на ім'я відповідача було подано заяву про звільнення за власним бажанням з займаної посади. В подальшому позивачем було повідомлено засновників про проведення загальних зборів для прийняття рішення про його звільнення. Загальні збори є повноважними, якщо на них присутні засновники, яким належить 60% часток в статутному капіталі. 26.06.2017 р. відбулися загальні збори учасників, на яких було прийнято рішення про звільнення позивача, однак таке рішення було скасовано рішенням суду у зв'язку з порушенням порядку скликання та проведення загальних зборів. Наразі, позивач свої обов'язки як директора відповідача фактично не виконує, документи та печатку підприємства передав на зберігання ТОВ Компанія з управління активами Комплексний фінансовий сервіс , втім засновниками ТОВ СЛАФ РЕАГЕНТ досі не прийнято рішення про його звільнення та не внесено відомості про його звільнення до ЄДРПОУ, вказані обставини позивач вважає такими, що порушують його право бути звільненим з займаної посади за власним бажанням, у зв'язку з чим звернувся до суду з вищезазначеним позовом.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити. Додатково надав пояснення по суті позовної заяви.
Явку представника відповідача в судове засідання забезпечено не було, відзив не подавався.
Представник третьої особи ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_3 подала до суду письмовий відзив на позовну заяву, проти позову заперечувала в повному обсязі, посилаючись на те, що жодних прав позивача з приводу його звільнення - не порушено, оскільки збори учасників відповідача рішення про відмову позивачу у звільненні не приймали. Окрім того, 26.06.2017 р. було зібрано загальні збори учасників ТОВ СЛАФ РЕАГЕНТ , втім на цих зборах не було кворуму з поважних причин - один із засновників відповідача (ОСОБА_6.) - перебував у відпустці. Втім, до визнання рішень, прийнятих на цих зборах недійсними, позивач вважав їх такими, що відбулися та передав документи та печатку підприємства на зберігання ТОВ Компанія з управління активами Комплексний фінансовий сервіс . Заперечуючи проти позову відповідач також посилався на те, що сам позивач неналежним чином не повідомив всіх учасників товариства про необхідність проведення загальних зборів. Так, лист про необхідність проведення загальних зборів з метою прийняття рішення про звільнення позивача за власним бажанням від 31.05.2017 р. та лист від 01.06.2017 р. про необхідність проведення зборів з метою вирішення питання про звільнення позивача та вихід зі складу засновників відповідача ОСОБА_5 позивач не направив засновнику позивача ОСОБА_6; в цих листах позивач не вказав дати проведення загальних зборів. Окрім того, відповідач посилається на те, що після направлення листів ані позивач, ані інші засновники відповідача (ОСОБА_5, ТОВ Компанія з управління активами Комплексний фінансовий сервіс ) не очікували сплину 30 днів від дати повідомлення про проведення загальних зборів аби уникнути присутності ОСОБА_6 на таких зборах. З дати проведення останніх зборів 26.06.2017 - позивач не ініціював проведення інших зборів, чим відповідач також обґрунтовує свої заперечення. Крім того, відповідач зазначав, що діяльність ТОВ СЛАФ РЕАГЕНТ наразі фактично припинена, податкова звітність не подається з червня 2017 року, здійснення господарської діяльності за укладеними контрактами наразі припинено, всі працівники підприємства звільнені. Відповідач також зазначав, що законом України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю визначено, що директор може бути звільнений з займаної посади тільки шляхом обрання нового директора. Проти задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача внести до ЄДРПОУ відомості про звільнення позивача з посади директора ОСОБА_6 заперечувала з тих підстав, що такі дії вчиняються уповноваженим державним органом та не відносяться до компетенції відповідача.
В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_2 проти позовних вимог не заперечував, вважав позовні вимоги такими, що засновані на законі, просив рішення прийняти згідно вимог чинного законодавства.
Третя особа ТОВ Компанія з управління активами Комплексний фінансовий сервіс в судове засідання не з'явилося, про день, час та місце розгляду справи повідомлялося належним чином, пояснення щодо позову не надала.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши учасників даного судового розгляду, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, 17.01.2012 р. на підставі рішення № 1 загальних зборів учасників ТОВ СЛАФ РЕАГЕНТ , наказом № 05-ВК від 18.01.2012 р. позивача було призначено директором ТОВ СЛАФ РЕАГЕНТ відповідача по справі (а.с. 8).
У відповідності до п. 1.2. Статуту відповідача (надалі за текстом - Статут), що затверджений протоколом № 25 від 16.12.2011 р. та зареєстрованого в єдиному державному реєстрі 04.01.2012 р. за номером № 19701050012005869, засновниками (учасниками) Товариства є ОСОБА_6, розмір внеску до статутного фонду становить 10 506,20 грн.; ОСОБА_5, розмір внеску якого до статутного фонду становить 10 506,20 грн.; товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИНАМИ "КОМПЛЕКСНИЙ ФІНАНСОВИЙ СЕРВІС , розмір внеску якого до статутного фонду становить 5 187,60 грн. (а.с. 10-26).
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИНАМИ "КОМПЛЕКСНИЙ ФІНАНСОВИЙ СЕРВІС" володіє 19,8% від розміру статутного капіталу відповідача, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 володіють по 40,1% від розміру статутного капіталу відповідача (а.с. 21).
20.04.2017 р. позивач подав заяву про звільнення з займаної посади директора ТОВ СЛАФ РЕАГЕНТ за власним бажанням. Відповідна заява була направлена учаснику (засновнику) відповідача ОСОБА_6 20.04.2017 р., оскільки остання не була ознайомлена із вищевказаною заявою, що підтверджується поштовим описом вкладення до цього листа. Ця заява була отримана адресатом (ОСОБА_6.) 25.04.2017 р., що підтверджується відомостями з офіційного сайту Укрпошти, а також не спростовується матеріалами справи (а.с. 28, 29, 30).
Відповідно до п. 5.1 статуту, вищим органом товариства є загальні збори учасників. В п. 5.3 статуту передбачено, що учасники повідомляються про проведення зборів персонально чи поштовим листом з описом та повідомленням, в якому зазначається час і місце проведення зборів та порядок денний. Повідомлення повинно бути зроблене не менш як за 30 днів до скликання зборів.
В підпункті в п. 5.7 статуту передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників належить вирішення питання про призначення та відкликання виконавчого органу (тобто директора) Товариства.
Згідно з п 5.19 Статуту, загальні збори учасників товариства скликають два рази на рік. Загальні збори учасників скликають також на вимогу виконавчого органу товариства (тобто директора) або ревізійної комісії.
31.05.2017 р. позивач звернувся до учасників (засновників) відповідача з листом № 258, в якому повідомив про необхідність проведення загальних зборів учасників ТОВ СЛАФ РЕАГЕНТ у зв'язку з припиненням повноважень позивача як директора відповідача, з метою прийняття рішення про передачу печатки та документів підприємства (а.с. 31).
15.06.2017 р. позивач звернувся до учасників (засновників) відповідача - ОСОБА_5, ТОВ Компанія з управління активами Комплексний фінансовий сервіс , ОСОБА_6 - з листом № 259, в якому повідомив про термінову необхідність проведення загальних зборів учасників ТОВ СЛАФ РЕАГЕНТ з метою прийняття рішення про звільнення позивача з займаної посади, а також рішення про вихід учасника ТОВ СЛАФ РЕАГЕНТ - ОСОБА_5 - зі складу учасників ТОВ СЛАФ РЕАГЕНТ . Факт направлення цього листа ОСОБА_5, ТОВ Компанія з управління активами Комплексний фінансовий сервіс підтверджується поштовими описами вкладення до цінних листів та поштовими чеками (а.с. 37-38).
Згідно з п. 5.9. Статуту, збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більше 60 % голосів. Брати участь у зборах учасників з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками Товариства (а.с. 19).
26.06.2017 р. було скликано загальні збори учасників ТОВ СЛАФ РЕАГЕНТ , що оформлено протоколом загальних зборів № 26/06/2017. Порядок денний зазначених зборів було визначено: 1) розгляд аудиторського висновку щодо фінансової звітності товариства; 2) вихід зі складу учасників товариства ОСОБА_5; 3) звільнення директора товариства позивача; 4) передача печатки та документів Товариства. За результатами загальних зборів ТОВ СЛАФ РЕАГЕНТ 26.06.2017 р. було прийнято рішення про вихід зі складу учасників товариства ОСОБА_5, звільнення директора товариства позивача та передачу печатки та документів товариства ТОВ "Компанія з управління активами "Комплексний фінансовий сервіс" (а.с. 40 звороту).
Протокол № 26/06/2017 від 26.06.2017 р. був підписаний ОСОБА_5, генеральним директором ТОВ "Компанія з управління активами "Комплексний фінансовий сервіс" ОСОБА_7 та запрошеним ОСОБА_4 (а.с. 40 звороту).
Судом було встановлено, що Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/20614/17 від 12.02.2018 р. було визнано незаконним рішення загальних зборів ТОВ СЛАФ РЕАГЕНТ , які відбулись 26.06.2017 р., оформлене протоколом загальних зборів ТОВ СЛАФ РЕАГЕНТ № 26/06/2017 р. (а.с. 82-86).
Станом на момент розгляду даної справи загальні збори учасників ТОВ СЛАФ РЕАГЕНТ щодо прийняття рішення про звільнення позивача з посади директора за його власним бажанням на підставі його заяви, не проведено. В ЄДРПОУ досі містяться відомості про позивача як директора відповідача.
Відповідно до ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ч. ч. 1, 3 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
За приписами ст. 22 Кодексу законів про працю України (надалі за текстом - КЗпП України), відповідно до Конституції України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при припиненні трудового договору залежно від роду і характеру занять не допускається.
З наведених приписів чинного законодавства вбачається, що елементом конституційного права особи на працю - є й право бути звільненим.
Розірвання трудового договору з ініціативи працівника визначено однією з підстав припинення трудового договору (пункт 4 частини першої статті 36 КЗпП України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Відтак, працівник при закінченні двотижневого строку з дня подачі заяви про звільнення за власним бажанням має право припинити роботу і трудовий договір вважається розірваним з моменту припинення роботи.
З огляду на те, що всіма учасниками процесу не заперечувалося, що позивач звернувся до засновників відповідача із заявою про звільнення його з посади директора ТОВ СЛАФ РЕАГЕНТ за власним бажанням 20.04.2017 р. Визначений ст. 38 КЗпП України двотижневий строк вичерпано 05.04.2017 р. Як стверджує позивач, після 05.04.2017 р. останній свої обов'язки як директора відповідача не виконує, печатку та документи відповідача передав на зберігання ТОВ "Компанія з управління активами "Комплексний фінансовий сервіс", що підтверджується актом про передачу документів постійного та тривалого зберігання від 03.07.2017 р.
Таким чином, враховуючи звернення позивача із заявою про звільнення з посади директора відповідача за власним бажанням, а відтак, закінчення визначеного ст. 38 КЗпП України двотижневого строку та фактичне припинення позивачем виконання своїх обов'язків як директора відповідача, з огляду на приписи ст. 38 КЗпП України, трудові відносини позивача з відповідачем вважають припиненими.
Разом з тим, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову, що обґрунтовує наведеним нижче.
Відповідно до ст. 15 Цивільного Кодексу України (надалі за текстом - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
При цьому, спосіб захисту прав та інтересів особи повинен бути ефективним, тобто забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Позивач посилається на порушення його трудового права на звільнення. Втім, останнім не наведено, а в матеріалах справи відсутні докази порушення, оспорювання чи невизнання відповідачем будь-яких прав позивача на звільнення за власним бажанням.
Отже, зміст викладених позивачем підстав позову - свідчать про те, що фактично спірні правовідносини виникли між сторонами у зв'язку з неприйняттям загальними зборами учасників ТОВ СЛАФ РЕАГЕНТ рішення про звільнення позивача за власним бажанням.
Згідно з приписами п. г ч. 2 ст. 41, ст. 59 Закону України Про господарські товариства , підпункту в п. 5.7 Статуту - саме, до виключної компетенції зборів засновників відповідача віднесено вирішення питання про припинення повноважень директора (позивача).
Отже, з огляду на приписи ст. ст. 15, 16 ЦК України та характер спірних правовідносин, ефективним способом захисту для позивача є не визнання трудових відносин між позивачем та відповідачем припиненими (що й не оспорюється відповідачем), а, зокрема, зобов'язання засновників відповідача скликати загальні збори учасників товариства для прийняття рішення щодо звільнення директора (позивача) за власним бажанням.
За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, а відтак, про відмову в задоволенні позову в частині визнання трудових відносин між позивачем та відповідачем припиненими.
Окрім того, для обґрунтування вказаного висновку судом також враховується правовий висновок Верховного Суду судової палати Касаційного цивільного суду, викладений в Постанові від 25 червня 2018 року у справі № 643/11609/17. Так, загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів викладений у статті 16 ЦК України. Особа, право якої порушене, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, визначеним статтею 16 ЦК України. Директор згідно із положеннями частини першої статті 62 Закону України Про господарські товариства (в редакції, чинній на момент вчинення відповідної процесуальної дії), є одноособовим виконавчим органом товариства з обмеженою відповідальністю. Директор має статус виконавчого органу товариства, а також перебуває з товариством у трудових відносинах та є його найманим працівником. Звертаючись до суду з позовом про припинення трудових відносин з товариством, директор, водночас, повинен надати докази здійснення ним дій, як директора товариства, щодо свого звільнення як найманого працівника-керівника підприємства. Відсутність таких доказів, а також відсутність доказів вирішення товариством питання про звільнення директора з посади керівника - задоволення позову є неможливими.
Отже, враховуючи, що в матеріалах даної справи відсутні докази здійснення позивачем, як директором ТОВ СЛАФ РЕАГЕНТ , дій щодо свого звільнення, як найманого працівника-керівника ТОВ СЛАФ РЕАГЕНТ (зокрема, винесення наказу про звільнення, внесення запису до трудової книжки про звільнення з займаної посади на підставі такого наказу тощо), а також відсутність доказів вирішення ТОВ СЛАФ РЕАГЕНТ питання про звільнення позивача з посади керівника, суд дійшов висновку про неможливість задоволення позову.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на положення Закону України Про товариство з обмеженою та додатковою відповідальністю . Адже, цей нормативний акт набрав чинності 17.06.2018 р., тобто після виникнення спірних правовідносин, а відповідно до приписів ст. 58 Конституції України, нормативні акти не мають зворотної дії у часі.
Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача внести до ЄДРПОУ відомості про припинення повноважень позивача як директора товариства. Адже, ані Статутом товариства, ані Закону України Про господарські товариства не передбачено такої правомочності чи такого обов'язку відповідача. За приписами ст. 6 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , ведення Єдиного державного реєстру та внесення до нього відомостей покладено на державних реєстраторів.
Суд зазначає, що з прийняттям у 2006 році Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права. Так, як зазначено у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява № 4909/04, що суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Тому, обґрунтовуючи рішення у цій справі суд наводить аргументацію, що стосується виключно спірних - трудових - правовідносин щодо оспорювання відповідачем права позивача на звільнення за власним бажанням, до яких не відносяться корпоративні питання, зокрема щодо порядку скликання, проведення, діяльності, компетенції тощо загальних зборів учасників (засновників) товариства, компетенції директора товариства.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, та враховуючи відмову в задоволенні позову в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору покладають на позивача.
З огляду на наведене, відповідно до 44, 58 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, Закону України Про господарські товариства , ст.ст. 22, 36, 38 КЗпП України та керуючись ст. ст. 141 - 142, 263 - 265, 268, 273, 352, 354 - 356 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю СЛАФ РЕАГЕНТ , треті особи: ОСОБА_5, товариство з обмеженою відповідальністю Комплексний фінансовий сервіс , ОСОБА_6, про припинення трудових відносин та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення;
Сплату судового збору покласти на позивача;
Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки) - повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду міста Києва у письмовій формі з дотриманням вимог ст. 356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин;
Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано;
В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду;
Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя В.В. Гребенюк
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2018 |
Оприлюднено | 12.10.2018 |
Номер документу | 77069664 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Подільський районний суд міста Києва
Гребенюк В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні