Рішення

від 11.10.2018 по справі 904/3505/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2018м. ДніпроСправа № 904/3505/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В.

за позовом Публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІЯСЕРВІС", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 56103,68 грн.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІЯСЕРВІС" про стягнення 56 103,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди №156S15 від16.02.2015, в частині несплати орендних платежів та невідшкодування сплаченої позивачем, як орендодавцем, плати за землю.

Ухвалою від 08.08.2018 позовну заяву залишено без руху та зобов'язано Позивача протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати докази відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів на адресу, що зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 10), або надати докази на підтвердження того, що місцезнаходженням відповідача є: (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 10, кімната 409).

- надати інформацію щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;

- надати попередній (орієнтовний розрахунок) суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;

16.08.2018 Позивач надав до суду клопотання про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2018, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач подав до суду супровідним листом від 27.09.2018, заяву про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені та штрафу.

Також, відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач не заперечував проти наявності у нього заборгованості з орендної плати у розмірі 32 576,35 грн., та одночасно з цим заперечив проти стягнення пені та штрафу, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності щодо цих вимог.

11.10.2018 позивачем було подано до суду уточнену позовну заяву в якій позивач просив суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 57 589,34 грн.

На підставі ст. 46 ГПК України, заява позивача прийнята судом до розгляду.

Також, 11.10.2018 позивачем подано до суду відповідь на відзив по позовну заяву, в якому позивач зазначив, що відповідальність за порушення строків оплати/відшкодування передбачена в пункті 6.2. договору у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення за весь період прострочення. Тобто, Позивачем належним чином нарахована пеня оскільки положення вказаної норми, щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин в разі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Позивач також зазначив, що ним частково, за певні періоди невиконання Відповідачем своїх зобов'язань, нарахована пеня понад строк позовної давності та в зв'язку зі зверненням останнім з заявою про застосування строків позовної давності, у зв'язку з чим Позивачем подано уточнений позов.

Щодо пропущення позивачем строків позовної давності щодо вимог про стягнення штрафу позивач вказав, що в зв'язку з тим, що єдиним строком для оплати, який встановлено сторонами в договорі є момент виставлення рахунку то позовна давність, в такому випадку, обчислюється з того дня, коли Позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

На підставі викладеного позивач просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

11.10.2018 господарським судом прийнято рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.02.2015 між Публічним акціонерним товариством "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" (орендодавець - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІЯСЕРВІС" (орендар - відповідач) укладено договір оренди №156S15.

Відповідно до п. 1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цілім договором, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування майно, що визначене у додатку 1 до цього договору (надалі - майно), для забезпечення виробничих потреб орендаря.

Згідно з п.2.1. договору, передача майна в оренду оформлюється актом приймання-передачі (з зазначенням технічного стану майна і переліку обладнання, інвентарю, при ТУ наявності, на момент передачі), який укладається в двох примірниках (по одному для кожної із сторін) та підписується уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 2.2 договору, майно повинно бути передане орендодавцем та прийняте орендарем протягом 10 календарних днів з моменту підписання сторонами цього договору. Майно вважається переданим орендарю з моменту підписання Сторонами Акта приймання-передачі майна.

Згідно з п. 2.3. договору, передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно.

Пунктом 3.1. договору визначено, що орендна плата є платежем, що сплачується орендарем орендодавцю незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря. Орендна плата визначається за домовленістю сторін і становить 2496,95 грн. за базовий місяць розрахунку (січень 2015р.) без урахування ПДВ. нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційним індекс інфляції. Нарахування належних орендодавцю сум орендної плати здійснюється орендодавцем щомісяця, до 15 числа звітного місяця, починаючи з дати підписання сторонами Акта приймання - передачі.

Оплата орендної плати здійснюється шляхом перерахування орендарем грошових коштів на поточний рахунок орендодавця щомісяця, до 25 числа звітного місяця, згідно виставлених орендодавцем рахунків. Інша форма розрахунків допускається тільки за наявності письмового погодження сторін.

Згідно з п. 3.4 договору, компенсація орендодавцю сплаченої орендодавцем плати за землю здійснюється орендарем згідно з виставленими орендодавцем рахунками, пропорційно до території (площі), що займає орендар. Оплата рахунків здійснюється орендарем протягом 30 календарних днів з моменту виставлення, рахунку орендодавцем.

Відповідно до п. 5.1 договору, орендар зобов'язується, зокрема:

- використовувати орендоване майно виключно у відповідності до мети оренди, що визначена у п.1.1. цього Договору, а також згідно з умовами цього Договору;

- своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за орендоване майно;

- забезпечити своєчасну оплату інших платежів, передбачених цим Договором.

Пунктом 8.1. договору визначено, що договір діє з 01.01.2015 по 30.11.2017.

На виконання умов договору 01.01.2015 між позивачем та відповідачем було підписано акт приймання -передачі нерухомого майна, а саме частини будівлі цеху криптону та аргону кисневого виробництва ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" площею 124,44 кв.м.(а.с.24).

Також, 13.05.2016 між позивачем та відповідачем було підписано акт приймання - передачі нерухомого майна, а саме приміщення, розташовані в будівлі цеху криптону та аргону кисневого виробництва ПАТ "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" площею 73,63 кв.м.(а.с.25).

В додатку №1 до Додаткової угоди № 1 від 30.05.2016 року сторони погодили, що в оренді, після підписання Акту приймання - передачі від 13.05.2016 року, перебуває приміщення будівлі цеху криптону і аргону, площею 50,81м2. Додаткова угода набула чинності з 13.05.2016 року.

В зв'язку зі зменшенням площі орендованого майна у відповідності до Додаткової угоди №1 розмір орендної плати становив 1 534,96 грн. без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку, а саме травень 2016.

В період з квітня по листопад 2017 позивач виставив відповідачу рахунки на оплату орендної плати та компенсації плати за землю (а.с.26-44).

Позивач зазначає, що в порушення своїх зобов'язань за договором орендар не здійснював оплату за майно, яке перебувало в оренді та не здійснював відшкодування сплаченої орендодавцем плати за землю.

Станом на момент звернення до суду борг відповідача перед позивачем складає 34 555,84 грн. в тому числі:

- з оренди майна - 32 576,35 грн. з ПДВ;

- з відшкодування сплаченої Орендодавцем плати за землю-1979,49 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 6.1. договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п. 6.2. договору, орендна плата та компенсація орендодавцю сплаченої орендодавцем плати за землю, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, стягуються за весь період з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди, позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, нарахував та просив стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату орендних платежів за період з 25.08.2017 по 01.10.2018 у розмірі 10 888,66 грн.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 1550,03 грн., з яких: 122,00 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату компенсації за землю за період з 11.05.2016 по 01.10.2018 та 1428,03 грн. 3% річних за несвоєчасну сплату орендних платежів за період з 25.07.2016 по 01.10.2018.

Також позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, нарахував відповідачу інфляційні втрати у розмірі 7594,81 грн., з яких: 399,70 грн. інфляційні втрати за несвоєчасну сплату компенсації за землю за період з 11.05.2016 по 01.10.2018 та 7195,11 грн. інфляційні втрати за несвоєчасну сплату орендних платежів за період з 25.07.2016 по 01.10.2018.

Також, позивачем у позовній заяві зазначено, що 30 травня 2017 року складено Акт № 648/2638, яким зафіксовано порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку працівником відповідача, а саме: наявність зовнішніх ознак підробки перепустки або інших документів, передбачених для оформлення перепусток.

Відповідно до п. 7.1. договору, орендар несе відповідальність за дотримання робітниками орендаря, а також робітниками сторонніх організацій, залучених орендарем для виконання робіт на території орендодавця (надалі - робітники орендаря) Правил внутрішнього трудового розпорядку , діючих на території орендодавця:

- у випадку затримання робітників орендаря на території орендодавця у нетверезому стані, або за інше порушення діючих на території орендодавця Правил внутрішнього трудового розпорядку робітниками департаменту з безпеки Орендодавця або іншими підрядними організаціями, що здійснюють охорону об'єктів Орендодавця на підставі укладених з ними договорів, Орендар зобов'язується на підставі складеного акту про порушення сплатити штраф у розмірі, встановленому відповідно до Додатка 2 до даного Договору Класифікація видів порушень Правил внутрішнього трудового розпорядку на території орендодавця і розмір штрафних санкцій за дані порушення . У випадку заподіяння робітниками орендаря шкоди орендодавцю, сплата штрафу не звільняє орендаря від відшкодування шкоди;

- здійснення розрахунків відбувається шляхом виставлення орендодавцем рахунку на вищевказану суму і його сплати протягом 30 календарних днів з моменту виставлення рахунку.

Позивач зазначає, що за таке порушення передбачена відповідальність за пунктом 1 розділу 6 Додатку №2 до Договору, у вигляді стягнення штрафу у розмірі 3 000,00 грн.

Рахунок № 4000069387 на оплату штрафу у розмірі 3000 грн. за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку позивачем виставлено 17.08.2017 року.

Станом на час розгляду справи вказаний рахунок на оплату штрафу у розмірі 3000 грн. не було оплачено відповідачем.

23.06.2018 позивач направив відповідачу претензію №14-со-33 від 20.06.2018, якою просив відповідача сплатити заборгованість за договором оренди.

Відповідач надіслав позивачу відповідь, якою повідомив, що для об'єктивного розгляду претензії позивача необхідним є звірка взаєморозрахунків.

Станом на час розгляду справи, заборгованість за договором оренди, яка складається з: 32576,35 грн. - борг за оренду майна; 1979,49 грн. - борг з відшкодування сплаченої орендодавцем плати за землю; 3000 грн. - штраф за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку , пеня у розмірі 10888,66 грн., 3% річних у розмірі 1550,03 грн., та інфляційні втрати у розмірі 7594,81 грн., відповідачем не сплачена, що і стало причиною цього спору.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог на підставі наступного.

Відповідно до Господарського кодексу України, на підставі господарсько-договірних відносин між сторонами виникли майнові господарсько-договірні зобов'язання.

Частиною 1 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України та п.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 3 ст.285 Господарського кодексу України встановлено, що орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Заборгованість відповідача у розмірі 34 555,84 грн. (з оренди майна - 32 576,35 грн.; - з відшкодування сплаченої Орендодавцем плати за землю - 1979,49 грн.) підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, зі стягненням з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 34 555,84 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1550,03 грн., та інфляційних втрат у розмірі 7594,81 грн., суд зазначає наступне:

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" встановлено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд вважає його обґрунтованим, а позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 1550,03 грн., та інфляційних втрат у розмірі 7594,81 грн., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення пені у розмірі 10 888,66 грн. за період з 25.08.2017 по 01.10.2018, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 6.1. договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п. 6.2. договору, орендна плата та компенсація орендодавцю сплаченої орендодавцем плати за землю, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, стягуються за весь період з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого періоду не може бути змінений за згодою сторін.Необхідно також мати на увазі що умова п.6.2. договору про оплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строк, за який нараховуються штрафні санкції.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Перевіривши розрахунки надані Позивачем, судом встановлено, що пеня нарахована не вірно - за весь період прострочення оплати - з 15.08.2017 по 01.10.2018.

Натомість згідно з розрахунком суду, пеню слід розраховувати наступним чином:

- на суму боргу за серпень 2017 (2130,91 грн.) - пеня за період з 25.08.2017 по 23.02.2018 на суму 294,47 грн.;

- на суму боргу за вересень 2017 (2128,78 грн.) - пеня за період з 25.09.2017 по 26.03.2018 на суму 309,75 грн.;

- на суму боргу за жовтень 2017 (2171,35 грн.) - пеня за період з 25.10.2017 по 25.04.2018 на суму 332,01 грн.;

- на суму боргу за листопад 2017 (2197,42 грн.) - пеня за період з 25.11.2017 по 26.05.2018 на суму 349,30 грн.

Загальний розмір пені, що підлягає до стягнення складає 1285,53 грн.

В решті вимог про стягнення пені у розмірі 9603,13 грн. суд відмовляє.

Разом з тим, господарський суд враховує, що відповідачем подано заяву про застосування спеціального строку позовної давності в один рік до вимоги про стягнення пені.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

До вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) позовна давність застосовується в один рік, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що вимога позивача про стягнення пені, з урахуванням уточненої позовної заяви, заявлена позивачем в межах строків позовної даності, у зв'язку з чим заява відповідача про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 3 000 грн., суд зазначає наступне:

30 травня 2017 року представниками позивача складено Акт № 648/2638, яким зафіксовано порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку працівником відповідача, а саме: наявність зовнішніх ознак підробки перепустки або інших документів, передбачених для оформлення перепусток.

Відповідно до п. 7.1. договору, орендар несе відповідальність за дотримання робітниками орендаря, а також робітниками сторонніх організацій, залучених орендарем для виконання робіт на території орендодавця (надалі - робітники орендаря) Правил внутрішнього трудового розпорядку , діючих на території орендодавця:

- у випадку затримання робітників орендаря на території орендодавця у нетверезому стані, або за інше порушення діючих на території орендодавця Правил внутрішнього трудового розпорядку робітниками департаменту з безпеки Орендодавця або іншими підрядними організаціями, що здійснюють охорону об'єктів Орендодавця на підставі укладених з ними договорів, Орендар зобов'язується на підставі складеного акту про порушення сплатити штраф у розмірі, встановленому відповідно до Додатка 2 до даного Договору Класифікація видів порушень Правил внутрішнього трудового розпорядку на території орендодавця і розмір штрафних санкцій за дані порушення . У випадку заподіяння робітниками орендаря шкоди орендодавцю, сплата штрафу не звільняє орендаря від відшкодування шкоди;

- здійснення розрахунків відбувається шляхом виставлення орендодавцем рахунку на вищевказану суму і його сплати протягом 30 календарних днів з моменту виставлення рахунку.

Позивач зазначає, що за таке порушення передбачена відповідальність за пунктом 1 розділу 6 Додатку №2 до Договору, у вигляді стягнення штрафу у розмірі 3 000,00 грн.

Отже, згідно з умовами договору оренди розмір штрафу за порушення діючих на території орендодавця Правил внутрішнього трудового розпорядку встановлюється Додатком №2 до Договору "Класифікація видів порушень Правил внутрішнього трудового розпорядку".

При цьому, суд зазначає, що на підтвердження правомірності нарахування відповідачу зазначеного штрафу позивачем не надано до матеріалів справи Додатку №2 до Договору "Класифікація видів порушень Правил внутрішнього трудового розпорядку", що позбавляє суд можливості перевірити правомірність такого нарахування та дійсного розміру штрафу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про недоведеність належності доказів позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 3000 грн., а тому в цій частині позову слід відмовити.

При цьому, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви відповідача про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення штрафу, оскільки відповідно до пункту 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 32 576,35 грн. - боргу за оренду майна; 1979,49 грн. - борг з відшкодування сплаченої орендодавцем плати за землю; пені у розмірі 1285,53 грн., 3% річних у розмірі 1550,03 грн., та інфляційних втрат у розмірі 7594,81 грн.

В решті позовних вимог про стягнення пені на суму 9603,13 грн. та штрафу в розмірі 3000 грн. суд відмовляє.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232-242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІЯСЕРВІС" про стягнення 57589,34 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНДУСТРІЯСЕРВІС" (50051, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 10, кім. 409, код ЄДРПОУ 31551274) на користь Публічного акціонерного товариства "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" (50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974) 32 576,35 грн. (тридцять дві тисячі п'ятсот сімдесят шість грн. 35 коп.) - боргу за оренду майна; 1979,49 грн. (одна тисяча дев'ятсот сімдесят дев'ять грн. 49 коп.) - борг з відшкодування сплаченої орендодавцем плати за землю; пеню у розмірі 1285,53 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят п'ять грн. 53 коп.), 3% річних у розмірі 1550,03 грн. (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят грн. 03 коп.), інфляційних втрат у розмірі 7594,81 грн. (сім тисяч п'ятсот дев'яносто чотири грн. 81 коп.) та 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені на суму 9603,13 грн. та штрафу в розмірі 3000 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.10.2018

Суддя Н.Г. Назаренко