Рішення

від 08.10.2018 по справі 916/1575/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.10.2018Справа № 916/1575/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта доПриватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна простягнення 65150 грн. 03 коп.

Представники учасників справи:

від позивача : не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05.09.2016 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта з вимогами до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна про стягнення 64277 грн. 41 коп. з яких 29505 грн. 23 коп. основного боргу, 19961 грн. 70 коп. пені, 1229 грн. 52 коп. 3% річних та 13580 грн. 96 коп. інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач не у повному обсязі здійснив виплату страхового відшкодування за Полісом АС/4211000 на користь позивача як вигодонабувача за вказаним договором (потерпіла особа), у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 29505 грн. 23 коп. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 19961 грн. 70 коп., 3% річних у розмірі 1229 грн. 52 коп. та інфляційні втрати у розмірі 13580 грн. 96 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.06.2016 порушено провадження у справі №916/1575/16, розгляд справи призначено на 06.07.2016.

20.07.2016 до Господарського суду Одеської області відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав на те, що розмір страхового відшкодування повинен зменшуватися на суму франшизи. Крім того, відповідач зазначив, що розмір страхового відшкодування повинен визначатися на підставі звіту, складеного суб'єктом оціночної діяльності. Так, відповідно до Звіту від 13.01.2015 розмір матеріального збитку, завданого позивачу, становить 12953 грн. 72 коп., у зв'язку з чим відповідачем було виплачено позивачу страхове відшкодування у сумі 10294 грн. 77 коп. (за вирахування розміру франшизи та суми ПДВ).

Також, відповідач заперечив щодо стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.08.2016 справу № 916/1575/16 передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2016 справу №916/1575/16 прийнято до провадження суддею Мудрим С.М., розгляд справи призначено на 19.09.2016.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 у справі №916/1575/16 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" страхове відшкодування в розмірі 29005 грн. 23 коп., 3 % річних в розмірі 1208 68 грн., індекс інфляції в розмірі 13393 грн. 17 коп., судовий збір в 934 грн. 84 коп.; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 у справі №916/1575/16 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 у справі №916/1575/16 скасовано; справу №916/1575/16 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням Керівника апарату господарського суду міста Києва від 10.03.2017 № 05-23/788 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 916/1575/16, внаслідок якого справу № 916/1575/16 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 справу №916/1575/16 прийнято до провадження суддею Літвіновою М.Є., розгляд справи призначено на 03.04.2017.

29.03.2017 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про призначення у справі №916/1575/16 експертизи щодо визначення розміру шкоди, завданої майну Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта , яке знаходиться за адресою: вул. 10-км автодороги Одеса - Б.Дністровський - Монаши, в результаті ДТП за участю автомобіля Вольво, державний номер НОМЕР_1.

24.04.2017 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав на те, що розмір страхового відшкодування повинен зменшуватися на суму франшизи. Крім того, відповідач зазначив, що розмір страхового відшкодування повинен визначатися на підставі звіту, складеного суб'єктом оціночної діяльності. Так, відповідно до Звіту від 13.01.2015 розмір матеріального збитку, завданого позивачу, становить 12953 грн. 72 коп., у зв'язку з чим відповідачем було виплачено позивачу страхове відшкодування у сумі 10294 грн. 77 коп. (за вирахування розміру франшизи та суми ПДВ).

Також, відповідач заперечив щодо стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 призначено у справі № 916/1575/16 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: -Який розмір завданої матеріальної шкоди майну, що знаходиться за адресою: вул. 10 км автодороги Одеса - Білгород-Дністровський - Монаши, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, за участю транспортного засобу Volvo F 12 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , яка мала місце 15.07.2014 року? Проведення експертизи у встановлений законом строк доручено судовому експерту Чорній Юлії Петрівні (АДРЕСА_1; Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта НОМЕР_2 від 29.05.2009, термін дії якого рішенням Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України № 30 від 19.02.2016 продовжено до 19.02.2019 року).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 зупинено провадження у справі №916/1575/16 на час проведення судової експертизи.

21.09.2017 до Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи №916/1575/16 разом із Висновком експерта № 23/2017 за результатами проведеної судової експертизи у справі №916/1575/16, відповідно до якого розмір завданої матеріальної шкоди майну, що знаходиться за адресою: вул. 10 км автодороги Одеса - Білгород-Дністровський - Монаши, в результаті ДТП за участю транспортного засобу Вольво, державний номер НОМЕР_1, яка мала місце 15.07.2014, з урахуванням ПДВ становить 36094 грн. 80 коп.

21.09.2017 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 61434 грн. 20 коп., з яких 29505 грн. 23 коп. суми основного боргу, 7731 грн. 11 коп. пені, 2364 грн. 00 коп. 3% річних та 21883 грн. 87 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 поновлено провадження у справі №916/1575/16; розгляд справи призначено на 18.10.2017.

В судовому засіданні 18.10.2017 представником відповідача подано клопотання про призначення у справі №916/1575/16 повторної судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2017 призначено у справі № 916/1575/16 повторну судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: Який розмір завданої матеріальної шкоди майну, що знаходиться за адресою: вул. 10 км автодороги Одеса - Білгород-Дністровський - Монаши, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, за участю транспортного засобу Volvo F 12 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , яка мала місце 15.07.2014 року? Проведення експертизи у встановлений законом строк доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2017 зупинено провадження у справі №916/1575/16 на час проведення судової експертизи.

14.06.2018 до Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи №916/1575/16 разом з Висновком експертів за результатами проведення повторної судової експертизи № 24908/17-42 від 30.05.2018, відповідно до якого розмір завданої матеріальної шкоди майну, що знаходиться за адресою: вул. 10 км автодороги Одеса - Білгород-Дністровський - Монаши, в результаті ДТП за участю транспортного засобу Вольво, державний номер НОМЕР_1, яка мала місце 15.07.2014, становить 35771 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2018 поновлено провадження у справі №916/1575/16, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09.07.2018; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

02.07.2018 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 25800 грн. 03 коп., пеню у розмірі 13186 грн. 98 коп., 3% річних у розмірі 2685 грн. 00 коп. та інфляційні втрати у розмірі 23478 грн. 02 коп., що разом становить 65150 грн. 03 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2018 підготовче засідання у справі №916/1575/16 відкладено на 26.07.2018.

25.07.2018 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що сума страхового відшкодування, що може бути доплачена позивачу, становить 24976 грн. 23 коп. При цьому, відповідач вказав на необґрунтованість розрахунку пені, здійсненого позивачем, так як він суперечить нормам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, та заперечив щодо стягнення з нього 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2018 підготовче засідання у справі №916/1575/16 відкладено на 08.08.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі №916/1575/16 на 30 днів, підготовче засідання у справі №916/1575/16 відкладено на 17.09.2018.

У підготовчому засіданні 17.09.2018 судом прийнято до розгляду клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 21.09.2017, відповідно до змісту якого позивач просив суд стягнути з відповідача 29505,23 грн. основного боргу, 7731,11 грн. пені, 21883,87 грн. інфляційних втрат та 2364,00 грн. 3% річних.

Також, судом у підготовчому засіданні 17.09.2018 було розглянуто заяву позивача від 27.06.2018, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 25800,03 грн. основного боргу, 13186,98 грн. пені, 23478,02 грн. інфляційних втрат та 2685,00 грн. 3% річних, яка за своїм змістом є заявою про збільшення розміру позовних вимог по відношенню до клопотання від 21.09.2017.

Вказана заява була прийнята судом до розгляду, у зв'язку з чим позовні вимоги розглядаються в редакції означеної заяви - у загальному розмірі 65150 грн. 03 коп. (відповідно до ухвали суду від 17.09.2018).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2018 закрито підготовче провадження у справі №916/1575/16, справу №916/1575/16 призначено до судового засідання по суті на 08.10.2018.

01.10.2018 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи з відсутності представника позивача.

Представник позивача у судове засідання 08.10.2018 не з'явився, про призначене судове засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується інформацією з офіційного сайту ПАТ Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень. При цьому, 01.10.2018 позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання 08.10.2018 не з'явився, про призначене судове зсідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103047804527 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103047804519, з яких вбачається, що ухвала суду була отримана відповідачем 27.09.2018.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши подані учасниками справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Дельта є власником виробничих та невиробничих приміщень за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, автодорога Одеса - Білгород-Дністровський - Монаши, 10 км, серед яких автомобільна мийка (відповідно до технічного паспорту), що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 19.01.2016 (копії наявні в матеріалах справи).

В результаті дорожньо-транспортної пригоди за участі транспортного засобу Вольво, державний номер НОМЕР_1, яка мала місце 15.07.2014, було пошкоджено майно, що належить позивачу (потерпілій особі), а саме: ролетні ворота, розміром 4470*4450, скріплені петлі 21 шт., ролики із петлями 18 шт., ребра жесті 3 шт., механізм підйому воріт, підйомний трос.

Зокрема, відповідно до Акту огляду від 16.07.2014, складеного представником відповідача та представником позивача (копія долучена відповідачем до відзиву на позовну заяву) зазначено, що 15.07.2014 о 14 год сталась ДТП, внаслідок якої було пошкоджено майно, яке належить позивачу на підставі Свідоцтва про право власності від 19.01.2006, а саме: ролетні ворота, петлі, ролики, ребра жорсткості, механізм підйому воріт, підйомний трос.

Судом встановлено, що станом на дату ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Вольво, державний номер НОМЕР_1, була застрахована Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Провідна на підставі Полісу АС/4211000 (копія долучена відповідачем до відзиву на позовну заяву), з встановленим строк дії - з 15.11.2013 по 14.11.2014; лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 50000 грн. 00 коп.; франшизою - 500 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 3 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Нормами статті 5 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Таким чином, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Вольво, державний номер НОМЕР_1, на момент вчинення ДТП була застрахована відповідачем - Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Провідна .

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Обставини щодо завдання власником автомобіля Вольво, державний номер НОМЕР_1, цивільно-правова відповідальність якого станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Провідна , шкоди майну, яке належить позивачу на праві власності, про що зафіксовано сторонами в Акті огляду від 16.07.2014, визнаються учасниками справи у заявах по суті справи, долучених до матеріалів справи.

Судом встановлено, що 11.11.2014 між Фірмою Радуга-N у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Дельта (замовник) було укладено Договір №11/11/14 на виготовлення та встановлення, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується виготовити та встановити на об'єкті замовника і передати у власність замовнику полотно секційних воріт у кількості 1 комплекту, а замовник зобов'язується прийняти товар, роботи з його встановлення та оплатити їх на умовах даного договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна вартість договору становить 39800 грн. 00 коп.

Згідно з рахунком №3650 від 11.11.2014, виставленого Фірмою Радуга-N у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, та відповідно до Акту здачі-приймання виконаної роботи від 11.11.2014, складеному Фірмою Радуга-N у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та Товариством з обмеженою відповідальністю Дельта (копії долучені позивачем до позовної заяви), вартість товару (полотна секційних воріт) та вартість з його монтажу разом становить 39800 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що 11.11.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю Дельта сплатило на користь Фірми Радуга-N у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю грошові кошти у розмірі 39800 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 138 від 11.11.2014 (призначення платежу - полотно секційних воріт та їх монтаж згідно з рахунком №3650 від 11.11.2014) - копія платіжного доручення долучена позивачем до позовної заяви.

Відповідно до Звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, завданого майну, що знаходиться за адресою: вул. 10км. Автодороги Одеса - Б.Дністровський - Монаши, складеного суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю Експертум-Аве (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №10076/10 від 29.10.2010), вартість збитку, завданого позивачу, становить 12953 грн. 72 коп.

Судом встановлено, що на підставі поданої позивачем заяви про виплату страхового відшкодування, 16.01.2015 відповідач здійснив виплату страхового відшкодування за Полісом АС/4211000 на рахунок позивача у розмірі 10294 грн. 77 коп., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, копія якої долучена позивачем до позовної заяви.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що на думку позивача, відповідачем не у повному обсязі було виплачено страхове відшкодування позивачу (потерпілій особі) за Полісом АС/4211000, у зв'язку з чим, звертаючись з даним позовом до суду, позивач просив суд стягнути з відповідача 64277 грн. 41 коп. з яких 29505 грн. 23 коп. основного боргу (недоплачена сума страхового відшкодування), 19961 грн. 70 коп. пені, 1229 грн. 52 коп. 3% річних та 13580 грн. 96 коп. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 у справі №916/1575/16 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта задоволено частково; стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" страхове відшкодування в розмірі 29005 грн. 23 коп., 3 % річних в розмірі 1208 68 грн., індекс інфляції в розмірі 13393 грн. 17 коп., судовий збір в 934 грн. 84 коп.; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 у справі №916/1575/16 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 у справі №916/1575/16 скасовано; справу №916/1575/16 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Вищий господарський суд України у поставі від 01.03.2017 вказав на те, що судам на новому розгляді необхідно більш ретельно з'ясувати розмір відшкодування шкоди, оціненої відповідно до вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, правомірність відмови у виплаті страхового відшкодування з урахуванням ПДВ, в залежності від встановленого визначити розмір заборгованості і час прострочення виплати страхового відшкодування та постановити законне і обгрунтоване рішення.

Судом у підготовчому засіданні 17.09.2018 було розглянуто заяву позивача від 27.06.2018, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 25800,03 грн. основного боргу (суми страхового відшкодування), 13186,98 грн. пені, 23478,02 грн. інфляційних втрат та 2685,00 грн. 3% річних, та прийнято її до розгляду, у зв'язку з чим справа розглядається з ціною позову - 65150 грн. 03 коп. (відповідно до вказаної заяви).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.1 та ч. 2 статті 1187 Цивільного кодексу України діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб - є джерелом підвищеної небезпеки.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За статтею 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З огляду на зазначені положення Цивільного кодексу України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання.

Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 Цивільного кодексу України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного Вольво, державний номер НОМЕР_1, станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Провідна відповідно до Полісу АС/4211000 (ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 50000 грн. 00 коп., франшизи - 500 грн. 00 коп.).

Завдання потерпілому внаслідок ДТП шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов'язком боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Разом з тим зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, внаслідок якої завдано шкоди, буде кваліфікована як страховий випадок.

Неодержання потерпілим страхового відшкодування за договором (або його одержання, якщо страхового відшкодування недостатньо для повного покриття шкоди) не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною.

При цьому потерпілий не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 Цивільного кодексу України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (частина друга статті 14 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 511 Цивільного кодексу України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 636 Цивільного кодексу України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на зазначене право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування ; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав.

Як встановлено судом, згідно з рахунком №3650 від 11.11.2014, виставленим Фірмою Радуга-N у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, та відповідно до Акту здачі-приймання виконаної роботи від 11.11.2014, складеному Фірмою Радуга-N у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та Товариством з обмеженою відповідальністю Дельта (копії долучені позивачем до позовної заяви), вартість товару (полотна секційних воріт) та вартість з його монтажу разом становить 39800 грн. 00 коп.

Як встановлено судом, відповідно до Звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, завданого майну, що знаходиться за адресою: вул. 10км. Автодороги Одеса - Б.Дністровський - Монаши, складеного суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю Експертум-Аве (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №10076/10 від 29.10.2010), вартість збитку, завданого позивачу, становить 12953 грн. 72 коп.

Направляючи справу №916/1575/16 на новий розгляд, Вищий господарський суд України у поставі від 01.03.2017 вказав на те, що судам на новому розгляді необхідно більш ретельно з'ясувати розмір відшкодування шкоди, оціненої відповідно до вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З метою встановлення розміру відшкодування шкоди, оціненої відповідно до вимог Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ", що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 призначено у справі № 916/1575/16 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: -Який розмір завданої матеріальної шкоди майну, що знаходиться за адресою: вул. 10 км автодороги Одеса - Білгород-Дністровський - Монаши, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, за участю транспортного засобу Volvo F 12 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , яка мала місце 15.07.2014 року? Проведення експертизи у встановлений законом строк доручено судовому експерту Чорній Юлії Петрівні (АДРЕСА_1; Свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта НОМЕР_2 від 29.05.2009, термін дії якого рішенням Центральної експертно-кваліфікаційної комісії Міністерства юстиції України № 30 від 19.02.2016 продовжено до 19.02.2019 року).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2017 зупинено провадження у справі №916/1575/16 на час проведення судової експертизи.

21.09.2017 до Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи №916/1575/16 разом із Висновком експерта № 23/2017 за результатами проведеної судової експертизи у справі №916/1575/16, відповідно до якого розмір завданої матеріальної шкоди майну, що знаходиться за адресою: вул. 10 км автодороги Одеса - Білгород-Дністровський - Монаши, в результаті ДТП за участю транспортного засобу Вольво, державний номер НОМЕР_1, яка мала місце 15.07.2014, з урахуванням ПДВ становить 36094 грн. 80 коп.

Як зазначено експертом у вказаному Висновку, для проведення оцінки майна застосовуються методичні підходи, визначені в п. 38 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав": витратний (майновий), дохідний, порівняльний.

Оскільки ані порівняльний, ані дохідний підходи не передбачають визначення вартості ремонтних робіт окремих конструкцій (елементів) об'єктів (можливо визначити ринкову вартість або вартість оренди об'єкту в цілому), визначення вартості матеріального збитку проводилось експертом із застосуванням витратного (майнового) підходу, який полягає у визначенні матеріальних витрат, які необхідно понести для відновлення пошкодженого майна до стану, в якому воно перебувало до моменту пошкодження.

При цьому, оскільки час, на який необхідно визначати вартість є ретроспективним - 15.07.2014, в інформаційних джерелах, зокрема, на інтернет-сайтах відсутня інформація про вартість виконання робіт по заміні ролетних секційних воріт, визначення розміру матеріальної шкоди розраховувалось експертом на підставі комерційних пропозицій, які наявні в матеріалах справи.

Відповідач, у свою чергу, вказав на те, що наданий судовим експертом висновок № 23/2017 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи у справі № 916/1575/16 викликає сумніви, оскільки в ньому не було враховано акт огляду пошкодженого майна від 16.07.2014, в якому зазначено перелік пошкоджених запасних частин, що потребують відтворення. Відповідно до акту огляду страховика дані запасні частини підлягали заміні, тобто оцінку збитків необхідно було визначати методом прямого відтворення, тоді як судовий експерт застосував для визначення розміру збитку метод заміщення (заміна пошкодженого об'єкту в цілому, а не подетально відповідно до акту), а не метод відтворення. На думку відповідача, відповідно до п. 32 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" визначати розмір збитків необхідно було на дату заподіяння збитків, тобто ДТП, яка сталась 15.07.2014 року, тоді як судовий експерт в основу свого висновку поклав виключно рахунок та акт виконаних робіт від 11.11.2014, наданих позивачем, не досліджуючи жодні інші джерела щодо визначення вартості таких робіт та матеріалів.

Судовий експерт з даними твердженнями відповідача не погодився та зазначив, що метод відтворення полягає у складанні кошторису на ремонтно-будівельні роботи. Оскільки ролетні ворота автомобільної мийки за адресою: вул. 10 км автодороги Одеса - Білгород-Дністровський - Монаши, були пошкоджені в повному обсязі, то визначення матеріального збитку шляхом складання кошторису є некоректним. При цьому, експерт зазначає, що в основу програмного комплексу АВК-5, який був застосований при складанні кошторису у копії Звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, завданого майну, що знаходиться за адресою: вул. 10 км автодороги Одеса - Білгород-Дністровський - Монаши, складеного Суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Експертум-Аве" у 2014 році, покладені розцінки, застосування яких є обов'язковим при визначенні вартості будівництва об'єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ і організацій. При проведенні дослідження експертом не було визначено розцінку (позицію з номером) в програмному комплексі АВК-5, яка б по складу робіт відповідала роботам по заміні ролетних воріт автомобільної мийки. Таким чином, експертом при визначенні вартості матеріального збитку не був застосований метод відтворення (відновлення).

Враховуючи все вищенаведене у сукупності та, зокрема, з огляду на визначені відповідачем суперечності висновку № 23/2017, з метою усунення сумнівів стосовно правильності та обґрунтованості вказаного висновку, суд вирішив призначити у справі повторну судову будівельно-технічну експертизу з метою визначення дійсного розміру завданої матеріальної шкоди майну, що знаходиться за адресою: вул. 10 км автодороги Одеса - Білгород-Дністровський - Монаши, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, за участю транспортного засобу Volvo F 12 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , яка мала місце 15.07.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2017 призначено у справі № 916/1575/16 повторну судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: Який розмір завданої матеріальної шкоди майну, що знаходиться за адресою: вул. 10 км автодороги Одеса - Білгород-Дністровський - Монаши, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, за участю транспортного засобу Volvo F 12 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , яка мала місце 15.07.2014 року? Проведення експертизи у встановлений законом строк доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2017 зупинено провадження у справі №916/1575/16 на час проведення судової експертизи.

14.06.2018 до Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи №916/1575/16 разом з Висновком експертів за результатами проведення повторної судової експертизи № 24908/17-42 від 30.05.2018, відповідно до якого розмір завданої матеріальної шкоди майну, що знаходиться за адресою: вул. 10 км автодороги Одеса - Білгород-Дністровський - Монаши, в результаті ДТП за участю транспортного засобу Вольво, державний номер НОМЕР_1, яка мала місце 15.07.2014, становить 35771 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до статті 31 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір шкоди, пов'язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей , визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Судом прийнято Висновок експертів за результатами проведення повторної судової експертизи № 24908/17-42 від 30.05.2018, складений КНДІСЕ, у якості належного та допустимого доказу розміру збитків, завданих позивачу.

Таким чином, розмір збитків, завданих власником транспортного засобу Вольво, державний номер НОМЕР_1, майну позивача (ролетні ворота, петлі, ролики, ребра жорсткості, механізм підйому воріт, підйомний трос) становить 35771 грн. 00 коп.

Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/4211000 є договором на користь третьої особи, в даному випадку такою третьою особою (потерпілим) є Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта , який і є вигодонабувачем за відповідним договором.

Відповідно до ч. 35.1 ст. 35 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до ч. 36.2 ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Як встановлено судом, на підставі поданої позивачем заяви про виплату страхового відшкодування, 16.01.2015 відповідач здійснив виплату страхового відшкодування за Полісом АС/4211000 на рахунок позивача у розмірі 10294 грн. 77 коп., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, копія якої долучена позивачем до позовної заяви.

Згідно з пунктом 12.1 статті 12 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір франшизи при

відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як встановлено судом, розмір франшизи за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АС/4211000 становить 500 грн. 00 коп.

Таким чином, беручи до уваги розмір завданої позивачу шкоди (35771 грн. 00 коп.), здійснену відповідачем виплату страхового відшкодування за Полісом АС/4211000 у розмірі 10294 грн. 77 коп. та розмір франшизи за Полісом АС/4211000, що становить 500 грн. 00 коп., суд дійшов висновку, що на користь позивача підлягає стягненню з відповідача страхове відшкодування за Полісом АС/4211000 у розмірі 24976 грн. 23 коп.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна страхового відшкодування за Полісом АС/4211000 у розмірі 25800 грн. 03 коп. (відповідно до прийнятої судом заяви про збільшення позовних вимог) підлягають частковому задоволенню у розмірі 24976 грн. 23 коп. (вказаний розмір страхового відшкодування також визначений відповідачем у відзиві на позовну заяву, поданому 25.07.2018).

При цьому, відповідно до ч. 36.2 ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів , якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

З наведеного вбачається, що вказані норми підлягають застосуванню у випадку, коли шкоду було завдано саме транспортному засобу, тоді як майном позивача, яке було пошкоджено є ролетні ворота, петлі, ролики, ребра жорсткості, механізм підйому воріт, підйомний трос.

В будь-якому випадку, з огляду на наявний в матеріалах справи акт виконаних робіт та здійснену позивачем оплату за ремонті роботи пошкодженого страхувальником відповідача майна, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу оцінену шкоду з урахуванням ПДВ.

Крім того, позивачем було заявлено з відповідача пеню у розмірі 13186 грн. 98 коп. за період з 17.01.2015 по 18.01.2016, нарахована на суму 25800 грн. 03 коп.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з п. 36.5 ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів , за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Таким чином, потерпіла особа (позивач у даній справі) має право на стягнення з відповідача (страховика за Полісом АС/4211000) пені у випадку прострочення виконання відповідачем зобов'язання з виплати страхового відшкодування.

Відповідно до ч. 35.1 ст. 35 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Згідно з ч. 2 ст. 35.2 Закону України Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів до заяви додаються: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Відповідно до ч. 36.2 ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Суд зазначає, що сторонами не надано суду заяви про виплату страхового відшкодування за Полісом АС/4211000, з якою позивач звертався до відповідача при настанні страхового випадку.

При цьому, суд зазначає, що неодноразово в порядку норм Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом до 15.12.2017) зобов'язував відповідача надати суду, зокрема матеріали переписки-листування сторін щодо предмета спору (ухвали від 15.06.2016, від 06.07.2016).

Однак, відповідачем не було долучено до матеріалів справи, зокрема, копії заяви про виплату страхового відшкодування, поданої позивачем у зв'язку з настанням страхового випадку за Полісом АС/4211000.

Втім, обставини щодо своєчасного звернення позивачем із вказаною заявою до відповідача відповідачем не заперечувались. При цьому, відповідачем було виплачено позивачу страхове відшкодування за Полісом АС/4211000 (у сумі 10294 грн. 77 коп.), що свідчить про визнання відповідачем ДТП, внаслідок якої було пошкоджено майно позивача, страховим випадком за вказаним полісом.

При цьому, з Акту огляду від 16.07.2014, який складено представниками позивача та відповідача, вбачається, що огляд пошкодженого майна проводиться представником відповідача на підставі поданої позивачем заяви від 15.07.2014.

За таких обставин, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява про виплату страхового відшкодування за Полісом АС/4211000 була подана позивачем 15.07.2014 як про це зазначено в Акті огляду від 16.07.2014 (протилежного відповідачем не доведено), у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний був здійснити виплату страхового відшкодування у строк до 13.10.2014 включно (враховуючи строки, встановлені у ч. 36.2 ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

При цьому, відповідачем під час розгляду справи не вказувалось на наявність обставин, що є підставою для збільшення терміну виплати страхового відшкодування (відповідно до ч. 36.2 ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Крім того, суд вважає необгрунтованими твердження відповідача, що ним було своєчасно виплачено частину страхового відшкодування за Полісом АС/4211000 - на другий день після отримання звіту (звіт суб'єкта оціночної діяльності отриманий відповідачем 14.01.2015, а виплата частини страхового відшкодування здійснена 16.01.2015), оскільки строк для прийняття страховиком рішення щодо виплатити страхового відшкодування обчислюється від дати звернення особи, яка має на виплату страхового відшкодування, із відповідною заявою.

До того ж відповідачем не обґрунтовано суду причин не проведення ним оцінки пошкодженого майна (звернення до суб'єкта оціночної діяльності/отримання висновку суб'єкта оціночної діяльності) у строки, встановлені у ч. 36.2 ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , в межах яких відповідач повинен був виплатити страхове відшкодування за Полісом АС/4211000.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач має право нараховувати пеню, передбачену п. 36.5 ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів , починаючи з 14.10.2014.

При цьому, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, за висновком суд, обгрунтованим для нарахування пені у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо виплати страхового відшкодування за Полісом АС/4211000 є період з 14.10.2014 по 14.04.2015.

Водночас, з огляду на те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню, нараховану за період з 17.01.2015 по 18.01.2016, та беручи до уваги, що суд не може вийти за межі позовних вимог, суд здійснив власний розрахунок пені в межах періоду, заявленого позивачем, а саме: з 17.01.2015 по 14.04.2015 .

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 24976.23 17.01.2015 - 05.02.2015 20 14% 383.20 24976.23 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5% 693.86 24976.23 04.03.2015 - 14.04.2015 42 30% 1724.39 Всього: 2801,45 грн.

Таким чином, обґрунтованим розміром пені, що підлягає стягненню з відповідача, є 2801 грн. 45 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна пені у розмірі 13186 грн. 98 коп. (відповідно до заяви про збільшення позовних вимог) підлягають частковому задоволенню у розмірі 2801 грн. 45 коп.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2685 грн. 00 коп. за період з 17.01.2015 по 06.07.2018, нарахованих на суму боргу у розмірі 25800,00 грн. (відповідно до заяви про збільшення позовних вимог).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зазначає, що правовідносини, в яких страховик при настанні страхового випадку зобов'язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов'язанням, а тому правовідносини, які склались між сторонами у справі, є грошовими, та до них підлягають застосуванню норми ст. 625 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.04.2018 у справі №910/12028/17.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, так як позивач здійснює нарахування 3% річних на суму боргу, що становить 25800 грн. 00 коп., тоді як за висновком суду заборгованість відповідача за Полісом АС/4211000 становить 24976 грн. 23 коп.

Таким чином, суд здійснив власний розрахунок 3% річних (в межах періоду нарахування, заявленого позивачем).

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 24976.23 17.01.2015 - 06.07.2018 1267 3 % 2600.95 Таким чином, обґрунтованим розміром 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача, є 2600 грн. 95 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна 3% річних у розмірі 2685 грн. 00 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 2600 грн. 95 коп.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 23478 грн. 02 коп., нараховані за період з січня 2015 року по травень 2018 року на суму боргу у сумі 25800 грн. 00 коп.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, так як позивач здійснює нарахування інфляційних втрат на суму боргу, що становить 25800 грн. 00 коп., тоді як за висновком суду заборгованість відповідача за Полісом АС/4211000 становить 24976 грн. 23 коп.

Таким чином, суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат (в межах періоду нарахування, заявленого позивачем).

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 17.01.2015 - 06.07.2018 24976.23 1.853 21302.46 46278.69 Таким чином, обґрунтованим розміром інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача, є 21302 грн. 46 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна інфляційних втрат у розмірі 23478 грн. 02 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 21302 грн. 46 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 4 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

17.10.2017 позивачем долучено до матеріалів справи докази оплати судової експертизи, призначено ухвалою суду від 10.05.2017, а саме копію платіжного доручення № 422 від 29.08.2017 на суму 2000 грн. 00 коп.

Таким чином, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна , з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати за проведення експертизи у розмірі 1586 грн. 53 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна , на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1093 грн. 12 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Провідна (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 25; ідентифікаційний код: 23510137) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Михайла Грушевського, буд. 39И; ідентифікаційний код: 31506572) страхове відшкодування у розмірі 24976 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят шість) грн. 23 коп., пеню у розмірі 2801 (дві тисячі вісімсот одна) грн. 45 коп., 3% річних у розмірі 2600 (дві тисячі шістсот) грн. 95 коп., інфляційні втрати у розмірі 21302 (двадцять одна тисяча триста дві) грн. 46 коп. та судові витрати у розмірі 2679 (дві тисячі шістсот сімдесят дев'ять) грн. 65 коп.

3. В іншій частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю Дельта відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Згідно з підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 12.10.2018 року.

Суддя М.Є. Літвінова