Рішення

від 04.10.2018 по справі 909/692/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.10.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/692/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,

секретар судового засідання Тузін Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Укрветсанзавод", 01001, м. Київ, Шевченківський район, вул. Бориса Грінченка, 1,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Добробут Прикарпаття", 78420, Івано-Франківська область, Надвірнянський район, с. Перерісль, вул. Данилюка, 12,

про стягнення коштів,

за участю:

від позивача: представники не з"явилися,

від відповідача: представники не з"явилися,

встановив:

                    ДП "Укрветсанзавод" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ТОВ "Агрофірма "Добробут Прикарпаття" про стягнення коштів в сумі 19031,77 грн., в тому числі: 14301 грн. основного боргу, 1888,12 грн. пені, 1001,07 грн. 7% штрафу, 457,24 грн. 3% річних, 1384,34 грн. інфляційних втрат.

                    Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору № ТУЛ/15/У/8/38621583/2017 від 16.02.2017 відповідачем не оплачено позивачу в повному обсязі кошти за надані послуги з утилізації відходів птахівництва.

                    Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 13.09.2018.

                    Ухвалою суду від 13.09.2018 відкладено розгляд справи на 04.10.2018.

                    Представники сторін, в судове засідання 04.10.2018, не з"явилися.

                    За таких обставин, враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

                    Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

                     16.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Добробут Прикарпаття" (Замовник) та Державним підприємством "Укрветсанзавод" (Виконавець) укладено договір № ТУЛ/15/У/8/38621583/2017 (далі Договір).

                    Згідно п.п. 1.2., 1.3. Договору Замовник передає у власність Виконавця, а Виконавець приймає для подальшої утилізації відходи, які утворилися в результаті виробничо-господарської діяльності Замовника. Замовник зобов"язується оплатити надані послуги в порядку, у строки, та на умовах, визначених цим Договором.

                    Пунктом 3.6. Договору передбачено, що розрахунок за цим Договором здійснюється на умовах 100% передоплати, згідно виставленого Виконавцем рахунку-фактури.

                    До матеріалів справи долучено рахунок на оплату № 605 від 04.07.2017 на суму 14301 грн.

                    На виконання умов Договору позивачем надано відповідачу послуги з утилізації відходів птахівництва на суму 14301 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 786 від 04.07.2017, який підписано та скріплено печатками сторін, копію долучено до матеріалів справи. Проте відповідачем не оплачено кошти за надані послуги.

                    Відповідно до п. 4.2. Договору у випадку порушення Замовником умов оплати за цим Договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від загальної вартості наданих послуг, за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості за весь період прострочення до моменту повного виконання Замовником своїх зобов"язань за цим Договором.

                    З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 86-1/18-112 від 16.03.2018 з вимогою оплатити заборгованість в сумі 14300 грн., яка останнім залишена без розгляду.

                    Згідно поданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача становить 14301 грн. основного боргу, згідно умов договору № ТУЛ/15/У/8/38621583/2017 від 16.02.2017, 1888,12 грн. пені, 1001,07 грн. 7% штрафу, 457,24 грн. 3% річних, 1384,34 грн. інфляційних втрат.

                    Після порушення провадження у справі, відповідно до платіжного доручення № 13999 від 07.09.2018 ТОВ "Агрофірма "Добробут Прикарпаття" оплачено кошти в сумі 14300 грн. за претензією № 86-1/18-112 від 16.03.2018.

                    Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

                    Враховуючи, що в частині стягнення суми основного боргу спір врегульовано сторонами шляхом перерахування відповіжачем коштів після звернення заявника з позовом і надано докази такого врегулювання, тому відсутній предмет спору, та провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 14300 грн. слід закрити.

                    Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

                    Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

                    Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

                    Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

                    Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

                    Вказана норма Цивільного Кодексу кореспондується із ст. 193 ГК України, відповідно до ч. 1 якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

                    Відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

                    Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

                    Згідно з п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

                    Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

                    Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

                    Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

                    Поряд з цим, у відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

                    Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

                    Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

                    За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості згідно умов договору № ТУЛ/15/У/8/38621583/2017 від 16.02.2017 в сумі 1888,12 грн. пені, 1001,07 грн. 7% штрафу, 457,24 грн. 3% річних, 1384,34 грн. інфляційних втрат, є обгрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

                    Судові витрати, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

                    Після ухвалення судом рішення, а саме 08.10.2018, до суду надійшла заява ДП "Укрветсанзавод" про відмову від позову № 86-1/18-502 від 02.10.2018 (вх. № 15084/18 від 08.10.2018). Вказану заяву суд не може прийняти до уваги, оскільки в судовому засіданні прийнято рішення про часткове задоволення позову.

                    Окрім цього, суд звертає увагу ДП "Укрветсанзавод" на те, що позивач вправі відмовитися від виконання рішення суду в разі його отримання..

                    На підставі вищевикладеного у відповідності до ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          позов задоволити частково.

          Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Добробут Прикарпаття" (78420, Івано-Франківська область, Надвірнянський район, с. Перерісль, вул. Данилюка, 12, ідентифікаційний код 33617403) на користь Державного підприємства "Укрветсанзавод", 01001, м. Київ, Шевченківський район, вул. Бориса Грінченка, 1, ідентифікаційний код 38519326) 14301 грн. заборгованості згідно умов договору № ТУЛ/15/У/8/38621583/2017 від 16.02.2017 закрити.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Добробут Прикарпаття" (78420, Івано-Франківська область, Надвірнянський район, с. Перерісль, вул. Данилюка, 12, ідентифікаційний код 33617403) на користь Державного підприємства "Укрветсанзавод", 01001, м. Київ, Шевченківський район, вул. Бориса Грінченка, 1, ідентифікаційний код 38519326) 1888,12 (одну тисячу вісімсот вісімдесят вісім гривень дванадцять копійок) грн. пені, 1001,07 (одну тисячу одну гривню сім копійок) грн. 7% штрафу, 457,24 (чотириста п"ятдесят сім гривень двадцять чотири копійки) грн. 3% річних, 1384,34 (одну тисячу триста вісімдесят чотири гривні тридцять чотири копійки) грн. інфляційних втрат, 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) грн. судового збору.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 12.10.2018

                    Суддя                                                                      Грица Ю.І.