Рішення

від 09.10.2018 по справі 910/6039/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2018Справа № 910/6039/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АРМАБУД - ЛТД (08292, Київська обл., місто Буча, ВУЛ. ВОЇНІВ ІНТЕРНАЦІОНАЛІСТІВ, будинок 16-А, приміщення 102) до проТовариства з обмеженою відповідальністю БК ФЕМОС (03151, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 72) стягнення заборгованості у розмірі 1 194 050 грн. 96 коп. Представники:

від Позивача: Мельник Т.Б. (представник за довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю АРМАБУД - ЛТД (надалі також - Позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БК ФЕМОС (надалі також - Відповідач ) про стягнення заборгованості у розмірі 1 194 050 грн. 96 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором №58/31-АЛ від 31.08.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2018 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМАБУД - ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК ФЕМОС" про стягнення заборгованості у розмірі 1 194 050 грн. 96 коп. залишено без руху.

25.05.2018 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2018 року відкрито провадження у справі №910/6039/18, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.07.2018 року.

В судове засідання 11.07.2018 року з'явився представник Позивача. Представник Відповідача не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 31.07.2018 року.

18.07.2018 через загальний відділ діловодства господарського суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

31.07.2018 року підготовче судове засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2018 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче судове засідання призначено на 19.09.2018 року.

19.09.2018 року підготовче судове засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці за сімейними обставинами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2018 року продовжено підготовче судове засідання призначено на 27.09.2018 року.

В судове засідання 27.09.2018 року представники Сторін не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2018 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.10.2018 року.

В судовому засіданні 09 жовтня 2018 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи, викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В судове засідання представник Відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується роздруківкою з офіційного веб-сайту Укрпошти за відстеженням поштового відправлення про вручення 04.10.2018 року поштового відправлення уповноваженій особі підприємства Відповідача.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 09 жовтня 2018 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

31.08.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АРМАБУД - ЛТД (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю БК ФЕМОС (Субпідрядник) було укладено Договір №58/31-АЛ, відповідно до умов якого Субпідрядник зобов'язується за завданням Підрядника власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконати внутрішні оздоблювальні роботи на об'єкті: Реконструкція гімназії - інтернату М 299 на вул. Макіївській.9 у м. Києві (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (код ДК 021:2015 - 45453000-7)) , а Підрядник зобов'язується прийняти і оплатити роботи на умовах, визначених цим Договором. (а.с.11-16)

Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Субпідряднику, визначені проектно-кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною Договору. (п.1.2 Договору)

У п.2.1 Договору зазначено, що перелік та вартість робіт на об'єкті підряду визначається згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно з п.3.1 Договору Субпідрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт протягом 3 (трьох) днів з моменту укладання даного Договору.

Строк виконання робіт Субпідрядником визначається Календарним графіком виконання робіт (Додаток №1 до Договору). (п.3.2 Договору)

У п.3.6 Договору зазначено, що датою закінчення виконання певних робіт вважається дата їх прийняття Підрядником за актом приймання-передачі.

Сума цього Договору визначається Договірною ціною (Додатку №1 до Договору). (п.4.1 Договору)

Відповідно до п.п.4.3, 4.4 Договору оплата Робіт за Договором відбувається згідно графіку фінансування робіт (Додаток №2 до Договору). Підрядник сплачує Субпідряднику вартість фактично виконаних Робіт на підставі підписаних Сторонами Актів виконаних робіт по формі КБ-2В та Довідки КБ-3, з урахуванням сплачених раніше авансів, за цим Договором, на протязі 10 календарних днів з моменту підписання актів.

Згідно з п.6.1 Договору факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаними Сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3.

Протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання Актів Підрядник зобов'язаний розглянути та підписати їх в разі відсутності зауважень, або в такий саме строк направити Субпідряднику мотивовану відмову від їх підписання. (п.6.2 Договору)

У п.6.3 Договору визначено, що прийняття виконаних робіт здійснюється Підрядником за умови належного виконання робіт та надання Субпідрядником документів, що підтверджують якість матеріальних ресурсів, використаних при виконанні робіт (якщо наявність сертифікатів, протоколів є обов'язковою згідно з чинним законодавством України) та іншої документації щодо таких робіт, передбаченої проектною документацією. Договором та/або законодавством.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками та діє до 31 грудня 2017 року, а в частині оплати - до повного виконання зобов'язань. (п.11.1 Договору)

Пунктом 12.2 Договору передбачено, що у випадку затримки початку робіт (або не виконання робіт в повному обсязі), Субпідрядник сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такої затримки. У випадку прострочення виконання зобов'язання понад 30 календарних днів Субпідрядник додатково сплачує Підряднику штраф у розмірі 7% від вартості робіт за кожен день прострочення.

Договірна ціна за Договором №58/31-АЛ від 31.08.2017 року склала 3 052 664 грн. 29 коп. (а.с.17-28)

Графіком виконання робіт на об'єкті: Реконструкція гімназії - інтернату М 299 на вул. Макіївській.9 у м. Києві до Договору №58/31-АЛ від 31.08.2017 року, що є Додатком №3 до договору, Сторони визначили термін виконання робіт вересень - жовтень 2017 року. (а.с.29-30)

Графіком фінансування робіт на об'єкті: Реконструкція гімназії - інтернату М 299 на вул. Макіївській.9 у м. Києві, що Додатком №2 до Договору №58/31-АЛ від 31.08.2017 року, Сторони узгодили: перший платіж 01.09.2017 р. у розмірі 500000 грн. 00 коп., другий платіж 15.10.2017 р. у розмірі 500000 грн. 00 коп., третій платіж Акт у розмірі 500000 грн. 00 коп., четвертий платіж Акт у розмірі 500 000 грн. 00 коп., п'ятий платіж Акт у розмірі 500 000 грн. 00 коп., шостий платіж Акт у розмірі 552664 грн. 29 коп. (а.с.31)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №58/31-АЛ від 31.08.2017 року Позивач перерахував Відповідачу грошові кошти у розмірі 500 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №2809 від 31.08.2017 року та випискою по рахунку Позивача. (а.с.74-75)

13.04.2018 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №12/04/253 від 12.04.2018 року з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 500 000 грн. 00 коп., що підтверджується фіскальним чеком від 13.04.2018 року та описом вкладення у цінний лист від 13.04.2018 року. (а.с.33-34, 71-72)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач в порушення умов Договору не виконав роботи у повному обсязі та не повернув суму попередньої оплати у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю АРМАБУД - ЛТД становить 500 000 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БК ФЕМОС 3% річних у розмірі 10 232 грн. 88 коп., інфляційні у розмірі 44 600 грн. 00 коп., пеню у розмірі 425 533 грн. 00 коп. та штраф у розмірі 213 685 грн. 08 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АРМАБУД - ЛТД підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору №58/31-АЛ від 31.08.2017 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №58/31-АЛ від 31.08.2017 року Позивач перерахував Відповідачу грошові кошти у розмірі 500 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №2809 від 31.08.2017 року та випискою по рахунку Позивача. (а.с.74-75)

Згідно з п.3.1 Договору Субпідрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт протягом 3 (трьох) днів з моменту укладання даного Договору.

Строк виконання робіт Субпідрядником визначається Календарним графіком виконання робіт (Додаток №1 до Договору). (п.3.2 Договору)

У п.3.6 Договору зазначено, що датою закінчення виконання певних робіт вважається дата їх прийняття Підрядником за актом приймання-передачі.

Згідно з п.6.1 Договору факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаними Сторонами актами приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3.

Графіком виконання робіт на об'єкті: Реконструкція гімназії - інтернату М 299 на вул. Макіївській.9 у м. Києві до Договору №58/31-АЛ від 31.08.2017 року, що є Додатком №3 до договору, Сторони визначили термін виконання робіт вересень - жовтень 2017 року. (а.с.29-30)

Відповідно до приписів ст.882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно - правовими актами. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Положеннями ст.323 Господарського кодексу України встановлено, що договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються і виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 ПКМУ Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві визначено, що документами про виконання договору підряду є документи про хід виконання договору підряду, відповідність робіт і матеріальних ресурсів нормативним вимогам та здійснення контролю за виконанням договірних зобов'язань (журнали виконання робіт, акти та довідки про виконані роботи, акти на приховані роботи та конструкції, паспорти, сертифікати, акти на випробування устаткування, журнали авторського нагляду, матеріали перевірок тощо), а закінченими роботами - роботи, виконані підрядником відповідно до договору підряду, проектної та кошторисної документації.

В силу положень ст.538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Пунктом 96 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України підписання акту приймання - передачі є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Виходячи з положень вищевикладених норм чинного законодавства, які конкретизовано умовами договору, Відповідач зобов'язаний надавати акти виконаних робіт Позивачу, який, в свою чергу, за результатом перевірки об'єму та якості виконаних робіт зобов'язаний прийняти належно виконані роботи шляхом підписання уповноваженим представником акту приймання виконаних робіт або надати мотивовану відмову від підписання акту.

Отже, узгоджений та підписаний між сторонами акт приймання виконаних підрядних робіт за своїми ознаками є документом, який підтверджує виконання договору підряду.

Проте, матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження належного виконання Відповідачем умов Договору №58/31-АЛ від 31.08.2017 року у строк по жовтень 2017 року.

13.04.2018 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №12/04/253 від 12.04.2018 року з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 500 000 грн. 00 коп., що підтверджується фіскальним чеком від 13.04.2018 року та описом вкладення у цінний лист від 13.04.2018 року. (а.с.33-34, 71-72)

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю БК ФЕМОС перед Товариством з обмеженою відповідальністю АРМАБУД - ЛТД за Договором №58/31-АЛ від 31.08.2017 року становить 500 000 грн. 00 коп.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю АРМАБУД - ЛТД в розмірі 500 000 грн. 00 коп.

Отже, Суд приходить до висновку, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив виконання робіт в повному обсязі та не повернув переховані грошові кошти у повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 500 000 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 04.09.2017 р. по 10.05.2018 р. у розмірі 10 232 грн. 88 коп. та інфляційні у розмірі 44 600 грн. 00 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі I "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу I книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №910/10156/17, від 11 квітня 2018 року у справі №758/1303/15-ц, від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц.

Оскільки умовами Договору не визначено строку виконання боржником його зобов'язання з привернення перерахованої суми попередньої оплати відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, Суд враховує положення часини 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

13.04.2018 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію №12/04/253 від 12.04.2018 року з вимогою повернути грошові кошти у розмірі 500 000 грн. 00 коп., що підтверджується фіскальним чеком від 13.04.2018 року та описом вкладення у цінний лист від 13.04.2018 року. (а.с.33-34, 71-72)

Як вбачається з інформації на офіційному веб-сайті Укрпошти за пошуком поштового відправлення за номером 0304503276290, відправлення за номером 0304503276290 вручене за довіреністю 16.04.2018 об'єктом поштового зв'язку КИЇВ 151 з індексом 03151.

Таким чином, з урахуванням приписів частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, Суд зазначає, що обов'язок Відповідача з повернення перерахованої суми попередньої оплати виник 23.04.2018 року, а прострочка розпочалась з 24.04.2018 року.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем повернення попередньої оплати за Договором №58/31-АЛ від 31.08.2017 року за загальний період прострочки з 04.09.2017 р. по 10.05.2018 р. у розмірі 10 232 грн. 88 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку перебігу прострочки Відповідача. Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 3% річних за загальний період прострочки з 24.04.2018 р. по 10.05.2018 р. у розмірі 698 грн. 63 коп.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов язання в зв язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних у розмірі 44 600 грн. 00 коп. за загальний період прострочки вересень 2017 року - березень 2018 року не підлягають задоволенню, у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку перебігу прострочки Відповідача, так як прострочка Відповідача розпочалась лише з 24.04.2018 р., а відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.

Крім того, Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 04.09.2017 р. по 04.03.2018 р. у розмірі 425 533 грн. 00 коп. та 7% штрафу у розмірі 213 685 грн. 08 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 611 Цивільного кодексу України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексі України, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка - це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов язання.

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому Суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов язань.

Пунктом 12.2 Договору передбачено, що у випадку затримки початку робіт (або не виконання робіт в повному обсязі), Субпідрядник сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такої затримки. У випадку прострочення виконання зобов'язання понад 30 календарних днів Субпідрядник додатково сплачує Підряднику штраф у розмірі 7% від вартості робіт за кожен день прострочення.

Виходячи з того, що сторони умовами договору передбачили застосування у разі порушення терміну поставки продукції пені та штрафу від суми несвоєчасно викгнаних робіт; спірні правовідносини є господарськими, а відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські санкції, зокрема, штраф, застосовуються за порушення будь-яких господарських зобов язань, а не тільки за невиконання грошового зобов язання, Суд вважає, що вимоги Позивача є обґрунтованими.

Крім того, Суд звертає увагу, що з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов'язання з 04.09.2017 р. по 04.03.2018 р. у розмірі 425 533 грн. 00 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку перебігу нарахування пені, оскільки якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України). Крім того, оскільки пунктом 12.2 Договору Сторонами не визначено на яку суму здійснюється нарахування пені, то Суд виходить із загальної суми невиконаного зобов'язання Відповідача.

А тому до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає пеня за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов'язання з 05.09.2017 року по 04.03.2018 року у розмірі 423 442 грн. 17 коп.

Суд, перевіривши розрахунок штрафу на підставі п.12.2 Договору №58/31-АЛ від 31.08.2017 року, прийшов до висновку, що вказані позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню у повному обсязі та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 7% штрафу у розмірі 213 685 грн. 08 коп.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю БК ФЕМОС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АРМАБУД - ЛТД підлягає стягненню заборгованість у розмірі 500 000 грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 698 грн. 63 коп., пеня у розмірі 423 442 грн. 17 коп., штраф у розмірі 213 685 грн. 08 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АРМАБУД - ЛТД - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БК ФЕМОС (03151, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 72, Ідентифікаційний код юридичної особи 38674572) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АРМАБУД - ЛТД (08292, Київська обл., місто Буча, ВУЛ. ВОЇНІВ ІНТЕРНАЦІОНАЛІСТІВ, будинок 16-А, приміщення 102, Ідентифікаційний код юридичної особи 37769893) заборгованість у розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 698 (шістсот дев'яносто вісім) грн. 63 (шістдесят три) коп., пеню у розмірі 423 442 (чотириста двадцять три тисячі чотириста сорок дві) грн. 17 (сімнадцять) коп., штраф у розмірі 213 685 (двісті тринадцять тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн. 08 (вісім) коп. та судовий збір у розмірі 17 067 (сімнадцять тисяч шістдесят сім) грн. 39 (тридцять дев'ять) коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 12 жовтня 2018 року.

Суддя О.В. Чинчин