Рішення

від 09.10.2018 по справі 910/7490/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.10.2018Справа № 910/7490/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Коноплянко Л.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізовані роздрібні системи" (43023, м.Луцьк, Карбишева,1, код ЄДРПОУ 38409955)

до Аграрного фонду (01001, м.Київ, вул. Б.Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 33642855)

про стягнення 749 591,56 грн.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр логістики та дистрибюції" (43023, м.Луцьк, вул.Карбищева, 1, код ЄДРПОУ 35923075)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРІЗ ВЕБ СОЛЮШЕНС" (04176, м.Київ, вул.Електриків, 29, офіс 14, код ЄДРПОУ 37332384)

Представники сторін: :

від позивача: Мельничук С.М. за дов.

від відповідача: Делявська Г.М. за дов.

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізовані роздрібні системи" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення з Аграрного фонду 749 591,56 грн. заборгованості за надані послуги фактичного складського зберігання цукру за період з 10.06.2015 по 31.07.2015 включно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за умовами договору № 17ц від 19.03.2012, укладеного між Аграрним фондом та ТОВ Еверіс Веб Солюшенс , останній прийняв на відповідальне складське зберігання майно Аграрного фонду -цукор за заліковою вагою 40 000 тонн, у складському приміщенні по вул.Карбашева, 1 у м.Луцьку, яке було орендоване зберігачем у ТОВ Регіональний центр логістики та дистибюції по договору оренди № 19312 від 19.03.2012. Після закінчення терміну дії договору зберігання - 31.03.2015 ТОВ Еверіс Веб Солюшенс його не пролонгував, нового договору не уклав і орендовані приміщення, де зберігався цукор не звільнив, фактично зберігач самоусунувся від виконання зобов'язань за договором зберігання, а цукор залишився в складах ТОВ Регіональний центр логістики та дистибюції . Позивач стверджує, що фактично цукор був переданий на зберігання ТОВ Регіональний центр логістики та дистибюції , а 10.06.2015 між ТОВ Регіональний центр логістики та дистибюції та ТОВ Спеціалізовані роздрібні системи був укладений договір управління нерухомим майном № 1/06-15, за яким останній отримав в управління нерухоме майно, зокрема складські приміщення № 1, № 2, де знаходився цукор Аграрного фонду, оскільки на момент передачі нерухомо майна в управління в складських приміщеннях № 1 та № 2 знаходився цукор Аграрного фонду, то вважає, що ТОВ Спеціалізовані роздрібні системи фактично прийнято на себе виконання зобов'язань зберігача по договору зберігання, тобто в період з 10.06.2015 по 31.07.2015 включно діяв договір складського зберігання цукру № 17ц від 19.03.2012, укладений між Аграрним фондом та ТОВ Еверіс Веб Солюшенс , обов'язки зберігача виконувало ТОВ Спеціалізовані роздрібні системи , що є підставою для їх оплати по оформленому позивачем Акту.

Ухвалою суду від 15.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, підготовче засідання призначено на 10.07.2018.

09.07.2018 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву та пояснення щодо клопотання позивача про витребування доказів, доданого до позовної заяви. Відповідач проти позову заперечує, оскільки позивачем не підтверджено доданими до позовної документами факту надання послуг за період з 10.06.2015 по 31.07.2015 включно, умови укладеного між позивачем договору складського зберігання № 1 ц від 06.10.2015 відповідно до п.8.1-8.2 застосовуються до відносин, що виникли з 01.08.2015, а на підставі укладеного між позивачем та ТОВ Регіональний центр логістики та дистибюції договору управління нерухомим майном № 1/06-15 від 10.06.2015, позивач є управителем нерухомого майна - складських приміщень, а не зберігачем майна, яке зберігається в складських приміщеннях, переданих позивачу в управління. Стверджує, що оформлений позивачем Акт виконаних робіт від 06.04.2018 не відповідає вимогам до первинних документів, а у зв'язку з порушенням відповідальним зберігачем ТОВ Еверіз Веб Солюшенс умов договору складського зберігання цукру № 17ц від 19.03.2012 Аграрний фонд вважає, що відбулось незаконне заволодіння державним майном.

Також 09.07.2018 відповідачем подано заяву свідка, в якому вказує, що в письмовому опитуванні учасника справи як свідка позивач ставить питання перед позивачем про виконання зобов'язань сторонами по договору № 17ц від 19.03.2012, при цьому не виступає стороною даного договору, у період з 01.04.2015 по 31.07.2015, який не відповідає заявленому періоду.

10.07.2018 позивач подав клопотання про залучення до участі у справі ТОВ "ЕВЕРІЗ ВЕБ СОЛЮШЕНС" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та про залучення до участі у справі ТОВ "Регіональний центр логістики та дистрибюції" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. Клопотання мотивоване необхідністю встановлення фактичних обставин справи, оскільки відповідач у відзиві стверджує, що послуги зберігання у спірний період надавало ТОВ "ЕВЕРІЗ ВЕБ СОЛЮШЕНС", а товар знаходився у складах ТОВ "Регіональний центр логістики та дистрибюції".

У судовому засіданні 10.07.2018 оголошувалась перерва до 31.07.2018.

23.07.2018 позивачем подано до суду відповідь на відзив та доповнення до відповіді на відзив, в яких позивач стверджує, що фактичне надання позивачем послуг зберігання цукру підтверджується припиненням усіх договірних відносин щодо зберігання цього майна станом на 10.06.2015 позивача з іншими контрагентами, відсутністю підписаних актів виконаних робіт щодо послуг зберігання за період з 01.04.2015 по 31.07.2015 між відповідачем та ТОВ Еверіс Веб Солюшенс , а також відсутність доказів оплати послуг зберігання за вказаний період. Пояснює, що оскільки ТОВ Еверіз Веб Солюшенс припинило з 01.04.2015р. виконання своїх зобов'язань за договором складського зберігання цукру №17ц від 19.03.2012р., про що було відомо відповідачу і підтверджується в листі від 2 квітня 2018 року №40-07/145, то Аграрний фонд, який не вивіз цукор і був зацікавлений у продовженні зберігання цукру у тих ж самих складах, листом від 13.07.2015р. №40-07/66 ) фактично погодив зміну сторони договору (зберігача); враховуючи припинення попереднього договору складського зберігання цукру № 17ц від 19.03.2012 - з 01.04.2015 і укладення нового договору № 1ц - 06.10.2015, тобто через шість місяців, а не з моменту фактичного початку виконання позивачем обов'язків зберігача (01.06.2015), оскільки цукор Аграрного фонду постійно зберігався на складах позивача, якому у відповідності до п.9 договору управління нерухомим майном №1/06-15 від 10.06.2015р., належать всі вигоди від їх використання, а тому задоволення позову ТОВ Спеціалізовані роздрібні системи відповідає інтересам власника майна.

26.07.2018 відповідач через канцелярію суду подав заяву про залучення до участі у справі ТОВ "ЕВЕРІЗ ВЕБ СОЛЮШЕНС" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки рішення у даній справі може безпосередньо вплинути на права та обов'язки вказаної особи.

31.07.2018 позивач подав до суду пояснення щодо взаємовідносин сторін, а відповідач доповнення до відзиву.

Відповідач у доповненнях до відзиву вказав, що факт відсутності договірних відносин сторін у період з 01.04.2015 по 01.08.2015, та те, що ТОВ Еверіс Веб Солюшенс після закінчення строку договору у вказаний період продовжувало користуватись орендованими приміщеннями в порушення умов договірних відносин, що встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2016 у справі № 910/10649/16, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр логістики та дистрибюції" у задоволенні позову до Аграрного фонду та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРІЗ ВЕБ СОЛЮШЕНС" про стягнення 1 137 830,40 грн. збитків, завданих позивачу у вигляді упущеної вигоди від неукладених договорів з іншими особами внаслідок перебування майна (цукру) Аграрного фонду у складських приміщеннях після закінчення дії договору оренди № 19312 від 12.03.2012.

Ухвалою суду від 31.07.2018 відкладено підготовче засідання на 11.09.2018, залучено до участі у справі в порядку ст. 50 ГПК України ТОВ "ЕВЕРІЗ ВЕБ СОЛЮШЕНС" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та залучено до участі у справі ТОВ "Регіональний центр логістики та дистрибюції" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Судове засідання 11.09.2018 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Ярмак О.М. у відрядженні.

Ухвалою суду від 12.09.2018, враховуючи повернення судді Ярмак О.М. з відрядження, підготовче засідання у справі призначено на 02.10.2018.

В судовому засіданні 02.10.2018 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 02.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.10.2018.

У судовому засіданні 09.10.2018 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечував.

Треті особи у засідання суду 09.10.2018 не з'явились, про дату та час судового розгляду повідомлялись належним чином відповідно до ст. 120 ГПК України.

Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверіз Веб Солюшенс" (зберігач) та Аграрним фондом (поклажодавець) був укладений договір складського зберігання цукру № 17ц (далі - договір зберігання), відповідно до якого поклажодавець передає, а зберігач приймає цукор на відповідальне відокремлене зберігання згідно ДСТУ 4245:2003 за заліковою вагою в кількості 40 000,00 тонн, упакованого у поліпропіленові мішки у кількості 800 000 шт. (п. 1.1 договору зберігання).

Пунктом 5.1 договору сторони погодили строк зберігання цукру - до пред'явлення вимоги поклажодавцем.

Відповідно до п.8.1 договору в редакції додаткового договору від 31.12.2014, сторони погодили, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обязі.

З метою зберігання цукру Аграрного фонду, 19.03.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр логістики та дистриб'юції" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еверіз Веб Солюшенс" (орендар) був укладений договір оренди № 19312 (далі - договір оренди), відповідно до якого орендодавець зобов'язується передати у зворотне, строкове, платне користування частину нежитлового приміщення, загальною площею 6 048, 00 кв.м., а орендар зобов'язується прийняти дану частину нежитлового приміщення та сплачувати орендодавцеві орендну плату відповідно до умов даного договору. Орендодавець підтверджує, що він є власником об'єкта оренди (п.п. 1.1, 1.2 договору оренди).

Згідно положень п.2.1 договору оренди № 13912 від 19.03.2012, цей договір оренди набирає чинності від дати його підписання і діє до 23.03.2013 р.

У подальшому між сторонами договору оренди були укладені додаткові угоди від 22.03.2013 р., від 23.03.2014 р. та від 01.10.2014 р., на підставі яких строк договору оренди було продовжено до 01.04.2015.

Після закінчення договору оренди - 01.04.2015 орендар (зберігач) приміщення, де зберігався цукор, не звільнив, майно зі зберігання поклажодавцю не передав, цукор фактично залишився на складах Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр логістики та дистриб'юції", договір складського зберігання за умовами п.8.1 діяв до 31.12.2015.

Матеріалами справи та поясненнями сторін встановлено, що у зв'язку з порушенням зберігачем умов договору, перешкоджанню поклажодавцю здійснити перевірку наявності та стану зберігання цукру, забезпечення його схоронності, Аграрний фонд листом № 40-07/707 від 20.07.2015 повідомив про розірвання договору складського зберігання цукру № 17ц від 19.02.2013 з 01.08.2015 .

10.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр логістики та дистриб'юції" (установник управління) та ТОВ Спеціалізовані роздрібні системи (управитель) був укладений договір управління нерухомим майном № 1/06-15, за умовами якого управитель прийняв від установника нерухоме майно: складське приміщення №1/літер У-1/загальною площею 6077,2 кв.м., складське приміщення №2/літер У-2/загальною площею 3661,7 кв.м., складське приміщення з адміністративно-побутовими приміщеннями/літер И-4/загальною площею 7899,0 кв.м. та адміністративно-побутові приміщення/літер У-4/загальною площею 1123,4 кв.м., які знаходяться за адресою: Волинська область, місто Луцьк, вулиця Карбишева, буд.1, та належить на праві власності установнику управління.

06.10.2015 між відповідачем - Аграрним фондом (поклажодавець) та позивачем - ТОВ "Спеціалізовані роздрібні системи" (зберігач) був укладений договір складського зберігання цукру № 1-ц, за умовами якого позивач прийняв на відповідальне зберігання цукор-пісок буряковий на відповідальне відокремлене зберігання згідно ДСТУ 4245:2003 за заліковою вагою в кількості 38 833,395 тонн, упакованого у поліпропіленові мішки у кількості 776 668 шт. (п. 1.2 договору зберігання).

Фактичне місце зберігання цукру: Волинська область, м.Луцьк, вул.Карбишева,1.

Сторони у пп.8.1-8.2 договору визначили, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015 року, відповідно до ч.3 ст. 631 ЦК України умови договору застосовуються до відносин між поклажодавцем та зберігачем, які виникли з 01.08.2015 .

ТОВ "Спеціалізовані роздрібні системи" звернулось до суду з вимогами до Аграрного фонду про стягнення 749 591,56 грн. заборгованості за надані послуги фактичного складського зберігання цукру за період з 10.06.2015 по 31.07.2015 включно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскільки ТОВ Еверіс Веб Солюшенс самоусунувся від виконання зобов'язань за договором зберігання № 17ц від 19.03.2012, а цукор залишався в складах ТОВ "Регіональний центр логістики та дистриб'юції", які за договором № 1/06-15 з 10.06.2015 перейшли в управління ТОВ "Спеціалізовані роздрібні системи", останнє фактично прийнято на себе зобов'язання зберігача майна Аграрного фонду - цукру і у період з 10.06.2015 по 31.07.2015 (до укладення договору № 1ц від 06.10.2015, що поширився на відносини з 01.08.2015) надавало послуги зберігання, за які відповідачу нараховано плату у розмірі 749 591, 56 грн.

Відповідач позов не визнає з підстав відсутності договірних відносин між ним та позивачем у спірний період, стверджує, що за умовами договору управління нерухомим майном №1/06-15 від 10.06.2015 позивач набув прав та обов'язків управителя майном, зокрема складськими приміщеннями, а не зберігача цукру Аграрного фонду, наданий позивачем Акт виконаних робіт від 06.04.2018 був складений до договору № 17ц, стороною якого позивач не є, належних доказів надання послуг та підстав оплати заявленої суми позивач не надав.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно положень ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Всупереч вказаним вимогам, позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження наявності підстав для покладення на відповідача 749 591, 56 грн. плати за послуги складського зберігання цукру за період з 10.06.2015 по 31.07.2015 включно, факту надання послуг у заявлений період, існування договірних відносин сторін, приймання на зберігання позивачем майна відповідача.

Зокрема, відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому.

Частиною 1 статті 946 Цивільного кодексу України, плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Матеріалами справи встановлено та позивачем підтверджено, що період з 10.06.2015 по 31.07.2015, за який заявлені вимоги про стягнення 749 591,56 грн. плати за послуги складського зберігання цукру, між позивачем та відповідачем договору складського зберігання цукру укладено не було, договір № 1 ц від 06.10.2015 поширював свою дію на правовідносини сторін з 01.08.2015.

Посилання відповідача на виконання обов'язку зберігача цукру Аграрного фонду до 01.08.2015 у зв'язку з укладенням договору управління майном № 1/06-15 від 10.06.2015 між позивачем та власником складських приміщень, не підтверджено належними засобами доказування.

Умовами договору управління майном № 1/06-15 від 10.06.2015 передбачено набуття позивачем статусу управителя, прав та обов'язків перед установником управління - ТОВ "Регіональний центр логістики та дистриб'юції" щодо управління нерухомим майном: приміщеннями, а не прийняттям в управління/зберігання майна, що перебуває у цих приміщеннях.

Згідно п.10 договору управління майном № 1/06-15 від 10.06.2015 метою управління нерухомим майном, було отримання прибутку від його використання, у зв'язку з чим управителю надано право передавати нерухоме майно у користування будь-яким фізичним та юридичним особам, укладати договори оренди нерухомого майна із зазначеними фізичними та юридичними особами.

При цьому, як вже встановлено судом, доказів укладення між управителем майна та Аграрним фондом відповідного договору, у період з 10.06.2015 до 01.08.2015 (договір № 1ц від 06.10.2015), що було б підставою для отримання управителем прибутку за користування позивачем нерухомим майном, суду не надано.

Перебування майна - цукру Аграрного фонду на складах ТОВ "Регіональний центр логістики та дистриб'юції" у спірний період, що надані в управління позивачу з 10.06.2015, не породжують виникнення зобов'язань Аграрного фонду та його відповідальності перед управителем майна за відсутності договірних відносин з останнім у цей період.

Крім того, правовідносини сторін щодо зберігання цукру Аграрного фонду на складах Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр логістики та дистриб'юції" вже були предметом розгляду справи № 910/10649/16.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2016 у справі 910/10649/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр логістики та дистриб'юції" до 1) Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Еверіз Веб Солюшенс" про стягнення 1 137 830, 40 грн. збитків, завданих позивачу у вигляді упущеної вигоди від неукладених договорів з іншими особами внаслідок перебування майна (цукру) Аграрного фонду у складських приміщеннях після закінчення дії договору оренди № 19312 від 12.03.2012 у період з 01.04.2015 р. по 01.08.2015 у задоволенні позову відмовлено.

Вказаним рішенням встановлено, що виходячи з погоджених сторонами умов договору оренди та зважаючи на те, що в період з 01.04.2015 року до 01.08.2015 року договірних зобов'язань між ТОВ "Регіональний центр логістики та дистриб'юції" та Аграрним фондом не існувало, суд вважає, що винним у нанесені збитків позивачу є ТОВ "Еверіз Веб Солюшенс". Разом з тим, необхідно зазначити, що сума у розмірі 1 137 830,40 грн., яку позивач кваліфікує як збитки, за своєю природою не є збитками, а становить несплачену ТОВ "Еверіз Веб Солюшенс" орендну плату за фактичне користування складськими приміщеннями. При цьому позивач не позбавлений можливості стягнути несплачену суму за орендними зобов'язаннями.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2016 у справі 910/10649/16 до апеляції інстанції не оскаржувалось, набрало законної сили, встановлені у рішенні обставини не підлягають доказуванню відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України.

Норми статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.

Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відтак, не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи встановлені у вказаному судовому рішенні фактичні обставини відсутності договірних відносин у заявлений період у даній справі.

Вказані обставини, встановлені рішенням суду, позивачем у даній справі також не спростовані.

Доказів фактичного надання позивачем відповідачу послуг зберігання цукру у період з 10.06.2015 по 31.07.2015, також суду не надано.

Оформлений позивачем Акт виконаних робіт від 06.04.2018, який підписаний лише зі сторони ТОВ "Спеціалізовані роздрібні системи" не приймається судом в якості належного первинного документа та підстави стягнення з відповідача суми 749 591, 56 грн. плати за послуги зберігання цукру-піску бурякового 2010-2011 року та цукру-піску тростинного у період з 10.06.2015 по 31.07.2015 на користь позивача.

Вказаний Акт від 06.04.2018 містить посилання на договір складського зберігання цукру № 17ц від 19.03.2012, стороною якого позивач не є.

У листі № 40-07/145 від 23.04.2018, в якому Аграрний фонд у відповідь на вимогу ТОВ "Спеціалізовані роздрібні системи" підписати вказаний Акт та сплатити кошти по ньому, пояснив, що не визнає та вважає недоведеними фактів передачі від ТОВ Еверіз Веб Солюшенс своїх зобов'язань зберігача по договору зберігання № 17ц від 19.03.2012, передачі цукру-піску державного інвентаризаційного фонду від ТОВ Еверіз Веб Солюшенс до ТОВ "Спеціалізовані роздрібні системи".

Інших доказів надання позивачем послуг зберігання майна відповідача у заявлений період, що були підставою для оплати цих послуг, у т.ч. у заявленому розмірі 749 591,56 грн., позивачем суду не надано.

Таким чином, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги необґрунтовані, недоведені належними засобами доказування та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 86, 129, 236-240 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено: 12.10.2018

Суддя О.М.Ярмак