Рішення

від 08.10.2018 по справі 911/1298/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" жовтня 2018 р.           м. Київ           Справа № 911/1298/18

За позовом Державного підприємства "Укрветсанзавод", 01001, місто Київ, Шевченківський район, вулиця Бориса Грінченка, будинок 1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'яни", 08023, Київська область, Макарівський район, село Садки-Строївка, вулиця Садова, будинок 34

про стягнення 49827,32 грн. за договором №70 від 19.06.2014 про надання послуг з утилізації (перероблення)

суддя Шевчук Н.Г.

секретар судового засідання Н.С. Матраєва

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

суть спору:

Державне підприємство "Укрветсанзавод" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'яни" про стягнення 70567,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №70 від 19.06.2014 про надання послуг з утилізації (перероблення) в частині повної та своєчасної оплати отриманих послуг.

Ухвалою суду від 15.06.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви.

05.07.2018 від Державного підприємства "Укрветсанзавод" надійшла заява №86-1/18-312 від 04.07.2018 про усунення недоліків позовної заяви, а разом з нею і заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача суму у розмірі 92743,52 грн., яка складається з 42916,20 грн. сумиа основного боргу; 7809,55 грн. пені; 3004,14 грн. штрафу у розмірі 7%; 34658,84 грн. інфляційних втрат; 4354,79 грн. 3% річних за користування грошовими коштами.

Ухвалою суду від 09.07.2018 прийнято заву про усунення недоліків та порушено провадження у справі з урахуванням збільшення позовних вимог.

16.08.2018 від Державного підприємства "Укрветсанзавод" надійшли заява №86-1/18-434 від 16.08.2018 про розгляд справи без його участі та заява №86-1/18-433 від 16.08.2018 про зменшення позовних вимог у зв'язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу, відповідно до якої розмір позовних вимог складають 7809,55 грн. пені; 3004,14 грн. штрафу у розмірі 7%; 34658,84 грн. інфляційних втрат; 4354,79 грн. 3% річних.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно пункту 1 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Враховуючи те, що у відповідності до вищезазначених норм законодавства ціну позову вказує позивач, суд зазначає, що в даному випадку має місце нова ціна позову 49827,32 грн., виходячи з якої й вирішується спір.

Ухвалою суду від 20.08.2018 закрито підготовче провадження у справі №911/1298/18 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

08.10.2018 сторонами подана спільна заява про затвердження мирової угоди, укладеної 02.10.2018 у справі № 911/1298/18.

Ухвалою суду від 08.10.2018 у затвердженні мирової угоди відмовлено з підстав викладених в ухвалі.

У судовому засіданні 08.10.2018 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін суд

встановив

19.06.2014 між Державним підприємством "Укрветсанзавод" (Переробник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'яни" (Постачальник) укладено договір про надання послуг з утилізації (перероблення) №70 (Договір,.с. 18-19, відповідно до пункту 1.1. якого Переробник зобов'язується надавати послуги з утилізації (перероблення) відходів тваринного походження (боєнські відходи, загиблі тварини, кості, птиця, риба, тощо), неякісних харчових продуктів та продовольчої сировини (далі за текстом - Відходи) згідно чинного законодавства України.

Пунктами 1.2.-1.5 Договору передбачено, що Постачальник передає у власність Переробника, а Переробник приймає для подальшої утилізації (перероблення) Відходи, які утворились в результаті виробничо-господарської діяльності Постачальника. Постачальник сплачує Переробнику кошти за утилізацію (перероблення) поставлених Відходів відповідно до пункту 3.1. Підтвердженням факту наданих послуг за даним Договором є Акт прийому-передачі робіт, послуг та приймальна квитанція, рахунок фактура встановленого зразка філії і податкова накладна, які Переробник надає Постачальнику в момент отримання Відходів. Постачальник надає Переробнику в момент постачання Відходів накладну на Відходи або товарно-транспортну накладну на Відходи і ветеринарне свідоцтво.

Згідно пунктів 3.5 та 3.6. Договору Постачальник перераховує до 10 числа кожного місяця на поточний рахунок Переробника на умовах попередньої оплати 50 (п'ятдесят відсотків) від вартості відповідного запланованого місячного обсягу послуг з утилізації (перероблення) Відходів. Кінцевий рахунок за надані послуги за цим Договором надається Переробником) протягом 7 (семи) робочих днів після підписання Акту прийому - передачі робіт, послуг з врахуванням суми попередньої оплати. У випадку, якщо сума попередньої оплати виявиться більшою ніж визначена в Акті прийому-передачі робіт, послуг, різниця між перерахованою сумою і сумою, визначеною в Акті прийому-передачі робіт, послуг, зараховується у рахунок вартості робіт на наступний місяць. В останній місяць дії даного Договору Переробник зобов'язаний повернути суму невикористаної переплати на поточний рахунок Постачальника протягом 7 (семи) робочих днів з дати підписання останнього Акта приймання-передачі послуг.

У випадку прострочення здійснення щомісячних кінцевих розрахунків оплати послуг з утилізації (перероблення) Відходів Постачальник сплачує Переробнику пеню в розмірі 0,1 % (однієї десятої відсотка) від вартості неоплаченої частини послуги за кожен день прострочення оплати, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % (семи відсотків) вказаної вартості.

Відповідно до пункту 6.1. Договору він вступає в силу з моменту вказаної вище дати за умови підпису уповноваженими представниками Сторін і скріплення печатками Сторін.

Строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 6.1 цього Договору, та закінчується 31 грудня 2014 року (пункт 6.2. Договору).

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його виконання та порушення, які мали місце під час дії цього Договору. Якщо інше прямо не передбачено цим Договором або чинним законодавством України, зміни у цей Договір можуть бути внесені за взаємною згодою Сторін шляхом укладання відповідних додаткових письмових угод до цього Договору, скріплених підписами і печатками Сторін, і ці угоди є його невід'ємною частиною.

Позивач стверджує, що на виконання умов договору за період з 07.01.2015 по 24.02.2015 він надав відповідачу послуги згідно актів наданих послуг №11 від 07.01.2015, №14 від 09.01.2018, №19 від 11.01.2015 на суму 4800 грн., №22 від 12.01.2015 на суму 1 800 грн., №42 від 17.01.2015 на суму 4 800 грн., №51 від 20.01.2015 на суму 4 800 грн., №58 від 22.01.2015 на суму 4 800 грн., №101 від 03.02.2015 на суму 4 800 грн., №108 від 05.02.2015 на суму 4 800 грн., №135 від 12.02.2015 на суму 4 800 грн., №159 від 23.02.2015 на суму 4 800 грн. та №165 від 24.02.2015 на суму 4 800 грн.

За словами позивача, відповідач належним чином не виконував взятих на себе обов'язків в частині здійснення платежів за договором, внаслідок чого станом на 03.07.2018 за ним утворилась заборгованість в розмірі 42916,20 грн.

Враховуючи, що відповідач у добровільному порядку вказану заборгованість сплатив вже після подачі позову, 26.07.2018 позивачем заявлено до стягнення 7809,55 грн. пені; 3004,14 грн. штрафу у розмірі 7%, 34658,84 грн. інфляційних втрат та 4354,79 грн. 3% річних.

Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої та другої статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Як вбачається з пункту 6.2. договору №70 від 19.06.2014 про надання послуг з утилізації (перероблення) строк його дії закінчується 31.12.2014. Поряд з цим в наведеному договорі відсутні положення про його автоматичну пролонгацію.

В матеріалах справи відсутні докази продовження строку дії договору №70 від 19.06.2014.

Наявні в матеріалах справи акти наданих послуг датовані 2015 роком і складені в межах договору №70 від 19.06.2014, окрім акта №11 від 07.01.2015, в якому значиться договір №28 від 04.02.2014.

Проте, вказана обставина не може слугувати доказом укладення між сторонами угоди про продовження строку дії договору №70 від 19.06.2014.

Беручи до уваги викладені обставини суд приходить до висновку, що договір №70 від 19.06.2014 у встановленому порядку на 2015 рік не був продовжений, строк дії даного договору сплинув в порядку, передбаченому пунктом 6.2., а акти наданих послуг №11 від 07.01.2015, №14 від 09.01.2018, №19 від 11.01.2015 на суму 4800 грн., №22 від 12.01.2015 на суму 1 800 грн., №42 від 17.01.2015 на суму 4 800 грн., №51 від 20.01.2015 на суму 4 800 грн., №58 від 22.01.2015 на суму 4 800 грн., №101 від 03.02.2015 на суму 4 800 грн., №108 від 05.02.2015 на суму 4 800 грн., №135 від 12.02.2015 на суму 4 800 грн., №159 від 23.02.2015 на суму 4 800 грн. та №165 від 24.02.2015 на суму 4 800 грн. складені поза межами дії вказаного договору.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною першою статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Беручи до уваги, що акти наданих послуг №11 від 07.01.2015, №14 від 09.01.2018, №19 від 11.01.2015 на суму 4800 грн., №22 від 12.01.2015 на суму 1 800 грн., №42 від 17.01.2015 на суму 4 800 грн., №51 від 20.01.2015 на суму 4 800 грн., №58 від 22.01.2015 на суму 4 800 грн., №101 від 03.02.2015 на суму 4 800 грн., №108 від 05.02.2015 на суму 4 800 грн., №135 від 12.02.2015 на суму 4 800 грн., №159 від 23.02.2015 на суму 4 800 грн. та №165 від 24.02.2015 на суму 4 800 грн. складені поза межами дії Договору, а в матеріалах справи відсутні докази надіслання позивачем на адресу відповідача вимоги про оплату послуг за вказаними актами, у суду відсутні підстави вважати, що станом на момент подання позовної заяви відповідач прострочив грошове зобов'язання з оплати послуг за даними актами.

За таких обставин підстави для стягнення нарахованих позивачем пені, інфляційних, процентів річних та штрафу відсутні, а позов задоволенню не підлягає.

Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

У позові відмовити повністю.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                               Н.Г. Шевчук

Дата підписання повного рішення: 12.10.2018.