Рішення

від 09.10.2018 по справі 914/1068/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2018 Справа №914/1068/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Весотра-Львів", смт.Шкло, Яворівський р-н., Львівська обл.

до відповідача: Фізична особа - підприємець Варгата Людмила Анатоліївна, м.Львів.

про: стягнення заборгованості за Договором-Заявки №107 від 30.05.2017р. та №136 від 27.06.2017р. в розмірі 23 328,72 грн.

Суддя Ділай У.І.

Секретар Куць М.Я.

За участі представників сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Бідак О. О. - представник (Довіреність №б/н від 05.07.2018р.)

Права і обов'язки роз'яснено. Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд господарського суду Львівської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Весотра-Львів", до відповідача Фізичної особи-підприємця Варгата Людмила Анатоліївна про стягнення заборгованості за Договором-Заявки №107 від 30.05.2017р. та №136 від 27.06.2017р. в розмірі 23 328,72 грн.

Ухвалою від 13.06.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено розгляд справи на 10.07.2018р.

Ухвалою суду від 05.07.2018р. судове засідання відкладено на 13.07.2018р.

Ухвалою суду від 05.07.2018р. судове засідання відкладено на 13.07.2018р.

Ухвалою від 20.07.2018р. підготовче засідання відкладено на 30.08.2018р.

Ухвалою від 30.08.2018р. підготовче засідання відкладено на 13.09.2018р.

Ухвалою від 13.09.2018р. підготовче засідання закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті на 09.10.2018р.

Позивач в судове засідання 09.10.2018р. явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи рекомендованим листом.

У судовому засіданні 09.10.2018р. представник відповідача заперечив проти позовних вимог.

В процесі розгляду матеріалів справи суд

встановив:

Між сторонами було укладено Договори-заявки про транспортне експедирування та перевезення вантажу № 107 від 30 травня 2017 року та 136 від 27 червня 2017 року. За умовами цих Договорів ФОП Варгата Л. А. - експедитор - замовник з однієї сторони та ТзОВ "Весотра-Львів" - виконавець уклади договір про виконання автотранспортного перевезення.

Відповідно до пункту 12 Договорів вартість перевезення складає 8500 грн. та 8000 грн. відповідно.

На виконання умов Договорів позивач здійснив перевезення, що підтверджується товарно-транспортними накладними № Р349 від 31 травня 2017 року та № 1569 від 27 червня 2017 року.

Згідно з пунктом 12 договорів, оплата здійснюється на протязі 10 банківських днів після виконання замовлення.

Як зазначено в позовній заяві, позивачем надано відповідачу документи, що підтверджують здійснення перевезення, виставлено рахунок. Позивачем направлено відповідачу акти здачі - прийому послуг по транспортних перевезеннях від 01 червня 2017 року' та від 29 червня 2017 року. Проте, в порушення умов договору, відповідач свої зобов'язання з оплати вартості наданих послуг не виконав, вартість перевезення не сплатив.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушенням умов договору не оплатив позивачу виконані роботи. Відтак, ТзОВ "Весотра-Львів" звернулося до господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 16500,00 грн. основного боргу, 1782,86 грн. інфляційних нарахувань473,00грн. 3% річних, 14960,00грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, зазначивши наступне.

Оригіналів документів, зокрема, акту здачі-приймання послуг транспортних перевезеннях згідно даного договору відповідач не отримував, і доказів зворотного позивач не надав.

При цьому, як зазначив відповідач, ним було оплачено на рахунок позивача наступні суми коштів: 26.09.2018р. 3000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №224; 01.03.2018р. 1500 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №54; 27.03.2018р. 1000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №71; 04.05.2018р. 1000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №107; 27.06.2018р. 2000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №159.

За твердженням відповідача, відсутні підстави для стягнення коштів по договору-заявці №107, так як такий був повністю виконаний та оплачений.

Щодо стягнення боргу по договору-заявці №136, то відповідач вважає, що в цій частині позов є передчасним.

Пунктом 12 даного договору передбачено умови оплати. Згідно даного пункту, Відповідач, ФОП Варгата Л.А. повинна оплатити обумовлену суму на розрахунковий рахунок Позивача протягом 10 банківських днів після виконання замовлення та одержання оригіналів документів.

Проте, оригіналів документів, зокрема акту здачі-приймання послуг по транспортних перевезеннях згідно даного договору позивач не отримував, і доказів зворотного відповідач не надав.

На думку відповідача, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того факту, що строк виконання договору настав. Більш того, позивач не зазначив про наявність в нього таких доказів чи про неможливість їх подання. Відтак, по даному договору не настав строк виконання зобов'язання.

Щодо нарахованих сум пені, інфляційних втрат та 3 % річних відповідач вважає, що в цій частині позов теж не підлягає задоволенню, так як відсутні підстави для нарахування таких.

В обґрунтування такої позиції відповідач покликається на те, що строк виконання зобов'язання встановлений однаково по двох договорах та становить 10 банківських днів після виконання замовлення та одержання оригіналів документів, відтак такий не настав, адже оригіналів документів відповідач не отримував.

Наведене підтверджується зокрема і тим, що позивач долучив до матеріалів справи акт здачі-приймання послуг по транспортних перевезеннях від 01.06.2017 року по договору №107 та акт здачі-приймання послуг по транспортних перевезеннях від 2906.2017 року по договору №170 (тоді як позовні вимоги обґрунтовані договором №136) і обидва підписані лише позивачем. Підпис відповідача на даних документах відсутній, як і відсутні докази надіслання таких актів ФОП Варгатій Л.А.

Натомість, відповідач зазначив, що договорами-заявками №107 та №136 не передбачено жодних неустойок, тому відсутні підстави для нарахування таких.

Також відповідач заперечив щодо пред'явлених витрат на послуги адвоката, оскільки такі є значно завищені та не можуть бути задоволені так як дана справа не є складною, враховуючи ціну позову та той факт, що позивачем не надано належних та допустимих доказів втрат, які ним понесені на правову допомогу, а саме в матеріалах справи немає підтвердження оплати 14960 гривень адвокатських послуг та немає підписаного акту виконаних робіт.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали Договори-заявки про транспортне експедирування та перевезення вантажу № 107 від 30 травня 2017 року та 136 від 27 червня 2017 року, у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків.

Згідно із положеннями частин першої та третьої статті 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Виходячи із приписів ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу, ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Позивач свої зобов'язання за договором спірними договорами виконав повністю, що підтверджено копіями рахунків, актів приймання - здачі виконаних робіт, товарно-транспортними накладними, які долучені до матеріалів справи (оригінали оглянуто судом).

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по спірним договорам відповідач не заперечив. Однак, отримані послуги оплатив несвоєчасно та не в повному обсязі.

Так, за договором-заявкою №107 від 30 травня 2017 року відповідач оплатив на рахунок позивача наступні суми коштів: 26.09.2018р. 3000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №224; 01.03.2018р. 1500 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №54; 27.03.2018р. 1000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №71; 04.05.2018р. 1000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №107; 27.06.2018р. 2000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №159.

За вказаних обставин, враховуючи часткову сплату заборгованості в розмірі 6500,00грн. за договором-заявкою №107 від 30 травня 2017 року до подання позову - у господарського суду Львівської області відсутні підстави для задоволення таких вимог, оскільки відсутнє порушення суб'єктивного права ТзОВ "Весотра-Львів" відповідачем. При цьому, оплата заборгованості в розмірі 2000,00грн. за договором-заявкою №107 від 30 травня 2017 року проведена після відкриття провадження судом, відтак, в цій частині провадження слід закрити.

Водночас, як встановлено судом, після відкриття провадження відповідач оплатив заборгованість в розмірі 1000,00грн. за договором-заявкою №136 від 27 червня 2017 року, що підтверджується платіжним дорученням №166 від 06.07.2018р., долученим до матеріалів справи. Відтак, в цій частині провадження також слід закрити.

Покликання відповідача на передчасність позову у зв'язку із неотриманням підтверджуючих документів про надані послуги . за договором-заявкою №136 від 27 червня 2017 року судом відхиляються, зважаючи на наступне.

Позивачем не долучено доказів на підтвердження скерування відповідачу оригіналів документів відповідно до п. 12 договорів -заявок та одержання відповідачем. Однак, позивачем 08.06.2018р. направлена вимога від 07.06.2018р. в порядку ст. 530 ЦК України. Представник відповідача підтримав факт отримання вимоги. Відтак, строк виконання зобов'язання по оплаті наданих послуг настав в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто 18.06.2018р.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору та повідомлення позивача про виявлені недоліки в здійсненому автотранспортному перевезенні .

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому, вимога надати докази невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором (ст. 610 ЦК України) покладається на позивача. Водночас, стаття 614 ЦК України зобов'язує відповідача надати докази відсутності вини у неналежному виконанні зобов'язання.

Отже, при пред'явленні позову кредитор повинен довести лише факт порушення зобов'язання, він звільняється від обов'язку доводити вину боржника. Тягар доказування відсутності вини в порушенні зобов'язання лежить на боржникові.

Позивач довів факт порушення відповідачем зобов'язань щодо оплати заборгованості за договором-заявкою №136 від 27 червня 2017 року в повному обсязі, а висновки та заперечення відповідача про те, що позивачем не вчинено дій передбачених договором є помилковими та не підтверджені належними доказами. При цьому, суд звертає увагу, на часткову оплату 06 липня 2018 року 1000,00грн., що свідчить про прийняття ФОП Варгата Л.А. наданих послуг позивачем.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором-заявкою №136 від 27 червня 2017 року, а відтак, з відповідача слід стягнути на користь ФОП Варгата Л.А. заборгованість в розмірі 7000,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних, зважаючи на направлену 08.06.2018р. вимогу про оплату заборгованості за спірними договорами, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, у суду відсутні правові підстави для задоволення вказаних вимог, оскільки, 11 червня 2018 року позивач подав до суду позов, що суперечить правовим приписам для застосування наслідків передбачених ст. 625 ЦК України. При цьому, письмового договору про можливість застосування неустойки сторони не укладали.

Щодо вимоги позивача про стягнення 14960,00грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Як встановлено судом, всупереч ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України до матеріалів справи не долучено доказів оплати наданих послуг, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, що не дає змоги встановити який перелік послуг (робіт) надало адвокату Качмару І.О.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.

При цьому, відповідач у справі також заявив клопотання про стягнення з відповідача на свою користь 6000,00грн. витрат на правову допомогу, подавши необхідні документи, передбачені ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України. Розглянувши таку вимогу та долучені до неї докази, суд приходить висновку її задоволити, розподіливши такі витрати пропорційно задоволеним вимогам.

Судовий збір покладається на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 4, 7 ,13, 14, 73, 91, 185, 129, 191, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Фізична особа - підприємець Варгата Людмили Анатоліївни (79044, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Весотра-Львів" (81050, Львівська область, Яворівський район, смт. Шкло, вул. Львівська, 71, ідентифікаційний код 30665325) 7000,00грн. основного боргу та 755,37грн. судового збору.

3.В стягненні 3000,00грн. провадження закрити.

4.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Весотра-Львів" (81050, Львівська область, Яворівський район, смт. Шкло, вул. Львівська, 71, ідентифікаційний код 30665325) на користь Фізичної особи - підприємця Варгати Людмили Анатоліївни (79044, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 2572,20грн. витрат на професійну правничу допомогу.

6.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України. Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст складено 12.10.2018р.

Суддя Ділай У.І.