Рішення

від 09.10.2018 по справі 916/1477/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" жовтня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1477/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Шевченко К.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до відповідача ОСОБА_2 підприємства «УКРАГРОЮГ» про стягнення 249532,59грн.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 підприємства «УКРАГРОЮГ» заборгованості у сумі 249532,59грн. у тому числі 49543,05грн. заборгованості за кредитом, 115476,28грн. заборгованості за відсотками, 84513,26грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування (поточного рахунку) від 10.02.2014р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.07.2018р. відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.08.2018р. о 14:00.

В підготовчому засіданні від 02.08.2018р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 07.09.2018р. о 12:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.08.2018р. викликано сторін у підготовче засідання відкладене на 07.09.2018р. о 12:00.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.09.2018р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.09.2018р. закрито підготовче провадження у справі №916/1477/18 та справу призначено до розгляду по суті на 09.10.2018р. о 12:30.

В судовому засіданні від 09.10.2018р. оголошено про початок розгляду справи по суті.

В судовому засіданні від 09.10.2018р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/1477/18.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як вказує позивач, 10.02.2014р. ПП УКРАГРОЮГ було подано до ПАТ КБ ПРИВАТБАНК (правонаступником якого є АТ КБ ПРИВАТБАНК ) заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, відповідно до якої відповідач надав свою згоду з Умовами та правилами надання банківських послуг, розміщеними в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua , Тарифами банку, які разом із вказаною заявою складають договір банківського обслуговування. Згідно з п. 3.2.2.1 Умов та правил надання банківських послуг банк при наявності вільних коштів зобов'язується надати клієнту кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом на цілі, зазначені у заявці на договірне списання, в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки. Відновлювальна кредитна лінія надається банком для виконання клієнтом платежів за заявками на договірне списання з датою виконання у майбутньому, термін повернення яких не перевищує терміну повернення кредиту, і які можуть бути замінені або скасовані позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування Інтернет - клієнт, банк „Приват24» ), шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунок 3648, з наступним перерахуванням у дату виконання на поточний рахунок одержувачів, зазначених у заявці. Положеннями п. 3.2.2.2 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що термін повернення кредиту вказується у заявці. Під датою виконання заявки сторони погодили дату зарахування кредитних коштів на рахунок одержувача, зазначеного у заявці клієнта. У відповідності до п. 3.2.2.1.16. Умов та Правил надання банківських послуг при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системі клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією або в будь-якій іншій формі). Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронного цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Позивач зазначає, що 12.02.2014р. відповідач скористувався послугою «Гарантований платіж» шляхом створення заявки №545 від 12.02.2014р. на суму 50000,00 грн. та підписання її в системі інтернет банк Приват-24. Банком проведено платіж 17.02.2014 року. Послуга «Гарантований платіж» є публічною офертою та розміщена на офіційному ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» https://pb.ua в розділі Умови та Правила Гарантований платіж 3.2.2.). Послугу «Гарантований платіж» АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надає за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між Клієнтом і ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» . Послуга надається у вигляді виконання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заявок на договірне списання коштів (далі - гарантований платіж або заявка ), згідно якої клієнт-платник доручає ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами 3.2.2.1).

Позивач вказує, що 12.02.2014р. відповідно до Договору відповідачу надано послуги «Гарантований платіж» за рахунок кредитних коштів на загальну суму 49957,78грн. шляхом перерахування Банком кредитних коштів на рахунок №36480054302232, з подальшим перерахуванням в дату виконання (17.02.2014р.) на поточний рахунок одержувача, який вказаний в заявці №545 - ТОВ «СОЮЄ-АБК» , поточний рахунок №26009060033867, код ЄДРПОУ 33267909. Відповідно п. 3.2.2.2. Умов та Правил надання банківських послуг Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом в період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних від розміру кредиту (але не менше 5 гривень). Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 28% річних від суми заборгованості. У разі непогашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31 день заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості. Відповідно п. 3.2.2.10.1. Умов та Правил надання банківських послуг у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3-2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього договору, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.2.6.5, 2.2.9.4-3.2.2.9.6 цього договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Як стверджує позивач, Свої зобов'язання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» виконав належним чином, своєчасним проведенням Гарантованих платежів ініційованих позивачем, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку відкритому для здійснення гарантованих платежів № 36480054302232, 20620054302581, 20622054301171, однак, відповідач не повернув отримані кошти в повному обсязі для погашення заборгованості за Заявкою №545 на проведення гарантованого платежу за рахунок кредитних коштів в загальній сумі 49543,05грн. й Банком нараховано відсотки за користування кредитом. Заборгованість відповідача за послугою «Гарантований платіж" станом на 09.07.2018р. становить 249532,59грн., яка складається з заборгованості за кредитом 49 543,05 грн., заборгованості по відсотками за користування кредитом 115476,28 грн., що нараховані за період з 17.02.2014 р. по 09.07.2018 р.; заборгованості по пені за порушення умов зобов'язання в сумі 84513,26грн., що нарахована за період з 04.08.2014р. по 09.07.2018р.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 49543,05грн. заборгованості за кредитом, 115476,28грн. заборгованості за відсотками, 84513,26грн. пені.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 175 Господарського процесуального кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 10.02.2014р. між ПАТ КБ ПРИВАТБАНК (правонаступником якого є АТ КБ ПРИВАТБАНК ) та ПП «УКРАГРОЮГ" укладений договір банківського обслуговування (поточного рахунку) №б/н на умовах, визначених договором шляхом підписання Заяви про відкриття рахунку та Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України „Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000р. №2121-III (з наступними змінами і доповненнями) відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Укладений між банком та відповідачем договір, який за своєю суттю відноситься до договору банківського обслуговування, є підставою для виникнення у сторін за цим договором кредитних правовідносин відповідно до ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України (ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання його сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір банківського обслуговування б/н від 10.02.2014р., як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами, і зобов'язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Частиною 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 („Позика» ), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень п. 3.2.2.2 Умов та правил надання банківських послуг за користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструмента у розмірі 4% річних (але не менше 5,00грн.) від розміру кредиту, зазначеного у заявці. Винагорода за надання фінансового інструмента сплачується клієнтом у дату надання в Банк заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки у розмірі 28% річних від суми заборгованості. У разі непогашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів включно, на 31 день заборгованості, заборгованість стає простроченою та Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як встановлено судом відповідач прийняті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів не виконав, в обумовлені строки кредитні кошти за вказаним договором не повернув, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем з погашення отриманого кредиту в розмірі 49543,05грн. та погашення заборгованості за процентами у розмірі 115476,28грн.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав до суду належних доказів, спростовуючих позовну вимоги.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом у сумі 49543,05грн. та заборгованості за процентами у сумі 115476,28грн., вважає його правильним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає заборгованість за кредитом у сумі 49543,05грн. та заборгованість за процентами у сумі 115476,28грн. за період з 17.02.2018р. по 09.07.2018р.

Щодо стягнення з відповідача пені у сумі 84513,26грн. за період з 04.08.2014р. по 09.07.2018р. слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 3.2.2.10.1 Умов та правил надання банківських послуг у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п. 3.2.6.2, 3.2.2.9.1 - 3.2.2.9.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього договору, винагороди, передбаченої п. п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4 - 3.2.2.9.6 цього договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу .

Згідно з положеннями п. 3.2.2.10.4 Умов та правил надання банківських послуг нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п. п. 3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 цього договору, здійснюється протягом 15 років з дня коли відповідне зобов'язання мало бути виконане Клієнтом.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Так, згідно ч.ч. 1 - 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до ст.ст. 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543/96-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При здійсненні нарахування пені слід мати на увазі приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З посиланням на зазначені положення Умов та правил надання банківських послуг позивачем було здійснено нарахування відповідачу до сплати пені в сумі 84513,26грн. за період з 04.08.2014р. по 09.07.2018р., у зв'язку з порушенням з боку відповідача власних грошових зобов'язань у спірних правовідносинах.

Відповідно до п. 3.2.2.10.7 Умов договору строк позовної давності за кредитним договором був збільшений до 15 років.

Оскільки сторони досягли згоди та уклали договір, в якому передбачили, що позовна давність, установлена законом, збільшена за домовленістю сторін до п'ятнадцяти років відповідно до п. 3.2.2.10.7 Умов договору, це відповідає вимогам ч. 1 ст. 259 ЦК України та свідчить про дотримання банком строків позовної давності.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 84513,26грн. за період з 04.08.2014р. по 09.07.2018р. вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 84513,26грн. за період з 04.08.2014р. по 09.07.2018р.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про стягнення з відповідача ОСОБА_2 підприємства «УКРАГРОЮГ» 49543,05грн. заборгованості за кредитом, 115476,28грн. заборгованості за відсотками, 84513,26грн. пені, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3742,99грн. покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 123, 126, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про стягнення з відповідача ОСОБА_2 підприємства «УКРАГРОЮГ» 249532,59грн. - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_2 підприємства «УКРАГРОЮГ» (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Леона Попова, 2, кім. 22, код ЄДРПОУ 31965719) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. М. Грушенвського, 1Д, поштова адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) 49543/сорок дев'ять тисяч п'ятсот сорок три/грн. 05коп. заборгованості за кредитом, 115476/сто п'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят шість/грн. 28коп. заборгованості за відсотками, 84513/вісімдесят чотири тисячі п'ятсот тринадцять/грн. 26коп. пені, 3742/три тисячі сімсот сорок дві/грн. 99коп. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 12 жовтня 2018р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова