Рішення

від 04.10.2018 по справі 914/1222/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2018 Справа №914/1222/18

За позовом Приватного підприємства «Калан» , м. Івано-Франківськ

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Водолій-2» , м.Стрий , Львівська область

про стягнення заборгованості за Договором на відпуск скрапленого газу №1642в від 22.01.2016 в розмірі 76049,67 грн., з яких сума основного боргу - 50761,50 грн., пеня - 16 700,1 грн., інфляційних втрат - 6847,90 грн., 3 % річних - 1 740,17 грн.

Суддя Ділай У.І.

Секретар Куць М.Я.

За участі представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_2 - представник (Довіреність №03/09 від 01.09.2018р.)

Від відповідача: не з'явився

Права і обов'язки роз'яснено. Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Оберіг» .

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.

На розгляд господарського суду Львівської області надійшов позов Приватного підприємства «Калан» до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Водолій-2» про стягнення заборгованості за Договором на відпуск скрапленого газу №1642в від 22.01.2016 в розмірі 76049,67 грн., з яких сума основного боргу - 50761,50 грн., пеня - 16 700,1 грн., інфляційних втрат - 6847,90 грн., 3 % річних - 1 740,17 грн.

Ухвалою суду від 06.07.2018р. позовну заяву Приватного підприємства «КАЛАН» №75 від 27.06.2018р. залишено без руху.

16.07.2018р. за вх.№26379/18 від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з доказами відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Ухвалою суду від 20.07.2018р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 30.08.2018р.

Представник позивача в судовому засіданні 30.08.2018р. надав суду усні пояснення, просив позовні вимоги задоволити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі від 20.07.2018р. не виконав.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 30.08.2018р. не забезпечив.

На адресу суду повернулась поштова кореспонденція з ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 20.07.2018р., яку було скеровано на адресу відповідача, із відміткою відділення поштового зв'язку про причину повернення, а саме: «повернено за закінченням встановленого строку зберігання, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення» .

У зв'язку з метою належного повідомлення відповідача та з'ясування причини неотримання кореспонденції, судом отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємства та громадських формувань від 29.08.2018р. відповідно до якого адреса ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Водолій-2» не змінювалась.

Ухвалою від 30.08.2018р. підготовче засідання відкладено на 13.09.2018р.

Представник позивача в судовому засіданні 13.09.2018р. надав суду усні пояснення, просив позовні вимоги задоволити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 13.09.2018р. не забезпечив, вимог ухвали суду від 20.07.2018р. та 30.08.2018р. не виконав, хоча належним чином був повідомлений.

Ухвалою суду від 13.09.2018р. підготовче провадження закрито. Призначено справу до розгляду по суті на 04.10.2018р.

Представник позивача в судовому засіданні 04.10.2018р. підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи.

Відповідач в судове засідання 04.10.2018р. повторно явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача зазначено: 8240, Львівська область, м. Стрий, вул. П. Мирного, 9. На таку ж адресу скеровувались судом ухвали у даній справі. Поштові конверти з ухвалами від 20.07.2018р., 30.08.2018р. повернуті поштовим відділенням із відміткою за закінченням терміну зберігання .

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (п. 3.9.1 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

Господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 81 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи суд -

встановив:

22 січня 2016 року між позивачем та відповідачем укладено договір №1642в на відпуск скрапленого газу, відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача на АГЗП позивача, а відповідач - прийняти та оплатити на умовах цього договору скраплений газ.

У п. 3.1 договору сторони узгодили, що ціна пального визначається на момент поставки (вибірки) пального згідно зазначеної ціни на пальне в інформаційному табло АГЗП та підтверджується видатковими накладними.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу пальне згідно з видатковою накладною №РН-0331059 від 31.03.2017р. на загальну суму 29790,00грн. та видатковою накладною №РН-0430043 від 30.04.2017р. на загальну суму 31761,50 грн., копії яких долучено до матеріалів справи (оригінали оглянуто судом).

Пунктом 3.3. договору передбачено, що відповідач оплачує позивачу вартість отриманого пального до 15-го числа наступного місяця, на підставі рахунку виставленого позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача.

За твердження позивача, він виконав взяті зобов'язання щодо передачі у власність відповідача пального. Натомість, відповідач не розрахувався за поставлену продукцію повністю, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 50761,50 грн. Вказаний розмір заборгованості також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 11.04.2018р., який підписаний сторонами та скріплений печатками (копія долучена до матеріалів справи).

В порядку досудового врегулювання спору позивач направив 08.05.2018р. відповідачу претензію про необхідність оплати заборгованості за отриманий товар. Проте, поштовий конверт з претензією повернутий поштовим відділенням із відміткою закрито.

Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав договірних зобов'язань щодо своєчасної сплати вартості поставленого товару, ПП «Калан» звернулося до господарського суду Львівської області із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 50761,50 грн. основного боргу.

Крім того, позивач згідно умов п. 5.2 угоди нарахував 16700,10грн. пені, а також в порядку ст. 625 ЦК України нарахував 6847,90грн. інфляційних втрат та 1740,17грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір №1642в на відпуск скрапленого газу від 22.01.2016р., у зв'язку із чим набули взаємних прав і обов'язків.

За договором купівлі-продажу, відповідно до вимог п. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 4.3.1 договору позивач зобов'язався передати відповідачу товар, а відповідач, відповідно до п. 4.1.2, проводити оплату за отриманий товар.

Позивач свої зобов'язання щодо передачі товару за спірним договором виконав повністю, що підтверджується копіями накладних, долучених до матеріалів справи (оригінали оглянуто судом). Відповідач оплату за поставлений товар здійснив частково, в результаті утворилась заборгованість в розмірі в сумі 50761,50 грн.

Підписання відповідачем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідач про дійсність поставки та проти наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.

Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати заборгованості за поставлений товар у розмірі 50761,50 грн.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок, підстави та правильність нарахування суми інфляційних втрат та 3 % річних, відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом встановлено, що позивачем допущені арифметичні помилки у нарахуванні. За розрахунком суду з відповідача слід стягнути 6193,47грн. інфляційних втрат та 1703,20грн. 3% річних. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 16700,10грн. пені суд зазначає наступне.

У п. 5.2 договору сторони узгодили, що за порушення оплати покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, три відсотки річних та збитки від інфляції за кожний день прострочення, обчислену від суми простроченої оплати.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до положень п. 5.2 договору та ст.ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , позивачем проведено нарахування суми пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 16.04.2017р. (16.05.2017р.) по 25.06.2018р.

Однак, визначений позивачем період не відповідає умовам п.5.2 договору та вимогам чинного законодавства (ч. 6 ст. 232 ГК України), тобто сторони не передбачали в договорі іншого терміну нарахування штрафних санкцій, відтак нарахування суми пені слід припинити через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Судом самостійно проведено розрахунок суми пені, відповідно до якого з відповідача слід стягнути на користь позивача 6485,16грн. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 73,74,76-79, 91, 96, 120, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Водолій-2» (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Панаса Мирного, 9, ідентифікаційний код 40097289) на користь Приватного підприємства «Калан» (76014, м. Івано-Франківськ, вул. Ребета, 8 г , ідентифікаційний код 30474477) 50761,50грн. основного боргу, 6485,16грн. пені, 6193,47грн. інфляційних втрат, 1703,20грн. 3% річних та 1509,29грн. судового збору.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст.ст. 241, 256, 257 ГПК України. Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повне рішення складено 12.10.2018р.

Суддя Ділай У.І.