Рішення

від 09.10.2018 по справі 922/2338/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2338/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Семенова О.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, Харківська область, місто Харків, м-н Конституції, будинок 16, ідентифікаційний код 14095412) до Приватного підприємства "ОМЕЛА" (61047, Харківська область, місто Харків, вул.Шарикова, будинок 37, ідентифікаційний код 14091472) про стягнення 68751,39 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 70 від 04.01.2018;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "ОМЕЛА" про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди № 481 від 06.06.2011 у сумі 68751,39 грн., з яких 60056,66 грн. - основний борг за період з 29.12.2016 по 04.04.2018, 8694,73 грн. - пеня.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що через невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 481 від 06.06.2011 виникла заборгованість з орендної плати перед позивачем за період з 29.12.2016 по 04.04.2018 у сумі 60056,66 грн. Крім того, через несвоєчасне та часткове здійснення орендної плати позивачем нараховано пеню у сумі 8694,73 грн., з яких заборгованість по пені за період з 03.04.2017 по 04.04.2018 у сумі 4779,28 грн., та за період з 16.07.2017 по 04.04.2018 у сумі 3915,45 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 серпня 2018 року залишено позовну заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до господарського суду Харківської області зазначення щодо відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідача, зазначення ціни позову та засвідчені відповідно до вимог чинного законодавства копії додатків до позову із зазначенням правильного переліку документів, доданих до позовної заяви.

10.09.2018 через канцелярію суду від позивача надійшла заява (вх. №26263), в якій останній зазначає відомі номери засобів зв'язку, про офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти відповідача позивачу невідомо, а також позивач зазначає ціну позову - 68751,39 грн. та надає засвідчені копії додатків до позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 вересня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2338/18. Зазначено, що справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 09 жовтня 2018 р. о 10:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні 09.10.2018 підтримав позов та просив суд його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, про причини неявки станом на час розгляду справи суд не повідомив.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі, надіслана на адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві та інформація про яку міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 61047, м. Харків, вул. Шарикова, 37, проте була повернута підприємством зв'язку до господарського суду з посиланням "адресат вибув".

Відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, приймаючи до уваги те, що ухвала суду була направлена відповідачу на адресу зазначену позивачем у позовній заяві та відомості про яку містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач не повідомляв суд про іншу адресу для направлення судових рішень, суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання з розгляду справи по суті.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

06.06.2011 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (надалі - Орендодавець) та Приватним підприємством "ОМЕЛА" (надалі - Орендар) було укладено Договір оренди № 481 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення першого поверху № 1-:-11, загальною площею 133,4 м2 (згідно технічного паспорту КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" інвентарний № 62745 від 24.12.1997 року), далі "Майно", яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Шарикова, 37, літ. "А-5" та відображається на балансі КП "Жилкомсервіс". (п.1.1. Договору).

Додатковою угодою від 06.06.2014 № 4 договір оренди від 06.06.2011 № 481 викладено в новій редакції (надалі - Додаткова угода №4).

Майно передається в оренду з метою використання: розміщення торгівлі непродовольчими товарами (зоотовари) - 15,0 м2, пункту приймання замовлень - 4,5 м2, побутове обслуговування населення (перукарня) - 113,9 м2 (п.1.2. Додаткової угоди №4).

Згідно з п.2.1. Додаткової угоди №4 набуття Орендарем права користування Майном настає після підписання сторонами: цього Договору та акту приймання-передачі ОСОБА_1.

Відповідно до п.3.1. Додаткової угоди №4 вартість об'єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість ОСОБА_1 і складає 363958 грн. станом на 30.05.2014.

Орендна плата визначається на підставі ОСОБА_1 розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання №566/11 від 23.12.2011р. Базова орендна плата становить за травень 2014р. - 2140,52 грн. Ставка орендної плати становить 5%, 15%, 18% (п'ять, п'ятнадцять та вісімнадцять відсотків) за рік (п.3.2. Додаткової угоди №4).

Згідно п.3.3. Додаткової угоди №4 нарахування орендної плати починається з дати підписання Акту приймання-передачі.

Нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акту приймання-передачі майна або з моменту розірвання Договору у відповідності до п.10.6. (п.3.4. Додаткової угоди №4).

Згідно з п.3.5 Додаткової угоди №4 орендна плата за орендоване ОСОБА_1 сплачується Орендарем щомісяця не пізніше 15 числа наступного місяця.

Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування Орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (п.3.6. Додаткової угоди №4).

Відповідно до п.3.10 Додаткової угоди №4 Орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується на користь Орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати). Стягнення заборгованості по орендній платі провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Згідно п. 4.4. Додаткової угоди №4, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

У разі прострочення Орендарем виконання зобов'язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому у п.3.10. порядку незалежно від строку та моменту коли зобов'язання повинно було бути виконано (п. 7.3. Додаткової угоди №4).

У п.10.1 Додаткової угоди №4 сторони погодили, що цей Договір діє з 06.06.2014 по 06.06.2015.

Додатковою угодою від 19.06.2015 № 5 п.10.1 договору оренди від 06.06.2011 № 481 викладено в новій редакції, а саме: "Цей договір діє з 06 червня 2015 року до 06 червня 2016 року".

Додатковою угодою від 30.06.2016 № 6 п.10.1 договору оренди від 06.06.2011 № 481 викладено в новій редакції, а саме: "Цей договір діє з 06 червня 2016 року до 06 червня 2017 року".

У п. 10.5 договору сторони прийшли згоди, що у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

З матеріалів справи вбачається, що Орендодавець обов'язки, передбачені Договором виконав у повному обсязі.

Як свідчать матеріали справи, нежитлові приміщення були передані орендарю 06.06.2014, згідно акту приймання-передачі до орендного користування нежитлових приміщень (арк. 23).

Також, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази припинення або зміни Договору, повернення відповідачем майна позивачу, а тому суд вважає, що на час розгляду справи договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач (орендар) систематично порушує умови Договору щодо своєчасного внесення орендних платежів, у зв'язку з чим станом на момент звернення позивача з даним позовом заборгованість по орендній платі за договором оренди №481 від 06.06.2011 становить 60056,66 грн.

13.02.2018 позивачем на адресу відповідача направлена претензія №1833 від 13.02.2018 з вимогою сплатити заборгованість.

Втім, відповідач за користування нежитловими приміщеннями не розрахувався.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Окрім того, суд відзначає, що на вказані правовідносини поширюється дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до ч. 1 ст. 2 якого, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з вимогами частин 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За приписами ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Також, у п.5.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" господарським судам роз'яснено, що з урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати орендної плати та заборгованість відповідача по сплаті орендної плати станом на 04.04.2018 становить 60056,66 грн.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідачем не було спростовано встановлених фактів, які повідомлені позивачем стосовно неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 481 від 06 червня 2011 року, не надано докази сплати заборгованості, а тому суд визнає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по сплаті орендної плати в розмірі 60056,66 грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення пені за період з 03.04.2017 по 04.04.2018 у розмірі 4779,28 грн. та за період з 16.07.2017 по 04.04.2018 у розмірі 3915,45 грн., суд виходить з наступного.

За змістом ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) за яким передбачено правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.3.10 Додаткової угоди №4 Орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, стягується на користь Орендодавця відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).

У разі прострочення Орендарем виконання зобов'язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому у п.3.10. порядку незалежно від строку та моменту коли зобов'язання повинно було бути виконано (п. 7.3. Додаткової угоди №4).

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців, якщо інше не встановлено законом або договором.

У п.3.10. та 7.3. Додаткової угоди №4 сторони передбачили інше, а саме нарахування пені до моменту сплати основної суми боргу, включаючи день проплати.

У п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз`яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Таким чином, суд здійснивши перерахунок пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов'язання, вважає, що позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 03.04.2017 по 04.04.2018 у розмірі 4779,28 грн. та за період з 16.07.2017 по 04.04.2018 у розмірі 3915,45 грн. підлягають задоволенню повністю.

Отже, вимога позивача про стягнення пені в сумі 8694,73 грн. підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі задоволення позову покладається - на відповідача. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 1762,00 грн.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 509, 525, 526, 530, 546-551, 610, 611, 629, 759, 762, Цивільного кодексу України, статтями 174, 193, 230, 231, 283, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , статтями 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "ОМЕЛА" (61047, Харківська область, місто Харків, вул.Шарикова, будинок 37, ідентифікаційний код 14091472) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, Харківська область, місто Харків, м-н Конституції, будинок 16, ідентифікаційний код 14095412) заборгованості з орендної плати за договором оренди № 481 від 06.06.2011 у сумі 60056,66 грн., пені в сумі 8694,73 грн. та судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено 12.10.2018 р.

Суддя ОСОБА_2