Рішення

від 09.10.2018 по справі 926/1241/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року Справа № 926/1241/18

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Байталюка В. Д., при помічнику судді (за доручення судді) Віщук О. П., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Чернівецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради

до приватного підприємства «Буковина полімер центр»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – головне управління ДФС в Чернівецькій області

про стягнення заборгованості по орендній платі за землю в сумі 20517,98 грн.

представники сторін та третьої особи не з'явилися.

За участю прокурора Балук О. М.

В С Т А Н О В И В :

Керівник Чернівецької місцевої прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради до приватного підприємства «Буковина полімер центр» про стягнення заборгованості в сумі 20517,98 грн. за порушення умов укладеного сторонами договору оренди землі від 17.12.2009 № 6221.

Позов мотивується тим, що за результатами опрацювання інформації головного управління ДФС у Чернівецькій області та департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради встановлено, що приватне підприємство «Буковина полімер центр» за період з листопада 2016 року по квітень 2018 року не сплачувало орендну плату за землю.

17.12.2009 між Чернівецькою міською радою та приватним підприємством «Буковина полімер центр» укладено договір оренди земельної ділянки № 6221 та додатковий договір № 1/6221 від 29.09.2016 із змінами та доповненнями. Згідно пункту 1.1 договору на підставі рішення 44 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 24.09.2009 № 1051 орендодавець (позивач) надає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування нежитлової будівлі гаражу, яка знаходиться у м. Чернівці на пров. Вірменський, 4, загальною площею 0,0171 га, кадастровий номер 7310136600:01:003:0035, нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 162518,00 грн. Договір укладено строком на сорок дев'ять років і діє по 17.12.2058 включно. Пунктом 4.1 договору передбачено, що річна орендна плата з 01.01.2016 (з врахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель 1,433 за 2015 рік) становить 13861,78 грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі. Відповідно до пункту 4.3 договору орендна плата щорічного індексується у відповідності із чинним законодавством України. Орендар щорічно самостійно станом на 1 січня поточного року проводить перерахунок річної орендної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 № 783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель», а пунктом 4.4 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем рівними частинами у строк до 30 числа місяця, наступного за звітним. Відповідач відповідно до пункту 7.4.7 договору зобов'язався своєчасно вносити орендну плату. Однак, за неналежне виконання умов Договору відповідачем, позивач відповідно до пункту 7.4.7 просить суд стягнути заборгованість в сумі 20517,98 грн. з урахуванням індексації.

Ухвалою суду від 25.06.2018 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 21.08.2018. Також залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача головне управління ДФС в Чернівецькій області.

Ухвалою суду від 21.08.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 04.09.2018.

03.09.2018 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення і заява в яких позивач позовні вимоги прокурора підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, а також розглядати справу без участі його представника.

Ухвалою суду від 04.09.2018 відкладено підготовче засідання на 24.09.2018 та додатково повідомлено відповідача про дату, час та місце розгляду справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/pres-centr/876/.

Ухвалою суду від 24.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.10.2018 та додатково повідомлено відповідача про дату, час та місце розгляду справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/pres-centr/876/.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не надав.

При цьому, із матеріалів справи вбачається, що ухвали суду від 21.08.2018, 04.09.2018 та 24.09.2018 направлялися відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (м. Чернівці, провулок Миколаївський, 16), що підтверджується конвертом із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Зазначене поштове відправлення відділом поштового зв'язку повернуто суду з довідкою відділення поштового зв'язку форми 20 «за закінченням терміну зберігання».

Також, судом було повідомлено відповідача через офіційний сайт Судова влада України.

Про інші адреси місцезнаходження відповідача суду не відомо.

Пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно пунктів 1-3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.

Більше того, застосовуючи на підставі частини другої статті 3 Господарського процесуального кодексу України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до частини дев'ятої статті 165, частини другої статті 178 та частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими прокурор обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

За результатами опрацювання інформації головного управління ДФС у Чернівецькій області та департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради встановлено, що приватне підприємство «Буковина полімер центр» за період з листопада 2016 року по квітень 2018 року не сплачувало орендну плату за землю.

17.12.2009 між Чернівецькою міською радою та приватним підприємством «Буковина полімер центр» укладено договір оренди земельної ділянки № 6221 від 17.12.2009 та додатковий договір № 1/6221 від 29.09.2016 із змінами та доповненнями. Вказаний договір 15.02.2011 зареєстровано в управлінні Держкомзему міста Чернівці в книзі записів реєстрації договорів оренди 4АА013690 за № 731010004000028 (далі – Договір).

У відповідності до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Учасниками справи та прокурором не надано, а у матеріалах справи відсутні докази визнання договору оренди землі недійсним.

За договором оренди землі на підставі рішення 44 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 24.09.2009 № 1051 орендодавець (позивач) надає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування нежитлової будівлі гаражу, яка знаходиться у м. Чернівці на пров. Вірменський, 4, загальною площею 0,0171 га, кадастровий номер 7310136600:01:003:0035, нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 162518,00 грн.

17.12.2009 між сторонами складено акт приймання-передачі вищевказаної земельної ділянки для обслуговування нежитлової будівлі гаражу.

Договір укладено строком на сорок дев'ять років і діє по 17.12.2058 включно.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що річна орендна плата з 01.01.2016 (з врахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель 1,433 за 2015 рік) становить 13861,78 грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі.

Відповідно до пункту 4.3 Договору орендна плата щорічно індексується у відповідності із чинним законодавством України. Орендар щорічно самостійно станом на 1 січня поточного року проводить перерахунок річної орендної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 № 783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель», а пунктом 4.4 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем рівними частинами у строк до 30 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідач відповідно до пункту 7.4.7 договору зобов'язався своєчасно вносити орендну плату.

Однак, за неналежне виконання умов Договору відповідачем, позивач відповідно до пункту 7.4.7 просить суд стягнути заборгованість в сумі 20517,98 грн. з урахуванням індексації за період з листопада 2016 року по квітень 2018 року.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, договорів та інших правочинів.

Статтею 526 цього Кодексу передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу положень частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (статті 1 Закону України «Про оренду землі»). Аналогічні положення містить і частина перша статті 93 Земельного кодексу України.

Частиною першою статті 792 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відповідно до статей 13, 15 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до частини першої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За наслідками розгляду даного спору судом встановлено, що відповідач не сплачував орендну плату, чим порушив вимоги вищезазначеного законодавства України та умови Договору.

З поданого прокурором розрахунку заборгованості вбачається, що за період з листопада 2016 року по квітень 2018 року у відповідача виникла заборгованість в сумі 20517,98 грн. з урахуванням індексації.

Таким чином, прокурор правомірно звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди № 6221 від 17.12.2009 в сумі 20517,98 грн.

Судом здійснено перевірку заявленої до стягнення суми заборгованості з орендної плати та визнано її такою, що підлягає стягненню.

В матеріалах справи відсутні та не подані відповідачем докази сплати орендної плати за вказаний період за Договором.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову прокуратурою Чернівецької області було сплачено судовий збір у сумі 1762,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 15.06.2018 № 629.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України статті 4 Закону України «Про судовий збір», з відповідача належить стягнути на користь прокуратури Чернівецької області судовий збір.

Керуючись статтями 129, 226, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов керівника Чернівецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради до приватного підприємства «Буковина полімер центр» про стягнення заборгованості по орендній платі за землю в сумі 20517,98 грн. задовольнити.

2.          Стягнути з приватного підприємства «Буковина полімер центр» (Чернівецька область, м. Чернівці, провулок Миколаївський, 16, ідентифікаційний код 32790868) на користь Чернівецької міської ради (Чернівецька область, м. Чернівці, Центральна площа, 1, ідентифікаційний код 04062216) 20517,98 грн. заборгованості за договором оренди землі від 17.12.2009 № 6221.

3.          Стягнути з приватного підприємства «Буковина полімер центр» (Чернівецька область, м. Чернівці, провулок Миколаївський, 16, ідентифікаційний код 32790868) на користь прокуратури Чернівецької області (Чернівецька область, м. Чернівці, вул. М. Кордуби, 21, ідентифікаційний код 02910120) 1762,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення (якщо оголошено вступну та резолютивну частини рішення – з дня складання повного судового рішення).

Повне рішення складено 12.10.2018.

Суддя В. Байталюк