Рішення

від 05.10.2018 по справі 361/550/18

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/550/18

Провадження № 2/361/1257/18

05.10.2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді - Сердинського В.С.

при секретарях - Латенко Л.П., Семінська Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ДРАККАР-ЩИТ про встановлення факту трудових відносин, зміну дати звільнення, видачу трудової книжки, стягнення не виплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

у с т а н о в и в:

В січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ ДРАККАР-ЩИТ про встановлення факту трудових відносин, зміну дати звільнення, видачу трудової книжки, стягнення не виплаченої заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позивач зазначав, що 29 квітня 2016 року був його перший робочий день на посаді начальника охорони в ТОВ ДРАККАР-ЩИТ . На початку травня ним був поданий пакет документів для офіційного працевлаштування, який вимагало керівництво ТОВ ДРАККАР-ЩИТ . До складу даного пакету входили: 1. копія паспорта; 2. копія ідентифікаційного коду; 3. медична довідка; 4. сертифікат нарколога; 5. сертифікат психолога; 6. довідка про відсутність судимостей; 7. заява про прийняття на роботу на посаду начальника охорони ТОВ ДРАККАР-ЩИТ без дати складання; 8. заява про звільнення за власним бажанням без дати складання; 9. заява про перехід на один робочий день з оплатою за фактично відпрацьований час без дати складання та без вказання конкретного дня тижня; 10. дві фотографії; 11. оригінал трудової книжки; 12. два примірники трудового договору з його підписом на кожному без дати складання. Цей пакет документів він вимушений був подати заради працевлаштування в ТОВ ДРАККАР-ЩИТ , оскільки на той час його дружина була вагітна, також на утриманні позивача перебуває малолітній син ІНФОРМАЦІЯ_1.

10 липня 2016 року, після проходження випробувального терміну, в офісі ТОВ ДРАККАР-ЩИТ директор ОСОБА_2 вручив позивачу посвідчення начальника охорони ТОВ ДРАККАР-ЩИТ та усно повідомив, що тепер він повністю офіційно оформлений на роботу. З наказом про прийняття на роботу позивач не був ознайомлений. Трудовий договір, завірений належним чином, з датою укладення, йому теж не надали.

Заробітна плата у ТОВ ДРАККАР-ЩИТ виплачується із затримкою на один місяць 20-го числа. 20.08.2017 р. позивач не отримав свою заробітну плату за липень 2017 року. Керівництво по телефону повідомило, що зараз у фірми тимчасові труднощі та в найближчий час заборгованість вони обов'язково погасять. Однак, ніяких грошей від ТОВ ДРАККАР-ЩИТ по сьогоднішній день позивач не отримав.

У серпні 2017 року звільнився один з двох старших зміни охорони ОСОБА_3, його зміна заступає на вахту з 01 по 16 число кожного місяця. У зв'язку із тим, що до 01.09.2017 р. не була знайдена людина на цю посаду, позивач за попередньою домовленістю з керівництвом 01.09.2017 р. заступив на вахту до 16.09.2017 р. Так в період з 01.09.2017 р. по 16.09.2017 р. він за сумісництвом виконував обов'язки, як начальника охорони, так і старшого зміни охорони. Доказами виконання його обов'язків старшого зміни охорони в період 01.09.2017 р. - 16.09.2017 р. є журнал прийому-передачі чергувань, який ведеться на об'єкті та відомості про проведення інструктажу з техніки безпеки та виконання розпоряджень. Даний інструктаж проводиться кожного ранку і кожного ранку вся зміна охорони разом із старшим зміни розписуються у відомості. Заробітну плату старшого зміни за цей період, яка складає 6 000 грн., керівництво пообіцяло виплатити разом із основною заробітною платою позивача за вересень 2017 року.

29 вересня 2017 року по телефону керівництво ТОВ ДРАККАР-ЩИТ повідомило, що з 01.10.2017 р. позивачу на роботу виходити вже не потрібно. Виплатити заборгованість по заробітній платні за липень, серпень і вересень 2017 року та віддати трудову книжку, керівництво ТОВ ДРАККАР-ЩИТ обіцяло у найближчі дні. В кінці жовтня позивача повідомили, що трудову книжку він не здавав разом із пакетом документів на працевлаштування та ніякої заборгованості по заробітній платні перед ним Товариство не має. Надалі керівництво ТОВ ДРАККАР-ЩИТ взагалі відмовилося спілкуватися з позивачем.

Згідно листа ТОВ ДРАККАР-ЩИТ від 30 листопада 2017 року, при звільненні позивачу було видано трудову книжку та проведено розрахунок.

04 грудня 2017 року позивач надіслав повторну заяву ТОВ ДРАККАР-ЩИТ , в якій просив керівництво детально дослідити документи та розібратися в ситуації, що склалася.

10 січня 2018 року у відділенні пошти в м. Бровари позивачу повернули його лист, у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідач свідомо порушив норми чинного законодавства та навмисно не виконав покладеного на нього обов'язку щодо видачі працівнику трудової книжки та проведення повного розрахунку в день звільнення.

Також вказані дії з боку відповідача завдали позивачу моральних страждань. Позивач втратив душевний спокій, постійно перебуває у роздратованому стані, не має засобів для забезпечення належного рівня життя своїм неповнолітнім дітям. Також у зв'язку із умисним позбавленням відповідачем можливості заробляти кошти, позивач ледве не втратив свою родину, його стосунки з дружиною дуже погіршились, із-за невидачі йому трудової книжки, він не міг влаштуватись на нову роботу. Як наслідок, вимушений був припинити водити дітей в басейн, старший син перестав займатись хортингом після трьох років безперервних занять, являючись бронзовим призером чемпіонату України, разом з цим закінчились заняття робототехнікою, яку старший син дуже любить.

Тому, враховуючи викладені обставини, а також положення ст. 237-1 КЗпП України, відповідач повинен відшкодувати позивачу моральну шкоду, яку той оцінює в 20 000 гривень.

Посилаючись на викладене, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, позивач просив суд встановити факт трудових відносин між позивачем та відповідачем за період з 01.07.2017 р. по 01.10.2017 р., зобов'язати TOB ДРАККАР-ЩИТ видати його трудову книжку, змінити дату звільнення на фактичну дату видачі трудової книжки, стягнути з ТОВ ДРАККАР-ЩИТ заборгованість по заробітній платі за липень, серпень та вересень 2017 року в розмірі 22388,00 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 01 жовтня 2017 року по 22 грудня 2017 року в розмірі 19778,00 грн. та компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив про їх задоволення в повному обсязі, надав пояснення аналогічні позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог.

В судове засідання представник відповідача TOB ДРАККАР-ЩИТ не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялося належним чином. Направили до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнали, заперечували проти їх задоволення в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач ОСОБА_1 був прийнятий на роботу з 01 липня 2016 року згідно з наказом №8-К від 30 червня 2016 року, що підтверджується копією наказу та копією заяви про прийняття на роботу від 30.06.2016 р. та почав працювати лише після працевлаштування. Крім того, ОСОБА_1 був влаштований не начальником охорони, а охоронником, адже в штатному розписі від 30 червня 2016 року, що затверджений Наказом №19-П від 30 червня 2016 року, посади начальника охорони не передбачено та посада ОСОБА_1 зазначена як охоронник. Відповідно до заяви про встановлення неповного робочого тижня та заяви про прийняття на роботу, ОСОБА_1 був влаштований на підприємстві за сумісництвом. При прийомі на роботу за сумісництвом пред'явлення трудової книжки не передбачено. Згідно з частиною третьою пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, на осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи. Відповідно, трудову книгу при працевлаштуванні позивач не надавав. Таким чином, вимоги позивача надати трудову книгу, зобов'язати зробити запис у трудовій книжці про звільнення, де датою звільнення буде фактична дата видачі трудової книжку є незаконними та необґрунтованими. Позивач звільнився з 30 червня 2017 року за власним бажанням, що підтверджується копією наказу №10-К від 30 червня 2017 року. Так, оскільки з 30 червня 2017 року позивач не працював в ТОВ ДРАККАР-ЩИТ , заборгованості по виплаті заробітної плати не могло виникнути та вимоги виплатити заборгованість за липень, серпень, вересень 2017 року є незаконними.

Також з 01 липня 2017 року ТОВ ДРАККАР-ЩИТ не проводить фінансово-економічну діяльність та не має в штаті охоронників, заробітна плата не нараховується та звітність не подається.

Відповідно до статті 233 Кодексу законів про працю України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Зважаючи на те, що позивач був звільнений за власним бажанням 30 червня 2017 року, 30 червня був його останнім робочим днем, вважають, що цей день і має бути початком перебігу тримісячного строку для звернення з позовом до суду.

Відповідно до статті 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки позивач звернувся до суду лише 31 січня 2018 року, аж через 7 місяців з початку перебігу строку позовної давності, вважають, що строк позовної давності пропущено та у позові повинно бути відмовлено.

Крім того, позивач, пред'явивши вимоги про стягнення з відповідача компенсації за заподіяну моральну шкоду в розмірі 20 000, 00 гривень, не надав жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування її наявності та розміру, зокрема.

Посилаючись на викладене, просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. 26 липня 2018 року до суду надійшла заява від генерального директора ТОВ ДРАККАР-ЩИТ ОСОБА_2 про розгляд справи у відсутність представника відповідача.

Судом встановлено, що на підставі наказу директора ТОВ ДРАККАР-ЩИТ ОСОБА_2 №8-К від 30 червня 2016 року позивача ОСОБА_1 призначено на посаду охоронника з 01 липня 2016 року за сумісництвом з окладом згідно штатного розпису (а.с.33).

Наказом ТОВ ДРАККАР-ЩИТ №19-П від 30 червня 2016 року затверджено штатний розпис станом на 30 червня 2016 року із штатною чисельністю 30 одиниць та місячним фондом заробітної плати 47990,00 грн. (а.с.34-35).

Заявою без дати позивач ОСОБА_1 просив перевести його на неповний робочий тиждень, а саме один день в неділю - четвер, з оплатою праці за фактично відпрацьований час (а.с.36). Наказом ТОВ ДРАККАР-ЩИТ №12-КП від 30 червня 2016 року заяву позивача задоволено (а.с.37).

Загальна сума доходу позивача за період роботи з 30 червня 2016 року по 30 червня 2017 року становить 6104,25 грн., згідно довідки про доходи №25 від 29 березня 2018 року (а.с.38).

У зв'язку із виробничою необхідністю наказом генерального директора ТОВ ДРАККАР-ЩИТ ОСОБА_2 №10-К від 30 червня 2017 року звільнено із займаних посад 23 працівника ТОВ ДРАККАР-ЩИТ , серед яких позивач ОСОБА_1 (а.с.39-40).

Відповідно довідки №79-10-33/86 від 23 лютого 2018 року, поточні рахунки ТОВ ДРАККАР-ЩИТ в АТ УкрСиббанк закрито (а.с.41). Заборгованість з податків та зборів станом на 01 липня 2017 року відсутня, згідно інформації, наданої ДПІ в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (а.с.42).

30 червня 2017 року наказом директора ТОВ ДРАККАР-ЩИТ ОСОБА_2 №7-П від 30 червня 2017 року затверджено штатний розпис на 30 червня 2017 року із штатною чисельністю 1 одиниця та місячним фондом заробітної плати 4 000,00 грн. (а.с.45-46).

Відповідно до договору про надання послуг з охорони об'єкту №1609 від 22 квітня 2016 року, укладеного між ПАТ Укрсоцбанк та ТОВ ДРАККАР-ЩИТ , останнє прийняло на себе зобов'язання організувати та забезпечити охорону об'єктів: цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Амосова Миколи, 12, офісні та адміністративні будівлі, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Грінченка Миколи, 4В (а.с.63-72).

Згідно відомостей доведення інструктажу ССБ на об'єктів, позивач ОСОБА_1 в період з 01 вересня 2017 року по 30 вересня 2017 року проходив інструктаж щодо заходів безпеки та розпоряджень під час виконання службових обов'язків, а також здійснював видачу рацій, що підтверджується відомостями видачі з підписами охоронців, при цьому, позивач вказаний як начальник охорони (а.с.78-85,100-101).

Зазначене також підтверджується вимогою (припис) інженера відділу з організації дорожнього руху управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції ОСОБА_4 на ім'я начальника охорони офісного центру Горизонт Парк ОСОБА_1 (а.с.77), та актом прийому-передачі матеріальних цінностей об'єкту охорони: Амосова, 12, Грінченка, 4В від 01 вересня 2017 року, складеним комісією, зокрема, в складі начальника охорони ТОВ ДРАККАР-ЩИТ ОСОБА_1 (а.с.86-87).

Крім того, пояснювальні записки охоронників також складені на ім'я начальника охорони або начальника служби безпеки офісного центру Горизонт Парк ОСОБА_1 (а.с.88-99).

Також, згідно акту прийняття-передачі ключів від 07 березня 2017 року та описів ключів, позивачу ОСОБА_1, вказаному як охорона, було передано ключі від службових приміщень та пожежних виходів БЦ Амосова 12 (а.с.103-112).

З показів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_3 вбачається, що вони з вересня 2016 року по вересень 2017 року працювали разом із позивачем в ТОВ ДРАККАР-ЩИТ , він був начальником охорони.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в період з 01 липня 2017 року по 01 жовтня 2017 року позивач працював у ТОВ ДРАККАР-ЩИТ та здійснював повноваження саме начальника охорони.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 24 КЗпП України, при укладені трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт, трудову книжку. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Відповідно до ст. 48 КЗпП України, п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціальбного захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58 (надалі Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. До трудової книжки заносяться відомості про роботу працівника.

Відповідно до ст.47 КЗпП України, п. 4.1, 4.2 Інструкції, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку з внесеним до неї записом про звільнення, а якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Згідно з частиною третьою пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, на осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.

Однак, вищевказане не є доказом того, що позивач ОСОБА_1 не надавав при влаштуванні на роботу в ТОВ ДРАККАР-ЩИТ свою трудову книжку. Натомість, відповідно до листа ТОВ ДРАККАР-ЩИТ у відповідь на звернення позивача від 1 листопада 2017 року, при перегляді його особової справи було встановлено, що трудова книжка була повернута позивача ОСОБА_1 на руки при звільненні (а.с.12).

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.ч.1,2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при влаштуванні на роботу в ТОВ ДРАККАР-ЩИТ позивачем ОСОБА_1 була надана трудова книжка, яка при звільненні не була повернута позивачу.

Згідно ст.115 КЗпП України, заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів.

Згідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У відповідності до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.12.1999 р. Про практику застосування судами законодавства про оплату праці установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно п. 21 вищевказаної Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.12.1999 р. при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 (з наступними змінами і доповненнями).

Згідно з п.4 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав від 27.09.2012 № 10-1389/0/4-12 Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм трудового права - 4. Відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці , пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

При цьому, згідно з пунктом 5 наведеного вище Порядку, основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим із дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до абз.2 ст.233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної платні без обмеження будь-яким строком.

З 22.12.2017 р. позивач ОСОБА_1 завів нову трудову книжку та почав працювати.

Оскільки встановити розмір фактичної заробітної плати позивача не виявилося можливим, суд вважає за необхідне провести розрахунок заборгованості по заробітній платі за липень, серпень і вересень 2017 року та компенсації за вимушений прогул з 01.10.2017 р. по 22.12.2017 р. середньої заробітної плати штатних працівників за видами економічної діяльності за 2017 рік. Дана інформація розміщена на офіційному сайті Головного управління статистики у м. Києві.

Охоронна діяльність відноситься до виду діяльності Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування . Отже, заборгованість по заробітній платі за липень, серпень та вересень 2017 року складає: 7369 грн.(липень) + 7625 грн.(серпень) + 7394 грн.(вересень) = 22 388 грн.

Розрахунок компенсації за вимушений прогул з 01.10.2017 р. по 22.12.2017 р. складає: 1) заробіток за один день: 7625 грн. (серпень) + 7394 грн. (вересень) = 15 019 грн. 15 019/2 = 7 509 грн. Середня кількість робочих днів: 22; 7 059/22 = 341 грн. 2) кількість робочих днів з 01.10.2017 р. по 22.12.2017 р.: 58. 3) 341 * 58 = 19 778 грн.

Отже, розмір компенсації за вимушений прогул з 01.10.2017 р. по 22.12.2017 р. становить 19 778 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають кошти в розмірі 22 388 грн. - заборгованість по виплаті заробітної плати за липень, серпень і вересень 2017 року, 19 778 грн. - компенсація за вимушений прогул з 01.10.2017 р. по 22.12.2017 р.

Згідно ст. 237-1 КЗпП, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Що стосується позовних вимог про стягнення із відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 20000 грн., то при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд визначає характер та обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

З урахуванням тяжкості моральних страждань позивача ОСОБА_1, істотності вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, до яких призвели дії відповідача ТОВ ДРАККАР-ЩИТ у вигляді не проведення належного розрахунку під час його звільнення, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача суму у рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000 грн.

За таких обставин суд приходить до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог , суд вважає за можливим стягнути із відповідача на користь Держави судовий збір в розмірі 1409,60 грн. (704,80 грн. за задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати та компенсації за вимушений прогул + 704,80 грн. за задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди).

Керуючись Конституцією України, ст.ст. 115, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, статями 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України , суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково .

Встановити факт трудових відносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю ДРАККАР-ЩИТ в період з 01 липня 2017 року по 01 жовтня 2017 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДРАККАР-ЩИТ , ідентифікаційний код 39417532, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, заборгованість з виплати заробітної плати за липень, серпень і вересень 2017 року в розмірі 22388 (двадцять дві тисячі триста вісімдесят вісім) грн. та компенсацію за вимушений прогул за період з 01.10.2017 р. по 22.12.2017 р. в розмірі 19778 (дев'ятнадцять тисяч сімсот сімдесят вісім) грн. Всього стягнути суму в розмірі 42166 (сорок дві тисячі сто шістдесят шість) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДРАККАР-ЩИТ , ідентифікаційний код 39417532, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, в рахунок відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 3000 (три тисячі) грн.

В іншій частині позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення в частині стягнення присудження працівникові виплати заробітної плати допускається до негайного виконання не більше ніж за один місяць.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ДРАККАР-ЩИТ , ідентифікаційний код 39417532, на користь Держави судовий збір в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. С. Сердинський