Рішення

від 27.09.2018 по справі 0440/5172/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року Справа № 0440/5172/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Рєґанто до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

10.07.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Рєґанто до Державної фіскальної служби України, у якій позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 27.04.2018 року № 669982/38529397 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.06.2017 року № 613 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю Рєґанто ;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 16.06.2017 року № 613, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Рєґанто .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що комісією Державної фіскальної служби України було безпідставно відмовлено в реєстрації податкової накладної від 16.06.2017 року № 613 в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому рішення від 27.04.2018 року № 669982/38529397 підлягає скасуванню із зобов'язанням суб'єкта владних повноважень зареєструвати вказану податкову накладну.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2018 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи в судове засідання на 07.08.2018 року о 13:00 год..

07.08.2018 року у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 06.09.2018 року на 09:00 год..

15.08.2018 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній наголошує на тому, що ДФС України не вчиняло протиправних дій, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю Рєґанто , так як оспорюване рішення прийнято на регіональному рівні - комісією ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Вважає, що позовні вимоги про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну від 16.06.2017 року № 613 є необґрунтованими, оскільки за рахунок таких вимог, позивач намагається недобросовісно у розумінні ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України скористатись належним йому правом на захист, а тому просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

06.09.2018 року від позивача надійшло клопотання про заміну відповідача з Державної фіскальної служби України на Головне управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області з уточненою позовною заявою, у зв'язку з тим, що оскаржуване рішення прийняте саме Комісією регіонального рівня, та викладено позовні вимоги в наступній редакції:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області від 27.04.2018 року № 669982/38529397 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.06.2017 року № 613 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю Рєґанто ;

- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 16.06.2017 року № 613, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Рєґанто .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2018 року клопотання представника позивача про заміну неналежного відповідача задоволено, замінено первісного відповідача - Державну фіскальну службу України належним відповідачем - Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856).

У зв'язку з заміною відповідача в судовому засіданні 06.09.2018 року оголошено перерву до 27.09.2018 року о 14:00 год..

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

27.09.2018 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження без його участі.

Відповідач - Державна фіскальна служба України проти позову заперечував повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, наполягаючи на обґрунтованості оскаржуваного рішення та правомірності дій.

Відповідач - Головне управління ДФС у Дніпропетровській області своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних клопотань про розгляд справ без участі його представника або про перенесення розгляду справи не надав.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, враховуючи заяву представника позивача про розгляд справи за його відсутності, неявку представника відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю Рєґанто (код ЄДРПОУ 38529397), зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.01.2013 року, основний вид діяльності: Код КВЕД 46.90. Неспеціалізована оптова торгівля.

20.11.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Рєґанто (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрбудреммонтаж Інжиніринг (Покупець) було укладено договір поставки у спрощений спосіб.

На виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю Рєґанто виставило рахунок на оплату товару № 553 від 12.06.2017 року на суму 30 949,02 грн., який ТОВ Укрбудреммонтаж Інжиніринг сплачено за платіжним дорученням № 270 від 16.06.2017 року в повному обсязі.

26.06.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю Рєґанто було здійснено поставку товару Товариству з обмеженою відповідальністю Укрбудреммонтаж Інжиніринг на загальну суму 30 949,02 грн., в т.ч. ПДВ 5 158,17 грн. за видатковою накладною № 477.

У відповідності до пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) 16.06.2017 року ТОВ Рєґанто було складено податкову накладну № 613, яку 18.06.2017 року було направлено в електронному вигляді для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних до ДФС України.

Товариство з обмеженою відповідальністю Рєґанто отримано квитанцію № 1 від 18.07.2017 року, де зазначено, що відповідно до пункту 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки дана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах з УКТ ЗЕД: 3925, 8507 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Фіскальним органом у порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, не вказано у зазначеній квитанції конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567.

25.04.2018 року позивачем було подано до ДФС України повідомлення № 2 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарської операції з ТОВ Укрбудреммонтаж Інжиніринг , надано письмові пояснення та їх документальне підтвердження щодо складання податкової накладної № 613 від 16.06.2017 року.

Комісією регіонального рівня прийнято рішення від 27.04.2018 року № 669982/38529397 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.06.2017 року № 613 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України встановлено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких ПН/РК в ЄРНП.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: - відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); - чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; - реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; - дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; - наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; - наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); - наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; - факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; - відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; - дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку № 1246, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, в редакцій на час прийняття рішення про зупинення реєстрації ПН, у разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої ПН/РК. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації ПН/РК; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої ПН/РК в ЄРПН.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 вказаного пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій ПН/РК. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 вказаного пункту.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії) та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за № 753/30621.

Згідно пункту 2 Критеріїв моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).

Платник податку у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, а в перехідний період (з 1 квітня 2017 року до 1 липня 2017 року) у разі отримання квитанції про реєстрацію ПН/РК в Реєстрі має право подати на розгляд Комісії ДФС інформацію за встановленою формою щодо: - видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010); - кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку; - кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Згідно підпунктів 1 та 2 пункту 6 Критеріїв (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), моніторинг ПН/РК здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих з 1 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1 пункту 6 Критеріїв та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням ПН/РК, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої НП/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Вичерпний перелік документів є наступним:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: - договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: - договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно пункту 2 Вичерпного переліку письмові пояснення та копії документів, зазначені у ньому, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою затверджено, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117).

У відповідності до пунктів 19-20 Порядку № 117 Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

За приписами п. 18 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Згідно пункту 23 Порядку № 117 комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Рєґанто складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 16.06.2017 року № 613.

Згідно квитанції № 1 податкову накладну від 16.06.2017 року № 613 доставлено до центрального рівня ДФС України 18.07.2017 року, реєстраційний номер документа НОМЕР_1, документ прийнято, реєстрація зупинена, виявлені помилки: - відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРНП, затверджених наказом МФУ від 13.05.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 2619 Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

25.04.2018 року позивачем направлено на адресу комісії регіонального рівня Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація якої/го зупинено № 2.

До повідомлення були додані копії наступних документів: рахунок на оплату № 553 від 12.06.2017 року; видаткова накладна № 477 від 26.06.2017 року; платіжне доручення № 270 від 16.06.2017 року; товарно-транспортна накладна № НОМЕР_2 від 26.06.2017 року; рахунок на оплату № 1178 від 19.06.2017 року; видаткова накладна № 1073 від 20.06.2017 року; платіжне доручення № 322 від 20.06.2017 року; витяг з регістру складського обліку Карта рахунку 281 за період червень 2017 року про оприбуткування товару 20.06.2017 року; акт виконаних робіт за червень 2017 року № б/н від 30.06.2017 року (рядок № 55); товарно-транспортна накладна № 100610001495 від 20.06.2017 року; податкова накладна № 109 від 20.06.2017 року; довіреність № 83 від 20.06.2017 року; рахунок № 445 від 23.06.2017 року; видаткова накладна № 353 від 23.06.2017 року; платіжне доручення № 326 від 23.06.2017 року; витяг з регістру складського обліку Карта рахунку 281 за період червень 2017 року про оприбуткування товару 23.06.2017 року; акт виконаних робіт за червень 2017 року № б/н від 30.06.2017 року (рядок № 66); товарно-транспортна накладна № 102110065136 від 23.06.2017 року; податкова накладна № 69 від 23.06.2017 року; Договір поставки № 010217 СР від 01.02.2017 року; рахунок-фактура № СФ-2472 від 26.06.2017 року; видаткова накладна № РН-1827 від 26.06.2017 року; платіжне доручення № 325 від 26.06.2017 року; витяг з регістру складського обліку Карта рахунку 281 за період червень 2017 року про оприбуткування товару 26.06.2017 року; акт виконаних робіт за червень 2017 року № б/н від 30.06.2017 року (рядок № 70); товарно-транспортна накладна № 111410002212 від 26.06.2017 року; податкова накладна № 1827 від 26.06.2017 року; довіреність № 90 від 26.06.2017 року; сертифікат відповідності № 661573, зареєстрований за № UA1.066.0007193-17, термін дії з 18.05.2017 року до 17.05.2018 року; договір суборенди нежитлового приміщення № 01/2 від 01.07.2016 року; договір оренди нежитлового приміщення № 5/07/17 від 01.07.2017 року; договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 105764 від 11.10.2016 року; договір про надання послуг з організації перевезення відправлень № 126014 від 04.10.2016 року; штатний розклад від 01.05.2017 року.

27.04.2018 року комісією регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, відповідно до пункту 201.6.3 пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України винесено оскаржуване рішення № 669982/38529397 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування ТОВ Рєґанто від 16.06.2017 року № 613 в Єдиному реєстрі податкових накладних з таких підстав: - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Неповний пакет документів щодо придбання товару.

Відповідно до п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд зауважує, що з детального аналізу прийнятого Комісією рішення від 27.04.2018 року № 669982/38529397 вбачається, що останнє не містить конкретної інформації, які саме документи з числа первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; не надано платником податків та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Таким чином, відповідач ані в оскаржуваному рішенні, ані під час розгляду справи не зазначив в чому полягає недостатність поданого позивачем пакету документів щодо придбання товару та яких конкретно документів не вистачає, для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Надаючи оцінку рішенню від 27.04.2018 року № 669982/38529397 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.06.2017 року № 613, суд зазначає, що воно є необґрунтованим, з нього не вбачаються дійсні та об'єктивні підставі для відмови у реєстрації податкової накладної, що підтверджували б відсутність у платника податків права на відображення у податковому обліку з ПДВ заявлених операцій, а, отже, й підтверджували б правомірність відмови в такій реєстрації.

Суд наголошує, що відповідачем не підтверджено наявність підстав для зупинення реєстрації спірної податкової накладної, не визначено також за яким із двох Критеріїв моніторингу було зроблено висновок про наявність підстав для зупинення її реєстрації, що надавало б правомірних підстав для прийняття такого рішення згідно абзаців 4 або 5 Критеріїв.

З системного аналізу матеріалів справи, вбачається, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, винесеним не добросовісно, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у частині позовних вимог про визнання такого рішення протиправним та його скасування.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову від 16.06.2017 року № 613 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд виходить із того, що згідно пунктів 19, 20 Порядку № НОМЕР_3/РК (у редакції, чинній на день винесення оскаржуваного рішення) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: - прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; - набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); - неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Крім того, пунктом 28 Порядку № 117 визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: - прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; - набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; - протягом п'яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; - протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання податкового органу зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв'язку із чим суд доходить висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, порушеного оскаржуваним рішенням.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 року.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи.

За приписами частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини №3477-IV від 23.02.2006 року визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Засіб правового захисту, що передбачений зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05.04.2005 року).

Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення Європейського суду з прав людини у справі Лелас проти Хорватії від 20.08.2010 року (остаточне), заява № 55555/08).

Отже, ефективний засіб правого захисту у розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (Case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18).

Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

У справі ОСОБА_2 Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії Європейський суд з прав людини постановив, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати таке рішення дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Згідно з пунктом другим третім статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом зобов'язання вчинити певні дії.

За приписами ч. 3 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може, зокрема, прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Аналізуючи вказане вище, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадках встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти будь-які дії.

Суд вважає, що в даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області зареєструвати податкову накладну від 16.06.2017 року № 613 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її надсилання - 18.07.2017 року, є належним способом відновлення порушених прав позивача і дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Так, ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що відповідачами не доведено належними та допустимими доказами правомірності рішення від 27.04.2018 року № 669982/38529397 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.06.2017 року № 613, а тому позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1 762,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 2210 від 05.07.2018 року. Отже, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Рєґанто (код ЄДРПОУ 38529397, вул. Сергія Подолинського, 31, м. Дніпро, 49000) до Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області від 27.04.2018 року № 669982/38529397 про відмову в реєстрації податкової накладної від 16.06.2017 року № 613 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю Рєґанто .

Зобов'язати Головне управління ДФС України у Дніпропетровській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 16.06.2017 року № 613, подану Товариством з обмеженою відповідальністю Рєґанто 18.07.2017 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Рєганто з Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у розмірі 1 762,00 грн..

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя ОСОБА_1