Рішення

від 05.10.2018 по справі 804/2752/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2018 року Справа № 804/2752/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення № 23 від 10 липня 2017 року комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні стажу за Списком № 2;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_2 пільгову пенсію за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах та у відповідності до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з 25 червня 2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 01.08.1989 року по 04.09.2000 року працював монтажником по монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій 4 та 5 розрядів будівельно-монтажного управління № 4 Жовтоводського управління будівництва, яке згодом було реорганізовано у Державне підприємство Жовтоводське управління будівництва .

У зв'язку з досягненням 58-ти річного віку, 30.06.2017 року позивач звернувся з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та всіма необхідними довідками до П'ятихатського УПФУ у Дніпропетровській області. Не отримавши відповіді у строк 3 місяці, позивач 03.10.2017 року звернувся до Жовтоводського відділення П'ятихатського УПФУ у Дніпропетровській області за результатами розгляду його заяви.

03.10.2018 року позивач отримав рішення про результати розгляду заяви комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10 липня 2017 року № 23, яким позивачу було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними та зазначаючи, що позивачем було надано всі необхідні відомості, які підтверджують право ОСОБА_2 на пенсію на пільгових умовах, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Копія ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження отримана сторонами, що підтверджується матеріалами справи.

На адресу суду, від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, з якого слідує, що управління проти заявлених позовних вимог заперечує посилаючись на те, що позивачем не надані на розгляд Комісії при Головному управління ПФУ в Дніпропетровській області документи які підтверджують повну зайнятість ОСОБА_2 та документи, які підтверджують атестацію робочих місць, а тому зазначена комісія правомірно прийняла рішення від 10.07.2017 року № 23, в якому роз'яснило позивачу, що для підтвердження періоду роботи з 01.08.1989 року по 04.09.2000 року, для зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 відсутні підстави.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився 25.06.1959 року.

Станом на 25.06.2017 року, позивачу виповнилось 58 років.

Відповідно до записів в трудовій книжці серії АТ-ІІ № 5209756 від 10.01.1980 року, у ОСОБА_2 загальний страховий стаж складає 38 років 8 місяців 9 днів.

30.06.2017 року, ОСОБА_2 звернувся до П'ятихатського УПФУ у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком, згідно якої до заяви було долучено наступні документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт/посвідку, трудову книжку або документи про стаж, диплом (свідоцтво, атестат) про навчання, військовий квиток, довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року, заява про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк) та дві фотокартки.

03.10.2018 року позивач отримав рішення про результати розгляду заяви комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10 липня 2017 року № 23, яким позивачу було відмовлено в підтвердженні періоду роботи з 01.08.1989 року по 04.09.2000 року через ненадання документів на підтвердження повної зайнятості заявника на роботах, передбачених Списком № 2 в період з 01.08.1989 року по 04.09.2000 рік.

Не погодившись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 2 розд. XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону.

У свою чергу, відповідно до п. б ч. 1 ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року № 1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок.

Статтею 100 вищевказаного Закону України передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12 цього ж Закону України, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону України, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Так, зокрема, розділом XXVII Строительство, реконструкция, техническое перевооружение, реставрация и ремонт зданий, сооружений и других объектов Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою ОСОБА_3 Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 210, передбачалась професія монтажник по монтажу стальных и железобетонных конструкцій (позиція 2290000а-14612) .

ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 та від 16.01.2003 року № 36 Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (що діяли у період з березня 1994 року по червень 2016 року) було затверджено Список №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXVII Будівництво також передбачено професію монтажники з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій .

Верховний Суд у своїх постановах від 03.05.2018 у справах №750/7525/17 і №352/1840/14-а (2а/352/83/14) та Верховний Суд України у своїх постановах від 10.09.2013 (справа №21-183а13), від 25.11.2014 (справа №21-519а14) та від 12.04.2016 (справа №21-6501а15) сформулював правовий висновок про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. б ч. 1 ст. 13 Закону №1788-ХІІ є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відповідно до ст. 48 Кодексу Законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Окрім цього, ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України, а саме - ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній .

Також п. 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 рокуза №1451/11731), для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Відповідно до положень Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз норми наведених вище норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Дослідивши копію трудової книжки серії АТ-ІІ № 5209756 від 10.01.1980 року ОСОБА_2, судом встановлено, що в ній містяться наступні записи: запис № 1 від 14.01.1980 року прийнятий на роботу електрослюсарем 2-го розряду в будівельно-монтажне управління-4 (далі БМУ-4); запис № 2 від 14.01.1980 року присвоєний 3-ій розряд електрослюсаря, запис № 3 від 17.08.1981 року переведений на копрівника 3-го розряду БМУ-4; запис № 4 з 02.04.1984 встановлено 4-ий розряд копрівника; запис № 5 від 01.08.1985 року переведений копрівником 4-го розряду управління механізованої роботи; запис № 6 від 10.10.1985 року переведений учнем тесляра БМУ-4; запис № 7 від 10.11.1985 року встановлений 4-ий розряд тесляра в БМУ-4; запис № 8 від 01.06.1988 року встановлена друга професія монтажника по монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій 4-го розряду БМУ-4; запис № 9 від 22.03.1989 року встановлена друга професія покрівельника рулонних покрівель 4-го розряду БМУ-4; запис № 10 від 01.08.1989 року переведений монтажником по монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій 4-го розряду БМУ-4; запис № 11 від 25.11.1991 року переведений монтажником по монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій 5-го розряду БМУ-4; запис № 12 від 04.09.2000 року звільнений за скороченням штату, п. 1 ст. 40 КзПП України, наказ № 221 лс від 29.08.2000 року.

Стаж позивача на посаді за Списком № 2, окрім трудової книжки також підтверджуються архівним витягом з архівного фонду Жовтоводського управління будівництва від 17.11.17 року № 727-С.

Згідно довідки уточнюючої особливий характер праці або умов праці, необхідних для призначення пільгової пенсії від 17.06.2005 року № 19, виданої Жовтоводським управлінням будівництва на ім'я ОСОБА_2, позивач в період з 17.08.1981 року по 09.10.1985 року (4 роки, 1 місяць, 22 дні) працював в Жовтоводському управлінні будівництва в якості копрівника, а в період з 01.08.1989 року по 11.01.2000 року (10 років, 5 місяців, 10 днів) позивач працював в Жовтоводському управлінні будівництва в якості монтажника по монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій. При цьому, згідно зазначеної довідки, обидві посади передбачені пунктом 27 а , підрозділу а , розділу XXVII список № 2. Робоче місце атестовано наказом № 3 від 11.01.1995 року.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державне підприємство Жовтоводське управління будівництва (код ЄДРПОУ 14313978) припинено за судовим рішенням, про що внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи № 122511700050000046 від 25.12.2007 року та зазначено підставу для його винесення: судове рішення про припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом, 14.11.2007, 14.11.2007, Б40/24/77-05, Господарський суд Дніпропетровської області.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено працю позивача у зазначений період за професією, що передбачена Списком № 2.

Щодо не зарахування зазначеного періоду роботи на пільгових умовах за Списком № 2, у зв`язку з відсутністю первинної атестації робочих місць, суд зазначає наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.

Пунктом 3 Порядку № 383, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

У пункті 4.2 Порядку № 637 йдеться мова про те, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.

Разом з цим, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10.07.2018 року у справі № 227/545/17 (К/9901/22421/18).

Таким чином, записами у трудовій книжці та уточнюючою довідкою підтверджується характер роботи і стаж, який дає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а, отже, рішення відповідача про відмову у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи ОСОБА_2 з 01.08.1989 року по 04.09.2000 року є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_2 пільгову пенсію за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах та у відповідності до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з 25 червня 2017 року, суд зазначає наступне.

Як визначає практика Європейського суду з прав людини в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах.

У той же час, частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.

Вказане підтверджується роз'ясненням поняття виходу за межі позовних вимог , наведеним у ОСОБА_3 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 Про судове рішення . Так, відповідно до пункту 3 цієї ОСОБА_3 виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення пільгової пенсії за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах та у відповідності до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та прийняти рішення у відповідності до норм чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні та зарахувати до пільгового стажу період роботи ОСОБА_2 з 01.08.1989 року по 04.09.2000 року

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 704,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № N0P4338795 від 28.03.2018 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 704,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 9, 11, 72 - 77, 241 - 246, 250, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 52200) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 23 від 10 липня 2017 року комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні стажу за Списком № 2;

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про призначення йому пільгової пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_2 пільгову пенсію за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах та у відповідності до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з 25 червня 2017 року - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя ОСОБА_1