Рішення

від 19.09.2018 по справі 804/2774/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року Справа № 804/2774/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю представника позивача - ОСОБА_1 та представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства СКЛАДПАК до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство СКЛАДПАК звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 20.12.2017 р. №0023481421 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 91882,50 грн. (з яких 61255,00 грн. - за податковим зобов'язанням, 30627,50 грн. - за штрафними санкціями).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 20.12.2017 р. №0023481421 підлягає скасуванню в повному обсязі, як таке, що є неправомірним та не відповідає чинному законодавству, оскільки прийняте на підставі хибних висновків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 р. у даній справі відкрито провадження, призначено підготовче засідання на 25.05.2018р. та надано відповідачу строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

На виконання вимог вказаної ухвали суду 18.05.2018 р. на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення було прийнято відповідно до норм чинного законодавства, оскільки під час проведення перевірки позивача було встановлено порушення податкового законодавства, що підтверджується актом перевірки від 21.11.2017р. №26013/04-36-14-21/36220030.

У підготовчому судовому засіданні 25.05.2018р. ухвалою суду було витребувано у Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська належним чином завірену копію вироку від 16.06.2017 р. винесеного у кримінальному провадженні №201/8082/16-к (пр. №1-кп/201/11/2017) та оголошено перерву до 03.07.2018р.

13.06.2018р. від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов, відповідно до якої просив суд позовні вимоги задовольнити, зазначаючи при цьому, що відповідач здійснив перевірку фінансово-господарської діяльності ПП Складпак без наявності необхідних первинних документів.

26.06.2018р. на виконання вимог ухвали суду від 25.05.2018р. Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду було надіслано копію вироку від 16.06.2017 р. винесеного у кримінальному провадженні №201/8082/16-к (пр. №1-кп/201/11/2017).

У підготовчому судовому засіданні 03.07.2018р. судом було оголошено перерву до 09.08.2018р. для надання сторонам можливості для ознайомлення з матеріалами справи.

09.08.2018р. судове засідання було відкладено на 29.08.2018р.

29.08.2018р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку із знаходженням представника позивача в іншому судовому засіданні.

Відповідно до протоколу судового засідання від 29.08.2018р. судом задоволено клопотання представника позивача та відкладено розгляд справи на 19.09.2018р.

У судовому засіданні 19.09.2018р. представник позивача позовні вимоги пітримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Згідно з п. п. 20.1.4. п.20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 21.1. ст. 21 Податкового Кодексу, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, а також не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений ст. 78 Податкового кодексу України, у відповідності до якого такі перевірки можуть проводитися лише за наявності визначених в цій статті обставин.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 83.1.1.-83.1.6 п. 83.1. ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючого органу під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Судом встановлено, що на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п. 78.1 ст.78, п.82.2 ст. 82 з урахуванням ст.191 Податкового кодексу України, у зв'язку з ненаданням документів ПП СКЛАДПАК на запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 19.08.2017р. №19845/10/04-36-14-09 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного підприємства СКЛАДПАК (код ЄДРПОУ 36220030) (скорочена назва - ПП СКЛАДПАК ) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ЛЕО ПРИНТ (код ЄДРПОУ 37496188) та ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ БЦ ШЕЛТЕР (код ЄДРПОУ 36596896) за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., за результатами якої складено акт від 21.11.2017 р. №26013/04-36- 14-21/36220030 (далі - ОСОБА_3 перевірки).

Відповідно до висновків ОСОБА_3 перевірки, встановлено порушення ПП СКЛАДПАК п.138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 61255,грн.

На підставі висновків ОСОБА_3 перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 20.12.2017 р. №0023481421 на суму 91882,50 грн. (податкове зобов'язання на суму 61255,00 грн., штрафні санкції на суму 30627,50 грн.).

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 20.12.2017 р. №0023481421 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення тварів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Судом встановлено, що у липні 2014 року ПП СКЛАДПАК мало взаємовідносини з ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ БЦ ШЕЛТЕР (код ЄДРПОУ 36596896), на підставі договору поставки від 02.07.2014 р. №189/13. Договір укладено ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ БЦ ШЕЛТЕР в особі директора ОСОБА_3 (ПОСТАЧАЛЬНИК) з ПП СКЛАДПАК (ПОКУПЕЦЬ) в особі директора ОСОБА_4

Контролюючим органом проведено аналіз баз даних ДФС та встановлено, що на адресу ПП СКЛАДПАК контрагентом-постачальником виписано та зареєстровано податкові накладні.

Відповідно до отриманого ГУ ДФС у Дніпропетровській області вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2017 року по кримінальному провадженню № 201/8082/16-к (пр. № 1- ш/201/11/2017), відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014040000000104, групу осіб визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч.ч. 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 212 КК України, а саме: на виконання розробленого ОСОБА_5 злочинного плану, всіма членами організованої групи, в т.ч. ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 для прикриття незаконної діяльності організованої злочинної групи та прикриття злочинів були залучені суб'єкти господарювання, які здійснювали фіктивну діяльність (у т. ч. ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ БЦ ШЕЛТЕР ), які зареєстрували на підставних осіб та використовували у різні періоди часу існування організованої злочинної групи з січня 2013 року по лютий 2015 року для прикриття незаконної діяльності з конвертації безготівкових коштів, з метою ухилення від сплати податків підприємствами-контрагентами, та внаслідок пособницької протиправної діяльності яких до бюджету не було сплачено податок на додану вартість на загальну суму 1,8 млн грн. У судовому засіданні обвинувачені свою вину визнали.

У зв'язку із виявленням, що свідчать про недостовірність фактів визначення ПП СКЛАДПАК даних по взаємовідносинах з ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ БЦ ШЕЛТЕР ГУ ДФС у Дніпропетровській області було направлено на адресу позивача запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 19.08.2017р.

Позивач у позовній заяві зазначив, що під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП СКЛАДПАК посадові особи ГУ ДФС у Дніпровській області не досліджували первинні документи ПП СКЛАДПАК , що мали бути надані саме до цієї перевірки з огляду на втрату ПП СКЛАДПАК первинних документів по взаємовідносинах ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ БЦ ШЕЛТЕР , що підтверджується листом Соборного ВП ДВП ГУПН Дніпропетровській області №45.5/єо-у-41255 від 13.11.2017р., оригінал якого був долучений до листа ПП СКЛАДПАК , яким повідомлено ГУ ДФС Дніпропетровській області про втрату документів 14.11.2017р.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України, перевірка переноситься лише у разі наявності певних випадків, а саме, якщо втрачено, пошкоджено або дострокового знищено документи і обов'язково у п'ятиденний строк з дня такої події повідомлено контролюючий орган за місцем обліку платника податку.

Таким чином, суд не погоджується з твердженнями позивача щодо обов'язку податкового органу перенести перевірку, у зв'язку із втратою ПП СКЛАДПАК первинних документів по взаємовідносинах ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ БЦ ШЕЛТЕР , оскільки позивач не виконав свого обов'язку щодо повідомлення контролюючого органу за місцем обліку платника податку, а саме, Криворізьку північну ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Відповідно до положень ч.6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України зокрема, вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, процесуальна норма вказує на обов'язковість використання вироку постановленого в кримінальній справі та межі такої обов'язковості.

Суд звертає увагу на те, що вироком суду встановлені факти того, що контрагент позивача не здійснював фактичну статутну діяльність, а лише складав фінансово-господарські документи.

Суд вважає, що в даному випадку, маючи встановлені вироком факти проведення контрагентом позивача безтоварних операцій, складені та належним чином оформлені документи не можуть вважатися первинними документами.

Аналогічні правові позиції викладені у постанові Верховного суду від 05.06.2018 р. у справі №808/144/13-а (К/9901/2844/18), постанові Верховного суду від 06.02.2018 р. у справі №826/6986/14 (К/9901/3681/18).

Разом з тим, суд звертає увагу на неправильне визначення відповідачем штрафних санкцій в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному порушенні протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Отже, передбачений п. 123.1 ст. 123 ПКУ розмір штрафної санкції диференційований залежно від повторності визначення суми податкового зобов'язання з цього податку або зменшення суми бюджетного відшкодування.

За результатами акту перевірки ПП СКЛАДПАК від 16.02.2017р. №802/04-36-14-03/36220030 було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.02.2017 р. №0001681403, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 90163,75 грн. Порушення, за яке було застосовано штрафну санкцію 25% в цьому податковому повідомленні-рішенні було вчинено підприємством в 2014 році та за ІІІ місяці 2016 року.

Порушення, встановлені актом перевірки від 21.11.2017 р. №26013/04-36-14-21/36220030 з податку на прибуток також було вчинені ПП СКЛАДПАК в 2014 році.

Крім того, вищезазначене податкове повідомлення-рішення в частині визначення суми штрафних санкцій в розмірі 18690,50 грн. позивач оскаржив у судовому порядку. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2017р. по справі № 804/1509/17 адміністративний позов ПП СКЛАДПАК задоволено. Рішення суду набрало законної сили 07.09.2017р.

Наведене свідчить про те, що під час винесення оскаржуваного рішення про застосування 50% штрафних санкцій № НОМЕР_1 від 20.12.2017р. попереднє рішення було частково скасовано.

Таким чином,суд вважає, що застосування штрафних санкцій 50% в податковому повідомленні-рішенні від 20.12.2017 р. №0023481421 є помилковим, оскільки порушення вчинені в один період 2014 рік, і станом на дату (період) вчинення другого порушення штрафна санкція не була застосована, що виключає наявність повторності, умовою якої є саме визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем - ПП СКЛАДПАК при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1762,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №1176 від 23.03.2018 р.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 292,49 грн. підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства СКЛАДПАК (50015, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Ватутіна, буд.31, код ЄДРПОУ 36220030) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 20.12.2017 р. №0023481421 в частині визначення суми грошового зобов'язання за штрафними санкціями у розмірі 15313,75 грн. (п'ятнадцять тисяч триста тринадцять гривень сімдесят п'ять копійок).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Приватного підприємства СКЛАДПАК судовий збір у сумі 292,49 грн.(двісті дев'яносто дві гривні сорок дев'ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 24.09.2018р.

Суддя ОСОБА_9