Рішення

від 12.10.2018 по справі 1540/3682/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/3682/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом Громадської організації «Тарутинський район без корупції» (68500, Одеська область, смт. Тарутине, вул. Красна, 223-А, код ЄДРПОУ 41758243) до Тарутинської селищної ради Одеської області (67500, Одеська область, смт. Тарутине, вул. Красна, 201, код ЄДРПОУ 04379226) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулась Громадська організація «Тарутинський район без корупції» до Тарутинської селищної ради Одеської області про

Визнати відмову Тарутинської селищної ради Одеської області в задоволенні запитів Громадської організації «Тарутинський район без корупції» на публічну інформацію від 02.03.2018 року №18, від 03.03.2018 року №19 та від 03.03.2018 року №20 протиправною.

Зобов'язати Тарутинську селищну раду Одеської області безкоштовно задовольнити запити Громадської організації «Тарутинський район без корупції» на публічну інформацію від 02.03.2018 року №18, від 03.03.2018 року №19 та від 03.03.2018 року №20.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що громадська організація Тарутинський район без корупції (далі ГО) в березні 2018 року звернулась до Тарутинської селищної ради Одеської області з запитами про надання належним чином засвідчених копій договорів, накладних, платіжних доручень щодо придбання відповідачем за бюджетні кошті у ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3П госпо-електро товару та електролампочок.

На вищевказані запити від відповідача надійшов лист від 06.03.2018 року за вих. № 179/02-12 з рахунком № 1 від 06.03.2018р. з яких вбачалась вимога щодо відшкодування фактичних витрат на друк копій в сумі 487,32 грн.

Згодом від відповідача надійшов лист від 13.03.2018 року за вих. № 217/02-12 щодо неправильного оформлення запитів, в якому зазначено, що тільки після правильного оформленя запитів та оплати фактичних витрат позивач зможе отримати інформацію на запити.

Не погоджуючись з розрахунком відповідача щодо розміру оплати за друк копій відповідачу за вих. № 21 від 15.03.2018 року ГО був направлений відповідний лист з зазначенням безоплатного одержання запитів.

22 березня 2018 року ГО повторно звернулась до Тарутинської селищної ради Одеської області щодо надання безоплатно копій документів за запитами ГО № 18 від 02.03.2018 року, № 19 від 03.03.2018 року та № 20 від 03.03.2018 року.

Згодом позивачем було оплачено витрати на друк копій в сумі 438,95 грн., що підтверджується квитанцією № ПН 703 від 30.03.2018 року.

Як вбачається з відповіді відповідача від 30.03.2018 року за вих. № 258/02-12, не зважаючи на сплату за копіювання, Позивачу було відмовлено в запитах на інформацію посилаючись з одного боку на їх обмеження в доступі, а з другого - вільного доступу до єдиного веб-порталу щодо використання публічних коштів, що позивач вважає протиправним.

Ухвалою суду від 31.07.2018 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.

21.09.2018 року до суду надійшов відзив, в якому відповідач у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі з тих підстав, що у зв'язку з великим обсягом роботи та великою кількістю запитів, ГО Тарутинський район без корупції усно було рекомендовано звернутися, до Єдиного веб-порталу використання публічних коштів: Edata, який є офіційним державним інформаційним ресурсом у мережі Інтернет, на якому оприлюднюється інформація. Відповідно до Закону України Про відкритість використання публічних коштів , який визначає умови та порядок забезпечення доступу до інформації про використання публічних коштів розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів, суб'єктами господарювання державної та комунальної власності, фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, інформація щодо використання публічних (бюджетних) коштів Тарутинського селищною радою Одеської області оприлюднюються на Єдиному веб-порталі використання публічних коштів: Edata, який є офіційним державним інформаційним ресурсом у мережі Інтернет, на якому оприлюднюється інформація згідно з цим Законом. Доступ до інформації, оприлюдненої на єдиному веб-порталі використання публічних коштів, є вільним та безоплатним.

02.10.2018 року від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він додатково зазначив, що твердження відповідача у відзиві, що причиною відмови останнього в задоволені запиту ГО стало те, що у зв'язку з великим обсягом роботи та великою кількістю запитів, ГО Тарутинський район без корупції усно було рекомендовано звернутися до Єдиного веб-порталу Edata на якому оприлюднюється інформація щодо використання публічних коштів не відповідає дійсності, оскільки, як вбачається з листа Тарутинської селищної ради Одеської області № 258/02-12 від 30.03.2018 року, причиною відмови на запит ГО стало віднесення відповідачем цього запиту до інформації з обмеженим доступом. Проте позивач вважає, що зазначена інформація не є інформацією з обмеженим доступом. Крім того, відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може одержана запитувачем із загальнодоступних джерел вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

В судове засідання, призначене на 09.10.2018 року, представник Позивача не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, від представника Позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

В судове засідання, призначене на 09.10.2018 року, представник Відповідача не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття в судове засідання представника Позивача та представника Відповідача, за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Відповідно до ч. 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, не здійснювалося.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та заперечення на нього, судом встановлено наступне.

ГО Тарутинський район без корупції звернувся до Тарутинської селищної ради з запитами від 02.03.2018 року №18 про надання належним чином засвідчених копій документів щодо придбання Тарутинською селищною радою госпелектротоварів та електролампочок у ФОП ОСОБА_1, від 03.03.2018 року №19 про надання належним чином засвідчених копій документів щодо придбання Тарутинською селищною радою госпелектротоварів та електролампочок у ФОП ОСОБА_2, від 03.03.2018 року №20 про надання належним чином засвідчених копій документів щодо придбання Тарутинською селищною радою госпелектротоварів та електролампочок у ФОП ОСОБА_3

На вищевказані запити від відповідача надійшов лист від 06.03.2018 року за вих. № 179/02-12 з рахунком № 1 від 06.03.2018р. про відшкодування фактичних витрат на друк копій в сумі 487,32 грн.

Також від відповідача надійшов лист від 13.03.2018 року за вих. № 217/02-12 щодо неправильного оформлення запитів, в якому зазначено, що тільки після правильного оформленя запитів та оплати фактичних витрат Позивач зможе отримати інформацію на запити.

Не погоджуючись з розрахунком відповідача щодо розміру оплати за друк копій відповідачу за вих. № 21 від 15.03.2018 року Позивачем був направлений відповідний лист з зазначенням безоплатного одержання запитів.

На адресу позивача від відповідача надійшов лист від 19.03.2018 року за вих. № 179/02-12 з рахунком № 2 від 19.03.2018р. про відшкодування фактичних витрат на друк копій в сумі 438,95 грн.

22.03.2018 року Позивач повторно звернувся до Тарутинської селищної ради Одеської області щодо надання безоплатно копій документів за запитами № 18 від 02.03.2018 року, № 19 від 03.03.2018 року та № 20 від 03.03.2018 року.

Згодом позивачем було оплачено витрати на друк копій в сумі 438,95 грн., що підтверджується квитанцією № ПН 703 від 30.03.2018 року.

30.03.2018 року за вих. № 258/02-12, відповідачем було направлено на адресу позивача лист, яким фактично відмовлено у задоволенні запитів від 02.03.2018 року №18, від 03.03.2018 року №19 та від 03.03.2018 року №20, на підставі того, що запитувана інформація є інформацією з обмеженим доступом, оскільки у господарських договорах, платіжних дорученнях, накладних міститься інформація про фізичну особу (персональні дані) та відомості про банківські рахунки клієнтів, операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди. Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку, якщо інформація, що запигується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом. Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо. Також у листі Позивача було повідомлено, що інформація щодо використанння публічних (бюджетних) коштів Тарутинською селищною радою Одеської області оприлюднюється на Єдиному веб-порталі використання публічних коштів Edata, який є офіційним державнт інформаційним ресурсом у мережі Інтернет, на якому оприлюднюється інформація. Доступ до інформації, оприлюдненої на єдиному веб-порталі використання публінчних коштів є вільним та безоплатним.

Не погоджуючись з зазначеним Позивач звернувся до суду з даним позовом.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Закону України «Про інформацію» , Закону України «Про доступ до публічної інформації» .

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про інформацію» , інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» , публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5, 7 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» , інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше. Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» , конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону. Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» , суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» , розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією). На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» , розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» , запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» , розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Статтею 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що інформація на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

Як встановлено судом, Відповідач, відмовляючи у наданні інформації Позивачу, зазначив, що запитувана інформація є інформацією з обмеженим доступом, оскільки у господарських договорах, платіжних дорученнях, накладних міститься інформація про фізичну особу (персональні дані) та відомості про банківські рахунки клієнтів, операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди.

Суд зазначає, що розпорядник інформації дійсно має право відмовити в задоволенні запиту у випадку, якщо інформація, що запигується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом.

Як зазначено в постанові Пленуму ВАСУ від 29.09.2016р. № 10 Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації , відмова розпорядника в наданні інформації без застосування трискладового тесту є необгрунтованою, та є підставою визнання такої відмови протиправною. Інформація може вважатись суспільно необхідною, якщо її поширення сприяє дієвому контролю витрачання публічних коштів та їх запобіганню незаконних розтрат. Якщо інформацію запитує представник громадської організації то це є додатковим аргументом на користь наявності суспільного інтересу запитуваної інформації.

Суд зазначає, що Трискладовий тест є юридичною конструкцією - засобом для перевірки наявності необхідних умов для обмеження доступу до інформації. Це ті умови, виконання яких є обов'язковим для того, щоб виняток з відкритості інформації був правомірним. Обмеження доступу до публічної інформації без застосування трискладового тесту є незаконним і порушує право особи на інформацію. Будь-якому обмеженню доступу до інформації з боку розпорядника повинно передувати застосування трискладового тесту .

Як вбачається зі змісту листа від 30.03.2018 року за вих. № 258/02-12, Відповідачем не було проведено трискладовий тест під час віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а відповідачем не доведено що доступ до інформації обмежувався для захисту певної легітимної мети, не пояснено, яку саме істотну шкоду може завдати розголошення цієї інформації, та чому ця шкода переважає право громадськості мати доступ до цієї інформації, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що віднесення публічної інформації до інформації з обмеженим доступом відбувалося з дотриманням вимог зафіксованих у ст. 6 Закону Про доступ до публічної інформації .

Крім того, суд зазначає, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

У відповідності до положень ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» , обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Позивач у своїх запитах від 02.03.2018 року №18, від 03.03.2018 року №19 та від 03.03.2018 року №20 просить надати не інформацію з обмеженим, а документи, інформація в яких, як зазначає позивач, становить суспільний інтерес. У разі якщо такі документи містять інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

На підставі викладеного, відмова Тарутинської селищної ради Одеської області в задоволенні запитів Громадської організації «Тарутинський район без корупції» на публічну інформацію від 02.03.2018 року №18, від 03.03.2018 року №19 та від 03.03.2018 року №20 є протиправною, а відповідач повинен був задовольнити запити Громадської організації «Тарутинський район без корупції» на публічну інформацію від 02.03.2018 року №18, від 03.03.2018 року №19 та від 03.03.2018 року №20.

Стосовно безоплатного задоволення віщезазначених запитів суд зазначає, що інформація яка запитувалась становить суспільний інтерес, яким є витрачання бюджетних коштів громади селища Тарутине, про що Відповідач неодноразово помідомявся Позивачем, а тому, у відповідності до положень ст. 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» , плата за копіювання та друк не стягується.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв'язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача на користь Позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1762 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Громадської організації «Тарутинський район без корупції» (68500, Одеська область, смт. Тарутине, вул. Красна, 223-А, код ЄДРПОУ 41758243) до Тарутинської селищної ради Одеської області (67500, Одеська область, смт. Тарутине, вул. Красна, 201, код ЄДРПОУ 04379226) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати відмову Тарутинської селищної ради Одеської області в задоволенні запитів Громадської організації «Тарутинський район без корупції» на публічну інформацію від 02.03.2018 року №18, від 03.03.2018 року №19 та від 03.03.2018 року №20 протиправною.

Зобов'язати Тарутинську селищну раду Одеської області безкоштовно задовольнити запити Громадської організації «Тарутинський район без корупції» на публічну інформацію від 02.03.2018 року №18, від 03.03.2018 року №19 та від 03.03.2018 року №20.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тарутинської селищної ради Одеської області (67500, Одеська область, смт. Тарутине, вул. Красна, 201, код ЄДРПОУ 04379226) на користь Громадської організації «Тарутинський район без корупції» (68500, Одеська область, смт. Тарутине, вул. Красна, 223-А, код ЄДРПОУ 41758243) судові витрати у розмірі 1762 (тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук.

.