Рішення

від 11.10.2018 по справі 1640/2701/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2701/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом

позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

06.08.2018 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1В.) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області (надалі - ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Глобинської РДА) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Глобинської РДА від 27.03.2018 "Про відмову у наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- зобов'язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Глобинської РДА розглянути заяву ОСОБА_1про надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та прийняти рішення про надання такого статусу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем прийнято протиправне рішення про відмову в наданні їй статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", оскільки вона, як дружина померлого, що мав статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, має право на отримання посвідчення члена сім'ї померлого ветерана війни, а тому відповідач листом від 27.03.2018 неправомірно відмовив у видачі їй такого посвідчення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження із викликом учасників справи.

27.08.2018 до суду надійшов відзив, згідно з яким відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись, зокрема на положення пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", роз'яснення Міністерства соціальної політики України від 01.03.2016 № 2936/0/14-16/172 "Про надання інформації", пункти 7,10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302. Відповідач зазначає, що за життя ОСОБА_3 не було визнано особою з інвалідністю внаслідок війни, захворювання, якого було б пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; до 15.12.2013 (дата смерті) він мав статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 /а.с. 27-29/.

Позивач у судове засідання не з'явилася, надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі /а.с. 58/.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, прохальна частина відзиву містить клопотання про розгляд справи за його відсутності /а.с. 29/.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-КЕ № 410408 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 29.01.1983, після одруження дружині присвоєно прізвище ОСОБА_3 /а.с. 12/.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-КЕ № 254494, виданого Зубанівською сільською радою Глобинського району Полтавської області, ОСОБА_3 помер 15.12.2013 /а.с. 11/.

В експертному висновку Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії від 05.06.2014 № 31289/47-6 зазначено, що захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_3, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС /а.с. 15/.

26.03.2018 ОСОБА_1 звернулася із заявою до начальника Глобинського управління праці та соціального захисту населення про видачу посвідчення члена сім'ї померлого ОСОБА_3, хвороба і смерть якого пов'язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС /а.с. 25/.

ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Глобинської РДА від 27.03.2018 № 1469/6-28 за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 повідомлено, що для вирішення питання встановлення статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерану війни необхідно звернутись до Центру надання адміністративних послуг в Глобинському районі з пакетом документів, необхідних для встановлення даного статусу.

Одночасно повідомлено, що згідно з пунктом 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" чинність цього закону поширюється на сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів /а.с. 24/.

Не погодившись з викладеним, позивач звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам ОСОБА_1, суд виходить з наступного.

У преамбулі до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551-ХІІ) зазначено, що цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Поширення чинності Закону № 3551-XII на членів сім'ї загиблої особи є похідним від приналежності такої особи до ветеранів війни.

Указане відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 20.04.2016 у справі № 569/20028/14-а.

Відповідно до статті 4 Закону № 3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 3551-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Пунктами 1, 2 та 9 частини другої статті 7 Закону № 3551-XII передбачено, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа:

- військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;

- осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами;

- осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно з пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 20-РП/04 за Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав (частина перша статті 4). Розділ II цього Закону визначає поняття і зміст статусу ветеранів війни (учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни) та осіб, на яких поширюється дія його положень. Це колишні військовослужбовці та особи вільнонайманого складу військових формувань, працівники правоохоронних органів, які безпосередньо брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань усіх видів і родів військ діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і в мирний час, виконували інші обов'язки військової служби та тилового забезпечення, пов'язані з необхідністю захисту Батьківщини, у тому числі з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи , ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами. В окремих випадках дія зазначеного Закону поширюється на членів сімей перелічених осіб.

Пунктом 1 статті 10 Закону № 3551-XII визначено, що чинність цього Закону поширюється на, зокрема: сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів.

Пункт 2 статті 10 Закону № 3551-XII визначає, що чинність цього Закону поширюється на дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.

На дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя особами з інвалідністю, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті особи з інвалідністю.

Отже, зі змісту вищезазначеної норми слідує, що чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" поширюється також і на членів сім'ї військовослужбовців, які померли внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби.

Водночас суд звертає увагу, що Порядок надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", деяким категоріям осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 740 (надалі - Порядок), визначає процедуру надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", деяким категоріям осіб.

Так, пунктом 5 цього Порядку визначено, що для встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, членам сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, необхідно подати структурному підрозділу місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення заяву і документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку.

Згідно з пунктом 6 Порядку рішення про встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, приймається структурними підрозділами місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання у місячний строк з дати подання документів.

Відсутність документів, визначених пунктом 4 цього Порядку, та їх недостовірність є підставою для відмови в наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону.

Отже, вищезазначеною нормою встановлено два альтернативних варіанта правомірної поведінки органу у разі звернення до нього особи із заявою про встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, членам сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, а саме: встановити статус особи, на яку поширюється чинність Закону, або надати відмову у встановленні такого статусу.

Встановлення статусу або відмова у встановленні його є змістом відповідного індивідуального акта.

Виходячи із наведеного, рішення про встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, є розпорядчим індивідуальним актом, що приймається саме структурним підрозділом місцевої держадміністрації з питань соціального захисту населення. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на заяви громадянина.

ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Глобинської РДА від 27.03.2018 № 1469/6-28 за змістом та формою не може вважатись відмовою у розумінні пункту 6 Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", деяким категоріям осіб.

Відсутність належним чином оформленого рішення ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Глобинської РДА про встановлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону, після спливу встановленого законом місячного строку розгляду заяви особи свідчить про наявність протиправної бездіяльності відповідача.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає за необхідне з огляду на положення частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Глобинської РДА щодо невирішення питання про встановлення або про відмову ОСОБА_1 у встановленні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Керуючись приписами частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Глобинської РДА розглянути заяву ОСОБА_1 про надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

З огляду на викладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог у частині визнання протиправним та скасування рішення ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Глобинської РДА від 27.03.2018 "Про відмову у наданні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи часткове задоволення позову, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати, сплачені позивачем за подання цього позову.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (вул. Центральна, 22, с. Романівка, Глобинський район, Полтавська область, 39011, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області (вул. Центральна, 283, м. Глобине, Полтавська область, 39000, ідентифікаційний код 03195122) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області щодо невирішення питання про встановлення або про відмову ОСОБА_1 у встановленні статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Зобов'язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 про надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області (вул. Центральна, 283, м. Глобине, Полтавська область, 39000, ідентифікаційний код 03195122) на користь ОСОБА_1 (вул. Центральна, 22, с. Романівка, Глобинський район, Полтавська область, 39011, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя ОСОБА_5