РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2018 року справа № 2340/3712/18
12 годин 20 хвилин м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Безпалого А.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 2340/3712/18
за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109) [представник позивача - не прибув]
до товариства з обмеженою відповідальністю Заклади харчування Зголоднів (АДРЕСА_1, 18021, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37551388) [представник відповідача - не прибув]
про стягнення коштів з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, прийняв рішення.
17.09.2018 Головне управління ДФС у Черкаській області, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ Заклади харчування Зголоднів , просить: стягнути з ТОВ Заклади харчування Зголоднів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на користь бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області податковий борг у сумі 63220,48 грн.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що всупереч вимог чинного законодавства, відповідач не виконує податковий обов'язок зі сплати податків, тому обліковано податковий борг у сумі 63220,48 грн.
Позивач свого представника у судове засідання не направив, у тексті позовної заяви клопотав про розгляд справи без участі його (а.с.3).
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання свого представника не направив, заяви про розгляд справи за відсутності його представника не подав (а.с.28, а.с.29).
Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю Заклади харчування Зголоднів зареєстровано як юридичну особу 18.02.2011 (а.с.5). Відповідача узято на облік в ДПІ у м. Черкасах як платника податків 21.02.2011 (а.с.6).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом - Кодекс №2755-VI).
Згідно частини 1 статті 6 Кодексу №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Кодексом №2755-VI визначено обов'язок відповідача як платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом (стаття 16).
Згідно пункту 75.1 статті 75 Кодексу №2755 органи державної податкової служби мають право проводити фактичні перевірки. Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Кодексу №2755 фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Законом, що визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України - є Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95). Згідно ч.1 ст.9 Закону № 481/95 спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, дистилят виноградний спиртовий, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби повинні відповідати вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, що діють в Україні. Відповідно до ч.1 ст.11 Закону № 481/95 маркування алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, що реалізуються в Україні, здійснюється таким чином: на лицьовій стороні етикетки кожної пляшки або самої пляшки (іншого посуду) алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, які реалізуються через торговельну мережу, в доступній для споживача формі згідно з чинним законодавством про мови вказуються: загальна та власна назви виробу; найменування виробника (у разі зміни найменування виробника у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство виробник має право зазначати на етикетці своє попереднє найменування протягом 18 місяців з дня зміни його найменування у зв'язку із зміною типу акціонерного товариства або у зв'язку з перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство); знак для товарів і послуг; географічна назва місця виготовлення виробу, якщо найменування виробника не відображає місця розташування суб'єкта господарювання; вміст спирту місткість посуду; вміст цукру (якщо це регламентується нормативними документами); позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України). Штриховий код повинен бути нанесений на видиму сторону етикетки, або контретикетки, або пляшки (іншого посуду). На видимій стороні етикетки, або контретикетки, або корка, або пляшки (іншого посуду) виробу повинні бути зазначені дата виготовлення виробу, код суб'єкта господарювання та номер ліцензії на виробництво. Розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, здійснюється виключно у передбачену діючими стандартами скляну тару, бляшанки із харчового алюмінію, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла чи глазурованої кераміки. Розлив алкогольних напоїв, крім продукції, зазначеної у частині другій цієї статті, з вмістом спирту етилового понад 8,5% об'ємних одиниць здійснюється виключно у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,18 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,33 л, 0,35 л, 0,37 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,7 л, 0,75 л, 1,0 л і більше. Продукція, призначена для експорту, маркується гідно з умовами відповідної угоди на експорт.
Відповідно до частини 2 статті 17 Закону № 481/95 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень; роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень;
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, згідно п.20 якого встановлено, що маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції. Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів. Для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання (п.21 Положення). Марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину. У разі реалізації напоїв в упаковках (типу "Tetra Pak") марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині (п.22 Положення).
Відповідно до пункту 2 постанови КМУ від 30.10.2008 № 957 Державній фіскальній службі, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям установлено в межах повноважень здійснювати контроль за дотриманням: державної дисципліни цін суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, які здійснюють оптову і роздрібну торгівлю алкогольними напоями за наявності у них ліцензій; Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854.
З матеріалів справи встановлено, що на підставі акта фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Заклади харчування Зголоднів від 30.01.2018 № 18/23/23/14/37551388 прийнято податкові повідомлення-рішення (надалі - ППР) від: 20.02.2018 форми С № НОМЕР_1 (а.с.12), згідно якого за порушення постанови КМУ від 27.12.2017 № 1251 та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Кодексу №2755-VI і абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону № 481/95 до відповідача застосовано штрафні фінансові санкції у сумі 17000 грн.; 20.02.2018 форми С № НОМЕР_2 (а.с.12), згідно якого за порушення частини 1 статті 11 Закону № 481/95 та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Кодексу №2755-VI і абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону № 481/95 до відповідача застосовано штрафні фінансові санкції у сумі 17000 грн.; 20.02.2018 форми С № НОМЕР_3 (а.с.13), згідно якого за порушення частини 1 статті 9 Закону № 481/95 та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Кодексу №2755-VI і абзацу 15 частини 2 статті 17 Закону № 481/95 до відповідача застосовано штрафні фінансові санкції у сумі 17000 грн.; 12.02.2018 форми С № НОМЕР_4 (а.с.14), згідно якого за порушення пункту 2 постанови КМУ від 30.10.2008 № 957 та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Кодексу №2755-VI і частини 2 статті 17 Закону № 481/95 до відповідача застосовано штрафні фінансові санкції у сумі 10000 грн. Доказів скасування зазначених актів індивідуальної дії матеріали справи не містять.
ППР від: 20.02.2018 форми С № НОМЕР_1, 20.02.2018 форми С № НОМЕР_2, 20.02.2018 форми С № НОМЕР_3 було направлено за адресою, зазначеною у витягу з ЄДР, та отримано відповідачем 22.02.2018, що підтверджується відміткою у поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.11).
ППР від 12.02.2018 форми С № НОМЕР_4 було направлено за адресою, зазначеною у витягу з ЄДР, та отримано відповідачем 15.02.2018, що підтверджується відміткою у поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.14).
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Кодексу №2755-VI ППР вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Згідно статті 42 зазначеного кодексу документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Зазначені ППР відповідачем, у встановлений чинним законодавством строк, не оскаржено, у зв'язку з чим, зобов'язання, визначені у ППР від: 20.02.2018 форми С № НОМЕР_1, 20.02.2018 форми С № НОМЕР_2, 20.02.2018 форми С № НОМЕР_3, 12.02.2018 форми С № НОМЕР_4 вважаються узгодженими.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу №2755-VI у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу №2755-VI податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. У зв'язку з несплатою у встановлені строки податкового зобов'язання відповідачеві нараховано пеню у сумі 2220,48 грн.
Відповідно до підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Кодексу № 2755-VI орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
За даними облікової картки заборгованість відповідача (а.с.15) складає 63220,48 грн. (17000+17000+17000+10000+2220,48).
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Кодексу №2755-VI у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктом 59.5 статті 59 Кодексу №2755-VI передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення ЄСПЛ у справі Suominen проти Фінляндії, № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Межі, до яких суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може різнитися залежно від природи рішення та оцінюватися у контексті обставин кожної справи (рішення ЄСПЛ у справі Ruiz Torija et Hiro Balani проти Іспанії, № 18390/91, п.29 від 09.12.1994).
Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені строки, позивачем на адресу відповідача направлена податкова вимога форми Ю від 23.11.2015 №11654-23 (а.с.8). Доказів скасування податкової вимоги матеріали справи не містять.
Згідно частини 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Кодексу №2755-VI контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до довідки від 07.08.2018 № 33298/23-00-17-02-018 у відповідача наявні рахунки в банках, зокрема: у Черкаському ГРУ ПАТ КБ Приватбанк м. Черкаси, номер рахунку: 26003060349680, відкритий 02.03.2011 у гривні, 26046060003165, відкритий 15.03.2011 у гривні, 26053060315590, відкритий 02.03.2011 у гривні, 26005051517214, відкритий 24.12.2013 у гривні; у Казначействі України (електронне адміністрування податків) номер рахунку: 37516000153249 відкритий 24.12.2014 у гривні.
Пунктом 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. Надаючи оцінку обставинам, якими обґрунтовувалися вимоги, доказам щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що у позивача наявні підстави для примусового стягнення за рішенням суду з відповідача коштів з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу у сумі 63220,48 грн. та знаходить позов таким, що належить задовольнити.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивачем не надано доказів понесених судових витрат пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2, 4, 6-16, 19, 73-78, 90, 118, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю Заклади харчування Зголоднів (АДРЕСА_1, 18021, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37551388) у дохід бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109) у рахунок погашення податкового боргу у сумі 63220 (шістдесят три тисячі двісті двадцять) грн. 48 коп.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5. пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасники справи:
позивач: Головне управління ДФС у Черкаській області [вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109];
відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю Заклади харчування Зголоднів [АДРЕСА_1, 18021, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37551388].
Повне судове рішення складено 11.10.2018
Суддя Л.В. Трофімова
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.10.2018 |
Оприлюднено | 14.10.2018 |
Номер документу | 77082966 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
Л.В. Трофімова
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні