Постанова

від 11.10.2018 по справі 820/4821/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2018 року

Київ

справа №820/4821/17

адміністративне провадження №К/9901/54508/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 (суддя - Сагайдак В.В.)

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018 (головуючий суддя - Бегунц А.О., судді - Рєзнікова С.С., Старостін В.В.)

у справі № 820/4821/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лікеро-горілчаний завод АРГО

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Лікеро-горілчаний завод АРГО (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.07.2017: №0001971316, №0001951316, №0002091402, №0002101402.

Позов обґрунтовано тим, що за наслідками проведеної перевірки контролюючий орган дійшов помилкового висновку про порушення Товариством вимог Податкового Кодексу України при здійсненні господарської діяльності, а відтак відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018, позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 19.07.2017: №0001971316 в частині донарахованих штрафних санкцій та пені за несвоєчасно сплачений військовий збір у розмірі 1937,69 грн.; №0001951316 в частині донарахованих штрафних санкцій та пені за несвоєчасно сплачений податок з доходів фізичних осіб у розмірі 93400,78 грн.; №0002091402 та №0002101402.

Не погодившись з судовими рішеннями, ГУ ДФС у Харківській області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та відмовити у задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість заявленого адміністративного позову, невірно оцінивши при цьому докази, що містяться у матеріалах справи.

Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про законність та обґрунтованість рішень судів першої та апеляційної інстанцій, у зв'язку з чим просило залишити касаційну скаргу без задоволення.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками документальної планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017 складено акт від 04.07.2017.

Згідно з висновками акта перевірки контролюючим органом встановлено наступні порушення в діяльності позивача:

- пункт 188.1 статті 188 з урахуванням підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України - встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету в сумі 294 413,00 грн. та зменшено рядок 21 декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації 0110) (рядок 19 декларації 0121-0123,0130) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) в сумі 181 413,00 грн.;

- пункт 1 частини другої статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - занижено суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, на які нараховується та з яким утримується єдиний внесок у звітності за березень 2015 року на суму 37,12 грн. та занижено додаткову базу нарахування єдиного внеску за березень 2015 року на суму 1895,91 грн.;

- пункт 1 частини другої статті 6, абзацу 1 пункту 1 частини першої статті 7, частини другої статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - занижено суми єдиного внеску за березень 2015 року на суму 407,90 грн.;

- пункту 1 частини другої статті 6, частини шостої статті 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (в редакції від 31.12.2015) - занижено єдиний внесок, що піддягає утриманню із суми заробітної плати заплати особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), у розмірі 2,0 % за березень 2015 року на суму 0,74 грн.;

- підпунктів 168.1.2, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, статті 64 Бюджетного кодексу України, а саме неперерахування утриманого податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати оподатковуваного доходу в сумі 140055,68 грн.

На цій підставі ГУ ДФС у Харківській області 19.07.2017 прийняло податкові повідомлення-рішення:

- № 0001971316, яким визначено суму грошового зобов'язання з військового збору в сумі 2556,82 грн., з яких 2513,61 грн. штрафні (фінансові санкції), 43,21 грн. - пеня;

- № 0001951316, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 115330,02 грн., з яких 105005,53 штрафні (фінансові санкції), 307,49 грн. - пеня;

№ 0002101402, яким Товариству зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість на суму 181 413,00 грн.;

- № 0002091402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 441 619,50 грн., з яких 294 413,00 грн. - податкове зобов'язання, 147 206,50 грн. - штрафні (фінансові санкції).

Здійснивши системний аналіз залучених до справи доказів та правильно застосувавши під час розгляду справи норми матеріального та процесуального права, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо обґрунтованості заявленого адміністративного позову.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з такого.

Згідно з пунктом 127.1 статті 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Вказаною нормою встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за ненарахування, неутримання та/або несплату (неперерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, утримання чи сплата податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Натомість коли мають місце нарахування, однак несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, передбачених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 Податкового кодексу України. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що в порушення приписів частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не доведено обґрунтованість застосування до Товариства штрафних санкцій та пені за несвоєчасно сплачений військовий збір у розмірі 1937,69 грн. та за несвоєчасно сплачений податок з доходів фізичних осіб у розмірі 93 400,78 грн.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду також погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо протиправності податкових повідомлень-рішень №0002101402 та №0002091402.

Так, суди враховали, що позивач, відповідно до положень Законів України Про ціни і ціноутворення , Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв , організовував свою господарську діяльність з урахуванням встановлених державою мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на алкогольні напої та здійснював на підставі відповідних контрактів постачання товарів за межі митної території України, що згідно з підпунктом а підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Податкового Кодексу України дає підстави для оподаткування господарських операцій з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту за нульовою ставкою ПДВ.

Касаційна скарга ГУ ДФС у Харківській області не спростовує правильності доводів, якими мотивовані судові рішення, ґрунтується на неправильному тлумаченні законодавства, що регламентує спірні правовідносини, та не дає підстав вважати висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова