Рішення

від 28.09.2018 по справі 396/1360/18

НОВОУКРАЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 396/1360/18

Провадження № 2/396/549/18

РІШЕННЯ

Іменем України

28.09.2018 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Шепетько Володимир Іванович

з участю секретаря судового засідання: Корольової Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу №396/1360/18 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Бобринець - Агро-К", про розірвання договору оренди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного підприємства Бобринець-Агро-К про розірвання договору оренди, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 09.12.2010 року між нею та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки строком на 10 років. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 надала відповідачу в строкове платне користування земельну ділянку площею 6,53 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. Підставою для розірвання договору є те, що відповідач не виконує умови договору, так як систематично не виплачує орендну плату за користування земельною ділянкою, що і є підставою для припинення дії договору внаслідок невиконання другою стороною обов'язків за договором.

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 08.08.2018 року відкрито провадження по даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) в судове засідання сторін. Крім того, відповідачу у справі було надано п'ятнадцятиденний строк, який обчислюється з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подачі відзиву на позовну заяву.

05.09.2018 року через канцелярію суду від представника відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 05.09.2018 року в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі було відмовлено, у зв'язку з безпідставністю. Було продовжено судовий розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначивши справу до розгляду на 28.09.2018 року о 08:30 год.

Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у встановлений законом порядку та у встановлений законом строк відзиву до суду не подав, суд вважає за можливе вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, 28.09.2018 р. до суду надійшла заява від представника ПП "Бобринець-Агро-К" ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи та перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, посилається на те, що підприємство перебуває в стадії санації, а тому існують складнощі у наданні відзиву, виникає необхідність витребування та дослідження додаткових доказів, вказані процесуальні права керуючий санацією на даний час не може реалізувати з об'єктивних причин.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить із положень ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", стаття 28 якого зазначає наступне: З моменту винесення ухвали про введення процедури санації:

керівник боржника звільняється з посади у порядку, визначеному законодавством;

управління боржником переходить до керуючого санацією;

зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, за винятком повноважень, передбачених планом санації.

З аналізу вказаної статті вбачається, що зупиняються повноваження лише щодо управління та розпорядження саме власним майном боржника, а не майном, яке знаходиться в тимчасовому користуванні чи в оренді.

Таким чином, суд не вбачає причин, які б унеможливлювали вирішення заявленого спору, а також не вбачає підстав для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Судом надавалось відповідачеві достатньо часу для підготовки та подання відзиву на позов, яким відповідач не скористався, в чому суб вбачає недобросовісність відповідача та бажання затягнути розгляд справи для штучного збільшення строку користування земельною ділянкою.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази по справі, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України ).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (обєкт), щодо якої виник спір.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилом ч. 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 09 грудня 2011 року між позивачем по справі та ПП БОБРИНЕЦЬ-АГРО-К був укладений договір оренди № 16-К земельної ділянки № 21, кадастровий номер земельної ділянки 3524082800:02:000:0021 належної позивачу на праві приватної власності, яка знаходяться на території Кропивницької сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. Згідно умов договору оренди позивач надав відповідачу в оренду свою земельну ділянку строком на 10 років відповідно до п. 8 Договору. Згідно п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем щорічно у формі та розмірі: грошової 4 відсотки від нормативної оцінки земельної ділянки 3064,83 грн., готівкою та-або перерахуванням на особистий розрахунковий рахунок орендодавця. П. 11 вказаного договору передбачено, що орендна плата вноситься у такі строки: до 1 січня наступного року. Пунктом 38 Договору, встановлено, що дія Договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (а.с. 9-12).

19.06.2018 року позивачем було направлено на адресу ПП БОБРИНЕЦЬ-АГРО-К вимогу негайного погашення суми заборгованості з орендної плати за 2017 рік (а.с.13). Відповідно до відмітки у рекомендованому повідомленні 26.06.2018 року ПП БОБРИНЕЦЬ-АГРО-К отримав лист (а.с.14).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру НОМЕР_1, за період з 1 кварталу 2016 року по 4 квартал 2016 року інформація про доходи відсутня (а.с 15,16).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру НОМЕР_1 за 2017 рік інформація про сплату орендної плати ПП Бобринець-Агро-К на користь ОСОБА_1 відсутня (а.с 16).

Відповідно до ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 526 , 527 та 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України ).

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За змістом ст.ст. 93 , 125 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності; право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України Про оренду землі визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно зі ст. 22 Закону України Про оренду землі орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Відповідно до статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати, що є одним із основних обов'язків орендаря.

Згідно з ч.2, ч.3 ст.21 Закону України Про оренду землі розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Пунктом д ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою передбачена, зокрема, систематична несплата орендної плати.

Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки. Що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

У правовій позиції, висловленій у справі № 6-1449цс17 від 11.10.2017 року Верховний Суд України зазначив, що системний аналіз зазначених положень законодавства з врахуванням врегулювання відносин, пов'язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 ЗК України , застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України , згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

У правовому висновку у справі № 6-977цс16 від 28.09.2016 року Верховний суд зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цьогоЗакону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Згідно із п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, в той час як разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12.

Звертаючись з позовною вимогою про розірвання договору оренди землі, позивач посилається на порушення відповідачем п. 11 договору, відповідно до якого орендна плата вноситься у строк до 01 січня наступного року, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він не отримував орендну плату за 2017 рік.

Представником відповідача суду не надано доказів того, що відповідач сплатив заборгованість по орендній платі ОСОБА_1 за 2017 рік.

Із наданих представником відповідача копій інвентаризаційних описів вбачається, що ПП "Бобринець-Агро-К" надавало громадянам, в т.ч. й позивачеві - зворотню фінансову допомогу, проте не надано доказів сплати орендної плати за 2016-17 рр.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що орендар протягом 2017 року не користується вказаною вище земельною ділянко та не сплачує орендну плату, а тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача та користь позивача також підлягають стягненню документально підтверджені витрати по оплаті судового збору в розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 211, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Бобринець - Агро-К", про розірвання договору оренди, - задовольнити у повному обсязі.

Розірвати договір оренди № 16-К земельної ділянки № 21, кадастровий номер земельної ділянки 3524082800:02:000:0021, укладений 09.12.2010 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Бобринець-Агро-К , що був зареєстрований управлінням Держкомзему у Новоукраїнському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.12.2011 року за № 35240000400699.

Стягнути з приватного підприємства БОБРИНЕЦЬ-АГРО-К , код ЄДРПОУ: 37168396, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 (Кіровоград) Кіровоградської області судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення складено 08.10.2018 року.

Головуючий: В. І. Шепетько