Постанова

від 09.10.2018 по справі 820/3048/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3048/18 Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бегунца А.О.

суддів: Старостіна В.В. , Рєзнікової С.С.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.,

представника позивача Орлова О.О.,

представника відповідача Михайлової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2018, суддя Горшкова О.О., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 19.06.18 по справі № 820/3048/18

за позовом Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкової вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківське обласне комунальне підприємство "Дирекція розвитку інфраструктури території", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Харківській області), в якому просив суд: визнати незаконною та скасувати податкову вимогу Головного Управління Державної Фіскальної служби у Харківській області від 20.03.2018 р. № 49606-17; зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській виключити визначену податковою вимогою від 20.03.2018 р. №49606-17 суму податкового боргу у розмірі 2 571 899,98 грн. з усіх реєстрів боргу платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючим органом передчасно прийнято податкову вимогу від 20.03.2018 р. № 49606-17, оскільки сума податкового боргу підприємства на момент її прийняття не була узгоджена. Так, представник позивача зазначив, що ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території" на момент прийняття оскаржуваної вимоги проводив процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень - рішень, на підставі яких була сформована податкова вимога.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2018 вказаний позов задоволено частково. Зобов'язано Головне управління ДФС у Харківській області виключити з інтегрованої картки Філії Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" записи про нарахування податкової заборгованості у розмірі 2571899,98 грн., нарахованої на підставі податкової вимоги Головного Управління Державної Фіскальної служби у Харківській області від 20.03.2018 р. № 49606-17. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій він, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм процесуального права, а саме: ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Вказує, що спірні податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виник борг в сумі 2 571 899,98 грн. (та винесена податкова вимога від 20.03.2018 №49606-17) на сьогоднішній день є чинними, не скасованими та не відкликаними, а визначені ними грошові зобов'язання є узгодженими, борг в сумі 2 571 899,98 грн., який виник на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень не погашався. Філія з обліку в контролюючому органі на сьогоднішній день не знята, а тому є платником податків. Судове рішення не містить норми, на підставі якої судом зроблено висновок про обов'язок ГУ ДФС у Харківській області виключити борги позивача. Зауважує, що обов'язок сплати податкового боргу після ліквідації Філії буде покладено на юридичну особу, яка її створила - ХОКП ДРІТ .

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на правову позицію Верховного Суду у постанові від 13.02.2018 по справі №816/2042/16. Зазначає про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов'язань платника податків.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 09.10.2018 представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, ГУ ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову перевірку Філії ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території", за наслідками чого складено акт № 69/20-40-14-08-11/35351080 від 04.01.2018.

На підставі вказаного акту перевірки, ГУ ДФС у Харківській області сформовано та направлено на адресу підприємства податкові повідомлення - рішення від 09.02.2018 року № 0001571316 та № 0001581316.

23.02.2018 ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території" на адресу ДФС України сформовано скаргу на податкові повідомлення - рішення від 09.02.2018 № 0001571316 та № 0001581316, яка направлена на адресу контролюючого органу 24.02.2018, згідно фіскального чеку.

20.03.2018 ГУ ДФС у Харківській області сформовано акт опису майна № 49606-17 від 20.03.2018 року та податкову вимогу від 20.03.2018 № 49606-17.

Листом від 16.04.2018 № 13151/6/99-99-11-02-01-15 ДФС України скаргу ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території" залишено без розгляду.

Позивач вважає, що контролюючим органом передчасно сформовано оскаржувану податкову вимогу, оскільки на момент її прийняття податкові зобов'язання не були узгоджені, з огляду на проведення підприємством процедури їх адміністративного оскарження, на підставі чого позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що кожна операція по нарахуванню/сплаті податків, зборів, платежей має відображатись в ІКП платника податків, у тому числі і факт відкликання податкової вимоги та виключення суми заборгованості з реєстрів боргу платника податків, що для органів ДФС є обов'язком щодо забезпечення контролю за достовірністю та повнотою відображення інформації в інтегрованій картці платника податку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Зі змісту п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України вбачається, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За вимогами п. 59.3 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

У відповідності до ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

У відповідності до вимог п.п. 56.15-56.16 ПК України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Водночас, за приписами п. 56.17 ст. 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Згідно п. 95.3 ст.95 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

При цьому, за вимогами п.п. 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України лише узгоджене грошове зобов'язання вважається податковим боргом, на підставі чого у контролюючого органу виникає право формувати податкову вимогу.

Враховуючи зміст наведених норм, колегія суддів зазначає, що податкові зобов'язання платника податків, визначених у податковому повідомленні-рішенні контролюючим органом являються неузгодженими у разі оскарження рішення контролюючого органу у адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, ДФС України 16.04.2018 року прийнято рішення за скаргою ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території" на податкові повідомлення -рішення від 09.02.2018 року № 0001571316 та № 0001581316.

Водночас, оскаржувану податкову вимогу № 49606-17, прийняту за результатом не сплати позивачем податкових зобов'язань за вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, ГУ ДФС у Харківській області прийнято 20.03.2018 року.

Отже, податкові зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у Харківській області від 09.02.2018 року № 0001571316 та № 0001581316, на підставі яких сформовано податку вимогу № 49606-17 від 20.03.2018 року, є неузгодженими, оскільки на час винесення оскаржуваної податкової вимоги на розгляді ДФС України перебувала скарга подана ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території" в порядку адміністративного оскарження, яка на момент прийняття вимоги не розглянута по суті.

Згідно п.15.1 ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

У зв'язку з процедурою банкрутства ХОКП ДРІТ господарська діяльність Філії ХОКП Дирекція розвитку інфраструктури території Центр обслуговування абонентів (код ЄДРПОУ 35351080) на підставі наказу ХОКП ДРІТ від 20.11.2017 №88 була повністю припинена шляхом її ліквідації та в установленому Законом порядку були виключені з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України відомості про цей відокремлений підрозділ позивача.

Відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця є підставою для зняття їх з обліку в органах державної статистики, державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства.

За правилами ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Таким чином, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що Філію ХОКП ДРІТ Центр обслуговування абонентів , яка припинила свою діяльність в установленому законом порядку 20.11.2017, не можна вважати належним платником податків, зборів та такою відносно якої можна формувати і приймати податкові вимоги та приймати рішення про опис майна у податкову заставу.

Крім того, згідно письмових пояснень позивача, наданих суду апеляційної інстанції, зі звіту про фінансовий стан філії ХОКП ДРІТ Центр обслуговування абонентів від 28.02.2018 на балансі філії майно не обліковується. Усі активи та пасиви філії ХОКП ДРІТ Центр обслуговування абонентів у зв'язку з її ліквідацією були передані на баланс позивача, що підтверджується повідомленням №2 по рахунку 6835 за лютий 2018 року.

Отже, на теперішній час, майнові права та обов'язки, кредиторська та дебіторська заборгованість філії ХОКП ДРІТ Центр обслуговування абонентів знаходяться на балансі позивача.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржувану податкову вимогу сформовано та надіслано позивачу без врахування вимог чинного законодавства та передчасно.

Водночас, як вбачається з відзиву відповідача на позов податкова вимога № 49606-17 від 20.03.2018 року вважається відкликаною з 26.03.2018 року, у зв'язку з погашенням податкового боргу, що підтверджується даними АС "Податковий блок" (а.с. 47-50).

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що на момент подання даного позову не був обізнаний про факт відкликання спірної податкової вимоги.

Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській виключити визначену податковою вимогою від 20.03.2018 р. №49606-17 суму податкового боргу у розмірі 2 571 899,98 грн. з усіх реєстрів боргу платника податків, колегія суддів зазначає наступне.

Так, позивач обґрунтовує свою правову позицію тим, що в ІК ХОКП "Дирекція розвитку інфраструктури території" значиться сума заборгованості у розмірі 2 571 899,98 грн., незважаючи на те, що податкова вимога, сформована на підставі вказаної заборгованості, є відкликаною.

Організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) визначено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України 07 квітня 2016 року № 422.

Так, відповідно вказаного Порядку, оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються.

Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи (пункти 3-5 розділу І).

З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов'язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України.

Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників (пункт 1 розділу ІІ). У розділі VII Порядку визначений механізм перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників, положеннями якого передбачено, що інформація, внесена та збережена відповідальним юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі "Апеляційне та судове оскарження" підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Тобто, інтегрована картка є документом, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету. Зазначення в ньому сум недоїмки та пені, які не підлягають сплаті в даному випадку, але в картці зазначені як наявна заборгованість порушує права позивача, оскільки відображає суму не існуючого податкового боргу та впливає на стан подальших розрахунків по податку.

Згідно з положеннями п. 5 розд. І Порядку № 422, контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов'язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку.

Первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, є: ухвала суду про відкриття провадження; ухвала про забезпечення позову; ухвала суду про відкриття апеляційного провадження; ухвала суду про відкриття касаційного провадження; ухвала суду касаційної інстанції про зупинення виконання рішення; рішення суду, прийняте по суті, що набрало законної сили (перша інстанція, апеляційна чи касаційна інстанція, Верховний Суд України) (п. 2 Розділу VII Порядку №422).

Отже, системно проаналізувавши вищезазначені норми права, колегія суддів зазначає, що кожна операція по нарахуванню/сплаті податків, зборів, платежей має відображатись в ІКП платника податків, у тому числі і факт відкликання податкової вимоги та виключення суми заборгованості з реєстрів боргу платника податків, що для органів ДФС є обов'язком щодо забезпечення контролю за достовірністю та повнотою відображення інформації в інтегрованій картці платника податків.

Вказана правова позиція також узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 13.02.2018 року по справі №816/2042/16 (касаційне провадження №К/9901/3492/17).

Враховуючи вищезазначене, з огляду на наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов'язань платника податків, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо застосування такого способу захисту порушеного права позивача як зобов'язання ГУ ДФС у Харківській області виключити з інтегрованої картки Філії Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" записи про нарахування податкової заборгованості у розмірі 2571899,98 грн.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. 243, 245, 246, 250, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2018 по справі № 820/3048/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)А.О. Бегунц Судді (підпис) (підпис) В.В. Старостін С.С. Резнікова Повний текст постанови складено 12.10.2018.