Рішення

від 01.10.2018 по справі 615/1085/18

ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 615/1085/18

Провадження № 2/615/502/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Токмакової А.П.,

секретаря судового засідання Антоненко М.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Валки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя про визнання договору оренди припиненим, додаткової угоди до договору недійсною та скасування її державної реєстрації,

в с т а н о в и в:

19.07.2018 року представник позивачів - адвокат ОСОБА_3 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить:

- визнати договір оренди землі від 30.12.2005 року (щодо земельної ділянки кадастровий номер 6321280300:01:000:0031), укладений між ОСОБА_4 та ПСП Нове життя (код ЄДРПОУ 30957436), який зареєстрований 31.01.2008 року, припиненим з 01.02.2018 року;

- визнати додаткову угоду б/н від 15.01.2017 року до договору оренди землі від 30.12.2005 року (щодо земельної ділянки кадастровий номер 6321280300:01:000:0031) між ОСОБА_4 та ПСП Нове життя (код ЄДРПОУ 30957436) недійсною.

- скасувати запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6321280300:01:000:0031 за додатковою угодою про поновлення договору оренди землі б/н від 30.12.2005 року, серія та номер: б/н, виданий 15.01.2017 року, видавник: ПСП Нове життя - ОСОБА_4, внесений державним реєстратором ОСОБА_5, Комунальне підприємство Чугуївське міжміське бюро технічної інвентаризації , Харківська обл.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 30.12.2005 року між батьком позивачів ОСОБА_4 та відповідачем було укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки кадастровий номер 6321280300:01:000:0031, який зареєстровано 31.01.2008 року.

Враховуючи положення ст.18 ЗУ Про оренду землі (в редакції від 31.03.2005 р., яка діяла на момент укладення договору), договір оренди землі б/н від 30.12.2005 р. набрав чинності 31.01.2008 року, а строк його дії закінчився 31.01.2018 року.

ОСОБА_4 помер 02.06.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ВЛ № 176055, виданим Олександрівською сільською радою Валківського району Харківської області 08.06.2008 року.

Земельну ділянку після смерті ОСОБА_4 успадкували його сини: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - позивачі у справі, кожен по 1/2 частки.

Позивачем ОСОБА_1 отримано свідоцтво про право на спадщину за законом від 16.01.2009 року, зареєстровано в реєстрі за № 79. Позивачем ОСОБА_2 отримано свідоцтво про право за спадщину за законом від 16.01.2009 року, зареєстровано в реєстрі за № 91.

27.01.2009 року позивачам видано довідки Управлінням Держкомзему у Валківському районі Харківської області, де зазначено, що успадкованим часткам позивачів присвоєно окремі кадастрові номери, частці ОСОБА_1: 6321280300:01:000:0303, ОСОБА_2: 6321280300:01:000:0302.

19.10.2012 року ОСОБА_1 отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 936462, кадастровий номер 6321280300:01:000:0303 площею 2,8603 га.

В цей же день 19.10.2012 року ОСОБА_2 отримано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 936461, кадастровий номер 6321280300:01:000:0302 площею 2,8603 га.

Позивачі не бажали продовжувати орендні відносити з відповідачем, про що неодноразово повідомляли останнього, зокрема, що не мають наміру поновлювати договір оренди після його закінчення 31.01.2018 року, оскільки мають намір використовувати свої земельні ділянки самостійно, просили звільнити ділянки після закінчення строку дії договору 31.01.2018 року.

ОСОБА_1 листом від 20.06.2017 року повідомив ПСП Нове життя про відмову від подальшого поновлення дії договору оренди земельної ділянки, а також щодо заборони користуватись його приватною власністю.

06.11.2017 року ОСОБА_1 направив ПСП Нове життя повторно лист-повідомлення, в якому повідомив про небажання продовжувати договір оренди на новий термін, у зв'язку з чим попросив звільнити належну орендарю земельну ділянку після збору урожаю 2017 року та не засівати її під урожай 2018 року, також в подальшому заборонив користуватися приватною власністю - земельною ділянкою після закінчення договору оренди. По договору земельна ділянка повинна бути повернута в стані належному для обробітку. Дане повідомлення було отримано ПСП Нове життя 09.11.2017 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

ОСОБА_2 також повідомив 20.06.2017 року ПСП Нове життя про відмову від подальшого поновлення дії договору оренди земельної ділянки, а також щодо заборони користуватись його приватною власністю, яке відповідач отримав 26.06.2017 року

06.11.2017 року ОСОБА_2 направив ПСП Нове життя повторно лист-повідомлення, в якому повідомив про небажання продовжувати договір оренди на новий термін, у зв'язку з чим попросив звільнити належну орендарю земельну ділянку після збору урожаю 2017 року та не засівати її під урожай 2018 року, також в подальшому заборонив користуватися приватною власністю - земельною ділянкою після закінчення договору оренди. По договору земельна ділянка повинна бути повернута в стані належному для обробітку. Дане повідомлення було отримано ПСП Нове життя 09.11.2017 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

08.12.2017 року кожним з позивачів було отримано листи-повідомлення ПСП Нове життя від 01.11.2017 року з проектами додаткових угод від 01.11.2017 до договору від 30.12.2005 року по кожній земельній ділянці окремо.

Позивачі після отримання цих пропозицій направили відповідачу листи - повідомлення від 22.12.2017 року, в яких зазначили, що в подальшому земельні ділянки будуть використовувати самостійно, та не бажають продовжувати дію договору на новий строк. Проте, відповідач відмовився приймати листи від орендодавців, оскільки добре розумів, що відповіді позивачів будуть негативними для нього, й дані повідомлення були повернуті відправникам за закінченням встановленого строку зберігання.

Як вказує представник позивачів, замість того, щоб отримувати відповіді від позивачів, після направлення пропозицій щодо продовження строку дії договору з проектами додаткових угод, ПСП Нове життя вирішило також залякати позивачів шляхом направлення кожному з них погрозливих листів від 21.12.2017 року, в яких не вказуючи жодних правових підстав користування земельною ділянкою у 2018 році, повідомляє, що у випадку відмови позивачів продовжувати орендні правовідносини у 2018 році, у випадку, якщо вони будуть користуватись своїми земельними ділянками, вони як власники земельних ділянок будуть відповідати особисто своїм майном, тривалий час захищаючи свої інтереси в поліції, прокуратурі та суді .

В зв'язку з неповерненням власникам їх земельних ділянок після закінчення строку дії договору оренди 31.01.2018 р., ними разом з іншими власниками, чиї земельні ділянки самовільно зайняті відповідачем, 20.04.2018 р. було подано до правоохоронного органу заяву про вчинення кримінального правопорушення з боку ПСП Нове життя за ч.1 ст.197-1 КК України щодо самовільного зайняття земельної ділянки.

Наразі, за цією заявою відкрито кримінальне провадження № 42018221280000079 у Валківському ВП ГУ НП в Харківській області. На сьогоднішній день досудове розслідування триває.

Тобто, ПСП Нове життя , знаючи ще з 26.06.2017 р. про небажання власників поновлювати договір оренди, на думку позивачів, діяло умисно, засіваючи озиму пшеницю у вересні 2017 року з подальшим збором урожаю вже у 2018 році, а саме після припинення строку дії Договору, знаючи достеменно, що власники земельних ділянок не бажають продовжувати дію договору, про що повідомили орендаря завчасно декілька разів та у належний спосіб.

На думку представника позивачів, ПСП Нове життя свідомо порушує права власників, які наразі протиправно обмежені у реалізації своїх правомочностей власників щодо належних їм на праві приватної власності земельних ділянок. Викладена позиція у листі від 21.12.2017 року, чітко вказує на те, що зобов'язання орендаря за Договором належним чином виконувати не збирається, а саме повертати земельну ділянку, чим порушує умови укладеного договору та порушує права власників земельної ділянки.

Після закінчення дії договору оренди від 30.12.2005 року, 21.02.2018 року позивачами було направлено повідомлення про відмову від подальшого поновлення дії договору оренди земельної ділянки, у зв'язку з тим, що власники бажають самостійно використовувати належні їм на праві власності земельні ділянки.

Проте, як зазначає представник позивача, дані листи знову навмисно та свідомо не були отримані ПСП Нове життя , про що свідчить роздруківка з офіційного веб-сайту ПАТ Укрпошта , з якої вбачається, що відповідачами було направлено листи, які вже 22.02.2018 року надійшли до відділення зв'язку, проте відповідач ПСП Нове життя їх не отримував, 21.03.2018 року закінчився встановлений місячний термін зберігання.

22.05.2018 року за запитом ОСОБА_2 було отримано інформаційну довідку за номером 124741178 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, на вказану вище земельну ділянку.

Згідно отриманих відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис за номером 19925317 про право оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6321280300:01:000:0031) підстава виникнення речового права: договір оренди землі від 30.12.2005 року, виданий 20.12.2005 року, додаткова угода до договору оренди землі від 30.12.2005 року, серія та номер: б/н, виданий 15.01.2017 року, видавник: ПСП Нове життя - ОСОБА_4; Строк дії: 10 (десять) років; розмір орендної плати у рік становить 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до даних державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстрація додаткової угоди від 15.01.2017 р. проведена 05.02.2018 р., за заявою ПСП Нове життя від 05.02.2018 р.

Із заявою про реєстрацію договору оренди землі ПСП Нове життя звернулось до державного реєстратора ще 05.04.2017 року, при цьому на державну реєстрацію права оренди було подано лише договір оренди землі від 31.12.2005 р. Таким чином, за умови існування додаткової угоди від 15.01.2017 р. ПСП Нове життя подало б її на реєстрацію разом із договором оренди землі ще 05.04.2017 року. Натомість, вказану додаткову угоду від 15.01.2017 р. зареєстровано державним реєстратором 05.02.2018 р., на підставі заяви ПСП Нове життя від 05.02.2018 р.

Таким чином, 22.05.2018 року позивачам стало відомо про продовження строку дії договору оренди належної їм земельної ділянки з ПСП Нове життя за додатковою угодою від 15.01.2017 року до договору оренди землі від 30.12.2005 року на 10 років. Цей факт є обурюючим, оскільки очевидним є те, що покійний ОСОБА_4 жодних додаткових угод з ПСП Нове життя не підписував, оскільки дата смерті 02.06.2008 року, а додаткова угода підписана 15.01.2017 року, тобто майже через 9 років після смерті ОСОБА_4

Додаткову угоду від 15.01.2017 року до договору оренди землі від 30.12.2005 року, якою продовжено строк дії договору на 10 років, покійний батько позивачів не міг підписувати, оскільки ще 02.06.2008 р. він помер. Отже, позивачі мають всі підстави стверджувати, що відповідач підписав додаткову угоду від 15.01.2017 року до договору оренди землі від 30.12.2005 року з невідомою особою від імені померлого батька та подав її для державної реєстрації. Даний факт свідчить про грубе порушення прав позивачів на володіння, користування та розпорядження належними їм земельними ділянками.

Відповідач діяв необачно та нелогічно, оскільки він спершу нібито підписав з померлим додаткову угоду від 15.01.2017 року, а потім вже у листопаді 2017 року надсилає позивачам проекти додаткових угод. Представник позивачів звернула увагу, що в проектах додаткових угод він зазначає, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6321280300:01:000:0031 перейшло до позивачів, зазначає нові кадастрові номери, нові розміри ділянок, висловлює своє бажання саме з ними як правонаступниками укласти додаткові угоди.

Навіть якщо не враховувати об'єктивну неможливість існування додаткової угоди від 15.01.2017 р. через смерть орендодавця, неподання державному реєстратору цієї угоди разом з первісною реєстрацією договору оренди землі 05.04.2017 р., іншим доказом підтвердження підроблення цієї додаткової угоди та її раптове створення відповідачем є розбіжності у даних додаткової угоди від 15.01.2017 р. та у проектах додаткових угод від 01.11.2017 р. Так, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно додатковою угодою від 15.01.2017 р. продовжено строк дії договору оренди на 10 років, тобто до 15.01.2027 р. В той же час, у проектах додаткових угод від 01.11.2017 р., надісланих позивачам, строк дії договору складає 7 років, тобто до 01.11.2024 р., тобто укладений на менший строк, що звісно є менш вигідним для ПСП Нове життя .

Зрозумівши, що нові власники не бажають поновлювати договір та маючи на меті будь-якою ціною залишитись користувачем (орендарем) земельної ділянки, відповідач вдався до підроблення додаткової угоди від 15.01.2017 року, вочевидь забувши чи переплутавши дату смерті орендодавця, що орендодавець помер задовго до її підписання , а не після 15.01.2017 р., та після закінчення строку дії договору оренди землі 31.01.2018 р., а саме 05.02.2018 року, звернувся до уповноваженого органу за її державною реєстрацією.

ПСП Нове життя навіть не повідомило позивачів про наявність такої додаткової угоди та здійснення її державної реєстрації, що, на думку представника позивачів, було вчинено навмисно, оскільки орендодавець не підписував таку угоду і чим більш тривалий час позивачі не знали б про існування такої додаткової угоди, тим довше ПСП Нове життя могло б користуватись їх земельними ділянками та уникало б судових спорів.

Посилаючись на положення ст.ст.13, 18, 19, 20 ЗУ Про оренду землі представник позивачів вказує, що державна реєстрація договору оренд землі від 30.12.2005 року здійснена 31.01.2008 року, отже строк дії договору сплив 31.01.2018 року.

У відповідності до ч.1 ст.31, ч.1 ст.34, ст.33 ЗУ Про оренду землі позивачі завчасно та багаторазово повідомляли відповідача про небажання поновлювати договір оренди землі, оскільки мали намір самостійно використовувати належну їм ділянку. Додаткова угода до договору не підписувалась, а отже не має жодних підстав вважати, що договір оренди землі від 30.12.2005 року є поновленим.

Звернула увагу, як це неодноразово зазначав Верховний Суд України, і такої позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 21.02.2018 року у справі № 917/773/17 переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі може бути реалізоване шляхом двох окремих правових підстав, перша наведена у ч.ч.1-5 вказаної статті, друга - у ч.6 ст.33 ЗУ Про оренду землі .

З надісланого проекту додаткових угод від 01.11.2017 року вбачається, що відповідач скористався першим способом реалізації свого переважного права, направивши листи - повідомлення з проектами додаткових угод.

Представник позивача вважає, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч.4 ст.33 ЗУ Про оренду землі ).

Додатковими угодами, наданими ПСП Нове життя , запропоновано поновити договір оренди на інших умовах, зокрема: 10 % орендної плати від грошової оцінки земельної ділянки з терміном на 7 років.

Позивачі надіслали відповіді, у яких відмовилися від поновлення договору на нових умовах, тобто сторонами не було досягнуто домовленості стосовно істотних умов, а відтак переважне право відповідача припинилося. Більш того, відповідач ухилився від врегулювання цього питання, відмовившись отримувати будь-які листи від позивачів.

До того ж, позивачами з метою уникнення будь-яких спекуляцій з боку відповідача, як вже зазначалося вище, направлялися листи про заперечення у поновленні строку дії договору, протягом місяця після закінчення строку, на який його було укладено.

Таким чином, позивачами не було укладено договору оренди землі з новим орендарем; не було досягнуто домовленості щодо істотних умов з колишнім орендарем, а навпаки було направлено відмову у поновленні договору; і протягом місяця було вкотре повідомлено про заперечення щодо поновлення дії договору, а тому договір від 30.12.2005 року закінчив свою дію, переважне право відповідача припинилося.

Зазначені вище обставини свідчать про відсутність об'єктивної можливості у батька позивачів на укладення додаткової угоди від 15.01.2017 року до договору оренди землі від 30.12.2005 року, в зв'язку з тим, що він помер майже за 9 років до її підписання , що суперечить положенням ЦК України та є підставою для визнання даного правочину недійсним. В даному випадку, сторони не могли досягти згоди щодо укладення додаткової угоди від 15.01.2017 р. з об'єктивних причин, через смерть орендодавця. Отже, відповідач підписав додаткову угоду з особою, яка не мала цивільної правоздатності і не могла бути суб'єктом цивільно-правових відносин, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Після виконання вимог ст.187 ЦПК України на підставі ухвали суду від 24.07.2018 року відкрито провадження у цивільній справі, з урахуванням вимог ст.274 ЦПК України судовий розгляд вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження та роз'яснено сторонам про порядок та строки виконання ними вимог цього Кодексу.

Правом щодо подання інших заяв по суті справи в передбаченому ст.174 ЦПК України порядку сторони не скористалися .

Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.12.2005 року між ОСОБА_4 (батьком позивачів) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Нове життя" укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення сільськогосподарського товарного виробництва, яка знаходиться на території Олександрівської сільської ради.

П.2 Договору оренди землі передбачено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,72 га, у тому числі рілля.

Згідно п.8 Договору оренди землі договір укладено на десять років. Після закінчення строку договору оренди землі, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

П.9 Договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5 % вартості земельної ділянки, нараховується в грошовій формі. Видається грошима або продукцією по ринкових цінах, послугами по цінах господарства, виходячи з можливості господарства.

Відповідно до п.11 Договору оренди землі орендна плата вноситься у строки до 31 грудня кожного року.

П.27 Договору оренди землі передбачено, зокрема, що дія договору землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно п.30 Договору оренди землі, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

П.34 Договору оренди землі передбачено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Зазначений договір зареєстровано у Валківському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП Центрального державного земельного кадастру , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.01.2008 р. за № 040868800254.

ОСОБА_4 помер, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії І-ВЛ № 176055, виданого Олександрівською сільською радою Валківського району Харківської області, актовий запис № 08 від 03.06.2008 року.

На підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 16.01.2009 року, зареєстрованих державним нотаріусом Валківської державної нотаріальної контори Харківської області в реєстрі за №№ 91,79, позивачі є спадкоємцями по 1/2 частці майна кожний після померлого ОСОБА_4, а саме по 1/2 частині земельної ділянки площею 5,72 га кадастровий номер 6321280300:01:000:0301.

Із довідок Управління Держкомзему у Валківському районі Харківської області №№ 260,261 від 27.01.2009 року слідує, що успадкованим часткам позивачів присвоєно окремі кадастрові номери, частці ОСОБА_1 - 6321280300:01:000:0303, ОСОБА_2 - 6321280300:01:000:0302.

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 936462, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.01.2009 року, зареєстрованого 19.10.2012 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 632120001001568, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,8603 га, кадастровий № 6321280300:01:000:0303, що розташована на території Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 936461, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.01.2009 року, зареєстрованого 19.10.2012 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 632120001001567, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,8603 га, кадастровий № 6321280300:01:000:0302, що розташована на території Олександрівської сільської ради Валківського району Харківської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Ст.41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, придбаною в установленому законом порядку. Право приватної власності непорушне.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Ч.1 ст.319 ЦК України встановлює, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч.4 ст.334 ЦК України).

Згідно ст.2 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування здійснюється в порядку, передбаченому ст.26 цього Закону.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Цивільні обов'язки згідно з вимогами ч.1 ст.14 ЦК України виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Ст.202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Ст.626 ЦК України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями ст.ст.638,639 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Якщо сторони домовилися укласти договір в певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються правовідносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

Ст.1 ЗУ "Про оренду землі" (в редакції, що діяла на момент укладення оспорюваного договору оренди землі) передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Ст.ст.3-5 зазначеного Закону передбачено, що: об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності; орендодавцями земельних ділянок є, зокрема, громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи; орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

За змістом ст.ст.18,20 ЗУ "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2017 року у справі № 6-422цс17.

Відповідно до ст.19 ЗУ "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Ч.1 ст.31 ЗУ Про оренду землі передбачає, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Ст.33 ЗУ "Про оренду землі" встановлено переважне право орендаря по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідно до положень ст.33 ЗУ "Про оренду землі" реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування ч.1 ст.33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.04.2018 р. у справі № 594/376/17-ц.

Ч.ч.8-9 ст.33 ЗУ "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржена в суді.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі згідно ч.1 ст.34 ЗУ "Про оренду землі" орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд у відповідності до ч.2 ст.5 ЦПК України відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Кожна сторона згідно ч.1 ст.81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд вважає доведеними обставини, що батько позивачів, підписуючи договір оренди земельної ділянки, надав своє волевиявлення на надання права оренди належної йому земельної ділянки на 10 років, починаючи з моменту державної реєстрації договору, як це передбачено ст.18 ЗУ Про оренду землі , п. 34 договору оренди землі б/н від 30.12.2005 р.

Таким чином, строк дії договору оренди землі від 30.12.2005 року, укладений між ОСОБА_4 (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя (орендар), починається з моменту його державної реєстрації, а саме з 31.01.2008 року, оскільки при укладенні договору сторони досягли згоди щодо початку дії його строку саме з цього моменту, та закінчується 31.01.2018 року.

Як вбачається з листа-повідомлення від 20.06.2017 року ОСОБА_1 повідомив ПСП Нове життя про відмову від подальшого поновлення дії договору оренди земельної ділянки, а також щодо заборони користуватись його приватною власністю.

Крім того, 06.11.2017 року ОСОБА_1 направив ПСП Нове життя повторно лист-повідомлення, в якому повідомив про небажання продовжувати договір оренди на новий термін, в зв'язку з чим попросив звільнити належну орендарю земельну ділянку після збору урожаю 2017 року та не засівати її під урожай 2018 року, також в подальшому заборонив користуватися приватною власністю - земельною ділянкою після закінчення договору оренди. По договору земельна ділянка повинна бути повернута в стані належному для обробітку.

З листа-повідомлення від 20.06.2017 року вбачається, що ОСОБА_2 повідомив 20.06.2017 року ПСП Нове життя про відмову від подальшого поновлення дії договору оренди земельної ділянки, а також щодо заборони користуватись його приватною власністю.

Крім того, 06.11.2017 року ОСОБА_2 направив ПСП Нове життя повторно лист-повідомлення, в якому повідомив про небажання продовжувати договір оренди на новий термін, у зв'язку з чим попросив звільнити належну орендарю земельну ділянку після збору урожаю 2017 року та не засівати її під урожай 2018 року, також в подальшому заборонив користуватися приватною власністю - земельною ділянкою після закінчення договору оренди. По договору земельна ділянка повинна бути повернута в стані належному для обробітку.

Згідно листа представника відповідача від 01.12.2017 року позивачам запропоновано підписати додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі від 01.11.2017 року та поновити Договір оренди землі від 30.12.2005 року, який набув чинності 31.01.2008 року, продовживши строк ще на 7 років, тобто до 01.11.2024 року.

Позивачі направили відповідачу листи-повідомлення від 22.12.2017 року, в яких зазначили, що в подальшому земельні ділянки будуть використовувати самостійно, та не бажають продовжувати дію договору на новий строк.

21.12.2017 року у листах ПСП Нове життя повідомляє, що у випадку відмови позивачів продовжувати орендні правовідносини у 2018 році, у випадку, якщо вони будуть користуватись своїми земельними ділянками, вони як власники земельних ділянок будуть відповідати особисто своїм майном, тривалий час захищаючи свої інтереси в поліції, прокуратурі та суді .

Після закінчення дії договору оренди від 30.12.2005 року, 21.02.2018 року позивачами було направлено повідомлення про відмову від подальшого поновлення дії договору оренди земельної ділянки, у зв'язку з тим, що власники бажають самостійно використовувати належні їм на праві власності земельні ділянки.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 124741178 від 22.05.2018 року, в якому міститься запис за номером 19925317 про право оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6321280300:01:000:0031) підстава виникнення речового права: договір оренди землі від 30.12.2005 року, виданий 20.12.2005, додаткова угода до договору оренди землі від 30.12.2005 року, серія та номер: б/н, виданий 15.01.2017, видавник: ПСП Нове життя - ОСОБА_4; Строк дії: 10 (десять) років; розмір орендної плати у рік становить 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстрація додаткової угоди від 15.01.2017 р. проведена 05.02.2018 р., за заявою ПСП Нове життя від 05.02.2018 р.

Суд звертає увагу, що 22.05.2018 року позивачам стало відомо про продовження строку дії договору оренди належної їм земельної ділянки з ПСП Нове життя за додатковою угодою від 15.01.2017 року до договору оренди землі від 30.12.2005 року на 10 років. Цей факт спростовується смертю ОСОБА_4, який помер 02.06.2008 року, а додаткова угода підписана 15.01.2017 року, тобто майже через 9 років після його смерті.

Крім того, у даних додаткової угоди від 15.01.2017 р. та у проектах додаткових угод від 01.11.2017 р. є розбіжності. Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно додатковою угодою від 15.01.2017 р. продовжено строк дії договору оренди на 10 років, тобто до 15.01.2027 р. В той же час, у проектах додаткових угод від 01.11.2017 р., строк дії договору складає 7 років, тобто до 01.11.2024 р., укладений на менший строк.

Таким чином, суд приходить до висновку, що записи про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки позивачів внесені всупереч умовам укладеного договору оренди землі між ОСОБА_4 та ПСП Нове життя №б/н від 30.12.2005 р., не узгоджуються з його змістом, а отже підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачі на даний час не мають змоги скористатися своїм правом, встановленим ст.41 Конституції України, ст.319 ЦК України, оскільки в Державному земельному кадастрі та починаючи з 05.04.2017 р. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні відомості про зареєстроване всупереч вимогам закону право оренди ПСП Нове життя на земельну ділянку, яка належить йому на праві власності, що перешкоджає ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у реалізації їх повноважень власника земельної ділянки. Позивачі, як власники земельної ділянки, мають право вимагати усунути перешкоду у здійсненні їх права користування та розпорядження своїм майном, тому позов підлягає задоволенню.

Суд враховує в сукупності з іншими обставинами, що відповідач не скористався закріпленим ст.33 ЗУ Про оренду землі переважним правом на користування даною земельною ділянкою в передбаченому законом порядку, але не позбавлений права, як попередній орендар, за необхідності вирішити питання щодо поновлення договору оренди землі на новий строк.

Враховуючи, що понесені позивачем судові витрати у справі документально підтверджені відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Визнати Договір оренди землі б/н, укладений 30 грудня 2005 року між ОСОБА_4, який помер 02.06.2008 року, та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя , код ЄДРПОУ 30957436, кадастровий номер земельної ділянки 6321280300:01:000:0031, який зареєстрований 31 січня 2008 року - припиненим з 01 лютого 2018 року.

Визнати додаткову угоду б/н від 15 січня 2017 року до договору оренди землі від 30 грудня 2005 року між ОСОБА_4, який помер 02.06.2008 року, та Приватним сільськогосподарським підприємством Нове життя , код ЄДРПОУ 30957436, кадастровий номер земельної ділянки 6321280300:01:000:0031 - недійсною.

Скасувати запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6321280300:01:000:0031 за додатковою угодою про поновлення договору оренди землі б/н від 30.12.2005 року, серія та номер: б/н, виданий 15.01.2017 року, видавник: ПСП Нове життя - ОСОБА_4, внесений державним реєстратором ОСОБА_5, Комунальне підприємство Чугуївське міжміське бюро технічної інвентаризації , Харківська обл.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2114,40 грн.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Нове життя на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 2114,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Валківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.П. Токмакова