Справа № 500/5480/18
Провадження № 2/500/2989/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 жовтня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Пащенко Т.П.,
за участю секретаря - Топтигіної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному порядку в залі суду в місті Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2, в яких просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування на спадкове майно, яке залишилося після померлого 13.01.2014 року ОСОБА_3, яке складається із житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого в с.Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області по вул. Леніна (після перейменування - Кирпична),103, земельної ділянки площею 0,2500 га, розташованої в с.Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області по вул.Леніна (Кирпична),103, переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель, яка належала померлому на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯИ №332417, виданого 02.11.2009 року відділом Держкомзему у Ізмаїльському районі Одеської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010952100426, кадастровий номер 5122086300:02:001:0100, та із земельної ділянки площею 0,0780 га, розташованої в с.Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області по вул.Леніна (Кирпична),103, переданої для ведення особистого селянського господарства, яка належала померлому на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯИ №332418, виданого 02.11.2009 року відділом Держкомзему у Ізмаїльському районі Одеської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010952100427, кадастровий номер 5122086300:02:001:0103. Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 10.02.2005 року ОСОБА_3 було складено заповіт, в якому все майно, належне йому на день смерті, він заповів ОСОБА_2, який відмовився від спадкового майна на користь ОСОБА_1 Приватним нотаріусом ОСОБА_4 позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із тим, що не надані оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, надала заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні, просила розглядати справу у її відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності №377 виданого на підставі рішення виконавчого комітету Старонекрасівської сільської ради від 31.10.2003 року №176, ОСОБА_3 є власником житлового домоволодіння №103 по вул.Леніна в с.Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області (а.с.12).
Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №332417, виданого 02.11.2009 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010952100426, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,2500 га, яка розташована по вул.Леніна,103, с.Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області , цільове призначення земельної ділянки - будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер №5122086300:02:001:0100 (а.с.13).
Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №332418, виданого 02.11.2009 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010952100427, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,0780 га, яка розташована по вул.Леніна,103, с.Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області , цільове призначення земельної ділянки - ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер №5122086300:02:001:0103 (а.с.14).
Дана інформація підтверджена листом Міськрайонного управління у Ізмаїльському районі та м.Ізмаїлі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №266/126-18 від 24.09.2018 року (а.с35).
Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 1 статті 1220 ЦК України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Згідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії І-ЖД №362580 від 14.01.2014 року, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_3 помер 13.01.2014 року, актовий запис №66 (а.с.5).
Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, розташований в с.Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області по вул.Кирпична (Леніна),103, земельна ділянка площею 0,2500 га, розташована в с.Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області по вул.Кирпична (Леніна),103, передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель, кадастровий номер 5122086300:02:001:0100, та земельна ділянка площею 0,0780 га, розташована в с.Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області по вул.Кирпична (Леніна),103, передана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5122086300:02:001:0103.
Спадщину після ОСОБА_3 прийняв фактично ОСОБА_2, у зв'язку із фактичним проживанням зі спадкодавцем за заповітом (а.с.53).
ОСОБА_2 відмовився від спадкового майна на користь ОСОБА_1, оскільки вона доглядала ОСОБА_3, який був її дідусем, здійснила поховання, займалася благоустроєм будинку та земельної ділянки, проживає в будинку на даний час, що підтверджується його заявою від 09.10.2018 року.
Осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3 відповідно до ст. 1241 ЦК України, немає.
Інших спадкоємців немає.
Згідно відповіді приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу ОСОБА_4, від 17.05.2018 року №270/02-14 не має можливості видати свідоцтво про право на спадщину на майно, що залишилося після померлого 13.01.2014 року ОСОБА_3, а саме, житловий будинок №103 по вул.Кирпичній (Леніна) в с.Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області у зв'язку з відсутністю необхідних документів для проведення реєстрації права власності на підставі п.4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій, п.1, підп.4 ст.24 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (а.с.19).
Відповідно до п.п. 4.15 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів. Спадкоємець повинен надати нотаріусу правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності спадкодавця на нерухоме майно.
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Згідно п. 3.1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Згідно запису в погосподарській книзі виконавчого комітету Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області за №7 ОСОБА_3 належить на праві приватної власності житловий будинок з надвірними спорудами, розташований в селі Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області, вул. Леніна,103, що підтверджується довідкою наданою виконавчим комітетом Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 03.12.2014 року за № 1452.(а.с. 46)
Відповідно до ст. 316 Цивільного Кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Враховуючи викладене, на думку суду правомірними є вимоги позивачки щодо визнання за нею права власності в порядку спадкування на спадкове майно, яке залишилося після померлого 13.01.2014 року ОСОБА_3, яке складається із житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого в с.Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області по вул. Леніна (після перейменування - Кирпична),103, земельної ділянки площею 0,2500 га, розташованої в с.Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області по вул. Леніна (Кирпична),103, переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель, яка належала померлому на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯИ №332417, виданого 02.11.2009 року відділом Держкомзему у Ізмаїльському районі Одеської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010952100426, кадастровий номер 5122086300:02:001:0100, та із земельної ділянки площею 0,0780 га, розташованої в с.Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області по вул.Леніна (Кирпична),103, переданої для ведення особистого селянського господарства, яка належала померлому на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯИ №332418, виданого 02.11.2009 року відділом Держкомзему у Ізмаїльському районі Одеської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010952100427, кадастровий номер 5122086300:02:001:0103.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, у тому числі, з огляду на те, що відповідач визнав позов і обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню у відповідності до ст. 81 ч.1 ЦПК України. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1, яка зареєстрована за адресою: вул. Кирпична (Леніна),103, с.Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області, до ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: вул. Кирпична (Леніна),103, с.Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серії КМ №522003, виданий Ізмаїльським МВ ГУМВС України в Одеській області 22 січня 2008 року, індивідуальний ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3, який помер 13 січня 2014 року, на:
житловий будинок №103, розташований по вул.Кирпичній (колишня назва - Леніна) в с.Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області;
земельну ділянку площею 0,2500 га, розташовану в с.Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області по вул. Кирпичній (колишня назва - Леніна),103, передану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд та будівель, кадастровий номер 5122086300:02:001:0100 (Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯИ №332417, виданий 02 листопада 2009 року відділом Держкомзему у Ізмаїльському районі Одеської області та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010952100426);
земельну ділянку площею 0,0780 га, розташовану в с.Стара Некрасівка Ізмаїльського району Одеської області по вул.Кирпичній (колишня назва - Леніна), 103, передану для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5122086300:02:001:0103 (Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯИ №332418, виданий 02 листопада 2009 року відділом Держкомзему у Ізмаїльському районі Одеської області та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010952100427.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: ОСОБА_5
Суд | Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2018 |
Оприлюднено | 14.10.2018 |
Номер документу | 77094011 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Пащенко Т. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні