Рішення

від 01.10.2018 по справі 695/2691/17

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2691/17

номер провадження 2/695/193/18

01 жовтня 2018 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді Степченка М.Ю.

при секретарі Розпутній І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП Агрофірма Іскра про витребування майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ДП Агрофірма Іскра про витребування майна .

Свою позовну заяву позивач обґрунтовує тим, що вона є власником земельної ділянки загальною площею 2,0363 га, з кадастровим номером 7121587800:06:001:0053, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована: Черкаська область, Золотоніський район, Новодмитрівська сільська рада. На даний час вказану земельну ділянку протиправно використовує в своїй господарській діяльності ДП Агрофірма Іскра , аргументуючи свою позицію тим, що між нею як власником земельної ділянки та ДП Агрофірма Іскра укладений договір оренди землі, який зареєстрований в Міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі Черкаської області.

Реєстрація договору оренди землі ДП Агрофірма Іскра здійснювалася в Міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі Черкаської областівідповідно до Указу Президента України від 14 серпня 2000 року № 970 Про Положення про Державний комітет України по земельних ресурсах , що вратив чинність щонайпізніше з 05.05.2011р.

Станом на дату здійснення державної реєстрації права оренди за оспорюваним договором, яка проводилась 29.12.2012р. міськрайонним управлінням Держкомзему у м. Золотоноша, та Золотоніському районі, зазначений орган уже не мав на це повноважень, оскільки відповідне Положення про нього уже втратило чинність.

Тому реєстрація права оренди за оспорюваним договором повинна була проводитись територіальними органами Державного агентства земельних ресурсів України, оскільки згідно з нормами Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затв. Указом Президента України від 8 квітня 2011 року №445/2011, - з 21.05.2012р. Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань: здійснює державну реєстрацію земельних ділянок та обмежень у їх використанні; веде поземельні книги та надає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки (п.п. 17, п.п. 17.1;.п. 4).

Як наслідок, державна реєстрація Договору оренди землі №б/н від 01.09.2012р. не була проведена у порядку, встановленому Законом, тобто, у зв'язку з відсутністю державної реєстрації договір оренди землі з ДП Агрофірма Іскра не є укладеним згідно зі статтями 210 та 640 ЦК України.

На підставі ст. 1212 ЦК України просить витребувати належну їй земельну ділянку з незаконного володіння ДП Агрофірма Іскра .

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28.09.2017р. відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду на 14.11.2017р.

Ухвалою від 28.12.2017р., враховуючи зміни в процесуальному законодавстві, що набрали чинності 15.12.2017р., визначено порядок подальшого здійснення даного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 27.03.2018р. справу призначено до розгляду по суті.

Представник відповідача правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибула в зв'язку з передорученням своїх прав та обов'язків представнику.

У судовому засіданні 01.08.2018р. представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві. Пояснив, що відповідач використовує земельну ділянку без законних підстав. Незважаючи на те, що договір оренди від 01.09.2012р. між позивачем і відповідачем був підписаний, однак за відсутності його належної реєстрації він є неукладеним. Крім того пояснив, що порушення прав позивача з боку відповідача є триваючим, тому вважає, що строк позовної давності в даному випадку не застосовується.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання 01.10.2018р. не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про що мається його власноручна розписка.

Суд, у відповідності до п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України, оскільки представник позивача був належним чином повідомлений про судове засідання, однак не з'явився на розгляд справи без повідомлення причин неявки, продовжує розгляд справи за його відсутності. Крім того, суд зауважує, що повноваження представника ОСОБА_2 були підтверджені довіреністю від 18.09.2017р., дійсною до 18.09.2018р. та доказів продовження повноважень суду не надано.

Представник відповідача ДП Агрофірма Іскра за дорученням ОСОБА_3 у судовому засіданні 01.08.2018р. позов не визнав, свої заперечення обґрунтовує тим, що між ОСОБА_1 та ДП Агрофірма Іскра 01.09.2012 року було укладено договір оренди землі. Даний договір підписаний ОСОБА_1 та нею не оскаржується, оскаржується лише його реєстрація, при цьому у період з 2012 по 2017 роки позивач отримувала орендну плату. Вважає, що позивачем не доведено, що договір оренди від 01.09.2012р. не набрав чинності, оскільки не пройшов державну реєстрацію в порядку, встановленому законом. Не відповідають дійсності твердження позивача щодо реєстрації договору неповноважним органом, оскільки реєстрація була проведена органом, який став підрозділом Держземагенства України. Обраний позивачем спосіб захисту є надуманим.

Крім того, вважає, що з часу реєстрації договору 29.12.2012р. минуло 7 років, тому сплинув строк позовної давності для оскарження даної події. У судове засідання 01.10.2018р. не прибув, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити рішення.

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, вислухавши пояснення сторони позивача, заперечення сторони відповідача, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено наступні обставини.

Із договору оренди землі № б/н від 01 вересня 2012р. вбачається, що ДП Агрофірма Іскра та гр. ОСОБА_1 уклали даний договір та відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,0363 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адмінмежах Новодмитрівської сільської ради строком на 10 років.

Даний договір зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі Черкаської області за №712158784012301 від 29.12.2012 року.

У період з 2008 до 2010 років реєстрація правовстановлюючих документів на земельні ділянки здійснювалася структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру згідно з Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 № 174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 за № 641/7962. Вказаний нормативний акт втратив чинність тільки 07.07.2012 року відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України.

З 2011 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 за № 1021 Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (зі змінами), що діяла до 01.01.2013, відповідними повноваженнями були наділені територіальні органи Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки.

З 01.01.2013 набрали чинність Закон України Про Державний земельний кадастр , постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру , зміни до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно ч. 5 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

У відповідності до ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , за наявних інструкцій та документів і була проведена реєстрація договору оренди землі від 01.09.2012 року між ДП Агрофірма Іскра та ОСОБА_1 в Золотоніському міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі Черкаської області.

З 1 січня 2013 року вступив у дію Закон Про Державний земельний кадастр , норми якого внесли ряд нововведень в земельні відносини. Істотно змінилася процедура реєстрації договорів оренди землі. 3 цієї дати встановлено, що орендар не може зареєструвати договір оренди, доки орендодавець - власник земельної ділянки не зареєструє свої права на землю, звернувшись до органів державної реєстраційної служби із відповідною заявою про реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Закон № 1952-ІV (Закон України від 01.07.04 № 1952-ІV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ) визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону № 1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За приписами ч.3 ст. 10 цього Закону державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Згідно з ч.4 ст. 18 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до п. 1-3 ч. 3 ст. 10 цього Закону під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Таким чином, ДП Агрофірма Іскра набуло право оренди земельної ділянки після держаної реєстрації Договору оренди землі від 01.09.2012р. в Золотоніському міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі Черкаської області, що повністю відповідає вимогам закону.

З огляду на викладене, суд не може погодитися із переконаннями представника позивача, в частині того, що Договір оренди землі від 01.09.2012р. не створював для сторін ні прав ні обов'язків, ДП Агрофірма Іскра ніколи не було і не є орендарем зазначеної земельної ділянки, користувалося земельною ділянкою безпідставно та в порушення норм чинного законодавства України, до якого він прийшов на підставі системного аналізу норм матеріального права, а саме: ч.2 ст. 19 та ч.1 ст. 58 Конституції України, ст.ст. 182, 210, ч.3 сті 640, ч.2 ст. 792 ЦК України, ст.ст.18, 20 Закону України Про оренду землі , ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , ст. 28 Закону "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а також правових позицій Верховного Суду України щодо повноважень Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" по здійсненню державної реєстрації договорів оренди землі.

При цьому суд зазначає, що реєстрація Договору оренди землі від 30.04.2012р. проводилась на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 за №1021 Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі .

Згідно п. 13-2 Порядку ведення Поземельної книги, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 №1021, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється територіальним органом Держземагентства за її місцезнаходженням на підставі заяви набувача права на земельну ділянку.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 за №1021 Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (зі змінами), що діяла до 01.01.2013, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється територіальними органами Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки на підставі заяви.

Постановою Кабінету Міністрів від 20.07.2011 №791 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 №1021 і від 18.08.2010 №749 та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1998 №2073 внесено зміни, а саме: у тексті Порядку (1021-2009-п) слово Держкомзем в усіх відмінках замінити словом Держземагентство у відповідному відмінку.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 за №1051 Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру та Закону України Про Державний земельний кадастр слово «Держземагентство» в усіх відмінках замінено словом «Держгеокадастр» у відповідному відмінку.

Тобто, на підставі вище викладених Постанов Кабінету Міністрів України відбулась лише зміна назви слова Держкомзем на слово Держземагентство та Держземагентство на Держгеокадастр .

Посилання позивача на п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 щодо визнання правочину недійним у разі нездійснення його державної реєстрації, суд вважає таким, що не заслуговує на увагу, оскільки предметом спору є зобов'язання повернути земельну ділянку, а не визнання недійним правочину.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог статті 90 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право передавати земельну ділянку в оренду.

Згідно зі статтею 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч.ч.1,5 ст. 6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

У період з 2008 до 2010 років реєстрація правовстановлюючих документів на земельні ділянки здійснювалася Центром державного земельного кадастру згідно з Тимчасовим порядком ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 № 174, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 за №641/7962.

З 2011 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 за № 1021 Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою , договорів оренди землі (зі змінами), що діяла до 01.01.2013 , відповідними повноваженнями були наділені територіальні органи Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки .

З 01.01.2013 набрали чинність Закон України Про Державний земельний кадастр , постанова кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру , зміни до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №835 від 01.08.2011 ОСОБА_3 питання надання Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами адміністративних послуг зі змінами внесеними згідно Постанови КМУ №808 від 06.08.2012 та 11.10.2012 (редакція діяла станом на 29.12.2012 - дата реєстрації Договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ДП Агрофірма Іскра ) установлено, що:

1) до завершення здійснення заходів з утворення територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів:

адміністративні послуги згідно з переліком, затвердженим цією постановою, надаються територіальними органами Державного комітету із земельних ресурсів:

функції з ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, а також функції, передбачені Тимчасовим порядком присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затверд же ним постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 р. № 749 (Офіційний вісник України, 2010 р., № 65, ст. 2263), покладаються на територіальні органи Державного комітету із земельних ресурсів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ДП Агрофірма Іскра на підставі Договору оренди земельної ділянки площею 2,0363 га кадастровий номер 7121587800:06:001:0053, укладеного 01.09.2012 між ОСОБА_1 та Дочірнім Підприємством Агрофірма Іскра , який належним чином, відповідно до діючих на час укладання і реєстрації норм закону, 29.12.2012р. зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Золотоноша та Золотоніському районі Черкаської області, є належним користувачем даної земельної ділянки, тому у позові належить відмовити.

Представником відповідача заявлено клопотання про застосування строків позовної давності. Однак, оскільки суд відмовляє у задоволенні позову по суті позовних вимог, а одночасна відмова в задоволенні позову ще й за строками давності виключається, суд приходить до висновку, що заява представника відповідача про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, внаслідок спливу строку позовної давності не підлягає до задоволення.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено - судові витрати належить покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 90, 93 ЗК України, Законом України Про оренду землі , ст.ст. 4, 5, 12, 76-84, 133, 141, 259, 263, 265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП Агрофірма Іскра про витребування майна - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку встановленому чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.Ю. Степченко

Повний текст рішення виготовлений 10 жовтня 2018 року.