Ухвала

від 09.10.2018 по справі 712/11503/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/506/18 Справа № 712/11503/18 Категорія: ст.309 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 з участю прокурораОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду Черкаської області від 27 вересня 2018 року про відмову в задоволенні клопотання про накладення арешту, -

в с т а н о в и л а :

21 вересня 2018 року слідчий СВ Черкаського районного відділення поліції ЧВП ГУНП в Черкаській області лейтенант поліції ОСОБА_8 звернувся до суду із клопотанням, погодженим прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на посіви сільськогосподарської культури, яка ззовні схожа на сою та кукурудзу, що знаходиться на земельній ділянці державної форми власності сільськогосподарського призначення без кадастрового номера, яка розташована поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 7124982000:01:005:0060 площею 54,7311 га, за межами населеного пункту Вергунівської сільської ради.

Згідно клопотання встановлено, що рішенням Господарського суду в Черкаській області від 05.09.2018 за №925/463/18 визнано недійсним договір про відшкодування плати за землю 08 квітня 2017 року, який включав в себе в тому числі земельну ділянку державної форми власності сільськогосподарського призначення без кадастрового номера, яка розташована поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 7124982000:01:005:0060 площею 54,7311 га, за межами населеного пункту Вергунівської сільської ради. Разом з тим, в ході проведення огляду місця події від 07.09.2018 зазначеної земельної ділянки без кадастрового номеру 54,7311 га, за межами населеного пункту в межах досудового розслідування кримінального провадження №42017251010000108 від 11.07.2017 встановлено що, остання частково засіяна сільськогосподарськими культурами. Вказане свідчить про використання оспорюваної земельної ділянки без жодних правовстановлюючих документів.

Встановлено, що Вергунівською сільською радою 08 квітня 2017 року з метою фактичного землекористування укладено договір про відшкодування плати за землю із суб`єктом господарювання СТОВ «Колос» (надалі - договір) по земельним ділянкам загальною площею 180,1506 га - ріллі розташованих в адміністративних межах Вергунівської сільської ради за межами населеного пункту.

Згідно п. 1.1 договору встановлено, що СТОВ «Колос» надано в користування земельні ділянки площею 180,1506 га ріллі в адміністративних межах Вергунівської сільської ради, за межами населеного пункту та зобов`язано сплачувати кошти в розмірі 292 079,06 гри ( двісті дев`яносто дві тисячі сімдесят дев`ять гривень шість копійок).

Так, встановлено згідно з актом перевірки дотримання земельного законодавства № 121-ДК/242/АП/09//01-18 від 13.04.2018 складеним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління держгеокадастру в Черкаській області ОСОБА_9 , за участі начальника відділу культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації ОСОБА_10 у присутності спеціаліста землевпорядника Вергунівської сільської ради ОСОБА_11 , голови Вергунівської сільської ради ОСОБА_12 , встановлено, що земельні ділянки розташовані в адміністративних межах Вергнунівської сільської ради приватної та державної форми власності сільськогосподарського та історико-культурного призначення використовуються СТОВ «Колос» на підставі договору про відшкодування плати за землю від 08.04.2017, в тому числі сільськогосподарського призначення державної форми власності земельна ділянка без кадастрового номера, яка розташована поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 7124982000:01:005:0060 площею 54,7311га.

У відповідності до листа Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області від 22.03.2018 №10-23-04-309/90-18 щодо правомірності використання СТОВ «Колос» земель сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Вергунівської сільської ради Черкаського району встановлено, що за інформацією міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах відповідно до планово-картографічних матеріалів зазначені земельні ділянки в адміністративних межах Вергунівської сільської ради розташовані за межами населеного пункту та згідно форми №6-зем «Звіту про кількісні характеристики земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності» обліковуються як землі запасу - рілля, розпорядження якими відповідно до положень ст. 122 Земельного кодексу України здійснює Головне управління держгеокадастру в Черкаській області.

14.05.2018 заступником керівника Черкаської місцевої прокуратури до Господарського суду Черкаської області подано позовну заяву до Вергунівської сільської ради, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» про визнання правочину недійсним та забов`язання повернути незаконно передані земельні ділянки загальною площею 61,6364 га.

За результатами розгляду справи рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.09.2018 за №925/463/18 позов задоволено частково постановлено визнати недійсним договір про відшкодування плати за землю від 08.04.2017 укладений між Вергунівської сільської радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Колос» про передачу в користування земельної ділянки загальною площею 180,1506 га ріллі в адміністративних межах Вергунівської сільської ради, Черкаського району.

07.09.2018 проведено огляд місця події відповідно до якого встановлено, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 54,7311 га, яка розташована із земельною ділянкою з кадастровим номером 7124982000:01:005:0060 місцезнаходження згідно додатку, в межах Вергунівської сільської ради за межами населеного пункту в ході огляду встановлено, що південно-західній стороні вказаної земельної ділянки засіяна сільськогосподарською культурою, яка ззовні схожі на сою, на південному західній стороні встановлено, що земельна ділянка має сліди обробітку, господарської діяльності про що вказують залишки сільськогосподарської культури виду кукурудза, на південно-західній стороні наявні насадження сільськогосподарської культури виду кукурудза.

В той же час, постановою слідчого СВ Черкаського районного відділення поліції ЧВП ГУНП в Черкаській області від 21.09.2018, у відповідності до вимог передбачених ст. 98 КПК України у кримінальному провадженні, земельну ділянку без кадастрового номеру площею 54,7311 га, в межах Вергунівської сільської ради за межами населеного пункту в ході із насадженнями сільськогосподарських культур, які ззовні схожі на сою та кукурудзу - визнано речовими доказами.

З огляду на те, що обставини збору посівів сільськогосподарських культур (як наслідок знищення речового доказу) засіяних на земельних ділянках, що є предметом даного кримінального провадження, залежить від обізнаності СТОВ «Колос» за необхідне є розгляд даного клопотання про арешт майна посівів сільськогосподарських культур за відсутності особи, яка їх засіяла, зокрема СТОВ «Колос».

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 вересня 2018 року в задоволенні клопотання слідчого СВ Черкаського районного відділення поліції ЧВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 про накладення арешту на майно за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України відмовлено.

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.197-1 КК України самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано шкоди її законному володільцю або власнику, не передбачає застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна. Крім того, слідчий не довів суду обставин, передбачених п.3 ст.132 КПК України про те, що накладенням арешту на посіви може бути виконане завдання для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 27 вересня 2018 року та постановити нову, якою задовольнити вказане клопотання в повному обсязі.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги прокурор вказує, що сільськогосподарські культури, які вирощуються на вказаних вище земельних ділянках є речовим доказом, який підтверджує обробку та використання даних земельних ділянок.

Збирання зазначених сільськогосподарських культур з земельних ділянок, може привести до знищення доказів у кримінальному провадженні, що в свою чергу унеможливить всебічне та повне вивчення органом досудового розслідування усіх обставин кримінального провадження. При цьому, ризики про реальну можливість відчуження, розпорядження та користування речовими доказами - посівами сільськогосподарських культур, які засіяні на самовільно зайнятій земельній ділянці підтверджуються даними протоколу огляду місця події від 07.09.2018 в якому зафіксовано факт засіяння сільськогосподарською культурою, яка ззовні схожі на сою та кукурудзу та обставинами проведення господарської діяльності.

Разом з тим, в ході розгляду клопотання про накладення арешту слідчим суддею проігноровані обставини з приводу того на оспорювану земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 54,7311 га, яка розташована із земельною ділянкою з кадастровим номером 7124982000:01:005:0060 відсутні жодні правовстановлюючі документи, так як останній навіть не присвоєний кадастровий номер, при цьому в ході проведення огляду місця події встановлено, що на зазначеній земельній ділянці проводиться господарська діяльність.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні з наведених підстав, вивчивши матеріали клопотання та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Положенням ст.131 КПК України передбачено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Колегія суддів вважає, що підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для арешту майна, як в клопотанні слідчого, так і в апеляційній скарзі прокурора не наведено.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на урожай, що знаходиться на земельних ділянках, слідчий суддя в повному обсязі дотримався вищезазначених вимог закону.

Колегія суддів бере до уваги, що необхідність накладення арешту на посіви сільськогосподарських культур, про що просить слідчий в клопотанні, а прокурор в апеляційній скарзі, обґрунтовується ними необхідністю їх збереження, як доказів, які прямо вказують на обставини вчинення кримінального правопорушення, забезпечення відшкодування нарахованої шкоди, завданої самовільним зайняттям земель державної форми власності, не допущення збору посіві сільськогосподарських культурна самовільно зайнятих земельних ділянках та подальшого доказування факту вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів клопотання, постановою слідчого СВ Черкаського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_8 земельну ділянку площею 54,7311 га, в межах Вергунівської сільської ради за межами населеного пункту в ході із насадженнями сільськогосподарських культур, які ззовні схожі на сою та кукурудзу - визнано речовими доказами.

Так, п.1 ч.2 ст.170 КПК України передбачає накладання арешту з метою забезпечення речових доказів.

Однак, з постанови про визнання речовими доказами не вбачається визначення ідентифікаційних властивостей кожного виду урожаю, зокрема, визначення конкретного виду урожаю, його кількість, розмір, вага, вартість тощо.

За таких умов накладення арешту на невизначений предмет чи їх сукупність колегія суддів не вбачає можливим, адже неможливо встановити підстави для такого арешту, а також ознаки співрозмірності вартості арештованого майна до розміру завданих збитків, який на даний час ще не встановлений.

Крім того, санкція злочину за ч.1 ст.197-1 КК України, за якою внесено відомості до ЄРДР, не передбачає застосування спеціальної конфіскації або конфіскації. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази, щодо наявності в кримінальному провадженні заявленого цивільного позову.

У відповідності до положень ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відсутність підстав для задоволення клопотання про накладення арешту на урожай, а тому ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги прокурора не спростовують правильності висновків суду.

Керуючись ст.ст.405,407,419,422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду Черкаської області від 27 вересня 2018 року про відмову в задоволенні клопотання про накладення арешту - без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :