Рішення

від 11.10.2018 по справі 609/804/18

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/804/18

2/609/505/2018

"11" жовтня 2018 р. Шумський районний суд Тернопільської області

В складі головуючого судді Ковтуновича О.В.

за участі:

секретаря судового засідання Сандулович О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шумськ під час заочного розгляду цивільну справу за позовом: ОСОБА_1

до

відповідача: ДП МОСТОБУД МОСТОЗАГІН №2 ,

вимоги позивача: про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати в сумі 19 385,43 грн., та стягнення моральної шкоди у розмірі 7 000,00 грн,

учасники справи - не з'явилися

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 виклад позиції позивача.

1. 22 червня 2018 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом ДП МОСТОБУД МОСТОЗАГІН №2 (далі відповідач) з вимогою про стягнення із відповідача компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати в сумі 19 385,43 грн., та стягнення моральної шкоди у розмірі 7 000,00 грн,

2. Позов обґрунтований тим, що 27 липня 2016 року позивач був звільненний із ДП МОСТОБУД МОСТОЗАГІН №2 , де працював тривалий час. На початку своєї роботи заробітна плата виплачувалася вчасно та повністю, однак декілька останніх років, без повідомлення причин, відповідач почав затримувати виплату заробітної плати та інших виплат, належних позивачу відповідно до трудового договору.

На момент звільнення повний розрахунок із позивачем проведено не було, відмову мотивовано відсутністю коштів. Позивач вважає, що такі обставини не є підставою для невиплати заробітної плати, а грубим порушенням трудового законодавства і його прав.

Заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі становила - 15 204,26 грн. У зв'язку із невиплатою заробітної плати, позивач у 2017 році звернувся до суду за захистом своїх порушених прав. Шумським районним судом Тернопільської області, 21 листопада 2017 року у справі №609/1553/17/17, був виданий судовий наказ щодо примусового стягнення на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 15 204, 26 грн.

Державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва, у примусовому порядку було стягнуто повну суму заборгованості заробітної плати із ДП МОСТОБУД МОСТОЗАГІН №2 . Кошти надійшли на картковий рахунок 07.06.2018 року.

Позивач зазначає, що оскільки відповідач здійснив затримку у виплаті заробітної плати більш ніж на один місяць, останній зобов'язаний здійснити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням їх виплати, що становить - 19 385,43 грн.

Також останній вказує на те, що він змушений постійно проходити лікування, у зв'язку перенесенною хворобою (інсультом). Великих страждань, як стверджує позивач, йому було завдано внаслідок зміни звичного способу життя, погіршенням матеріального стану, адже розмір пенсії не покриває витрат на необхідні ліки, а тому він не міг не тільки утримувати сім'ї, а й і себе, оскільки потребує постійного догляду. Позивач звертає увагу на те, що найбільших моральних страждань він отримав у зв'язку із невиплатою заробленої заробітної плати, оскільки був змушений звертатися у судові інстанції, оскільки у добровільному порядку дане питання не призвело до позитивного результату. Вищенаведене, як стверджує останній, завдало йому великих душевних переживань. Тому розмір завданої моральної шкоди оцінює в 7 000 гривень.

А тому позивач просить стягнути із відповідача компенсацію по втраті частини доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати в сумі - 19 385,43 грн., а також просить стягнути моральну шкоду у розмірі - 7 000,00 грн,

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою суду від 27 червня 2018 року позовну заву було повернуто позивачу для усунення недоліків.

4. Ухвалою суду від 17 липня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву у порядку спрощенного провадження та призначено судове засідання на 07 серпня 2018 року.

5. Ухвалою суду від 14 вересня 2018 року судовий розгляд справи відкладався на 11 жовтня 2018 року.

6. В судове засідання позивач не з'явився, однак представив письмову заяву в якій просить справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.

7. Відповідач ДП МОСТОБУД МОСТОЗАГІН №2 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечень проти позову суду не представив. Тому суд вважає за можливе розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів із винесенням заочного рішення, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

8. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільно процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

9. Судом було встановлено, що позивач ОСОБА_1 був звільненнйи з роботи за ініціативою власника у зв'язку із виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі, внаслідок недостатнього стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, згідно п.2 ст.40 КЗпП України (Наказ №31-к від 30.09.2016 року), що стверджується трудовою книжкою серії УКР №1949921 від 11 травня 1995 року.

10. Як вбачається із пенсійного посвідчення серії ААЇ №223292 виданного Пенсійним фондом України 25.08.2016 року, позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує пенсіою по інвалідності (1 група, загальне захворювання).

11. Відповідно до Звіту про виплату заробітної плати за 01.10.2012 року по 31.05.2016 року по фірмі Мостозагін №2, станом на 11.09.2017 року працівнику ОСОБА_1 належало до виплати 20 380,94 грн., працівнику було вилачено - 5 176,68 грн., а залишок становив - 15 204,26 грн.

12. Із банківської виписки по рахунку вбачається, що 07.06.2018 року Голосіївським районним відділом державної виконавчої служби м. Києва, були перераховані кошти на карткових рахунок позивача в сумі, що ставить - 15 204.26 грн., що відповідає повній сумі заборгованості заробітної плати позивача, яку заборгував останньому ДП МОСТОБУД МОСТОЗАГІН №2 .

13. Із розрахунку компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, із врахуванням того, що період невиплаченої належної заробітної плати, що взято до розрахунку з 01.09.2016 року (з місяця, в якому була інфляції) по 31.05.2018 року (місяць, в якому проведено розрахунки не береться до уваги), слідує, що індекс споживчих цін за період невиплати заробітної плати становить 127,5 %, а отже сума компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати становить - 19 385,43 грн. ( 15 204,26 *127,5%/100).

ІV. Оцінка Суду.

14. Відповідно до ч. 1 статті 4 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

15. Частинами 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

16. Згідно зі ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу .

17. Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

18. Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу , при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом було з'ясовано, що при звільненні відповідачем позивача, останньому не було виплачено всіх сум, що йому належать до виплати від підприємства.

19. Відповідно до п. 20 Постанови пленуму Верховного Суду України від 24.12.99 № 13 установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

20.У відповідності до ст. 34 Про оплату праці , компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

21. Відповідно до ЗУ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати , підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії;соціальні виплати;стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення)та інші.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає.

22. Постановою КМУ від 21.02.2001 року №159 Про затвердження Порядку проведення громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням їх виплати зазначено, що індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Пунктом 4 вищевказаної Постанови визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і проросту індексу споживчих цін (індексу інфляції у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

23. Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України , відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

24. Відповідно до п.9 Постанови ПВС України від 31.03.95 р. №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , із змінами, внесеними постановою від 25.05.2001 року №5, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Оскільки виплата розрахункових коштів при звільненні ОСОБА_1 була проведена із затримкою, на вказані кошти позивач розраховував та мав намір витратити на потреби сім'ї, однак, отримав їх із запізненням, що поставили позивача у скрутне матеріальне становище, унеможливили забезпечення нормального існування його та членів його сім'ї, суд приходить до висновку, що такими діями відповідача було завдано моральної шкоди позивачу. При цьому, суд вважає, що заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди в розмірі - 7 000,00 гривень є завищеним, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, завдану моральну шкоду суд оцінює в 1000,00 гривень.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

25. Відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв'язку із чим, оскільки в даних правовідносинах позивач звільнений від сплати судових витрат, у відповідності до п.9 ст.5 Закону України Про судовий збір , і відсутні інші особи, які їх понесли, судові витрати необхідно стягнути із відповідача.

Беручи до уваги, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для прцездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а ціна позову позовної заяви позивача ОСОБА_1 становить - 26 385,43 грн., то відповідно із відповідача необхідно стягнути - 704 грн. 80 коп. судового збору.

З цих підстав,

Керуючись ст.ст. 47, 116 , 117 , 233 , 237-1 КЗпП України , ст.ст. 4, 81, 141, 258 , 264 , 279 ЦПК України , Постановою пленуму Верховного Суду України від 24.12.99 № 13, ст. 34 Про оплату праці , ЗУ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати , Постановою КМУ від 21.02.2001 року №159 Про затвердження Порядку проведення громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням їх виплати , п.9 Постанови ПВС України від 31.03.95 р. №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , суд, -

У Х В А Л И В :

1. Винести заочне рішення.

2. Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: с.М.Загайці Шумського району Тернопільської області, НОМЕР_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) до ДП МОСТОБУД МОСТОЗАГІН №2 (код ЄДРПОУ: 01386303, місце знаходження: м.Київ, вул. Баренбойма, 8) про стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати в сумі 19 385,43 грн., та стягнення моральної шкоди у розмірі 7 000,00 грн. - задовольнити частково.

3. Стягнути із ДП МОСТОБУД МОСТОЗАГІН №2 на користь ОСОБА_1, компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати в сумі, що становить - 19 385 (дев'ятнадцять тисяч триста вісімдесят п'ять) гривень 43 копійок, та моральну шкоду у розмірі - 1 000 (одна тисяча) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Стягнути із ДП МОСТОБУД МОСТОЗАГІН №2 (ЄДРПОУ: 01386303, місце знаходження: м.Київ, вул. Баренбойма, 8), на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

5. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

6. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

7. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

8. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно процесуальним кодексом України.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Шумський районний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 11 жовтня 2018 року.

Суддя: ОСОБА_3