Рішення

від 10.10.2018 по справі 675/1725/18

ІЗЯСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 675/1725/18

Провадження № 2/675/477/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" жовтня 2018 р. м.Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Трасковського С.Л., за участю секретаря - Ящука О.І., позивача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Ізяславського району Хмельницької області про визнання права власності за набувальною давністю на цінний папір, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 сільської ради Ізяславського району Хмельницької області про визнання права власності за набувальною давністю на цінний папір, а саме на сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0113160, виданий головою Ізяславської районної державної адміністрації 28.11.1996 року на ім'я ОСОБА_3 і зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №160.

В обґрунтування позову зазначила, що 11.05.1999 року померла її тітка ОСОБА_3, якій належало право на земельну частку (пай) в розмірі 2,84 в умовних кадастрових гектарах згідно вказаного сертифікату серії ХМ №0113160. За життя, у 1997 році, ОСОБА_3 подарувала позивачу даний сертифікат без оформлення письмової угоди.

ОСОБА_1 в позові вказує, що більше 20 років добросовісно і відкрито володіє, користується вказаним сертифікатом, а тому на підставі ст.344 ЦК України вважає, що за нею слід визнати право власності на нього, як на цінний папір, за набувальною давністю.

Ухвалою від 04.07.2018 року судом прийнято до розгляду вказану позовну заяву за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 14.08.2018 року.

Протокольною ухвалою від 14.08.2018 року суд витребував за клопотанням позивача докази по справі та продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 11.09.2018 року було закрите підготовче провадження, а справа призначена до судового розгляду по суті на 10.10.2018 року.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги з підстав, вказаних в позовній заяві, просила їх задовольнити. Вказала, що до смерті ОСОБА_3 здійснювала за нею догляд та поховала її.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про дату, час, місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, подав заяву про слухання справи за його відсутності, вказавши, що проти позову не заперечує.

Суд вислухавши пояснення позивача, з'ясувавши позицію відповідача, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, приходить до наступних висновків.

Відповідно до змісту сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0113160, виданого головою Ізяславської районної державної адміністрації 28.11.1996 року, ОСОБА_3, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Правда (с.Щурівці Ізяславського району) розміром 2, 84 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).

Вказане також підтверджено копією довідки №167 від 07.02.2018 року ОСОБА_2 сільської ради Ізяславського району.

11.05.1999 року ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-БВ №120053.

Як стверджується довідкою вказаної сільської ради №517 від 25.06.2018 року поховання ОСОБА_3 здійснила племінниця ОСОБА_1

Як вказано в довідці №516 від 25.06.2018 року ОСОБА_2 сільської ради, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в селі Щурівці Ізяславського району Хмельницької області. Вказане також підтверджується копією з погосподарської книги.

Зі свідоцтва про смерть серії І-БВ №266570 та копії актового запису про смерть №27 від 15.11.1994 року вбачається, що ОСОБА_5 помер 14.11.1994 року.

Згідно довідки ОСОБА_2 сільської ради №515 від 25.06.2018 року ОСОБА_3 до часу відправки в будинок пристарілих проживала одна в ІНФОРМАЦІЯ_4.

Після смерті ОСОБА_3 ніхто із спадкоємців із заявою про прийняття спадщини не звертався, спадкова справа не заводилась, ОСОБА_3 за життя заповіт не склала. Зазначене підтверджується листом Хмельницького обласного нотаріального архіву №2767/01-21 від 20.08.2018 року, листом Ізяславської державної нотаріальної контори №1431/01-16 від 17.08.2018 року, інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №53009318 від 17.08.2018 року, №53019660 від 20.08.2018 року, інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №53012942 від 17.08.2018 року.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що чув від ОСОБА_3 приблизно в 1997 році, що вона подарувала сертифікат на право на земельну частку (пай) ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_7, який проживав по сусідству з ОСОБА_3, розповів суду, що чув від односельчан про факт дарування зазначеного сертифікату ОСОБА_1, яка доглядала ОСОБА_3

Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.ч.1, 4 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

У пункті 9 постанови пленуму Вищого спеціалізовано суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав роз'яснено, що при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: - володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; - володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; - володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Отже, давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати по відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на майно, яке не має власника або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Закон України Про цінні папери та фондовий ринок регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку. Статтею 3 вказаного Закону встановлено поняття, вимоги до цінних паперів, під які сертифікат на право на земельну частку (пай) не підпадає. Розділом ІІ (статті 6 - 15-1) встановлено перелік цінних паперів, в якому відсутній такий вид як сертифікат на право на земельну частку (пай). Таким чином вказаний сертифікат не є цінним папером.

Пунктом 17 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України передбачено, шо сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги відведення земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до ст.190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Статтею 179 ЦК України встановлено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Таким чином сам по собі сертифікат на право на земельну частку (пай) є правовстановлюючим документом, який лише засвідчує наявність у особи, вказаної в ньому, майнового права, тобто такий сертифікат не є майном та не може бути самостійним об'єктом цивільних правовідносин, а тому не може бути визнано право власності на нього, в тому числі за набувальною давністю.

У відповідності до ст.555 Цивільного кодексу в редакції 1963 року спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави:

1) якщо спадкодавець все майно або частину його заповідав державі;

2) якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом;

3) якщо всі спадкоємці відмовились від спадщини;

4) якщо всі спадкоємці позбавлені права спадкування (статті 528 і 534 цього Кодексу);

5) якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3, на ім'я якої було складено спірний сертифікат, померла 11 травня 1999 року, тобто на час її смерті діяли норми Цивільного кодексу в редакції 1963 року.

По справі встановлено, що після смерті ОСОБА_3 ніхто в установлений строк спадщину не прийняв, а тому належні їй майнові права відповідно до ст.555 Цивільного кодексу в редакції 1963 року перейшли у власність держави.

За таких обставин в даній цивільній справі належним відповідачем є держава Україна в особі її компетентних органів, до якої перейшли майнові права та майно померлої ОСОБА_3, на права та інтереси якої щодо спадкового майна після смерті останньої може вплинути рішення суду по даному позову.

В той же час, жодні права та інтереси ОСОБА_2 сільської ради Ізяславського району рішенням суду не порушуються, а відтак остання не повинна відповідати за заявленими вимогами, тобто, є неналежним відповідачем у справі.

В підготовчому судовому засіданні після роз'яснення прав та обов'язків позивачу, передбачених ЦПК України, що підтверджується відповідною розпискою, остання не заявила клопотання про заміну первісного відповідача на належного.

Отже, позовні вимоги, пред'явлені до неналежного відповідача, про визнання права власності за набувальною давністю на сертифікат на право на земельну частку (пай), який не є цінним папером та майном в розумінні цивільного законодавства, не підлягають задоволенню.

Підстав для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 51, 76-82, 141, 258-273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Ізяславського району Хмельницької області про визнання права власності за набувальною давністю на цінний папір відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Ізяславський районний суд Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

-позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5, податковий номер НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6;

-відповідач ОСОБА_2 сільська рада Ізяславського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04406868, місце знаходження: Хмельницька область, Ізяславський район, с.Щурівці, вул.Центральна, 17.

Повний текст рішення складено 12.10.2018 року.

Суддя: С.Л. Трасковський