Постанова

від 12.10.2018 по справі 640/13026/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 640/13026/18

н/п 3/640/3720/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2018 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В., за участі секретаря Міжиріцької А.В., прокурора Гладуна Д.В., особи, яка склала протоколи про адміністративні правопорушення ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, у відношенні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працює: Національна академія правових наук України, перший віце-президент, мешкає: АДРЕСА_1, за ч.2 ст.172-6 КУпАП, -

встановив:

До Київського районного суду м. Харкова з УЗЕ в Харківській області Департаменту захисту економіки національної поліції України (далі: УЗЕ в Харківській області) вперше 24 липня 2018р. надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст. 172-6 КУпАП.

Як вбачається зі складеного о/у УЗЕ в Харківській області ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення №298 від 19.07.2018р., ОСОБА_3, обіймаючи посаду Першого віце-президента Національної академії правових наук України, в порушення вимог ч.2 ст. 52 ЗУ "Про запобігання корупції" (далі: Закон), не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції (далі: НАЗК) про суттєві зміни у майновому стані, а саме: щодо отримання 04.09.2017р. грошових коштів у вигляді позики від ОСОБА_4 в сумі 4 604 400 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01.01.2017р.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 30.07.2018р. за відсутності доказів виконання органом, що склав протокол, вимог ч.3 ст.256 КУпАП, матеріал направлений до УЗЕ в Харківській області для належного оформлення (а.с.42).

02.08.2018р. адміністративний матеріал відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст. 172-6 КУпАП надійшов до суду повторно (а.с.79).

Постановою суду від 13.08.2018р. адміністративний матеріал направлений органу, що його склав, для належного оформлення за відсутності доказів виконання вимог ч.3 ст.256 КУпАП та наявності у протоколі суперечностей щодо часу вчинення адміністративного правопорушення (а.с.178-180).

20.08.2018р. о/у УЗЕ в Харківській області ОСОБА_1 в межах вищевказаного адміністративного матеріалу складений інший протокол за №298 відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст. 172-6 КУпАП.

З протоколу №298 від 20.08.2018р. вбачається, що Першийо віце-президент Національної академії правових наук України ОСОБА_3, в порушення вимог ч.2 ст. 52 Закону не повідомив НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, - отримання 31.08.2017р. грошових коштів у вигляді позики від ОСОБА_4 в сумі 4 604 400 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01.01.2017р. Датою вчинення адміністративного правопорушення вказано 10.09.2017р., датою його виявлення - 19.07.2018р. (а.с.187-198).

27.08.2018р. суду повторно надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст. 172-6 КУпАП (а.с.200).

Постановою суду від 10.09.2018р. адміністративний матеріал через невідповідність п.5, п.8 Інструкції оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України №1376 від 06.11.2015р. (далі: Інструкція), вимогам ст.256 КУпАП за складання відносно ОСОБА_3 двох відмінних за змістом протоколів за одним номером від різних дат, стосовних одного і того самого адміністративного правопорушення, направлений органу, що його склав, для належного оформлення (а.с.211).

Рапортом від 18.09.2018р. о/у УЗЕ в Харківській області ОСОБА_1 повідомив про належність до розгляду адміністративного протоколу від 20.08.2018р. (а.с.214-215).

19.09.2018р. суду повторно надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст. 172-6 КУпАП (а.с.216).

Вказаний матеріал призначений до розгляду на 03.10.2018р. Про дату час та місце судового розгляду повідомлені прокурор, особа, відносно якої складений протокол та захисник (а.с.221, 22).

До судового засідання 03.10.2018р. ОСОБА_3 не з'явився, надав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням та документи на підтвердження поважності причини неявки ( а.с.223-226).

Зважаючи на зазначену в обох протоколах дату вчинення адміністративного правопорушення, - 19.07.2018р., в межах строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, справа призначена до розгляду 12.10.2018р.

У судовому засіданні 12.10.2018р. прокурор Гладун Д.В., та особа, яка складала протоколи про адміністративне правопорушення, о/у УЗЕ в Харківській області ОСОБА_1 обставини, викладені в протоколах №298 від 19.07.2018р. та №298 від 20.08.2018р. про адміністративні правопорушення, підтримали. Прокурор просив суд розглядати протокол від 20.08.2018р. Доводи ОСОБА_3 про отримання позики частками, вважав спрямованими на уникнення адміністративної відповідальності та неспроможними за неможливості ідентифікації вказаних в розписках грошових коштів, як тотожних тим, що склали суму позики 180.000 доларів США, отриману ОСОБА_3 одноразово 31.08.2017р., про що ним особисто вказано у щорічній декларації від 31.03.2018р. Особа, яка складала протоколи - о/у УЗЕ в Харківській області ОСОБА_1 пояснив, що датою виявлення адміністративного правопорушення є 19.07.2018р., - момент намагання вручити ОСОБА_3 копію протоколу про адміністративне правопорушення та отримання від нього пояснень, документальні докази виклику ОСОБА_3 в період з 09.07.2018р. по 19.07.2018р., або вчинення інших дій, на підтвердження виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення саме 19.07.2018р. відсутні.

У судовому засіданні ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_2 просили провадження у справі закрити за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, невідповідність складених протоколів п.5, п.8 розділу ІІ Інструкції, ч.2 ст. 254 КУпАП; отримання ОСОБА_3 позики від ОСОБА_4 частинами, кожна з яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01.01.2017р.; законодавчу неврегульованість обчислення строку, органу та форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані; відсутність у УЗЕ в Харківській області повноважень складання протоколів.

Дослідивши адміністративний матеріал, вислухавши думку прокурора, особи, яка складала протоколи, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та захисника, доходжу наступного:

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП України при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, зокрема підлягають з'ясуванню питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Водночас рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді й оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З матеріалів справи вбачається, що наказом президента Національної академії правових наук України ОСОБА_5 №32 від 03.03.2016р. ОСОБА_3 зарахований до Академії на посаду Першого віце-президента з 10.03.2016р. Місце знаходження Національної академії правових наук України: Україна, м. Харків, вул. Пушкінська, 70.

Згідно із ч.2 ст.52 Закону, у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це НАЗК. Вказана інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) та оприлюднюється на офіційному сайті НАЗК.

Суб'єкти відповідальності вказані у пп. в п. 2 ч.1 ст. 3 Закону, зобов'язані виконувати вимоги фінансового контролю, передбачені ч.2 ст. 52 Закону, зокрема щодо подання повідомлень про суттєві зміни у майновому стані з 01 вересня 2016р.

Відповідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПК України, доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, в тому числі доходи у вигляді спадщини.

Згідно роз'яснення щодо застосування окремих положень Закону України Про запобігання корупції стосовно заходів фінансового контролю, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 11.08.2016р., у декларації зазначаються доходи суб'єкта декларування та членів його сім'ї, отримані або нараховані упродовж звітного періоду. При цьому доходи включають: заробітну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом; гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами; дохід від підприємницької або незалежної професійної діяльності; дохід від надання майна в оренду (користування); дивіденди; проценти; роялті; страхові виплати; виграші (призи) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора; призи (виграші) у грошовій формі, одержані за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях; благодійну допомогу; пенсію; спадщину; доходи від відчуження цінних паперів чи корпоративних прав; подарунки; інші доходи. Суб'єкт декларування зобов'язаний подати повідомлення у разі отримання ним кредиту, позики, поворотної фінансової допомоги (позички) тощо на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 01.01.2017р. становить 1600 грн.

Так, згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновками експертиз, речовими доказами ...., а також іншими документами.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення зазначений у вищевказаній нормі в якості доказу, фактичного даного, на підставі якого суд має встановити наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення правильного вирішення справи.

Однак, всупереч п.5, п.8 розділу ІІ Інструкції у справі наявні два протоколи під № 298 від 19.07.2018р. та від 20.08.2018р. У вказаних обох протоколах, складних відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст. 172-6 КУпАП України зазначені різні дати виникнення права власності на грошові кошти, отримані в якості позики від ОСОБА_4, а відповідно, і період часу до якого до НАЗК мало бути сповіщене особою про суттєві зміни у майновому стані (а.с.3-13;168-198).

Суддя вважає необхідним зазначити, що у справах Малофєєва проти Росії ( Malofeyevav.Russia ,рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та Карелін проти Росії ( Karelinv.Russia , заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

За змістом вимог ст. 256, ч. 1 ст. 257 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При цьому в протоколах №298 від 19.07.2018р. та від 20.08.2018р. датою фактичного виявлення правопорушення вказана дата 19.07.2018р., який згідно рапорту о/у УЗЕ в Харківській області ОСОБА_1 від 18.09.2018р. та пояснень прокурора, наданих у судовому засіданні, розгляду не підлягає.

Втім, з матеріалів справи вбачається, направлення 31.05.2018р. УЗЕ в Харківській області запиту до Національної академії правових наук України, відповідь на який надійшла 09.07.2018р. листом від 03.07.2018р. №501 з копіями документів стосовно першого віце-президента Національної академії правових наук України ОСОБА_3 (а.с.16-26).

Згідно пояснень о/у УЗЕ в Харківській області ОСОБА_1, наданих у судовому засіданні 12.10.2018р. в період часу з 09.07.2018р. по 19.07.2018р. заходи для виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення не вживались, а 19.07.2018р. він намагався вручити копію вже складеного протоколу ОСОБА_3 та отримати від останнього пояснення.

При тому згідно положень ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, посилання на обрахування дати вчинення адміністративного правопорушення з моменту складання протоколу, - 19.07.2018р., при розгляді справи не доведене.

В ст. 19 Закону України Про міжнародні договори , ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам Кобець проти України від 14.02.2008, Берктай проти Туреччини від 08.02.2001, Леванте проти Латвії від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву , що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Стандарт доказування поза розумним сумнівом активно використовується Європейським судом з прав людини.

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі Коробов проти України Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення поза розумним сумнівом , проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

У справі Ушаков проти України (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив: Суд при оцінці доказів керується критерієм поза розумним сумнівом . Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою .

Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішення ЄС від 11.07.2013 у справі Вєрєнцов проти України ).

Таким чином, до складання 19.07.2018р. протоколу, станом на 09.07.2018р. у розпорядженні УЗЕ в Харківській області вже перебували усі документи, необхідні для складання протоколу, в т.ч. числі ті, що дозволяли дійти висновку про належність ОСОБА_3 до суб'єктів декларування в розумінні Закону та скласти протокол 10.07.2018р., тобто з дотриманням строку, визначеного ч.2 ст. 254 КУпАП, після чого, згідно вказаної норми, вручити примірник протоколу і на виконання вимог ч.2 ст. 257 КУпАП України, в триденний строк з моменту складання, надіслати протокол з матеріалами до суду.

Натомість відсутність доказів виклику ОСОБА_6 для надання пояснень в період з 09.07.2018р. до 19.07.2018р. та намагання вручити 19.07.2018р. примірник протоколу, на що послався о/у УЗЕ в Харківській області ОСОБА_1 у судовому засіданні, лише доводять факт встановлення до 19.07.2018р., як особи, яка вчинила правопорушення так і всіх інших даних, необхідних для складання протоколу та, відповідно, спростовують посилання на дату складання протоколу - 19.07.2018р., як дату фактичного виявлення правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ч.3 ст. 38 КУпАП , адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення визначені ст. 247 КУпАП. Відповідно до п. 7 цієї статті провадженні провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Дана норма є імперативною і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.

Під час розгляду даного адміністративного матеріалу суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09.01.2013 у справі ОСОБА_7 проти України (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

З урахуванням викладеного, строки, передбачені ст. 38 КУпАП, закінчились 10.10.2018, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ч. 1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 38, п. 7 ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУпАП, -

постановив:

Провадження у справі відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.2 ст. 172-6 КУпАП - закрити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з моменту її винесення.

Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя -