Постанова

від 11.10.2018 по справі 820/4371/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4371/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Лях О.П.

суддів: Бартош Н.С. , Макаренко Я.М.

при секретарі судового засідання Жданюк Г.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Фіщук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 року (повний текст виготовлено 10.07.2018 року. Головуючий суддя І інстанції Панов М.М., м.Харків) по справі № 820/4371/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хаузбуд" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хаузбуд" (далі - ТОВ "Хаузбуд"), звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області), в якому просив: (а.с.4-7)

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.03.2018 №0037581215 про збільшення суми грошового з податку на додану вартість на 38945,13 грн. (в тому числі: основний платіж - 30615 грн., штрафна санкція - 7653,75 грн., пеня - 676,38 грн.);

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.03.2018 №0037541215 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на 121 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 року задоволено адміністративний позов ТОВ "Хаузбуд" та скасовано податкові повідомлення-рішення від 13.03.2018 року №0037581215 та №0037541215. (а.с.66-68)

Не погодившись із даним рішенням суду, ГУ ДФС у Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову. (а.с.73-74)

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права .

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги

Як свідчать матеріали справи, ГУ ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2017 року ТОВ Хаузбуд .

За результатами якої складено акт перевірки від 21.02.2018 року №2541/20-40-12-15-19/40164187. (а.с.8-9)

На підставі висновків проведеної перевірки, контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 13.03.2018 року №0037581215 про збільшення суми грошового з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 38945,13 грн., в тому числі: основний платіж - 30615,00 грн., штрафна санкція - 7653,75 грн., пеня - 676,38 грн. (а.с.10) ;

- від 13.03.2018 №0037541215 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 121,00 грн. (а.с.11).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доказано правомірності спірних рішень, проте, позивачем належними та допустимими доказами доведена їх протиправність.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

ТОВ Хаузбуд 12.01.2018 року за №9291340160 було подано засобами електронного зв'язку податкову декларацію з ПДВ за грудень 2017 року з усіма необхідними додатками за встановленою формою. (а.с.15-16)

Проведеною податковим органом перевіркою було встановлено, що ТОВ Хаузбуд до рядка 16.1 значення рядка 21 попереднього (звітного) періоду розділу ІІ Податковий кредит податкової декларації з ПДВ за грудень 2017 року (від 12.01.2018 року №9291340160) включене значення 33454,00 грн.

Дане значення рядка 16.1 податкової декларації з ПДВ за грудень 2017 року повинно відповідати рядку 21 Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1+рядок20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) розділу ІІ Податковий кредит податкової декларації з ПДВ за листопад 2017 року.

Однак, у рядку 21 Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1+рядок20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) розділу ІІ Податковий кредит податкової декларації з ПДВ за листопад 2017 року, яка подана платником податків 16.12.2017 року за №9269704905, зазначено суму 2718,00 грн. (а.с.12-14)

З огляду на вказане, податковий орган дійшов висновку, що ТОВ Хаузбуд порушено підпункт 5 пункту 4 розділу V, пункт 5 розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 №159/28289, у редакції наказу Міністерства фінансів України 26.02.2017 № 276, чим занижено суму, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації з ПДВ за грудень 2017 року, на 30615 грн. та завищено суму від'ємного значення з ПДВ на 121 грн.

В той же час, і це не заперечується сторонами, податкова декларація з ПДВ за листопад 2017 року була подана платником податків 16.12.2017 року, а податкова декларація з ПДВ за грудень 2017 року була подана позивачем 12.01.2018 року.

Однак, в подальшому, 17.01.2018 року та 18.01.2018 року та 07.02.2018 року підприємством було подано до податкових органів, у зв'язку із самостійним виявленням помилок у поданих податкових деклараціях з ПДВ, уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість, якими було збільшено значення рядка 21 податкових декларацій з ПДВ за відповідні місяці, що, в свою чергу, привело до збільшення значення рядка 16.1 податкових декларацій з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів. Зокрема, ТОВ Хаузбуд було подано наступні уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ:

- за липень 2016 року (вх.№9001743044 від 18.01.2018 року ) уточнено та змінено показник рядка 21 на 39174,00 грн. (а.с.23-25, 26-28);

- за серпень 2016 року (вх.№9001500535 від 17.01.2018 року) уточнено та змінено показник рядка 21 на 33454,00 грн. (а.с.17-20, 21-22) та в подальшому (вх.№9001745155 від 18.01.2018 року) уточнено та змінено показник рядка 21 на 84649,00 грн. (а.с.29-31);

- за листопад 2016 року (вх.№9001792477 від 18.01.2018 року) уточнено та змінено показник рядка 21 на 84707,00 грн. (а.с.32-34, 35-36);

- за грудень 2016 року (вх.№9001886553 від 18.01.2018 року) уточнено та змінено показник рядка 21 на 84711,00 грн. (а.с.37-39, 40-42, 48-50);

- за лютий 2017 року (вх.№9001985535 від 18.01.2018 року) уточнено та змінено показник рядка 21 на 84713,00 грн. (а.с.43-45, 46-47).

При цьому слід відмітити, що 07.02.2018 року податковими органами прийнято поданий позивачем уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2017 року, у якому вказано значення рядка 21 - 51350,00 грн., рядка 16.1 - 84713,00 грн., а зобов'язання - 33333,00 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України, Кодекс).

Підстави та порядок внесення змін до податкової звітності передбачено положеннями ст.50 ПК України.

Так, відповідно до п.50.1 ст.50 ПК України (в редакції, чинній на час подання позивачем уточнюючих розрахунків) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно із п.50.2 ст.50 ПК України (в редакції, чинній на час подання позивачем уточнюючих розрахунків) платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Це правило не поширюється на випадки, встановлені статтею 177 цього Кодексу.

В свою чергу, відповідно до підпункт 5 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 №159/28289, (в редакції, чинній на час подання позивачем уточнюючих розрахунків) Розділ II "Податковий кредит": у рядку 16 відображається від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період. У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від'ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду. У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу, що узгоджена протягом звітного (податкового) періоду. У рядку 16.3 також вказується підтверджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від'ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 додатка 2) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період). У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов'язковим є заповнення таблиці "Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку".

В той же час, положеннями розділу IV зазначеного Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (в редакції, чинній на час подання позивачем уточнюючих розрахунків) передбачено особливості внесення змін до податкової звітності. Зокрема, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.

Порядок заповнення уточнюючого розрахунку передбачено приписами розділу VI вказаного Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, (в редакції, чинній на час подання позивачем уточнюючих розрахунків).

Так. уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу четвертого пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1.

Колегія суддів приймає до уваги доводи позивача про те, що вищевказана камеральна перевірка була проведена податковим органом 21.02.2018 року, а всі зазначені уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ були подані 17.01.2018 року, 18.01.2018 року та 07.02.2018 року. При цьому, всі такі уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ були прийняті на центральному рівні ДФС України без жодних зауважень і є діючими та такими, що змінюють дані раніше поданих податкових декларацій за відповідні періоди.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до ч.1 ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевказане та керуючись ст.ст.2, 229, 241, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2018 року по справі № 820/4371/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку, а у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 жовтня 2018 року .

Головуючий суддя (підпис)О.П. Лях Судді (підпис) (підпис) Н.С. Бартош Я.М. Макаренко