Рішення

від 09.10.2018 по справі 902/464/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" жовтня 2018 р. Cправа № 902/464/18

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Приватного підприємства "Протеїн-Агро", м. Черкаси

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернофарт", м.Вінниця

про стягнення 675 251,68 грн.

За участю секретаря судового засідання Василишеної Н.О.

За участю представників:

позивача: не з'явився.

відповідача: Дробаха Сергій Вікторович, довіреність № б/н від 27.08.2018 р. дійсна до 27.08.2019 р.; паспорт НОМЕР_1 виданий Староміським РВ УМВС України у Вінницькій області 16.07.2004 р.

Ібадов Ельмар Табріз Огли, довіреність № б/н від 27.08.2018 р. дійсна до 27.08.2019 р.; паспорт НОМЕР_2 виданий МВМ Гірницького РВ Макіївського МУ ГУМВСУ в Донецькій області 05.07.2012 р.

В С Т А Н О В И В :

Приватним підприємством "Протеїн-Агро" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернофарт" про стягнення 675 251 грн 68 коп., з яких: 553 455 грн 64 коп. боргу, 97 535 грн 63 коп. пені, 8 652 грн 11 коп. відсотків за неправомірне користування чужими коштами, 15 608 грн 30 коп. інфляційних втрат за Договором купівлі-продажу № 01/ОЗ від 12.10.2017 р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану позовну заяву розподілено до розгляду судді Тісецькому С.С., який ухвалою від 09.08.2018 р. відкрив провадження у даній справі вирішивши здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з призначенням засідання для розгляду справи по суті на 27.08.2018 р.

В подальшому на підставі заяви судді Тісецького С.С. від 20.08.2018 та розпорядження керівника апарату суду від 20.08.2018 у зв'язку з тим, що підстави для проведення автоматизованого розподілу без врахування спеціалізації відпали здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 902/464/18 за результатами якого справу передано на розгляд судді Банаську О.О.

Ухвалою суду 23.08.2018 р. справу № 902/464/18 прийнято до провадження новим складом суду на призначено судове засідання на 27.08.2018 р.

Ухвалою суду від 27.08.2018 р. відкладено розгляд справи до 27.09.2018 р.

27.09.2018 р. представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву б/н від 26.09.2018 р., в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 553 455 грн 64 коп., 97 535 грн 63 коп. пені, 8 652 грн 11 коп. 3 % відсотків річних та 15 608 грн 30 коп. інфляційних втрат. Також у відзиві останній просить зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на 90 %.

Ухвалою суду від 27.09.2018 р. відкладено розгляд справи до 09.10.2018 р.

08.10.2018 р. на електронну адресу суду від представника позивача надійшла скріплена електронним цифровим підписом заява б/н від 08.10.2018 р. в якій останній заявлений позов підтримує в повному обсязі та просить суд провести розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання 09.10.2018 р. представник позивача не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином ухвалою суду, яка надсилалась йому рекомендованою кореспонденцією.

Факт належного повідомлення позивача підтверджується наявною в матеріалах справи заявою останнього б/н від 08.10.2018 р. в якій представник позивача просить суд провести розгляд справи за його відсутності.

Згідно із п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними .

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті , крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на вищевказане, враховуючи наявні в справі докази стосовно повідомлення позивача про розгляд справи в суді, а також той факт, що у відповідності до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи за відсутності ПП "Протеїн-Агро".

Розгляд справи здійснюється з фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, заслухавши пояснення представників відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на укладення 12.10.2017 р. з відповідачем договору купівлі-продажу № 01/ОЗ відповідно до якого останньому поставлено товар, а саме обладнання на загальну суму 1 184 800 грн 00 коп. за яке відповідач розрахувався частково.

В зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за Договором у відповідача утворилась заборгованість по оплаті товару в сумі 553 455 грн 64 коп.

З огляду на вказане, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 553 455 грн 64 коп. боргу, 97 535 грн 63 коп. пені, 8 652 грн 11 коп. відсотків за неправомірне користування чужими коштами та 15 608 грн 30 коп. інфляційних втрат.

Відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву заявлені ПП "Протеїн-Агро" вимоги не визнає, вважає їх такими, що не відповідають судовій практиці та розраховані з порушенням норм ЦК України, посилаючись на наступні обставини:

- позивачем не правильно здійснено розрахунок пені, відсотків річних та інфляційних втрат на суму боргу за другим траншем, оскільки в період часу за який здійснено нарахування останніх включено дні фактичної сплати суми заборгованості за другим траншем;

- при проведені розрахунків позивачем не дотримано приписів ч. 3 ст. 254 ЦК України;

- сума заборгованості за Договором є меншою ніж та, що заявлена позивачем у позові, оскільки 07.08.2018 р. ТОВ "Зернофарт" здійснено часткову оплату за Договором в сумі 200 000 грн 00 коп.;

- розмір пені може бути зменшено з огляду на приписи ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 12.10.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернофарт" (Покупець, Відповідач) та Приватним підприємством "Протеїн-Агро" (Продавець, Позивач) укладено договір купівлі-продажу № 01/ЗО (Договір) відповідно до п. 1.1. якого продавець по даному Договору зобов'язується продати покупцю обладнання, що було у користуванні продавця, в подальшому - "Обладнання", а покупець зобов'язується прийняти та оплати товар згідно Договору (а.с. 10-12, т. 1).

Специфікація обладнання, що передається за цим Договором, наведена в додатку 1 до Договору та є його невід'ємною частиною (п. 1.2. Договору).

Згідно із п. 3.1. Договору ціна обладнання за Договором встановлена за домовленістю сторін та закріплена у Специфікації обладнання, що передається за Договором. Специфікація є Додатком 1 до Договору та є невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 5.1.1. Договору продавець зобов'язаний передати обладнання покупцю на визначених Договором умовах протягом 5 робочих днів із дня надходження коштів на поточний рахунок продавця, зазначений у Договорі.

Згідно із п. 5.3.2. Договору покупець зобов'язаний оплати обладнання за ціною й у терміни, встановлені Договором.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до його повного виконання (п. 7.1. Договору).

Додатками 1, 2 до Договору сторони узгодили специфікацію № 1 та № 2 від 12.10.2017 р. до Договору в яких визначили найменування товару, його кількість, ціну та графік оплати товару, погодивши останній наступним чином: 1 транш оплата по рахунку на день отримання товару згідно акту приймання-передачі на суму 500 000 грн 00 коп. , 2 транш оплата по рахунку не пізніше 31.01.2018 р. на суму 500 000 грн 00 коп . та 3 транш оплата по рахунку не пізніше 30.03.2018 р. на суму 184 800 грн 00 коп . (а.с. 13-14, т. 1).

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем у жовтні-листопаді 2017 р.р. передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1 184 800 грн 00 коп ., на підтвердження чого у справі містяться обопільнопідписані та скріплені печатками сторін видаткові накладні, акти приймання-передачі майна та товарно-транспортні накладні (а.с. 15-16, 18, 20-21, 23, т. 1).

Крім того, факт передачі позивачем та отримання відповідачем товару на вказану суму безпосередньо підтверджується сторонами даної справи, що в силу ст. 75 ГПК України не потребує доказуванню в ході розгляду даного спору.

Натомість відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 631 344 грн 36 коп. , що стверджується наявними в матеріалах справи банківським виписками (а.с. 25-31, т. 1).

З огляду на вказане у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за вказаним Договором в сумі 553 455 грн 64 коп ., яку останнім не оплачено, що стало підставою звернення ПП "Протеїн-Агро" з даним позовом до суду про стягнення з останнього заборгованості за поставлений товар, пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, зокрема зі штемпелю вхідної кореспонденції позовна заява ПП "Протеїн-Агро" надійшла на адресу суду 06.08.2018 р.

Ухвалою суду від 09.08.2018 р. за вказаним позовом відкрито провадження у даній справі.

Разом з тим, згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 140 від 07.08.2018 р. слідує, що 07.08.2018 р. відповідачем проведено часткове погашення заборгованості за Договором в сумі 200 000 грн 00 коп . (а.с. 94, т. 1).

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Згідно із п. 3 ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З моменту укладення сторонами Договору між ними виникли зобов'язання, які мають правову природу договору поставки.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами Специфікації № 2 до Договору сторони погодили графік оплати товару наступним чином: 1 транш оплата по рахунку на день отримання товару згідно акту приймання-передачі на суму 500 000 грн 00 коп. , 2 транш оплата по рахунку не пізніше 31.01.2018 р. на суму 500 000 грн 00 коп . та 3 транш оплата по рахунку не пізніше 30.03.2018 р. на суму 184 800 грн 00 коп .

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи позовна заява ПП "Протеїн-Агро" надійшла на адресу суду 06.08.2018 р., про що свідчить відбиток штемпеля вхідної кореспонденції канцелярії Господарського суду Вінницької області.

Ухвалою суду від 09.08.2018 р. за вказаним позовом відкрито провадження у даній справі.

Разом з тим, як свідчить надане відповідачем платіжне доручення № 140 від 07.08.2018 р. останнім 07.08.2018 р. проведено часткове погашення заборгованості за Договором в сумі 200 000 грн 00 коп.

Таким чином на момент відкриття провадження у справі предмет спору в частині стягнення 200 000 грн 00 коп. основного боргу між сторонами у даній справі був відсутній.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Тобто, порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент прийняття судом позову до розгляду та відкриття провадження по справі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

З огляду на вказане, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ПП "Протеїн-Агро" в частині стягнення 200 000 грн боргу , так як права і охоронювані законом інтереси останнього відповідачем не були порушені в цій частині, оскільки зазначена сума основного боргу погашена відповідачем на момент відкриття провадження у даній справі.

Що стосується решти заявленої позивачем до стягнення суми боргу в розмірі 353 455 грн 64 коп. остання є обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи, в зв'язку з чим підлягає задоволенню судом в повному обсязі.

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 15 608 грн 30 коп. інфляційних втрат та 8 652 грн 11 коп. відсотків за неправомірне користування чужими коштами, які виходячи із долученого позивачем розрахунку за своє природою є фактично 3 % річних, за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних є правомірними та обґрунтованими, оскільки відповідають вимогам чинного законодавства України.

В той же час, детально досліджуючи наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд встановлено наявність помилок при здійснені їх нарахування.

Зокрема, позивачем при зазначенні періоду нарахування останніх помилково включено у період прострочення заборгованості останній день у який відбувалася оплата.

Разом з тим, за змістом пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження, а тому день у який відбувається оплата заборгованості не вважається днем прострочення заборгованості.

Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора сум 3 % річних та інфляційних втрат з врахуванням допущених позивачем помилок судом отримано їх в розмірі: 8 641 грн 32 коп. - 3 % річних та 11 723 грн 76 коп. інфляційні втрати , який є меншим ніж той, який заявлений позивачем ( 8 652 грн 11 коп. - 3 % річних та 15 608 грн 30 коп. інфляційні втрати), в зв'язку з чим решта заявлених 10 грн 79 коп. - 3 % річних та 3 884 грн 54 коп. інфляційних втрат задоволенню судом не підлягає.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення 97 535 грн 63 коп. пені, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ст. 230 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі . Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним .

Зі змісту укладеного між сторонами Договору слідує, що останній не містить умов щодо погодження застосування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення виконання зобов'язання щодо оплати товару. Не містять такого застереження і Специфікації до Договору, а також видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та акти приймання-передачі товару.

Отже, враховуючи, що між сторонами не укладався відповідний письмовий правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання відповідачем, чинним законодавством України також не встановлено нарахування пені у спірних правовідносинах, вимога ПП "Протеїн-Агро" про стягнення пені є безпідставною та необґрунтованою, а тому задоволенню судом не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.03.2018 р. у справі № 910/8153/17 .

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, 3 % річних та інфляційних втрат в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За вказаних обставин у своїй сукупності, позов Приватного підприємства "Протеїн-Агро" підлягає задоволенню судом частково, з урахуванням наведених вище мотивів щодо часткового задоволення щодо стягнення боргу, 3 % річних, інфляційних втрат та відмови у стягненні пені в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з покладенням на відповідача судових витра і в частині позовної вимоги в якій відмовлено (200 000,00 грн) з урахуванням приписів ч.9 ст.129 ГПК України.

Крім того, у відповідності до ст.ст. 126, 129 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу за результатами розгляду яких суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4, 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів розмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як вбачається із матеріалів справи 24.04.2018 р. між адвокатом ОСОБА_3 (Адвокат) та Приватним підприємством "Протеїн-Агро" (Клієнт) укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 11 відповідно до якого клієнт доручає, а адвокат відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов'язання в якості правової (правничої) допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим Договором та за домовленістю сторін (а.с. 39-41, т. 1).

Розмір гонорару за надання правової (правничої) допомоги передбаченої цим Договором встановлюється в розмірі, що визнається за домовленістю сторін та визнається додатковими угодами до цього Договору (п. 4.1. Договору).

02.07.2018 р. між адвокатом ОСОБА_3 та Приватним підприємством "Протеїн-Агро" підписано Додатковий договір № 1 до Договору, яким погодили найменування послуг, що надаються адвокатом клієнту та вартість вказаних послуг (а.с. 42, т. 1).

Зокрема, згідно із п. 1 Додаткового договору № 1 сторони за цим Договором домовились, що адвокатом на виконання умов основного Договору про надання правничої (правової) допомоги зобов'язується надати клієнту наступні послуги: аналіз документів з дебіторської заборгованості ТОВ "Зернофарт" перед клієнтом; підготовка всіх документів (листів, скарг, позовної заяви, тощо) необхідних для повернення/стягнення заборгованості, виниклої за поставлене обладнання по Договору № 01/ОЗ від 12.10.2017 р. купівлі-продажу укладеного між ТОВ "Зернофарт" та ПП "Протеїн-Агро"; представляти інтереси клієнта в судових засіданнях (незалежно від їх кількості) господарського суду першої інстанції пов'язаних з розглядом позовної заяви клієнта про стягнення заборгованості по Договору № 01/ОЗ від 12.10.2017 р. купівлі-продажу з ТОВ "Зернофарт" на користь ПП "Протеїн-Агро".

Крім того, п. 2 Додаткового договору № 1 сторонами погоджено, що вартість послуг (гонорар) адвоката за Договором про надання правничої (правової ) допомоги становить 10 000 грн 00 коп.

Дана додаткова угода є невід'ємною частиною основного Договору про надання правової допомоги № 11 від 24.04.2018 р. (п. 6 Додаткового договору № 1).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною , різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (постанова ОСОБА_4 Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16 ).

Також в матеріалах справи міститься свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видане ОСОБА_3 серії ДП № 3512 від 24.11.2017 р., ордер на надання правової допомоги серії ДП № 2006/000015 від 30.07.2018 р. та квитанція до прибуткового касового ордера № 24/04 від 24.04.2018 р. про сплату ПП "Протеїн-Агро" адвокату ОСОБА_3 10 000 грн 00 коп . витрат на правову допомогу (а.с. 44-46, т. 1).

Таким чином понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підтвердженими доказами.

Згідно із ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону , яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим клопотання про зменшення розміру витрат Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернофарт" на професійну правничу допомогу адвоката до суду позивачем не подавалось. Заперечень щодо наданого позивачем розрахунку судових витрат також не подано.

У п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України вказано, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, беручи до уваги факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що сума зазначених витрат підтверджується матеріалами справи та враховуючи, що відповідачем в порядку, визначеному п. 5 ст.126 ГПК України не подано суду клопотання про їх зменшення, суд дійшов висновку про необхідність покладення зазначених витрат на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Аналогічного висновку щодо покладення на сторону витрат на професійну правничу допомогу дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у додатковій постанові від 29.03.2018 р. у справі № 907/357/16.

09.10.2018 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення із зазначенням про відкладення складання тексту повного судового рішення на строк не більше ніж на п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернофарт", вул.Острозького, 39, м.Вінниця, 21009 (ідентифікаційний код - 39336690) на користь Приватного підприємства "Протеїн-Агро", вул.Хрещатик, 180, м.Черкаси, 18000 (ідентифікаційний код - 39316804) - 353 455 грн 64 коп. - боргу, 8 641 грн 32 коп. - 3 % річних, 11 723 грн 76 коп. - інфляційних втрат, 8 607 грн 31 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору, 8 497 грн 88 коп. - відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

3. У стягненні 200 000 грн 00 коп. боргу, 97 535 грн 63 коп. пені, 10 грн 79 коп. 3 % річних, 3 884 грн 54 коп. інфляційних втрат відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 16 жовтня 2018 р.

Суддя О.О. Банасько

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул. Хрещатик, 180, м. Черкаси, Черкаська область, 18000.

3 - представнику позивача - адвокату ОСОБА_3 - а/с 33, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53201.

4 - відповідачу - вул. Острозького, 39, м. Вінниця, 21009.