Рішення

від 10.10.2018 по справі 905/1545/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.10.2018 Справа № 905/1545/18

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Поліщук А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярга" до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про стягнення заборгованості у розмірі 3862 грн. 96 коп., -

За участю представників сторін:

від позивача - Мануєков О.С. (за довіреністю);

від відповідача - не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ярга" звернулося до господарського суду Донецької області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про стягнення заборгованості у розмірі 3862 грн. 96 коп. (з урахуванням заяви від 19.09.2018 про уточнення позовних вимог).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов оплати за отриманий товар за договором купівлі-продажу № 15/110 від 02.03.2016, у зв'язку з чим позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 3862,96 грн., з якої 3604,00 грн. основна заборгованість та 3 % річних у розмірі 258,96 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.08.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1545/18 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 11.09.2018.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.09.2018 відкладено розгляд справи на 10.10.2018.

21.09.2018 від представника позивача, через канцелярію господарського суду Донецької області, надійшла заява про уточнення позовних вимог.

23.08.2018 ухвалою господарського суду Донецької області відкладено розгляд справи на 13.09.2018.

У судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача не з'явився в судове засідання, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином. Відзив або будь-які пояснення на позов не надав.

Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

02.03.2016 між ТОВ Ярга (надалі-Постачальник) та ПАТ Енергомашспецсталь (надалі-Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №15/110 (надалі - Договір). На умовах, викладених в цьому Договорі, постачальник зобов'язується передати покупцеві товар, загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна, виробника, якого визначена сторонами в специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується в відповідно до умов цього договору прийняти цей товар і оплатити його (п.1.1 Договору).

Загальна сума договору є величиною змінною і складається з суми всіх специфікацій, оформлених до цього договору, але не може перевищувати 4166 грн. крім того ПДВ 20% - 833,20 (п. 2.1 Договору).

Постачальник зобов'язується надати покупцеві наступні документи: рахунок, накладну, сертифікат якості (п.3.1 Договору).

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2016 включно (п.5.1.1 Договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар за видатковою накладною №74 від 17.03.2016 на суму 3604,00 грн. з ПДВ.

ПАТ Енергомашспецсталь отримав товар, про що свідчить підпис Покупця на видатковій накладній №74 від 17.03.2016 (економіст ОМТС ОСОБА_2 за довіреністю №373 від 15.03.2016).

Факт отримання від позивача товару за договором на вказану суму з боку відповідача не спростований.

Оскільки, відповідач встановлений Договором №15/110 від 02.03.2016 обов'язок щодо оплати продукції не виконав позивачем заявлено вимоги, зокрема, про стягнення основного боргу в сумі 3604,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Внаслідок укладення Договору №15/110 від 02.03.2016 між сторонами згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Разом з тим, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Згідно з ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Як визначено положеннями ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.п.4.1, 4.2 договору, оплата товару проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в національній валюті України. Умови оплати вказуються в специфікаціях.

До матеріалів справи надана специфікація №1 від 02.03.2016 до договору №15/110 від 02.03.2016 всього на суму 4104 грн.

Згідно із зазначеної специфікації на адресу відповідача були поставлені мамометри з відтермінуванням оплати строком 15 діб.

Відповідач не відмовився від прийняття поставлених товарів та не повідомив постачальника про будь-які недоліки чи невідповідності. Матеріали справи складених Сторонами будь-яких актів невідповідності щодо якості чи кількості поставленого товару не містять.

Таким чином, оскільки відповідач прийняв товар згідно видаткової накладної №74 від 17.03.2016, обов'язок щодо остаточного розрахунку за отриманий товар у відповідача настав 17.03.2016 (п.4.2 Договору).

20.07.2018 позивач надіслав відповідачу претензію №18 про виконання зобов'язань на суму 3604,00 грн.

Вищевказана претензія відповідачем була отримана 24.07.2018, однак відповіді на теперішній час відповідачем не надано та доказів сплати вказаної заборгованості в повному обсязі відповідачем суду не надано (а.с.14).

Враховуючи, наведені вище норми законодавства та встановлені судом фактичні обставини щодо отримання відповідачем товару по Договору №15/110 від 02.03.2016 у останнього виникло зобов'язання з його оплати.

Сплату заборгованості у розмірі 3604,00 грн. боржником не здійснено, доказів перерахування коштів на користь позивача суду не надано, документів, які б підтверджували безпідставність нарахування заборгованості, контррозрахунок заборгованості, а також інших належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано.

Таким чином, відповідач свої зобов'язання за договором №15/110 від 02.03.2016 щодо оплати поставленого товару у строки обумовлені сторонами договору не виконав, а отже прострочив виконання зобов'язання, у розумінні ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України. Доводи позивача в цій частині відповідачем не спростовані.

За таких обставин, враховуючи викладене суд вважає, що позов в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 3604,00 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред`явлено до стягнення три проценти річних в сумі 258,96 грн. за період з 17.03.2016 по 08.08.2018.

За висновками суду, розрахунок трьох процентів річних є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

За таких обставин, суд вважає, що стягненню підлягають нараховані 3 % річних у розмірі 258,96 грн.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи позивача повному обсязі, отже позовні вимоги ТОВ Ярга до ПАТ Енергомашспецсталь про стягнення суми заборгованості та 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме на суму 3862,96 грн.

З урахуванням норм ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача повністю у розмірі 1762 грн.

Керуючись статтями 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярга" до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" про стягнення заборгованості у розмірі 3862 грн. 96 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306, Донецька область, м.Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярга" (61052, м.Харків, вул.Полтавський шлях, б.4, код ЄДРПОУ 38258202) заборгованість в загальному розмірі 3862 (три тисячі вісімсот шістдесчт дві гривні) грн. 96коп., з яких:

- вартість поставленого товару в розмірі 3604грн.;

- 3% річних в розмірі 258грн.96коп;

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" (84306, Донецька область, м.Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ярга" (61052, м.Харків, вул.Полтавський шлях, б.4, код ЄДРПОУ 38258202) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 10 жовтня 2018 року.

Повний текст рішення складено та підписано 16 жовтня 2018 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов