Рішення

від 11.10.2018 по справі 910/8848/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.10.2018Справа № 910/8848/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Жука В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства Національні інформаційні системи

до Комунального підприємства Центр сприяння бізнесу міста Києва

про стягнення 11872 грн.,

за участі представників :

від позивача - Кузьменко М.А. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року Державне підприємство Національні інформаційні системи звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства Центр сприяння бізнесу міста Києва про стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 11872 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за Договором про надання послуг акредитованим суб'єктам державної реєстрації (який є публічним договором приєднання), що був укладений шляхом подання заяв про приєднання до Договорів, в частині оплати наданих позивачем послуг з технічної підтримки роботи з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно ідентифікованих співробітників відповідача та його філії, внаслідок чого позивач просить суд стягнути з Комунального підприємства Центр сприяння бізнесу міста Києва на свою користь 10800 грн. суми основної заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути нараховані на вказану заборгованість на підставі ст.625 Цивільного кодексу України 821 грн. інфляційних втрат та 251 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов протягом усього часу розгляду справи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Державним підприємством Національні інформаційні системи (підприємство) та Комунальним підприємством Центр сприяння бізнесу міста Києва (користувач) було укладено договір про надання послуг акредитованим суб'єктам державної реєстрації (надалі - договір) відповідно до ст. 634 ЦК України шляхом подання заяви про приєднання до договору, розміщеного на офіційному веб-сайті підприємства за адресою www.nais.gov.ua.

Так, з метою приєднання до умов договору відповідачем та філією відповідача було подано заяви про приєднання до договору, форма якої встановлена Додатку №1 до Договору, зокрема - заява Київської обласної філії Комунального підприємства Центр сприяння бізнесу міста Києва №24/КО/АСДР від 27.12.2016 та заява Комунального підприємства Центр сприяння бізнесу міста Києва №7/КІ/АСДР від 05.07.2016.

Відповідно до п.1.1 Договору, підприємство зобов'язується здійснити організаційні заходи щодо надання співробітникам користувача, які відповідно до законодавства мають право доступу до Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України (далі - система), логіну та паролю (далі-ідентифікатори) доступу до системи, у кількості, що відповідає кількості співробітників користувача, зазначених у письмовому замовленні, що подається користувачем за формою, встановленою у додатку 2 до цього договору, з метою здійснення ними повноважень, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п.3.3 Договору, оплата послуг підприємства із надання користувачу послуг з технічної підтримки роботи з системою (та її оновлення) ідентифікованих співробітників користувача, плата за яке зараховується на рахунок підприємства, здійснюється користувачем на підставі рахунку, протягом 5 календарних днів після отримання рахунку, але не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяця, шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок підприємства.

Згідно п.3.6 Договору, користувач зобов'язується підписувати та направляти на адресу підприємства один примірник акту наданих послуг підприємства протягом трьох днів з дня його отримання.

Пунктом 3.7 Договору передбачено, що у випадку не направлення на адресу підприємства акту наданих послуг у передбачений п. 3.6. договору строк чи ненадходження до підприємства підписаного акту наданих послуг чи обґрунтування підстав неможливості його підписання, такий акт вважається таким, що підписаний користувачем, а послуги такими, що ним прийняті.

Відповідно до п.6.1 Договору, цей договір набирає чинності з дати прийняття підприємством в особі відповідної філії від користувача заповненої належним чином заяви про приєднання до цього договору. Цей договір діє протягом одного року. Якщо жодна із сторін не заявить про припинення дії цього договору до 01 грудня поточного року, то договір вважається продовженим на кожний наступний рік на тих самих умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем належним чином надано відповідачеві зумовлені договором послуги, що підтверджується наявними у матеріалах справи Актами надання послуг №Б000070997 від 31.08.2017 та №Б000071213 від 31.08.2017 на загальну суму 10800 грн.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг не виконав, внаслідок чого, у останнього утворилася заборгованість в сумі 10800 грн.

За приписами ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт існування заборгованості відповідача перед позивачем належним чином підтверджений матеріалами справи, зокрема наявними у справі Актами надання послуг, відомостями виконаних дій та відомостями з Єдиного державного реєстру брижичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про виконані дії державними реєстраторами, та відповідачем не спростовано.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із претензіями №12/19.2-21/1 від 09.01.2018 та №11/19.2-21/1 від 09.01.2018 в яких вказував на наявність заборгованості відповідача за надані послуги за спірним договором та вимагав сплати заборгованості у десятиденний термін із моменту отримання претензій. Докази направлення зазначених претензій наявні в матеріалах справи.

Проте станом на дату звернення позивача із позовом до суду, відповідачем не вжито жодних заходів для погашення існуючої перед позивачем заборгованості.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 10800 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних норм, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 251 грн. трьох відсотків річних та 821 грн. інфляційних втрат.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок на предмет арифметичної правильності та відповідності вимогам закону, судом встановлено, що позивачем вказане нарахування проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак заявлені позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 75, 76, 77, 86, 129 ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства Центр сприяння бізнесу міста Києва (02232, м. Київ, просп. Володимира Маяковського, буд. 93-Е; ідентифікаційний номер 40456695) на користь Державного підприємства Національні інформаційні системи (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 73; ідентифікаційний код 39787008) 10800 (десять тисяч вісімсот) грн. заборгованості, 821 (вісімсот двадцять одну) грн. інфляційних втрат, 251 (двісті п'ятдесят одну) грн. трьох відсотків річних, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 16.10.2018

Суддя Я.В. Маринченко