Рішення

від 12.10.2018 по справі 910/9708/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 12.10.2018Справа №  910/9708/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи за позовом           Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН» до                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сучасні інформаційні технології» про                     стягнення 17351,97 грн. Без виклику представників сторін ВСТАНОВИВ: У липні 2018 року Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сучасні інформаційні технології» про стягнення 17351,97 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до умов укладеного між сторонами Договору №1149-17 від 29.11.2017 відповідач зобов'язався поставити позивачу продукцію обумовлену договором на загальну суму 25920 грн. Так на виконання умов вказаного договору позивачем було перераховано відповідачеві попередню оплату в розмірі 12960 грн., проте відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань не поставив позивачеві товар, внаслідок чого позивач просить стягнути на свою користь суму попередньої оплати за договором в розмірі 12960 грн. Крім того, позивачем нараховано до стягнення  2073,60 грн. штрафу та 1739,39 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами. Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.08.2018 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 10.09.2018, для подання відзиву на позов – протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 20.09.2018 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) – протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 27.09.2018. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 24.09.2018. Відповідач у поданому до суду відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що 04.09.2018 останнім було перераховано на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 12960 грн., що були сплачені позивачем в якості попередньої оплати за спірним договором. Крім того, відповідач зазначив, що не поставка обумовленого договором товару відбулась у зв'язку із неналежним виконанням позивачем своїх зобов'язань за іншими договорами в частині повної та своєчасної оплати продукції. На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову. Разом з тим, 07.09.2018 відповідачем через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача 12960 грн. попередньої оплати. Також в подальшому, 21.09.2018 позивачем через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій позивач зазначив, що після відкриття провадження у даній справі, відповідачем було повернуто суму попередньої оплати за договором в розмірі 12960 грн. у зв'язку з чим позивач просив стягнути на свою користь штраф в розмірі 2073,60 грн. та проценти за користування грошовими коштами в сумі 1739,39 грн. Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 29.11.2017 між Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сучасні інформаційні технології» (постачальник, відповідач) та Державним підприємством «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН» (покупець, відповідач) було укладено Договір №1149-17, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати, а покупець – прийняти й оплатити продукцію, вказану у додатку №1 до цього договору, на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 Договору). Відповідно до п.2.1 Договору, кількість, номенклатура продукції вказується в додатку №1 до даного договору, що є невід'ємною частиною договору. Згідно з п.3.1 Договору, поставка продукції здійснюється транспортом покупця на умовах поставки EXW – м. Київ (вул. О. Вишні, 5), відповідно о офіційних правил тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року. Строки поставки продукції складають 20 календарних днів з моменту отримання авансового платежу від покупця. Постачальник має право здійснити поставку продукції в інші строки винятково на підставі попередньої згоди покупця в письмовій формі (п.3.2 Договору). Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що поставка продукції здійснюється за цінами, які визначені у додатку №1 і включають всі податки, збори й інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування й інші видатки постачальника, пов'язані з поставкою продукції. Загальна вартість договору на момент його укладання складає 25920 грн. в тому числі ПДВ 4320 грн. За умовами п.5.1 Договору, оплата покупцем продукції здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений у даному договорі. Оплата здійснюється наступним чином: 50% від ціни продукції – авансовий платіж протягом 10 днів з дати отримання рахунку; 50% від вартості продукції – протягом 15 робочих днів з дати поставки відповідної продукції та проведенню вхідного контролю на підприємстві покупця (п.5.2 Договору). Згідно з п.7.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. Відповідно до п.7.3 Договору, у випадку порушення строків або обсягів поставок продукції, постачальник сплачує покупцеві штраф в розмірі 8% від вартості непоставленої в строк продукції за кожен факт порушення. У випадку порушення строків поставки більш ніж на 10 календарних днів покупець має право відмовитися від  подальшого приймання й оплати продукції, а також вимагати повернення раніше сплачених за продукцію коштів, які постачальник зобов'язаний повернути протягом трьох банківських днів з моменту одержання повідомлення покупця, яке вважається отриманим постачальником після закінчення трьох робочих днів з моменту його відправлення покупцем на адресу постачальника, зазначену в даному договорі, при цьому за весь період починаючи з дати отримання авансового платежу до дати його повернення на суму авансового платежу нараховується процент в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Умовами п.7.6 Договору сторони погодили, що неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим договором нараховуються протягом усього періоду порушення. Згідно з 10.7 Договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2017. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення зобов'язань (у тому числі гарантійних) за даним договором. У п.10.8 Договору сторони погодили, що по всіх видах зобов'язань, вимог і відповідальності сторін за цим договором сторони домовились встановити позовну давність тривалістю три роки. Додатком №2 до договору сторони погодили поставку товару, а саме: листів 8ч1500ч6000 ст.30ХГСА, вагою 600 кг, загальною вартістю 25920 грн. разом з ПДВ. Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Частинами 1, 6 ст.265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона – постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Як вбачається із матеріалів справи, позивач, на виконання мов укладеного між сторонами договору сплатив на рахунок відповідача попередню оплату в розмірі 12960 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №5168 від 18.12.2017. Проте відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань поставку обумовленого договором товару не здійснив. З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із претензією вих.№1062 від 27.03.2018 в якій вимагав від відповідача здійснення обумовленої договором продукції та сплати штрафу за неналежне виконання умов договору. У відповідь на вказану претензію, відповідач листом №1804/2018-6 від 18.04.2018 повідомив позивача про те, що невиконання зобов'язань з боку відповідача сталось внаслідок неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань за іншими договорами. Також відповідачем було повідомлено про неможливість здійснення поставки обумовленої договором продукції у зв'язку із забороною на її ввезення на територію України. В подальшому, позивач звернувся до відповідача із повідомленням №10660 від 26.04.2018 в якому повідомив відповідача про відмову від прийняття та оплати продукції, також просив повернути грошові кошти в розмірі 12960, отримані в якості попередньої оплати за договором, а також сплатити проценти в сумі 1440,88 грн. Проте відповідач жодної відповіді на вказаний лист не надав, грошові кошти, сплачені позивачем в якості попередньої оплати не повернув. Згідно з ст..655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст.663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст.530 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. В той же час, враховуючи подану відповідачем заяву пор закриття провадження у справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Так, судом встановлено, що в ході розгляду справи відповідачем було перераховано на користь позивача суму попередньої оплати за договором в розмірі 12960 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №32 від 04.09.2018 та не заперечується позивачем. Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору в частині стягнення суми попередньої оплати за договором в розмірі 12960 грн., а відтак про наявність підстав для задоволення заяви відповідача та необхідність закриття провадження у справі у вказаній частині. В той же час, оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви відповідача про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 12960 грн. та закриття провадження у справі в цій частині, подана позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог у цій же частині залишається судом без задоволення. Стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 1739,39 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно зі ст.536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Частиною 1 ст.1048 Цивільного кодексу України визначено, що розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Умовами п.7.3 Договору зокрема визначено, що за весь період починаючи з дати отримання авансового платежу до дати його повернення на суму авансового платежу нараховується процент в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Таким чином перевіривши наданий позивачем розрахунок на відповідність вимогами чинного законодавства та умовам укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку щодо його обґрунтованості та наявності підстав для стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 1739,39 грн. Разом з тим, щодо заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 2073,60 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне. Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України). Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Відповідно до п.7.3 Договору, у випадку порушення строків або обсягів поставок продукції, постачальник сплачує покупцеві штраф в розмірі 8% від вартості непоставленої в строк продукції за кожен факт порушення. Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафу, судом встановлено, що вказане нарахування проведено позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача 2073,60 грн. штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Разом з тим, доводи відповідача стосовно того, що не поставка обумовленого договором товару відбулась у зв'язку із неналежним виконанням позивачем своїх зобов'язань за іншими договорами в частині повної та своєчасної оплати продукції, судом відхиляються з огляду на те, що предметом даного спору є виконання сторонами зобов'язань саме за Договором №1149-17 від 29.11.2017, в той час, як невиконання або неналежне виконання позивачем своїх зобов'язань за іншими, укладеними між сторонами, договорами у даній справі не розглядаються. Суд зазначає, що у випадку невиконання позивачем своїх зобов'язань за іншими договорами, позивач не позбавлений права звернутись до суду за захистом своїх порушених прав. Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин. На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір у даній справи виник у зв'язку із неправомірними діями відповідача, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі. Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129 ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд – ВИРІШИВ: Позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сучасні інформаційні технології» (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, буд. 7; ідентифікаційний код 38649719) на користь Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН» (41600, Сумська обл., м. Конотоп, вул. Рябошапка, буд. 25; ідентифікаційний код 12602750) 2073 (двi тисячi сімдесят три) грн. 60 коп. штрафу, 1739 (одна тисяча сімсот тридцять дев'ять) грн. 39 коп. процентів за користування чужими грошовими коштами, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. Провадження у справі №910/9708/18 в частині позовних вимог про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 12960 (дванадцять тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. закрити. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Повний текст рішення складено: 12.10.2018 Суддя                                                                                                  Я.В. Маринченко