Рішення

від 09.10.2018 по справі 910/9386/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.10.2018Справа № 910/9386/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Жука В.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Спільного підприємства Каштан Петролеум ЛТД

до Товариства з обмеженою відповідальністю Техголдстрой

про стягнення 25015476 грн.,

за участі представників :

від позивача - Шило М.Ю. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 року Спільне підприємство Каштан Петролеум ЛТД звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Техголдстрой про стягнення заборгованості в розмірі 25015476 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №А202/8189-Н від 17.09.2015 купівлі-продажу нафти в частині своєчасної та повної оплати поставленої позивачем нафти.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 25015476 грн. заборгованості за порушення останнім зобов'язання із своєчасної та повної оплати поставленого за договором нафти.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов протягом усього часу розгляду справи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.09.2015 Приватним акціонерним товариством Українська міжбанківська валютна біржа (далі - біржа) було проведено біржовий аукціон №202 з продажу нафти сирої та газового конденсату власного видобутку, за результатами якого, 17.09.2015 між Спільним підприємством Каштан Петролеум ЛТД (далі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Техголдстрой (далі - відповідач, покупець) було укладено Договір № А202/8189 -Н купівлі-продажу нафти, відповідно до умов якого покупець зобов'язується оплатити та прийняти нафту, а продавець зобов'язується передати Покупцю нафту відповідно до графіка поставки загальною кількістю 3000 тонн (п.1.2 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору, вартість нафти становить 21943400 грн., крім того ПДВ 4388680 грн., загальна сума Договору становить 26332080 грн.

Згідно з п.3.1 Договору, продавець поставляє нафту по кількості та якості на умовах EXW -НГВУ Чернігівнафтогаз , передача нафти здійснюється у Товарному парку НГВУ Чернігівнафтогаз в терміни, зазначені у Додатку 1 до цього Договору.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, покупець зобов'язаний сплатити на рахунок позивача,вказаний в розділі 10 цього Договору, вартість нафти відповідно до п.5.2. цього Договору.

Покупець зобов'язаний підписати акти прийому-передачі відвантаженого обсягу нафти та не пізніше наступного дня з моменту відвантаження нафти надати їх продавцю (п. 4.2.3 Договору).

Відповідно до п.5.1 Договору, покупець проводить оплату нафти шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця.

Покупець здійснює попередню оплату за нафту до 31.10.2015 включно з врахуванням сплаченого біржею попереднього внеску в сумі 1316604 грн. у т.ч. ПДВ.(п. 5.2 Договору)

Відповідно до п.9.1 Договору, останній вступає в дію з дати його підписання сторонами та реєстрацією біржею і діє до 31.12.2015, з можливою пролонгацією в окремих випадках за згодою сторін при умові укладання додаткової угоди, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх закінчення.

Згідно з Додатком 1 до Договору, продавець зобов'язався відвантажити покупцю нафту в загальній кількості 3000 тонн протягом І-ІІІ декади жовтня 2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов договору, поставив відповідачеві нафту на загальну суму 26332080 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи Актами приймання-передачі природного газу від 18.10.2015, від 25.10.2015, від 14.11.2015. Вказані акти підписані уповноваженими представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств. Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості поставленого позивачем газу матеріали справи не містять.

Відповідачем, в свою чергу, розрахунки за поставлений природний газ проведено несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 25015476 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема, актом звірки взаємних розрахунків від 12.01.2016.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частинами 1, 6 ст.265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу положень ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією №403-с від 14.12.2015 в якій останній просив відповідача здійснити погашення заборгованості у розмірі 25015476 грн.

Проте відповідачем не вчинено жодних дій щодо погашення існуючої перед позивачем заборгованості.

Разом з тим, факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань з оплати вартості поставленого товару, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість в розмірі 25015476 грн. належним чином підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Техголдстрой (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, буд. 63; ідентифікаційний код 39824594) на користь Спільного підприємства Каштан Петролеум ЛТД (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3/5; ідентифікаційний код 23703371) 25015476 (двадцять п'ять мільйонiв п'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят шість) грн. заборгованості, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 375232 (триста сімдесят п'ять тисяч двісті тридцять два) грн. 14 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 16.10.2018

Суддя Я.В. Маринченко