Рішення

від 10.10.2018 по справі 912/1508/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 рокуСправа № 912/1508/18 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1508/18

за позовом: Заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області, 27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Гагаріна, 7

в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, 25006, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26

та Тополівської сільської ради, 26315, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Тополі, вул. Шкільна, 22

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства "Близнюки", 26312, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Червоне, вул. 70 Річчя Жовтня, 27, кімн. 1

про стягнення 18 985,84 грн.

Представники учасників процесу:

від прокуратури - Сігіда Л.М., посвідчення № 042569 від 30.03.16, прокурор відділу;

від позивача (Головне управління Держгеокадастру) - Куєвда Ю.С., довіреність №0-11-0.62-62/62-18 від 15.03.18 ;

від позивача (Тополівська сільська рада) - участі не брали;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заступник керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області (Прокурор) звернувся до господарського суду з позовною завою в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (позивач 1) та Тополівської сільської ради (позивач 2), яка містить вимоги до Приватного сільськогосподарського підприємства "Близнюки" (ПСП "Близнюки", відповідач) про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 18 985,84 грн, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог Прокурор послався на матеріали перевірки, проведеної державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охоронною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, згідно яких встановлено самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки площею 13,00 га, внаслідок чого проведено розрахунок шкоди, заподіяної державі в розмірі 18 985,84 грн.

Ухвалою господарського суду від 20.06.2018 подану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/1508/18. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 19.07.2018; сторонам встановлено строк для подання до суду заяв по суті справи.

У встановлений судом строк від відповідача 04.07.2018 надійшов відзив на позовну заяву (том І а.с. 59-128), згідно якого відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, а наведені докази необґрунтованими, виходячи з наступного: земельна ділянка, стосовно якої проведено перевірку, належала до земель пайового фонду Спілки селянських господарств "Світанок" та відповідно до рішення Тополівської сільської ради від 05.11.2015 № 13 виділена в натурі жителям села Тополі для сіножаті та пасовищ із земель сільськогосподарського призначення Тополівської сільської ради; земельна ділянка використовувалась спільно жителями села Тополі, в тому числі головою ПСП "Близнюки", як фізичною особою, на підставі рішення Тополівської сільської ради від05.11.2015 № 13 і до бюджету Тополівської сільської ради сплачувались кошти в розмірі земельного податку; жителями села, в тому числі фізичною особою ОСОБА_3, вживались заходи по документальному оформленню права користування земельною ділянкою; акт обстеження земельної ділянки складено без дослідження питання фактичного використання земельної ділянки, зокрема не було встановлено території ділянки чи сільськогосподарської техніки, не взято показів свідків, ні показів керівника ПСП "Близнюки" чи уповноваженої ним особи, які б мали бути присутніми при обстеженні земельної ділянки, не проведено виміри площі земельної ділянки, план-схема земельної ділянки не містить прив'язки до місцевості, не зазначенні суміжні землекористувачі; обстеження земельної ділянки проводилось в липні 2017 лише за участю голови Тополівської сільської ради, тоді як перевірка дотримання вимог земельного законодавства проводилась в серпні 2017; не доведено причинного зв'язку між діями відповідача та заподіянням збитків, оскільки Тополівська сільська рада за спірну площу отримувала дохід у вигляді земельного податку.

Прокурор у відповідь на відзив відповідача не погодився з обставинами заперечення, вказуючи, зокрема на те, що факт використання земельної ділянки ПСП "Близнюки", її розмір та причинний зв'язок встановлено в ході перевірки та підтверджено постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №385/1308/17 від 07.12.2017 (том І а.с. 132-140).

Тополівська сільська рада згідно листа № 87 від 05.07.2018 та Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у поясненнях від 19.07.2018 позовні вимоги Прокурора підтримують повністю (том І а.с. 130, 145-150).

10.08.2018 від Прокурора надійшла додаткова відповідь на відзив (том І а.с. 173-185).

Від ПСП "Близнюки" 14.08.2018 надійшли клопотання про долучення доказів до справи та клопотання про виклик свідків (том І а.с. 191-201).

В підготовчому засіданні 14.08.2018 судом постановлено ухвалу, згідно якої додаткову відповідь Прокурора на відзив залишено без розгляду, у задоволенні клопотань ПСП "Близнюки" про виклик свідків відмовлено, продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 28.08.2018.

В підготовчому засіданні 28.08.2018 задоволено частково клопотання ПСП "Близнюки" від 27.08.2018 про витребування доказів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.09.2018.

10.09.2018 від Тополівської сільської ради надійшли засобами електронного зв'язку (електронна пошта) витребувані судом додаткові пояснення від 10.09.2018 № 128 (том І а.с. 230-240). Вказані пояснення подано без електронного цифрового підпису.

18.11.2018 Головним Управлінням Держгеокадастру подано витребувані судом додаткові пояснення (том І а.с. 241).

14.09.2018 господарським судом відкрито судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 14.09.2018 Прокурором та представником позивача 1 позовні вимоги підтримано повністю; представником відповідача заперечено у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 14.09.2018 оголошено перерву до 10.10.2018, про що постановлено протокольну ухвалу; від Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області витребувано додаткові письмові пояснення щодо розбіжностей у датах між актом обстеження та актом перевірки.

04.10.2018 від Тополівської сільської ради надійшли в оригіналі пояснення від 10.09.2018 № 128 (том І а.с. 252).

Від Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області надійшли 08.10.2018 пояснення щодо розбіжностей у датах між актом обстеження та актом перевірки, в яких повідомлено про допущення помилки в даті складення акту перевірки. Також, 10.10.2018 Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з участю представника в іншому судовому засіданні (том ІІ а.с. 1, 2).

10.10.2018 судом продовжено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 10.10.2018 прийняли участь Прокурор та представник позивача І - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Представники інших учасників справи (Тополівська сільська рада та ПСП "Близнюки") участі в засіданні суду 10.10.2018 не приймали, хоча належним чином повідомлені про його проведення, про поважність причин відсутності суд не проінформовано, будь-які клопотання зі сторони названих учасників не надходили.

За правилами частини 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно з пунктами 1, 2 частини 3 ст. 202 названого кодексу якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З підстав викладеного, враховуючи відсутність обставин, які згідно ст. 202 Господарського процесуального кодексу України є підставами для відкладення розгляду справи, та приймаючи до уваги граничні строки розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 10.10.2018 за відсутності представників Тополівської сільської ради і ПСП "Близнюки".

Під час проведення судового засідання на адресу суду засобами електронного зв'язку надійшли додаткові докази від Прокурора та Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, а саме: наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 151 від 02.08.2017 "Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності"; план-схема земельної ділянки, яка за поясненням представників є додатком до акту перевірки; довідка Тополівської сільської ради № 69 від 08.08.2017 (том ІІ а.с. 3-8).

Разом з цим, враховуючи, що вказані докази не є належним чином засвідченими копіями чи оригіналом, порушено строк подання таких доказів та їх примірники не надіслано іншим учасникам справи, господарський суд не бере до уваги вказані докази.

В судовому засіданні 10.10.2018 Прокурором та представником позивача 1 підтримано позов повністю. Крім того, враховуючи фактичну участь представника Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в судовому засіданні, останнім не підтримано клопотання від 10.10.2018 щодо відкладення розгляду справи на іншу дату. Також в судовому засіданні 10.10.2018 представником позивача і повідомлено про не підтримання раніше поданих письмових пояснень щодо допущення помилки в даті складення акту перевірки.

В судовому засіданні 10.10.2018 судом досліджено докази у справі.

Розглянувши наявні у справі матеріали та з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, заслухавши пояснення представників учасників справи і дослідивши в судовому засіданні докази у справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи слідує, що 08.07.2017 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охоронною земель і дотриманням вимог законодавства України про охоронну земель у Гайворонському, Голованівському, Благовіщенському районах Кузьменею Іриною Вікторівною (далі - державний інспектор Кузьменя І.В.) за участю сільського голови Тополівської сільської ради Сіденка Сергія Анатолійовича проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться на території Тополівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області за межами населеного пункту, у зв'язку із самовільним зайняттям земельної ділянки.

Про обстеження складено Акт обстеження земельної ділянки № 151-ДК/256/АО/10/01/-17 від 08.07.2017, згідно якого встановлено: площа земельної ділянки - 13,00 га, форма власності - державна, категорія - землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (том І а.с. 25-26).

Відповідно до Акту обстеження документи, що підтверджують державну реєстрацію права власності чи права постійного користування або права оренди земельної ділянки площею 13,00 га відсутні. ПСП "Близнюки" в особі голови ПСП ОСОБА_3 самовільно зайнято земельну ділянку площею 13,00 га із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають на території Тополівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На момент обстеження на земельній ділянці знаходяться посіви соняшника.

08.08.2017 державним інспектором Кузьменя І.В. проведено перевірку з питання використання земель сільськогосподарського призначення державної власності (земель запасу, резервного фонду), які не надані у власність, користування (оренду) земельної ділянки загальною площею 28,0436 га (кадастровий номер НОМЕР_1) на території Тополівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, про що складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки № 151-ДК/155/АП/09/01/-17 (далі - Акт перевірки) (том І а.с. 27-29).

Перевірка проведена у присутності сільського голови Тополівської сільської ради Сіденка Анатолія Сергійовича.

В Акті перевірки зафіксовано, що у результаті перевірки встановлено, що ПСП "Близнюки" в особі голови ПСП ОСОБА_3 на території Тополівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області використовує земельну ділянку площею 13,00 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, чим порушено вимоги ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України. На зазначеній земельній ділянці знаходяться посіви соняшника.

29.08.2017 державним інспектором Кузьменя І.В. винесено директору ПСП "Близнюки" ОСОБА_3 припис № 151-ДК/0040Пр/03/01/-17 про усунення в 30-ти денний термін порушення земельного законодавства шляхом повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ПСП "Близнюки" в особі голови ОСОБА_3 (том І а.с. 30-31, 37-38).

Також, 29.08.2017 державним інспектором Кузьменя І.В. складено протокол про адміністративне правопорушення № 151-ДК/0099П/07/01/-17, згідно з яким в ході перевірки встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 13,00 га із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають на території Тополівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (том І а.с. 32-33). В протоколі зазначено відомості про особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, якою є ОСОБА_3, директор ПСП "Близнюки".

08.09.2017 державним інспектором Кузьменя І.В. прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення № 151-ДК/0116По/08/01/-17, якою визнано директора ПСП "Близнюки" ОСОБА_3 винним у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн (том І а.с. 34-36).

Вказаний штраф сплачено в квітні 2018 року (том І а.с. 45).

За результатами перевірки дотримання вимог земельного законодавства, проведеної державним інспектором Кузьменя І.В. 17.10.2017 у присутності голови Тополівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області Сіденка Сергія Анатолійовича, встановлено, що головою ПСП "Близнюки" ОСОБА_3 виконано припис від 29.08.2017 № 151-ДК/0040Пр/03/01/-17, а саме звільнено самовільно зайняту земельну ділянку площею 13,00 га із земель сільськогосподарського призначення, що перебувають на території Тополівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; на момент перевірки площа земельної ділянки здискована, посіви відсутні (том І а.с. 43-44).

Постанова про накладення адміністративного стягнення № 151-ДК/0116По/08/01/-17 від 08.09.2017 була оскаржена ОСОБА_3 до адміністративного суду.

Постановою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 18.10.2017 у справі № 385/1308/17(2-а/385/46/17) позов задоволено повністю. Згідно постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 постанову Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 18.10.2017 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено повністю ( том І а.с. 39-42).

Предметом позову у даній справі є стягнення з ПСП "Близнюки" шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, що встановлено наведеними вище матеріалами перевірки, в розмірі 18 985,84 грн.

При вирішенні спору господарський суд враховує наступне.

Згідно п.3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За змістом частин ч. 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Таким чином, право прокурора на здійснення представництва в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави виникає та у разі нездійснення, або неналежного здійснення захисту цих інтересів відповідним органом.

Звертаючись до господарського суду з позовною заявою у даній справі, Прокурор повідомив про спричинення відповідачем шкоди державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка перебуває у державній власності. За обґрунтуванням Прокурора, несплата відповідачем завданої шкоди, яка повинна бути сплачена до бюджету Тополівської сільської ради, порушує такі основні принципи бюджетної системи, як повнота та ефективність, створює перешкоди для фінансування програмних заходів за рахунок вказаних коштів. Разом з цим, позивачами, а саме органом, в розпорядженні якого перебуває відповідна земельна ділянка та отримувачем коштів, не вжито жодних заходів щодо стягнення завданої відповідачем шкоди. За твердженням Прокурора, вищевказані обставини щодо порушення інтересів держави в бюджетній сфері, тривале невжиття жодних заходів, спрямованих на стягнення завданої шкоди, є виключними випадками для звернення Прокурора.

Господарський суд погоджується з наведеним вище доводами Прокурора та вважає підтвердженими підставами для представництва в суді інтересів держави за поданим позовом і визначеними позивачами.

За приписами ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Положеннями статей 125, 126 Земельного кодексу України закріплено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає державну реєстрацію речових прав (власності, постійне користування, оренда, суборенда) на земельні ділянки (ст. 4 Закону).

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (ч. 4 ст. 18 Закону). Перелік документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності та інших речових прав, у тому числі на земельну ділянку, визначений в ст. 27 вказаного вище Закону.

Отже, необхідною умовою для користування земельною ділянкою є отримання відповідного документа на підтвердження права власності чи користування та реєстрація права.

Статтею 116 Земельного кодексу України унормовано, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 1 ст. 124 земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Стаття 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" наводить визначення самовільного зайняття земельної ділянки, згідно з яким це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема, проведення перевірок.

Об'єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України (ст. 4 наведеного Закону).

Статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 910-р функції і повноваження Державної інспекції сільського господарства, що припиняється, із здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів, що припиняються, покладено на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр).

Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, визначено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, обстеження і перевірка земельної ділянки та складення Акту обстеження від 08.07.2017 № 151-ДК/256/АО/10/01/-17 і Акту перевірки від 08.08.2017 № 151-ДК/256/АП/09/01/-17 здійснено належним суб'єктом, який мав відповідні повноваження. Вказане відповідачем не заперечується.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що за самовільне зайняття земельної ділянки громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - Методика).

Ця Методика спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок, у тому числі, самовільного зайняття земельних ділянок ( пункт 1 Методики).

Розмір шкоди визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень (пункт 2 Методики).

В пункті 4 Методики визначено формулу розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, проводиться, зокрема, Держгеокадастром та його територіальними органами (пункт 8 Методики).

Як встановлено матеріалами справи, за вчинене відповідачем правопорушення, що полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 13,00 га, державним інспектором Кузьменя І.В. проведено розрахунок розміру шкоди у відповідності до правил Методики (том І а.с. 30-31). Розмір заподіяної шкоди склав 18 985,84 грн, яка і є предметом стягнення.

За висновком господарського суду наведені вище обставини, матеріали справи (докази) та норми законодавства підтверджують правомірність вимоги про стягнення з ПСП "Близнюки" шкоди в розмірі 18 985,84 грн, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Заперечення відповідача, які ґрунтуються на тому, що Прокурором не доведено: використання земельної ділянки без правоустановлюючих документів саме ПСП "Близнюки"; розміру земельної ділянки та що відповідачем самовільно зайнято площі саме із земель сільськогосподарського призначення державної власності; причинного зв'язку між діями відповідача та заподіяними збитками, оскільки Тополівська сільська рада за спірну площу земельної ділянки отримувала доходи у вигляді земельного податку, спростовуються крім викладеного вище також наступним.

Згідно з частиною 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

З прийняттям Закону України від 06.09.2012 №5245-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", який набрав чинності з 01.01.2013, землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

В Прикінцевих та перехідних положеннях вказаного Закону визначено, що у державній власності залишено, зокрема, землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 вказаного розділу, а саме: на яких розташовані об'єкти нерухомого майна комунальної власності та які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій.

Суб'єктами права на землі державної власності згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України, є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Згідно частини 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Таким органом, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), який, як зазначено вище, здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

З матеріалів справи слідує, що земельна ділянка, стосовно якої проводилась перевірка та щодо частини якої встановлено самовільне зайняття ПСП "Близнюки" площею 13,00 га, має кадастровий номер НОМЕР_1. Не зазначення в Акті перевірки в кадастровому номері двох цифр (02), відокремлених від перших 10 цифр двокрапкою, не спростовує вказаного, оскільки повний кадастровий номер зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення від 29.08.2017, який складено за результатами перевірки (том І а.с. 32). Окрім того, вказані дві цифри відповідають фактичному місцерозташуванню кадастрової зони.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" кадастровий номер земельної ділянки - це індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, який присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Отже, наявний кадастровий номер земельної ділянки надає можливість ідентифікувати відповідну земельну ділянку.

За наявними в матеріалах справи матеріалами перевірки та що підтверджується даними публічної кадастрової карти, яка є у відкритому загальному доступі, земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_1 розташована на території Кіровоградської області Гайворонського району, має загальну площу 28,0436 га, належить до земель державної власності, цільове призначення якої - землі сільськогосподарського призначення.

Таким чином, повноваження з розпорядження земельною ділянкою за кадастровим номером НОМЕР_1 належать Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про передачу земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 або її частини в користування чи власність ПСП "Близнюки" або іншим особам.

На спростування доводів відповідача матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження повідомлених відповідачем обставин щодо віднесення відповідної земельної ділянки до земель пайового фонду Спілки селянських фермерських господарств "Світанок". Державний акт на право колективної власності на землю від 08.04.1996 (том І а.с. 122-125) не надає можливості ідентифікувати земельні ділянки. Більш того, Тополівською сільською радою в поясненнях до суду, які викладено в листі № 128 від 10.09.2018, повідомлено, що земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_1 до земель пайового фонду реорганізованого КСП не відноситься, при розпаюванні земель сільськогосподарського призначення не була поділена на клітки між пайовиками, будь-які документи, сертифікати, державні акти відсутні, земельна ділянка рахувалась як сіножаті (том І а.с. 252). Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджується наявність правових підстав та повноважень на розпорядження земельною ділянкою за кадастровим номером НОМЕР_1 у Тополівської сільської ради. Вказане також підтверджує Тополівська сільська рада у згаданих вище поясненнях № 128 від 10.09.2018.

З огляду на викладене, рішення Тополівської сільської ради № 13 від 05.11.2015 про погодження виділення в натурі земельних ділянок жителям села Тополі не є правовстановлюючим документом на відповідну земельну ділянку та не надає правових підстав для її використання.

Матеріалами перевірки, про які зазначено вище, встановлено самовільне зайняття земельної ділянки саме ПСП "Близнюки", а не фізичною особою ОСОБА_3. Така перевірка проведена уповноваженою на вказане особою, яка наділена відповідними повноваження встановлювати зазначені обставини.

За вчинене правопорушення, а саме за самовільне зайняття ПСП "Близнюки" земельної ділянки площею 13,00 га, директора ОСОБА_3 згідно постанови про накладення адміністративного стягнення від 08.09.2017 № 151-ДК/0116По/08/01/-17 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (том І а.с. 34-36). Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2017 у справі № 385/1308/17(2-а/385/46/17) відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування вказаної вище постанови про накладення адміністративного стягнення від 08.09.2017 № 151-ДК/0116По/08/01/-17 (том І а.с. 39-42). Згідно висновку адміністративного суду у вказаній справі, постанова про накладення адміністративного стягнення від 08.09.2017 № 151-ДК/0116По/08/01/-17 винесена правомірно та в межах наданих повноважень.

За правилами частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 5 наведеної норми передбачено, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Господарський суд зазначає, що справа № 385/1308/17(2-а/385/46/17) була порушена за позовом фізичної особи ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. ПСП "Близнюки" не брало участі у розгляді вказаної справи.

Однак, в силу положень ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно інформації про юридичну особу ПСП "Близнюки" (том І а.с. 46-50) особою, яка уповноважена представляти ПСП "Близнюки" у правовідносинах з третіми особами та вчиняти від імені юридичної особи будь-які дії є ОСОБА_3.

Тобто, ОСОБА_3, якого притягнуто до адміністративної відповідальності та за позовом якого оскаржувалась відповідна постанова до адміністративного суду, є особою, через яку ПСП "Близнюки" набуває та здійснює свої цивільні права і обов'язки.

Окрім того, того ПСП "Близнюки" під час розгляду справи в господарському суді не надано належних та допустимих доказів на спростування встановлених судовим рішенням у справі № 385/1308/17(2-а/385/46/17) обставин самовільного зайняття земельної ділянки ПСП "Близнюки".

Так, надані відповідачем фотокартки земельної ділянки не надають можливості ідентифікувати земельну ділянку (том І а.с. 191-194). Довідка за підписом директора ПСП "Близнюки" ОСОБА_3 про те, що даним підприємством сільськогосподарська техніка для вирощування сільськогосподарської продукції на відповідну земельну ділянку не направлялась, є одностороннім документом та не підтверджена будь-якою первинною бухгалтерською документацією (том І а.с. 196). Заява ОСОБА_3, яка подана до суду як заява свідка, в якій останнім повідомлено про оброблення близько 7 соток земельної ділянки як фізичною особою власною і пайовою технікою та що ПСП "Близнюки" до даної земельної ділянки не має жодного відношення (том І а.с. 98) не спростовує встановлених перевіркою обставин зайняття земельної ділянки ПСП "Близнюки". До поданої заяви не додано документів на підтвердження обробітку земельної ділянки саме фізичною особою ОСОБА_3, зокрема, відсутні докази перебування в користуванні ОСОБА_3 техніки, про використання якої ним повідомлено. Відсутні будь-які розрахункові документи щодо придбання саме ОСОБА_3 необхідних для обробітку землі матеріалів, продукції тощо.

Господарський суд також наголошує, що за приписами ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації") щодо реалізації права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду". Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", з посиланням на справу "Брумареску проти Румунії" (параграф 61), зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Отже, обставини, які встановлені судовим рішенням в адміністративній справі №385/1308/17(2-а/385/46/17) стосовно самовільного зайняття ПСП "Близнюки" земельної ділянки на території Тополівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області, є встановленими та не спростованими у справі № 912/1508/18.

Щодо розміру самовільно зайнятої земельної ділянки, який також заперечується відповідачем, господарський суд зазначає наступне.

Так, дійсно, як звертає увагу відповідач, адміністративний суд у справі №385/1308/17(2-а/385/46/17) не досліджував обставини здійснення вимірів та визначення розміру земельної ділянки. Зокрема, згідно змісту рішення: "...порядок здійснення вимірів земельної ділянки, визначення розміру збитків, які заподіянні самовільним зайняттям земельної ділянки, не впливають на кваліфікацію діяння особи за ст. 53-1 КУпАП.".

З матеріалів справи слідує, що проведення обстеження земельної ділянки - 08.07.2017 передувало даті проведення перевірки - 08.08.2017 (том І а.с. 25-29).

Разом з цим, з Акту перевірки від 08.08.2017 № 151-ДК/155/АП/09/01/-17 слідує, що під час проведення перевірки проводились виміри земельних ділянок. Зокрема, зміст акту перевірки фіксує самовільно зайняту відповідачем площу земельної ділянки, яка становить 13,00 га. За змістом Акту перевірки він не містить план-схеми земельної ділянки, однак до вказаного Акту додано картографічні матеріали. За поясненням представника Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області геодезичні виміри земельної ділянки проводились за допомогою оптичного теодоліту 2Т30П (том І а.с. 241).

Наведене вище спростовує доводи відповідача щодо не проведення вимірів земельної ділянки.

Окрім того, постанова про накладення адміністративного стягнення від 08.09.2017 № 151-ДК/0116По/08/01/-17, правомірність винесення якої підтверджено судом у справі №385/1308/17(2-а/385/46/17), також містить відомості про площу самовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки, яка становить 13,00 га.

Як слідує з формули розрахунку, визначеної пунктом 4 Методики, для визначення розміру шкоди є необхідним встановлення площі самовільно зайнятої земельної ділянки, що було встановлено під час перевірки та розмір якої склав 13,00 га, а також форми власності та категорії земельної ділянки, що є встановленим згідно присвоєного кадастрового номеру - землі сільськогосподарського призначення державної форми власності.

Отже, матеріалами перевірки встановлено всі показники, які є необхідними для визначення розміру шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки.

Згідно зі ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка її завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Виходячи з загальних принципів цивільного права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди потрібна наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Тобто, для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди, Прокурор та/або позивач повинні довести наявність шкоди (її розмір), протиправність дій відповідача, та причинний зв'язок між шкодою позивача та протиправними діями відповідача. На відповідача покладається обов'язок доведення відсутності його вини у заподіянні шкоди.

Як встановлено вище, матеріалами справи доведено протиправність дій відповідача, яка полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки сільськогосподарського призначення на території Тополівської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області площею 13,00 га, що є підтвердженим належними доказами, а саме матеріалами перевірки, проведеної державним інспектором Кузьменя І.В., та матеріалами справи про адміністративне правопорушення. Доведено розмір шкоди, заподіяної ПСП "Близнюки" внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, розрахунок якої відповідає законодавчо визначеному порядку розрахунку та для проведення якого було встановлено всі необхідні показники. Наявний причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та заподіянням шкоди. Винна відповідача не спростована.

Доводи відповідача про відсутність збитків з тих підстав, що Тополівська сільська рада за спірну площу земельної ділянки отримувала доходи у вигляді земельного податку, спростовується матеріалами справи, оскільки за наявними у справі доказами і поясненнями Тополівської сільської ради будь-які платежі за земельну ділянку протягом 2017 року, коли було встановлено порушення, не надходили.

Зважаючи на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Прокурора про стягнення з ПСП "Близнюки" шкоди в розмірі 18 985,84 грн, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. Позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір за правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Близнюки" (26312, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Червоне, вул. 70 Річчя Жовтня, 27, кімн., ідентифікаційний код 30459270) на користь Тополівської сільської ради Гайворонського району (26315, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Тополі, вул. Шкільна, 22, ідентифікаційний код 23094713) шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 18 985,84 грн, яку перерахувати на р/р 331416611700107, код доходу 24062200, МФО 823016, одержувач УК у Гайворонському районі ЄДРПОУ 37958136.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Близнюки" (26312, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Червоне, вул. 70 Річчя Жовтня, 27, кімн., ідентифікаційний код 30459270) на користь прокуратури Кіровоградської області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Пермська, 4, код ЄДР 02910025, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р 35215073004600, код класифікації видатків бюджету 2800) - 1 762,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Заступнику керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області за адресою: 27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Гагаріна, 7; Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26; Тополівській сільській раді за адресою: 26315, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Тополі, вул. Шкільна, 22; Приватному сільськогосподарському підприємству "Близнюки" за адресою: 26312, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Червоне, вул. 70 Річчя Жовтня, 27, кімн. 1 та Прокуратурі Кіровоградської області за адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. В. Пермська, 4.

Повне рішення складено 16.10.2018.

Суддя В.В.Тимошевська