Ухвала

від 10.10.2018 по справі 922/2071/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"10" жовтня 2018 р.Справа № 922/2071/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області, м. Первомайський (64107, Харківська область, м. Первомайський, вул. Соборна, 20) в інтересах держави в особі Зачепилівської селищної ради, с. Зачепилівка (64401, Харківська область, с. Зачепилівка, вул. Паркова, 37, код 04397856) до Приватного сільськогосподарського підприємства імені Фрунзе, с. Бердянка (64440, Харківська область, Зачепилівський район, с. Бердянка, код 00707722) про визнання недійсними договорів та скасування рішення за участю представників сторін:

прокурора - Зливки К.О. службове посвідчення №047938 від 13.09.17р.;

позивача - не з'явився;

відповідача - Єршової О.І. довіреність б/н від 02.07.18р.;

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Зачепилівської селищної ради, с. Зачепилівка звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Приватного сільськогосподарського підприємства імені Фрунзе, в якій прокурор просить: визнати незаконним та скасувати рішення сесії Сомівської сільської ради від 09.02.2017р. №136-17/2017 "Про надання дозволу Сомівському сільському голові Пашенко В.М. на укладення договору оренди землі"; визнати недійсними договір оренди землі без дати, укладений між Сомівською сільською радою та приватним сільськогосподарським підприємством ім. Фрунзе, зареєстрований 18.05.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та іншого речового права, на земельну ділянку розміром 3,9098 га (кадастровий номер 6322284000:07:000:0921), розташовану на території Сомівського старостинського округу Зачепилівської селищної ради; визнати недійсними договір оренди землі без дати, укладений між Сомівською сільською радою та приватним сільськогосподарським підприємством ім.Фрунзе, зареєстрований 25.05.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та іншого речового права, на земельну ділянку розміром 2,9265 га (кадастровий номер 6322284000:07:000:0920), розташовану на території Сомівського старостинського округу Зачепилівської селищної ради. Також прокурор просить: повернути у комунальну власність Зачепилівської селищної ради земельну ділянку розміром 3,9098 га (кадастровий номер 6322284000:07:000:0921), розташовану на території Сомівського старостинського округу Зачепилівської селищної ради; повернути у комунальну власність Зачепилівської селищної ради земельну ділянку розміром 2,9265 га (кадастровий номер 6322284000:07:000:0920), розташовану на території Сомівського старостинського округу Зачепилівської селищної ради. Судові витрати прокурор просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.07.2018р. залишено позовну заяву Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Зачепилівської селищної ради - без руху. Прокурору та позивачу у 10-денний строк з дня вручення даної ухвали запропоновано подати до господарського суду Харківської області: докази додаткової оплати судового збору у встановленому законом розмірі, а саме у розмірі 1762,00 грн.

15.08.2018р. до господарського суду Харківської області від прокурора Харківської області надійшли докази додаткової сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.08.2018р. судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Підготовче засідання призначено судом на "12" вересня 2018 р. о (об) 10:00.

Підготовче засідання у справі відкладалось на: 01.10.2018р. о 12:15; 10.10.2018р. о 14:00.

Присутній представник прокуратури у судовому засіданні позовні вимоги підтримував.

Представник позивача у підготовчі судові засідання у даній справі не з'являвся. Надав через канцелярію господарського суду 09.10.2018р. письмові пояснення за вх.№2264, в яких позивач повідомляє про неможливість з'явитися у судове засідання, у зв'язку із розглядом справи №620/678/18 у призначений судом час у Зачепилівському районному суді Харківської області, тому позивач просить справу розглядати за його відсутності.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні підтримав клопотання про залишення позову без розгляду, що подано до суду 01.10.2018р., та відповідачем надане додаткове обгрунтування до клопотання про залишення позовної заяви без розгляду за вх.№29452, а саме відповідач зазначає, що прокурором при зверненні до суду не доведено факт порушення або загрози порушення інтересів держави конкретно у даному випадку. Також відповідач зазначив, що прокурором в позовній заяві зазначається, що саме до повноважень Зачепилівської селищної ради належить скасування незаконно винесених рішень Сомівської сільської ради, оскільки Зачепилівська селищна рада є його правонаступником, проте відповідач зазначив, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відсутня інформація щодо переходу до Зачепилівської селищної ради будь-яких прав та обов'язків від вказаних у рішенні I сесії VIII cкликання Зачепилівської громади Зачепилівського району Харківської області від 16.11.2017р. органів територіальної громади, як і не міститься даних про припинення Сомівської сільської ради.

Суд, розглянувши позовну заяву заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Зачепилівської селищної ради до - Приватного сільськогосподарського підприємства імені Фрунзе вважає зазначити про наступне.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Суд звертав також увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі Менчинська проти Російської Федерації (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, п. 35) ЄСПЛ висловив таку думку (у неофіційному перекладі): сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави .

Водночас, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п.3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України Про прокуратуру .

Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави .

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття інтереси держави висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону Про прокуратуру .

Відтак, суд вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

У ч. 4 ст. 23 Закону Про прокуратуру передбачено, що прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Згідно ч.4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Зокрема, господарським процесом передбачена можливість згідно ст. 174 ГПК України, залишення позовної заяви без руху, або за п.4 ч.5 вказаної статті повернення позовної заяви у зв'язку із відсутністю підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Таким чином, суд має право вирішити питання щодо обґрунтованості звернення прокурора до суду та наявності підстав для звернення до суду на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Проте суд зазначає, що судом відкрито провадження у справі та призначено ії до розгляду із визначенням розгляду справи в порядку загального позовного провадження та надано можливість прокурору на стадії підготовчого провадження обґрунтувати доцільність звернення до суду для надання прокурору права на захист інтересів держави, та для надання суду можливості суду перевірити наявності порушення інтересів держави та причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду

Пункт 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з'ясувати, що мається на увазі під виключним випадком і чи є таким випадком ситуація у справі.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- або у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд вважає, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

У справі, що розглядається, приводом для звернення прокурора з позовом до суду стала як зазначає прокурор бездіяльність позивача у справі Зачепилівської селищної ради щодо скасування незаконно на думку прокурора винесеного рішення Сомівською сільською радою від 09.02.2017р. №136-17/2017 "Про надання дозволу Сомівському сільському голові Пашенко В.М. на укладення договору оренди землі", та повернення земельних ділянок переданих відповідачу до комунальної власності.

При цьому Зачепилівська селищна рада, яку прокурор визначає позивачем не повідомила причин, які перешкоджають їй самостійно захистити інтереси Ради, які збігаються з інтересами держави. Прокурор теж не з'ясував цих причин і не повідомив їх суду, а лише зазначає про бездіяльність позивача.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що у справі не було передбачених законом виключних випадків, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави.

Аналогічної позиції притримується і Верховний суд України, про що зазначав у постанові від 25.04.2018р. у справі №806/1000/17.

Також, суд вважає зазначити по наступне.

Прокурор у позовній заяві зазначає, проте, що відповідно до рішення Зачепилівської селищної ради №415 від 13.05.2017р. "Про добровільне об'єднання територіальних громад" Сомівська сільська рада перейшла до складу Зачепилівської селищної об'єднаної територіальної громади та в подальшому Зачепилівська селищна рада з 16.11.2017 визнана правонаступником всього майна, прав та обов'язків Сомівської сільської ради п.п.9,10 рішення сесії Зачепилівської селищної ради №8 від 16.11.2017 "Про початок реорганізації Бердянської сільської ради, Забаринської сільської ради, Леб'язької сільської ради, Миколаївської сільської ради, Сомівської сільської ради шляхом приєднання до Зачепилівської селищної ради"). За таких обставин на думку прокурора, саме до повноважень Зачепилівської селищної ради належить скасування незаконно винесеного рішення Сомівською сільською радою та повернення земельних ділянок до комунальної власності.

Суд не погоджується і вищевказаною позицією прокурора з огляду на наступне.

Рішенням Зачепилівської селищної ради ХХVI сесії VII скликання від 13.05.2017р. за №415, було вирішено об'єднатися у Зачепилівську селищну об'єднану територіальну раду, до якої увійдуть територіальні громади: Зачепилівська селищна рада, Бердянська селищна рада, Забаринська сільська рада, Леб'язька сільська рада, Миколаївська сільська рада, Сомівська сільcька рада.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України Про добровільне об'єднання територіальних громад повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою.

Частиною 4 ст. 8 Закону України Про добровільне об'єднання територіальних громад визначено, що з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об'єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об'єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільські, селищні, міські ради припиняються у порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно рішення Зачепилівської громади Зачепилівського району Харківської області І сесії VІІІ скликання від 16.111.2017р. було вирішено: розпочати процедуру реорганізації: Бердянської селищної ради, Забаринської сільської ради, Леб'язької сільської ради, Миколаївської сільської ради, Сомівської сільcької ради. Також визначено, що Зачепилівська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків вказаних рад.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно ч.2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа.

Відповідно ч.1 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Згідно з ч.1 ст. 105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", визначено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 10.10.2018р. Сомівська сільська рада (код 04387822) зареєстровано 20.10.1993р., про що міститься запис за №14571200000000042 та у процесі припинення не перебуває.

За таких обставин, у суду відсутні докази щодо припинення Сомівською сільською радою своїх повноважень, всупереч того, що вказана особа повинна була у 3-х денний строк повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а отже на даний час доказів щодо припинення Сомівської сільської ради не має.

Таким чином, прокурор звернувся із даною позовною заявою в інтересах особи до закінчення процедури реогрганізації шляхом об"єднання, всупереч того, що Зачепилівська сільська рада ще не стала правонастуником Сомівської сільської ради згідно ст. 109 ЦК України, та до неї не перешли всі права та обов"язкі останньої, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Зачепилівської сільської ради де станом на 10.10.2018р. записів про перехід не має, тому суд вважає, що позивачем по данній справі до закінчення процесу об'єднання повинна бути Сомівська сільська рада.

Згідно ч.2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, . За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи вищенаведене та те, що прокурором не обгрунтовано не здійснення або неналежним чином здійснення органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, та те, що дяіяльність Сомівської сільської ради, якою винесене спірне розпорядження та надано відповідачу земельні діллянки в оренду, на даний час не припинено, суд приходить до висновку на стадії підготовчого провадження про залишення позову без розгляду згідно п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, відповідно до цього клопотання відповідача про залишення позову без розгляду підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Звертаючись із позовом прокурор сплатив судовий збір у загальному розмірі 8810,00 грн. відповідно до платіжних доручень: №1413 від 03.07.2018р. на суму 7048,00 грн.; №1668 від 10.08.2018р. на суму 1762,00 грн.

П. 4 ч. 2 ст. 7 Закону України Про судовий збір визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Відтак, суд роз'яснює прокурору можливість повернення сплаченого судового збору за ухвалою суду у разі подання до суду відповідного клопотання.

Керуючись ст. 185, п. 2 ч.1 ст. 226, ст.ст. 232 - 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача про залишення позову без розгляду - задовольнити.

Позов залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена згідно зі ст.256 ГПК України протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області.

Повну ухвалу складено 12.10.2018р.

Суддя Ю.В. Светлічний