Рішення

від 05.10.2018 по справі 916/1291/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" жовтня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1291/18

Господарський суд Одеської області у складі

судді Волкова Р.В.,

секретар судового засідання - Кришталь Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ФОРСАЖ" (вул. Автозаводська, буд. 76, м. Київ, 04114)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ТРАНС КАРГО" (проспект Маршала Жукова, 4Д, м. Одеса, 65121)

про стягнення 28584,55 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Шмаров Є.Ю. (довіреність № 04724, дата видачі: 15.05.18);

Від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ФОРСАЖ звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю СІ ТРАНС КАРГО про стягнення 28584,55 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.07.2018 р. позовну заяву залишено без руху у зв'язку з невиконанням позивачем вимог п.п.8,9 ч.3 ст. 162 ГПК України. 30.07.2018 р. ухвалою господарського суду Одеської області позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1291/18 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 29.08.2018 р.

29.08.2018 р. ухвалою суду підготовче провадження було завершено, справу призначено до судового розгляду по суті на 12.09.2018 р., представник відповідача у судове засідання не з'явився, заяв, клопотань до суду не надходило.

12.09.2018 р. представники сторін у судове засідання не з'явились, судове засідання відкладено на 05.10.2018 р.

У судове засідання 05.10.2018 р. з'явився представник позивача, відповідачем явка представника не забезпечена, заяв та клопотань від відповідача не надходило. В судовому засіданні 05.10.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ФОРСАЖ та Товариством з обмеженою відповідальністю СІ ТРАНС КАРГО було укладено договір поставки №1п7859 від 24.03.2017 р. (далі - Договір), згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ФОРСАЖ (далі - Постачальник, позивач) зобов'язується передавати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю СІ ТРАНС КАРГО (далі - Покупець, відповідач), а Покупець зобов'язується приймати і сплачувати мастильні матеріали та Товари для автомобілів на умовах, визначених цим Договором (п.1.1. Договору).

Позивачем було поставлено товар на загальну суму 19936,16 грн., що підтверджується видатковою накладною №95931 від 05.10.2017 р., підписаною сторонами. Термін оплати в накладній зазначено до 19.10.2017 р.

Відповідно до п.1.2. Договору поставка товару здійснюється партіями, при цьому кількість, номенклатура, ціна товару визначаються, виходячи з замовлення Покупця. Кількість, номенклатура, ціна товару та термін сплати вказуються у рахунку-фактурі і накладних, які надає Постачальник на кожну партію Товару, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно з п.2.3. Договору, приймання товару здійснюється за накладною представником Покупця, який має відповідні повноваження, підтверджені документально. Уповноважуючи особу на прийняття Товару від Постачальника, покупець автоматично уповноважує таку особу підписувати відповідні товаро-супровідні документи на товар.

Порядок оплати встановлений п.3.1. договору, відповідно до якого продаж товару за домовленістю сторін здійснюється на умовах попередньої оплати, або на умовах оплати в день поставки товару, або на умовах відстрочення платежу. У разі продажу Товару на умовах відстрочення платежу, термін сплати зазначається у накладній.

Умовами Договору передбачена відповідальність за порушення строку оплати Товару - Покупець відповідно до п.5.1. Договору сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Згідно з п.5.3. Договору, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36 відсотків річних від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 15 ЦК України визначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями до ч. ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ч. 1 ст. 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, визначає, що між сторонами по даній справі виникли господарські зобов'язання, підставою яких є договір поставки №1п7859 від 24.03.2017 р.

При цьому відповідачем не було виконано зобов'язання зі сплати вартості поставленого товару.

Керуючись наведеним вище, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 19936,16 грн. за підписаною відповідачем видатковою накладною підлягають задоволенню.

Що стосується пені, то судом зазначається наступне. Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В ч.1 ст.548 ЦК України закріплено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України встановлено, що пеня є одним із різновидів штрафних санкцій, які учасник господарських зобов'язань повинен сплатити за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис ч.6 ст. 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Таким чином, враховуючи, що останнім днем оплати заборгованості відповідно до видаткової накладної встановлено 19.10.2017 р., відлік шести місяців починається з 20.10.2017 р. та закінчується 19.04.2018 р. З урахуванням того, що позивачем визначено період часу від 24.11.2017 р., судом в межах заявлених позовних вимог здійснено самостійний розрахунок по 19.04.2018 р. і встановлено, що розмір пені в межах цього періоду часу становить 2463,34 грн.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки Договором встановлений інший розмір процентів, а саме - 36% річних, то позивачем обґрунтовано заявлено вимогу про стягнення 4266,34 грн.

Розрахунок розміру інфляційних витрат також перевірений судом та є вірним.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі стягнення 19936,16 грн. - основного боргу, 2463,34 грн. - пені, 4266,34 грн. - 36% річних, 1236,04 грн. - інфляційних витрат.

Відповідно до ст.ст.123, 129 ГПК України, у разі часткового задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно з ч.1 ст. 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. При цьому відповідно до п.1 ч.3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 15.05.2018 року, а також акт наданих послуг до договору від 23.05.2018 р., згідно з яким сума до сплати становить 5000,00 грн. Сплата за договором підтверджується платіжним дорученням №9687468665 від 21.05.2018 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Керуючись ст.ст.11, 15, 16, 202, 525, 526, 530, 548, 549, 611, 612, 625, 626, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.46, 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ФОРСАЖ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ТРАНС КАРГО" про стягнення 28584,55 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ТРАНС КАРГО" (проспект Маршала Жукова, 4Д, м. Одеса, 65121, код ЄДРПОУ 38954719) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ФОРСАЖ" (вул. Автозаводська, буд. 76, м. Київ, 04114, код ЄДРПОУ 36871919) 19936 /дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот тридцять шість/ грн. 16 коп. - основного боргу, 2463 /дві тисячі чотириста шістдесят три/ грн. 34 коп. - пені, 4266 /чотири тисячі двісті шістдесят шість/ грн. 34 коп. - 36% річних, 1236 /одна тисяча двісті тридцять шість/ грн. 04 коп. - інфляційних витрат, 4880 /чотири тисячі вісімсот вісімдесят/ грн 59 коп. - витрат на професійну правничу допомогу, 1719 /одна тисяча дев'ятнадцять/ грн. 92 коп. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 05.10.2018р.

Повний текст рішення мав бути підписаний 12.10.2018, проте у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному з 10.10.2018 по 12.10.2018, повний текст рішення складений та підписаний 16 жовтня 2018 р.

Суддя Р.В. Волков