Рішення

від 01.10.2018 по справі 925/831/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року м. Черкаси справа № 925/831/18

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Йозера Україна", м. Львів, вул. Шолом-Алейхема, 11

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЧОРНОБАЙПРОДСЕРВІС", Черкаська область, смт. Чорнобай, вул. Шевченка, 274, корпус 5

про стягнення 51 500,80 грн. заборгованості, інфляційних та 3% річних,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю Йозера Україна звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ЧОРНОБАЙПРОДСЕРВІС про стягнення заборгованості за поставлені премікси для свиней та ВРХ (вітамінно-мінеральні добавки, кормові добавки), замінник цільного молока, біологічні засоби (консерванти) для силосування та сіножатування згідно договору купівлі-продажу №1130-1 від 30.11.2017р. в розмірі 51 500,80 грн., в тому числі:

50 000,00 грн. основного боргу,

546,50 грн. - 3% річних,

955,30 грн. інфляційних

та відшкодування судових витрат.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.08.2018р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в підготовчому засіданні на 30.08.2018р.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.08.2018р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Сторони були належним чином повідомлені про час і місце проведення судового засідання.

Позивач участь свого представника у судове засідання не забезпечив. Надіслав до суду клопотання від 19.09.2018р. №072 про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якому просить суд розгляд справи провести за відсутності позивача чи його уповноваженого представника за наявними у справі матеріалами та доказами.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, відзив на позов не надав, представника у судове засідання вдруге не направив, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними в ній доказами та матеріалами. Суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про час місце розгляду спору.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі взаємовідносини сторін та обставини:

30.11.2017р. між товариством з обмеженою відповідальністю Йозера Україна (Продавцем - Позивач по справі), в особі фінансового заступника директора Курдини Наталії Теодорівни, діючого на підставі Виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб від 14.04.2016р. - з однієї сторони, та товариством з обмеженою відповідальністю ЧОРНОБАЙПРОДСЕРВІС (Покупцем - Позивач по справі), в особі директора Алексеєва Романа Володимировича, який діє на підставі Статуту -з другої сторони, було укладено договір купівлі-продажу №1130-1 (далі - Договір, а.с. 13-14), за умовами якого Продадавець зобов'язується продавати Покупцю премікси для свиней та ВРХ (вітамінно-мінеральні добавки, кормові добавки), замінник цільного молока, біологічні засоби (консерванти) для силосування та сіна жування та ін. (далі по тексту - товар), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити ці Товари на умовах, визначених у цьому Договорі (п. 1.1. Договору).

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що загальна сума Договору складається з вартості Товарів, які будуть відвантажені за цим Договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору ціни на товар визначаються у рахунках-фактурах.

Відповідно до п.3.1. Договору строки поставки Товарів встановлюються Сторонами у письмовій формі у замовленнях Покупця та рахунках - фактурах Продавця.

Відповідно до п. 12.2 Договору Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2017 року, але у будь-якому випадку до виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п.12.3 Договору).

Пунктом 7.1.Договору передбачено, що Покупець здійснює 100% попередню оплату за Товар згідно виставленого рахунку-фактури протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку.

На виконання умов Договору Продавець своєчасно передав Покупцю Товар партіями, що були замовлені Покупцем та погоджені сторонами обсягом та фактичною потребою Покупця, про що свідчать підписані уповноваженими представниками сторін видаткові накладні:

- №148 від 16.01.2018 на суму 104 724 грн. з ПДВ (а.с.16);

- №281 від 29.01.2018 на суму 123 048 грн. з ПДВ (а.с. 16 зворот).

Передача товару по видатковій накладній №148 від 16.01.2018 проводилась через транспортну компанію (ТОВ Нова Пошта ), що підтверджується експрес-накладною №59000311034574 від 16.01.2018 (а.с.17).

Передача товару по видатковій накладній №281 від 29.01.2018 проводилась через транспортну компанію (ТОВ Нова Пошта ), що підтверджується експрес-накладною №59000313797921 від 29.01.2018 (а.с.17 зворот).

За поставлений Товар згідно видаткової накладної №148 від 16.01.2018 Відповідач здійснив часткову оплату в сумі 100 000 грн., що підтверджується банківськими виписками від 13.03.2018 та від 16.03.2018 (а.с. 18, 19). Згідно видаткової накладної №281 від 29.01.2018 здійснив часткову оплату в сумі 77 772 грн., що підтверджується банківськими виписками від 05.05.2018 та 11.07.2018 (а.с. 20, 21), та враховано позивачем при розрахунку вимоги та зверненні до суду.

Покупець не виконав належним чином умови договору в частині оплати вартості товару в обумовлені строки, у зв'язку з чим Продавцем було направлено на адресу Покупця претензія по погашенню заборгованості №044 від 12.06.2018 (а.с. 24).

Претензія залишилась без відповіді та задоволення.

Станом на 13.08.2018р. основна сума заборгованості за відвантажений товар складає 50 000,00 грн.

Станом на день подачі позову (13.08.2018р.) Позивач нарахував Відповідачу 955,30 грн. інфляційних втрат та 546,50 грн. - 3% річних - за прострочення оплати за отриманий товар - по грошовому зобов'язанню.

Невиконання Відповідачем взятих на себе зобов'язань стало підставою звернення Позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення грошового боргу з Відповідача.

Відповідач вимоги не заперечив, доводи позивача не спростував.

Інших доказів, пояснень та документів суду сторонами не подано.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони за договором є суб'єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки товару (кормових добавок для тварин) на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 ЦК України.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За правовою природою спірний договір купівлі-продажу від 30.11.2017р. №1130-1 є договором купівлі-продажу і відповідає вимогам ст. 655 Глави 54 ЦК України, якою встановлено, що одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати гроші, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір купівлі-продажу від 30.11.2017р. №1130-1 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України).

Згідно п. 3.1. Договору Продавець зобов'язаний передати товар Покупцю у строки, встановлені сторонами у письмовій формі у замовленнях Покупця та рахунках-фактурах Продавця. Тобто, у відповідача (Покупця) виникло зобов'язання оплатити обумовлений товар та прийняти його, а у позивача (Продавця) виникло зобов'язання отримати кошти та передати товар - взаємні зобов'язання.

Позивач здійснив поставку, а Відповідач прийняв товар - Фрумі - вітамінно-мінеральний премікс для ВРХ 25 кг та Камі - вітамінно-мінеральний премікс для ВРХ 25 кг, на суму 227772,00 грн., в тому числі ПДВ, що підтверджується видатковими накладними №148 від 16.01.2018р. та №281 від 29.01.2018р. з підписами сторін, та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та асортименту отриманого товару не заявлено. Відповідач розрахувався за поставлений товар частково - на суму 177 772,00 грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений в п. 7.1 Договору.

Факт наявності заборгованості підтверджується договором, видатковими накладними на господарську операцію, рахунками на оплату, експрес-накладними, виписками з рахунку позивача з зазначенням отриманих коштів від відповідача, претензією на оплату. Суд враховує, що на момент прийняття судового рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за отриманий товар, в розумінні вимог ст.ст. 74, 76 ГПК України, відповідач суду не подав.

Суд враховує відсутність претензій відповідача стосовно неналежної поставки товару, недопоставки товару чи іншого невиконання умов спірного договору.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобов'язання в частині належної та повної оплати за вже отриманий товар належним чином не виконав.

Строк виконання Відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем за Договором є таким, що настав.

Станом на 13.08.2018р. заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений товар становить 50 000,00 грн. (основний борг).

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 50 000,00 грн. Позов в цій частині підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано до стягнення з Відповідача 955,30 грн. інфляційних втрат за період з березня по червень 2018 по накладній №148 від 16.01.2018 та за цей же період по накладній №281 від 29.01.2018р. та 546,50 грн. 3% за період з березня по червень 2018 по накладній №148 від 16.01.2018 та за цей же період по накладній №281 від 29.01.2018р. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга-Закон .

Виконаний позивачем розрахунок вимоги виконано вірно та не перевищує сум можливого нарахування. 955,30 грн. інфляційних втрат та 546,50 грн. - 3% річних підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Суд зазначає, що проведення оплати відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату - має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів про проведення розрахунку.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача та стягнути на користь Позивача 1 762,00 грн. судового збору - за мінімальною ставкою судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю ЧОРНОБАЙПРОДСЕРВІС , Черкаська область, смт. Чорнобай, вул. Шевченка, 274, корпус 5, код ЄДРПОУ 35675002, рахунок в ПАТ ПРИВАТБАНК №26000051520206

на користь позивача: товариства з обмеженою відповідальністю "Йозера Україна", м. Львів, вул. Шолом-Алейхема, 11, код ЄДРПОУ 35621266, рахунок в ПАТ КРЕДІ АГРІКОЛЬ №26003500300357

50 000,00 грн. основного боргу, 955,30 грн. інфляційних, 546,50 грн. 3% річних та 1 762,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 08.10.2018р.

Суддя Г.М. Скиба