Рішення

від 04.10.2018 по справі 925/812/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року м. Черкаси справа № 925/812/18

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 205

до товариства з обмеженою відповідальністю СПЕКО ІМПЕКС , м. Черкаси, вул. Хрещатик, 130, кв. 173

про розірвання договору,

за участю представників сторін:

від позивача: Кива О.М. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКО ІМПЕКС", в якому просить суд:

- розірвати договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.09.2014 №1442 9 (зі змінами), укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області та товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕКО ІМПЕКС";

- відшкодувати судові витрати.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, участь свого представника у судове засідання втретє не забезпечив, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач відзив на позов не надав.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги підтримав.

Направлені відповідачу ухвали (відповідно до витягу з ЄДРПОУ) про час і місце розгляду справи повернуті до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання . Суд вчинив всі заходи для належного повідомлення відповідача про засідання суду.

Суд вважає, що Відповідач належно був повідомлений про час і місце розгляду спору.

Сторони не змінили предмет чи підставу позову. Додаткових клопотань не подано.

На запитання головуючого присутній учасник судового засідання заявив:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про можливість завершення дослідження обставин справи.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено такі взаємовідносини сторін та обставини:

09.09.2014р. між ТОВ СПЕКО ІМПЕКС (Орендар, відповідач у справі) та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області (Орендодавець, позивач у справі) був укладений договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №1442 (далі - Договір), відповідно до якого Орендодавець передав а Орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно - приміщення будівлі трубного цеху, площею 1276,35 кв.м., реєстровий номер 14308279.1206.ЕАЛНСП306 (далі - Майно), за адресою: вул. Київська, 9, с. Косарі Кам'янського району Черкаської область, що обліковується на балансі Управління виробничо-технічного обслуговування казенного підприємства Кіровгеологія , поштова адреса: вул. Більшовицька, 149, м. Коростишів Житомирської області (банківські реквізити: рахунок №26007055913251 в ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , МФО 311744, код ЄДРПОУ 33104171), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.07.2014 року і становить 449 900,00 грн.

Відповідно до п. 1.2 Договору майно передається в оренду з метою: розміщення виробництва з виготовлення паливних брикетів (інше використання).

Згідно п. 3.1 Договору оренди орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - серпень 2014 року - 5668,74 грн.

В разі своєчасного надання відповідних документів до застосованої орендної ставки може бути застосований коефіцієнт 0,7 (в частині виробничих площ). Орендна плата за перший місяць оренди - вересень 2014 року - визначається Орендарем самостійно шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за вересень 2014 року.

Відповідно до п. 3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць

Умовами Договору оренди, зокрема пунктом 3.6, передбачено обов'язок відповідача самостійно перераховувати орендну плату щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, у співвідношенні: 70% - до Державного бюджету на відповідний рахунок Держказначейства за місцезнаходженням об'єкту оренди; 30% - на розрахунковий рахунок Балансоутримувача відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктами 3.7, 3.8 Договору визначено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати. Нарахування пені припиняється через 12 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

В пункті 3.10 Договору сторони встановили зобов'язання Орендаря щодо сплати орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку у розмірі двох орендних плат за базовий місяць оренди - 11337,48 грн., який сплачується протягом трьох місяців після укладення договору і зараховується в рахунок сплати за останні місяці оренди.

Відповідно до п.10.1 Договору цей Договір укладено строком на 2 роки одинадцять місяців, що діє з 09 вересня 2014 року по 08 серпня 2017 року включно.

04.08.2017р. між Орендарем та Орендодавцем було укладено договір №1 про внесення змін до договору оренди державного майна від 09.09.2014р. (а.с. 20), яким було продовжено строк оренди державного майна до 08.07.2020р.

12.10.2017р. між Орендарем та Орендодавцем було укладено договір №2 про внесення змін до договору оренди державного майна від 09.09.2014р. (а.с. 21).

Відповідач не виконав умови Договору належним чином, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по орендній платі за період з січня 2018 року по квітень 2018 року до держбюджету в розмірі 19352,68 грн.

Згідно з п. 3.7 Договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. На заборгованість, яка виникала за кожен місяць оренди, за період з 16.02.2018 по 05.06.2018 нарахована пеня в сумі 1179,78 грн.

Відповідно до п. 3.8. Договору у зв'язку з утворенням заборгованості більше, ніж за 3 місяці, станом на 15.04.2018 нараховано штраф у розмірі 10 % від суми заборгованості - 1444,81 грн. Загальна заборгованість станом на 05.06.2018 становить - 21977,27 грн.(а.с.25).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.07.2018 у справі №925/576/18 було присуджено до стягнення з Орендаря вищевказану заборгованість з орендної плати та штрафні санкції.

Станом на 31.07.2018 до державного бюджету утворилася нова заборгованість по орендній платі (70%) за травень - червень 2018, яка в сумі становить 9809,14 грн. Згідно з п.3.7 Договору на заборгованість, яка виникала за кожен місяць оренди, в тому числі на заборгованість стягнуту вказаним рішенням суду, за період з 06.06.2018 по 31.07.2018 нарахована пеня, яка становить в сумі 1012,75 грн.

Враховуючи стягнуту заборгованість в сумі 19352,68 грн., на даний час сума боргу становить - 22174,57 грн. (а.с.29), що підтверджує невиконання взятих Орендарем зобов'язань відповідно до п.5.4 Договору про своєчасну та в повному обсязі сплату орендної плати, що стало причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права державного органу на задоволення своїх майнових вимог.

Відповідач вимоги позивача не спростував. Доказів виконання ним зобов'язання чи сплати заборгованості позивачу не надано.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Сторони за договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.09.2014р. №1442 (а.с 10-16) є суб'єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатного використання об'єкту - приміщення будівлі трубного цеху, площею 1276,35 кв.м., розміщеного за адресою: вул. Київська, 9 в с. Косарі Кам'янського району Черкаської області, на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.09.2017р. №1442 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором найму (оренди), який підпадає під правове регулювання Глави 58 статей 759-797 Цивільного кодексу України, параграфу 5 глави 29 Господарського кодексу України та Закону України Про оренду державного та комунального майна .

В силу п. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до пункту 6 статті 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 статті 2 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно частини 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В частині 1 статті 286 ГК України вказано, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування об'єктом незалежно від результату господарської діяльності.

Розмір орендної плати, яку був зобов'язаний сплачувати відповідач, змінювався на протязі дії договору у зв'язку з індексацією, що передбачено умовами договору. Договором не передбачено отримання окремої згоди відповідача на таку зміну розміру орендної плати, що відповідає приписам ст. 651, 652 ЦК України.

Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання щодо внесення орендної плати за оренду об'єкта нерухомості на умовах договору в сумі 22174,57 грн. (а.с. 29).

Відповідно до п. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

В п. 3 ст. 291 ГК України встановлено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

В п. 10.8 Договору сторони погодили, що у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу.

Частиною 3 ст. 26 Закону Про оренду державного та комунального майна встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, які до інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 284 ГК України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Оскільки, Відповідачем не виконано умови договору оренди - систематично, в строк більше трьох місяців - не сплачується орендна плата, тому даний договір підлягає розірванню за рішенням суду.

Суд вважає право позивача на належне отримання орендної плати порушеним, факт господарського порушення з боку відповідача доведеним, а тому вважає за необхідне вимоги задовольнити, розірвавши договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 09.09.2017р. №1442.

Наявність заборгованості по грошовому зобов'язанню відповідача підтверджується поданими документами в справу.

Відповідач не спростував належними доказами вимоги позивача та не надав доказів погашення боргу перед позивачем в повному обсязі по оренді об'єкта нерухомості.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до приписів ст.ст. 15, 16 ЦК України.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 27 Закону України Про оренду державного та комунального майна , встановлено, що у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Відповідач не спростував доводи позивача та не подав доказів належного виконання договору оренди нерухомого майна. Суд вважає, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом.

Суд зазначає, що здійснення оплати відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів об'єктивної неможливості заперечення вимог чи погашення боргу.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача повністю та стягнути на користь позивача 1762,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 09.09.2014р. №1442, що укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, ідентифікаційний код 21368158, номер рахунку в банку невідомий

та товариством з обмеженою відповідальністю Спеко Імпекс , м. Черкаси, вул. Хрещатик, 130, кв. 173, ідентифікаційний код 38715608, номер рахунку в банку невідомий

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Спеко Імпекс , м. Черкаси, вул. Хрещатик, 130, кв. 173, ідентифікаційний код 38715608, номер рахунку в банку невідомий

на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, м. Черкаси, бул. Шевченка, 185, ідентифікаційний код 21368158, номер рахунку в банку невідомий

1 762 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 08.10.2018р.

Суддя Г.М. Скиба