Рішення

від 16.10.2018 по справі 922/2437/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2437/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" (44700, Волинська обл., м. Володимир - Волинський, вул. Ковельська, 130) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалпромінвест" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 92 А) про стягнення 19000,00 грн. без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою за вих. №05-22/11/292 від 10.08.18 до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалпромінвест", згідно вимог якої позивачем заявлено до стягнення з відповідача 19000,00 грн. боргу. В обґрунтування позову вказує на те, що за усною домовленістю сторін про постачання товару, відповідач (як продавець) зобов'язався продати позивачу продукцію, а саме: "Бірки ДАЛРУ (27x43) пластик ТИП-02 у кількості 10000,00 тис. шт. за ціною 1,90 грн. за одиницю товару із загальною ціною договору 19000,00 тис. грн., а покупець оплатити та прийняти (одержати) від продавця дану продукцію. Розрахунок за товар здійснювався на умовах попередньої оплати у розмірі 100%. На виконання умов договору підприємство позивача здійснило попередню оплату товару згідно надісланого відповідачем рахунком-фактурою № 53 від 10.03.2016 р., про що позивач посилається на платіжне дорученням № 448 від 10.03.2016р. на суму 19000,00 грн. Також, в обґрунтування позову позивачем вказано про те, що за домовленістю сторін продавець після отримання коштів мав власними силами забезпечити поставку товару за адресою: Відділення нової пошти №2, Волинська область., м. Володимир-Волинський, вулиця Ковельська, 132/2, протягом 3-х робочих днів з моменту отримання попередньої оплати. Однак відповідач (як продавець), суму попередньої оплати одержав, однак товар позивачу не поставив та грошові кошти на вимогу позивача не повернув. ДП "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" також зазначає, що за попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом даної справи складається із витрат по сплаті судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.09.2018 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

08.10.2018 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від позивача надійшло клопотання (вх. № 29079) про долучення до матеріалів справи рахунку - фактуру №СФ-0000053 від 10.03.2016 на суму 19000,00 грн., яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Ухвала господарського суду Харківської області від 06.09.2018, яка була надіслана на адресу відповідача, що вказана у позовній заяві та яка підтверджена відомостями з ЄДРПОУ (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 92 А) 02.10.2018 повернулась на адресу суду з довідкою поштового відділення: "причина повернення: за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступне.

За усною домовленістю сторін про постачання товару, відповідач (як продавець) зобов'язався продати позивачу продукцію, а саме: "Бірки ДАЛРУ (27x43) пластик ТИП-02 у кількості 10000,00 тис. шт. за ціною 1,90 грн. за одиницю товару із загальною ціною договору 19000,00 тис. грн., а покупець оплатити та прийняти (одержати) від продавця дану продукцію.

При цьому, позивачем у позовній заяві наголошено про те, що за розрахунок за товар здійснювався на умовах попередньої оплати у розмірі 100%.

На виконання умов договору підприємство позивача здійснило попередню оплату товару згідно надісланого відповідачем рахунком-фактурою № 53 від 10.03.2016 р., про що позивач посилається на платіжне дорученням № 448 від 10.03.2016р. на суму 19000,00 грн.

Також, за домовленістю сторін продавець після отримання коштів мав власними силами забезпечити поставку товару за адресою: Відділення нової пошти №2, Волинська область., м. Володимир-Волинський, вулиця Ковельська, 132/2, протягом 3-х робочих днів з моменту отримання попередньої оплати. Однак відповідач (як продавець), суму попередньої оплати одержав, однак товар позивачу не поставив та грошові кошти на вимогу позивача не повернув.

Тобто, позивачем належним були виконані зобов'язання та своєчасно перераховано згідно платіжного доручення № 448 від 10.03.2016р. кошти в сумі 19 000,00 грн.

Відповідач, як продавець за договором, одержав суму попередньої оплати, однак товар позивачу не поставив, що свідчить про невиконання зобов'язань відповідно до укладеного договору.

У зв'язку із наявною заборгованістю та з метою досудового врегулювання спору, 11.07.2016 на адресу відповідача була надіслана Претензія про повернення попередньої оплати (т.с. І а.с. 27-28).

Однак відповідач відповіді на претензію не надав та вимоги позивача не задовольнив.

27.10.2017 позивачем було надіслано другу претензію, яка теж залишилась з боку відповідача без відповіді та без задоволення.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 ГК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт виставлення позивачу рахунку на оплату із зазначенням товару та його ціну, яка підлягає оплаті, оплата у свою чергу зазначеного товару свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин з поставки товару, відтак, в силу ст. 712 ЦК України, істотними умовами договору поставки є предмет та ціна, які узгоджені сторонами спору у названих документах.

Відповідно до статей 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Вказана домовленість відповідає вимогам ч. 2 ст. 205 ЦК України, згідно з якими правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Підтвердженням такого волевиявлення є наявність підписаних з боку сторін первинних бухгалтерських документів (видаткових накладних).

Відповідно до ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 ГК України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо постачання товару на сплачену суму, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 19000,00 грн. підлягають задоволенню.

З огляду на вищенаведене, суд вважає позовні вимоги Державного підприємства "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 1762,00 грн., з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметалпромінвест" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 92 А, код ЄДРПОУ 36034165) на користь Державного підприємства "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" (44700, Волинська обл., м. Володимир - Волинський, вул. Ковельська, 130, код ЄДРПОУ 00991516) - 19000,00 грн. заборгованості та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 16.10.2018 р.

Суддя Г.І. Сальнікова