Рішення

від 05.10.2018 по справі 813/1410/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 813/1410/18

05 жовтня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Витвицька В.П.,

за участю:

представник позивача ОСОБА_1,

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Старт» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

товариство з обмеженою відповідальністю «Мега Старт» (далі - позивач, ТОВ «Мега Старт» ) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.10.2018 № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 04.10.2017 № 1604/13-01-14-02/40413363 про нереальність господарських операцій із ТОВ «Гіаліт Агро» є безпідставними, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентом, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував. Вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідачем прийнято безпідставно, тому просить суд його скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з мотивів, вказаних в позовній заяві, просила позов задовольнити.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивачем не здійснювалися господарські операції з ТОВ «Гіаліт Агро» , а отже безпідставно занижено податок на додану вартість. Також зазначає, що до перевірки позивачем не надано довіреностей ТОВ «Мега Старт» на отримання продукції у ТОВ «Гіаліт Агро» , звітів матеріально - відповідальної особи про рух товарно-матеріальних цінностей в місцях зберігання, прибуткових ордерів. Відтак оскаржене податкове повідомлення-рішення винесено правомірно і підстав для його скасування немає.

У судовому засіданні представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ «Мега Старт» зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У період з 21.09.2017 по 27.09.2017 ГУ ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мега Старт» (код ЄДРПОУ 40413363) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Гіаліт Агро» (код ЄДРПОУ 39701748) за звітні періоди з 01.12.2016 по 31.05.2017, про що 04.10.2017 складено акт № 1604/13-01-14-02/40413363 (далі - акт перевірки).

Згідно акта перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем п. 198. 1, п. 198. 3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження податку на додану вартість в результаті відсутності реального вчинення господарських операцій з ТОВ «Гіаліт Агро» на загальну суму 5083333 грн, в тому числі за травень 2017 року в сумі 5083333 грн.

Вказані в акті перевірки порушення ґрунтуються на висновках податкового органу про непідтвердження позивачем факту здійснення господарських операцій з ТОВ «Гіаліт Агро» .

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем, від 13.10.2017 винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 7625000 грн (в т.ч. за основним платежем 5083333 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2541667 грн).

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1 - 2 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій із ТОВ "Гіаліт Агро" позивачем долучено до матеріалів справи первинні документи бухгалтерського обліку.

ОСОБА_3 долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо формування податкового кредиту та взаємовідносин позивача з ТОВ "Гіаліт Агро".

Між ТОВ "Гіаліт Агро" (продавець) та ТОВ ТОВ «Мега Старт» (покупець) 12.12.2016 укладено договір № 12.12.

Згідно п. 1.1 договору продавець зобов'язується передавати у власність покупця сільськогосподарську продукцію, а покупець зобов'язується приймати цей товар та проводити його оплату на умовах та в порядку, визначених даним договором.

12.12.2016 між ТОВ "Гіаліт Агро" (продавець) та ТОВ ТОВ «Мега Старт» (покупець) укладено додаткову угоду до договору від 12.12.2016 № 12.12.

28.12.2016 між ТОВ "Гіаліт Агро" (продавець) та ТОВ ТОВ «Мега Старт» (покупець) укладено додаткову угоду № 1 до договору від 12.12.2016 № 12.12.

ТОВ "Гіаліт Агро" здійснило поставку товару на підставі видаткових накладних від 30.12.2016 № РН-0000067, від 30.12.2016 № РН-0000068, від 30.12.2016 № РН-0000069, від 30.12.2016 № РН-0000070, від 12.12.2016 № РН-0000071, від 30.12.2016 № РН-0000072, від 30.12.2016 № РН-0000073, від 30.12.2016 № РН-0000074, від 30.12.2016 № РН-0000075, від 30.12.2016 № РН-0000076, від 30.12.2016 № РН-0000077, від 30.12.2016 № РН-0000078, від 30.12.2016 № РН-0000078, від 30.12.2016 № РН-0000079, від 30.12.2016 № РН-0000080, від 30.12.2016 № РН-0000081, від 30.12.2016 № РН-0000082, від 30.12.2016 № РН-0000083, від 30.12.2016 № РН-0000084, від 30.12.2016 № РН-0000085, від 30.12.2016 № РН-0000086, від 30.12.2016 № РН-0000087, від 30.12.2016 № РН-0000089, від 30.12.2016 № РН-0000090, від 30.12.2016 № РН-0000091, від 30.12.2016 № РН-0000092, від 30.12.2016 № РН-0000093, від 30.12.2016 № РН-0000094, від 30.12.2016 № РН-0000095, від 30.12.2016 № РН-0000096, від 30.12.2016 № РН-0000097, від 30.12.2016 № РН-0000098, від 30.12.2016 № РН-0000099 та виписало податкові накладні від 30.12.2016 № 67/2, від 30.12.2016 № 68/2, від 30.12.2016 № 69/2, від 30.12.2016 № 70/2, від 12.12.2016 № 71/2, від 30.12.2016 № 72/2, від 30.12.2016 № 76/2, від 30.12.2016 № 77/2, від 30.12.2016 № 73/2, від 30.12.2016 № 75/2, від 30.12.2016 № 79/2, від 30.12.2016 № 98/2, від 30.12.2016 № 74/2, від 30.12.2016 № 78/2, від 30.12.2016 № 80/2, від 30.12.2016 № 81/2, від 30.12.2016 № 82/2, від 30.12.2016 № 83/2, від 30.12.2016 № 84/2, від 30.12.2016 № 85/2, від 30.12.2016 № 86/2, від 30.12.2016 № 87/2, від 30.12.2016 № 88/2, від 30.12.2016 № 89/2, від 30.12.2016 № 90/2, від 30.12.2016 № 91/2, від 30.12.2016 № 96/2, від 30.12.2016 № 97/2, від 30.12.2016 № 99/2.

На підтвердження виконання умов Договору позивачем також надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за 01.12.2016-31.12.2017, акт примання-передачі товару від 30.12.2016 та книгу складського обліку запасів.

Судом встановлено, що при проведені перевірки позивачем всі зазначені документи надані ревізорам (акт перевірки, ст. 7).

Позивач надав суду договір оренди нежитлового приміщення від 01.06.2016 № 01/06/16/01, укладений з ПП Укрриба , за умовами якого орендодавець передає, а Орендар - позивач приймає у строкове користування нежитлове приміщення будівлі позначеної в технічному паспорті під лі. М-2, М' -2, M» -1 . Приміщення знаходиться за адресою м. Львів, вул. Городоцька, 355Г, господарський договір оренди від 01.06.2016, укладений з ТОВ трентова ЛТД , за умовами якого орендодавець передає, а Орендар - позивач приймає у строкове платне користування приміщення, яке знаходиться за адресою м. Львів, вул. Персенківська, 70, загальна площа 163,10 кв.м, акт приймання - передачі до договору оренди від 01.06.2015.

Що стосується зауважень перевіряючих на відсутність довіреностей на отримання продукції, звітів матеріально-відповідальної особи про рух товарно матеріальних цінностей в місцях зберігання, суд зазначає, що вказані документи не є документами бухгалтерського та/або податкового обліку та не можуть підтверджувати або спростовувати товарність господарської операції.

В матеріалах справи міститься лист начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Львівській області від 22.05.2018 № 2979/13-01-23-10, згідно якого повідомлено, що кримінальні провадження відносно службових осіб ТОВ Мега Старт в Єдиному реєстрі досудових розслідувань не реєструвались та до провадження не приймались.

Отже, проведені господарські операції мали реальну господарську ціль забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети отримання прибутку. Товари та послуги отримані від контрагента мали реальний і товарний характер та були використані в межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях. Зазначене підтверджується обставинами, викладеними вище і документами, які стали предметом перевірки.

Суд не бере до уваги посилання відповідача щодо недоліків в оформленні первинних документів позивача, оскільки формальні недоліки в первинних документах повинні оцінюватися в сукупності з іншими обставинами справи. Перевагу варто надавати реальності здійснення господарської операції та її економічному змісту, а не оформленню такої операції.

Отже, матеріалами справи підтверджується укладення господарського договору між ТОВ "Гіаліт Агро" та ТОВ ТОВ «Мега Старт» , факт виконання якого підтверджений належним чином оформленими первинними документами.

ОСОБА_3 перевірки, суд дійшов висновку, що викладені в ньому обставини порушень позивачем податкового законодавства сформовані не на підставі аналізу первинної документації, зауважень до змісту та оформлення документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, а на підставі аналізу податкової інформації по ТОВ Гіліат Агро .

Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Згідно з статтею 1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції , статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

У пункті 38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" (заява N 803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Отже, суд вважає, що порушення ТОВ "Гіаліт Агро", якщо такі були, мають бути досліджені під час перевірки саме ТОВ "Гіаліт Агро".

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, що стосуються господарських операцій між ТОВ «Мега Старт» та ТОВ "Гіаліт Агро" суд надає перевагу належним письмовим доказам, а саме документам первинного бухгалтерського обліку.

У матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсним в установленому порядку вказаного договору. Водночас зібраними у справі доказами підтверджується реальність господарських операцій позивача, а відтак спростовуються висновки акта перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. При цьому реальність господарських операцій доведена позивачем належними та допустимими доказами, а правомірність виставленого податкового повідомлення-рішення відповідач не довів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачу було відстрочено сплату судового збору по справі до ухвалення судового рішення, а судом ухвалено рішення на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, то судові витрати стягненню не підлягають .

Керуючись статтями 2, 9, 242- 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області 13.10.2018 № НОМЕР_1.

3. Судовий збір не стягується.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 16.10.2018.

Суддя Костецький Н.В.