Рішення

від 05.10.2018 по справі 805/4464/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2018 р. Справа№805/4464/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., за участі секретаря судового засідання Лопушанського Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовної заявою ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення, та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

6 червня 2018 року шляхом надсилання поштою позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно відмовив їй в призначені пенсії за вислугою років, та призначив пенсію без урахування заробітної плати за 60 місяців. З посиланням на статтю 55 Конституції України, статті 15, 16 Закону України Про звернення громадян ,позивач просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо відмови в призначені пенсії за вислугою років з урахуванням заробітної плати за 60 місяців;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №8915 від 23.04.2018 про відмову позивачу в призначені пенсії за вислугою років з урахуванням заробітної плати за 60 місяців;

- зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача №8915 від 11.12.2017 та прийняти до розрахунків відомості про заробітну плату за період з червня 1994 року по грудень 1998 року на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №770 від 01.11.2017, виданої Виконавчим комітетом Мирненської селищної ради Волноваського району Донецької області, та відомості про заробітну плату за період з січня 1999 року по грудень 2000 року, на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №83 від 22.12.2014, виданої КЗОЗ Тельманівська центральна районна лікарня .

18 червня 2018 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

19 червня 2018 року від Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області витребувані докази.

16 липня 2018 року розгляд справи продовжений за правилами загального позовного провадження.

05 вересня 2018 року закрито підготовче провадження і справа призначена до судового розгляду по суті.

05 жовтня 2018 року Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області замінено правонаступником - Маріупольським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області.

Представники сторін у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

11 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області з заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно пункту 2-1 розділу XV Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , яка була зареєстрована за №8915. До заяви була додана довідка про заробітну плату (спецпенсія).

23 квітня 2018 року Лівобережним об'єднаним управлінням пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області прийнято Рішення №8915 про відмову в призначенні пенсії за вислугою років з урахуванням заробітної плати за 60 місяців , яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років з урахуванням заробітної плати за 60 місяців, натомість пенсія призначена за наявними документами з урахуванням заробітної плати за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Рішення вмотивовано тим, що

довідка від 01.11.2017 №770 за період роботи в Мирненській міський лікарні з червня 1994 року по грудень 1998 року не відповідає затвердженому Додатку №1 Порядку №22-1: відсутній документ, що підтверджує правову підставу надання довідки Мирненською селищною радою;

згідно з даними ІКІС ПФУ: Підсистема Відомості з реєстру страхувальників підприємство Тельманівська центральна районна лікарня (ЄДРПОУ 01989906) розміщується на тимчасово неконтрольованій українською владою території і не пройшла перереєстрацію в населених пунктах, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі відповідно до постанови Кабінету ОСОБА_2 України № 595 від 07.11.2014, внаслідок цього довідка про заробітну плату № 83 від 22.12.2014 не підлягає розгляду. В порушення Додатку № 1 Порядку №22-1, довідка №83 22.12.2014, видана Тельманівською центральною районною лікарнею, не містить прізвища осіб що підписали довідку - керівника, головного бухгалтера Тельманівської центральної районної лікарні .

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно статті 92 Основного закону виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 09.07.2003 №1058-V «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058-V).

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №1058-V для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно підпункту 3 пункту 2.1 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пенсійного фонду №9-1 від 26.04.2017, редакції, чинній на час спірних правовідносин), за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно пункту 2.10 Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

07 листопада 2014 року Кабінетом міністрів України була прийнята постанова №595 Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства (дали - Постанова №595).

Згідно пункту 3 вказаної постанови Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації мали забезпечити до 1 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що довідка про заробітну плату № 83 від 22.12.2014 видана КЗОЗ Тельманівською центральною районною лікарнею у відповідності до «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .

Комунальний заклад охорони здоров'я "Тельманівська центральна районна лікарня" є комунальною організацією і дія Постанови №595 на нього не розповсюджується, того ж переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності.

Постановою №595 не визначено, що довідки, видані юридичними особами, зареєстрованими відповідно до національного законодавства, але які знаходяться в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, не підлягають розгляду.

Довідка від 01.11.2017 №770 за період роботи в Мирненській міський лікарні з червня 1994 року по грудень 1998 року відповідає затвердженому Додатку №1 Порядку №22-1. Також позивачем надана довідка виконавчого комітету Мирненської селищної ради Волноваського району Донецької області №772 від 07 травня 2018 року, яка підтверджує правову підставу надання довідки №770 від 01 листопада 2017 року виконавчим комітетом Мирненської селищної ради.

Встановлені обставини є підставою для висновку суду про те, що вказані довідки є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами для встановлення заробітку для обчислення пенсії ОСОБА_1, а тому суд не приймає до уваги правові підстави з яких відповідач не врахував ці довідки при призначенні пенсії.

Стаття 1 «Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод» , у редакції протоколів № 11 та № 14 (04 листопада 1950 року), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Пічкур проти України (Заява № 10441/06) від 07 листопада 2013 року Європейський суд з прав людини зазначив, що право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України. За наведених вище міркувань Європейський суд з прав людини дійшов висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу (параграфи 51, 54).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Суханов та Ільченко проти України (Заяви № 68385/10 та № 71378/10) від 26 червня 2014 року Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52). Суд зазначив, що стаття 1 Першого протоколу включає в себе три окремих норми: перша норма, викладена у першому реченні першого абзацу, має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого абзацу, стосується позбавлення власності і підпорядковує його певним умовам; третя норма, закріплена в другому абзаці, передбачає право Договірних держав, зокрема, контролювати користування власністю відповідно до загальних інтересів. Проте ці норми не є абсолютно непов'язаними між собою. Друга і третя норми стосуються конкретних випадків втручання у право на мирне володіння майном, а тому повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закріпленого першою нормою (параграф 30). Щодо соціальних виплат, стаття 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму системи соціального забезпечення та обирати вид або розмір виплат за такою системою. Проте якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату як право на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу щодо осіб, які відповідають її вимогам (параграф 31). Суд повторив, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в інтересах суспільства . Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (параграф 53).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Щокін проти України (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) від 14 жовтня 2010 року зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки на умовах, передбачених законом , а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення законів . Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (параграф 50).

Європейська соціальна хартія (переглянута), яка набрала чинності для України 01 лютого 2007 року, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

Сторони визнають метою своєї політики, яку вони запроваджуватимуть усіма відповідними засобами як національного, так i міжнародного характеру, досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися такі права та принципи: Кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що при вирішення питання про відмову прийнятті до розгляду довідок про заробітну плату для обчислення пенсії, поданих позивачем, відповідач не дотримався справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, оскільки оскаржуване втручання (спірне рішення) не відповідало вимозі законності і було свавільним.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що Рішення №8915 про відмову в призначенні пенсії за вислугою років з урахуванням заробітної плати за 60 місяців , прийняте Лівобережним об'єднаним управлінням пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області 23 квітня 2018 року, є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на вищенаведене вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача, щодо відмови в призначені пенсії за вислугою років з урахуванням заробітної плати за 60 місяців, не підлягає задоволенню, оскільки права позивача були порушені прийняттям протиправного рішення.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховує положення Рекомендації Комітету ОСОБА_2 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень , прийняті Комітетом ОСОБА_2 11.03.1980, а саме суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Разом з тим, пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС Україні) у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Згідно абзацу другому частини 4 статті 245 КАС Україні у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача прийняти (вчинити) певні дії, і це прямо вбачається з пункту 4 частини 1 статті 5 та пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ефективним засобом правого захисту у даній справі буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача №8915 від 11.12.2017 та прийняти до розрахунків відомості про заробітну плату за період з червня 1994 року по грудень 1998 року на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №770 від 01.11.2017, виданої Виконавчим комітетом Мирненської селищної ради Волноваського району Донецької області, та відомості про заробітну плату за період з січня 1999 року по грудень 2000 року, на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №83 від 22.12.2014, виданої КЗОЗ Тельманівська центральна районна лікарня .

Питання розподілу судових витрат вирішити за правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 291, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: 87543, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області (місцезнаходження: 87548 Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, б. 27А, код ЄДРПОУ 42171861) про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області №8915 від 23.04.2018 про відмову в призначені пенсії за вислугою років з урахуванням заробітної плати за 60 місяців.

Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №8915 від 11.12.2017 про призначення пенсії за вислугу років та прийняти до розрахунків відомості про заробітну плату за період з червня 1994 року по грудень 1998 року на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №770 від 01.11.2017, виданої Виконавчим комітетом Мирненської селищної ради Волноваського району Донецької області, та відомості про заробітну плату за період з січня 1999 року по грудень 2000 року, на підставі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії №83 від 22.12.2014, виданої КЗОЗ Тельманівська центральна районна лікарня .

В задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області щодо відмови в призначені пенсії за вислугою років з урахуванням заробітної плати за 60 місяців - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 302 (триста дві) гривні 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 05 жовтня 2018 року.

Повний текст рішення складений 16 жовтня 2018 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Циганенко А.І.