Рішення

від 12.10.2018 по справі 1340/4571/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №1340/4571/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Шиц А.А.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Порічанської сільської ради Яворівського району Львівської області до Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови про накладення штрафу,-

в с т а н о в и в :

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Порічанської сільської ради Яворівського району Львівської області (81070, Львівська обл., Яворівський район, с.Поріччя) до Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (81000, Львівська обл., м.Яворів, вул.Львівська, буд.2) про скасування постанови державного виконавця Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 06.09.2018 року ВП №54743939 про накладення штрафу.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що штраф за невиконання судового рішення державним виконавцем до нього застосовано безпідставно, оскільки ним, як боржником вчиняються дії з метою виконання судового рішення, зокрема ухвалено рішення №102 від 27.08.2018 року Про добровільне виконання виконавчого листа Яворівського районного суду Львівської області від 21.08.2018 року №2а/1329/1261/12 , яким вирішено звернутися до Львівської обласної державної адміністрації з вимогою профінансувати з державного бюджету закупівлю або будівництво житлового приміщення гр.ОСОБА_1 За наведених підстав позивач просить скасувати постанову державного виконавця.

Ухвалою суду від 05.10.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не прибув. У судовому засіданні, що відбулося 11.10.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав, що викладені у позовній заяві, просив суд позов задоволити повністю.

Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, надіслав до суду відзив на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 08.07.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Яворівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання дій неправомірними, визнання права на позачергове забезпечення житловим приміщенням, зобов'язання надати житлове приміщення та стягнення моральної шкоди було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1, визнано протиправними дії Порічанської сільської ради Яворівського району Львівської області та Управління соціального захисту населення районної державної адміністрації щодо незабезпечення ОСОБА_1 житловим приміщенням у встановлені законом терміни; зобов'язано Управління соціального захисту населення районної державної адміністрації придбати житло, що буде відповідати вимогам житлового законодавства України для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та передати його в подальшому у розпорядження Порічанської сільської ради Яворівського району Львівської області для розподілу, згідно черги осіб, які перебувають на квартирному обліку для поліпшення житлових умов; зобов'язано Порічанську сільську раду Яворівського району Львівської області надати ОСОБА_1 житлове приміщення, яке побудоване чи куплене для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що перебуває або надійде у розпорядження сільської ради та буде відповідати вимогам житлового законодавства України; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

На підставі даної постанови виписано виконавчий лист №2-а/1329/1261/12 від 17.09.2014 року.

22.09.2017 року державним виконавцем Яворівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54743939 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-а/1329/1261/12, виданого 17.09.2014 року Яворівським районним судом Львівської області про зобов'язання Порічанської сільської ради Яворівського району Львівської області надати ОСОБА_1 житлове приміщення, яке побудоване чи куплене для постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що перебуває або надійде у розпорядження сільської ради та буде відповідати вимогам житлового законодавства України. У постанові боржнику вказано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Таким чином, судом встановлено, що державним виконавцем постановою про відкриття провадження надано боржнику термін для самостійного виконання рішення за виконавчим листом.

Згідно акту державного виконавця від 11.10.2017 року, рішення суду боржником не було виконано.

У подальшому, 19.10.2017 року державним виконавцем в порядку ст.ст.18, 63, 75 Закону України Про виконавче провадження винесено постанову про накладення штрафу на Порічанську сільську раду за невиконання судового рішення у розмірі 5100,00 грн. та надано термін виконати рішення протягом десяти днів й попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

02.11.2017 року при повторному примусовому виконанні державним виконавцем встановлено, що рішення суду не виконано. По даному факту державним виконавцем складено акт.

Матеріалами справи стверджується, що 03.11.2017 року державним виконавцем повторно винесено постанову про накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі з підстав невиконання судового рішення.

04.12.2017 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, проте рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 15.03.2018 року у справі №460/225/18 було визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження №54743939 від 04.12.2017 року.

Постановою державного виконавця Яворівського районного ВДВ ГТУЮ у Львівській області від 08.08.2018 року ВП №54743939 відновлено виконавче провадження.

Вимогою державного виконавця від 21.08.2018 року №26583 зобов'язано боржника за виконавчим листом виконати рішення суду протягом десяти робочих днів.

Із акту державного виконавця від 06.09.2018 року вбачається, що рішення суду боржником не виконано.

Постановою державного виконавця Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 06.09.2018 року за невиконання рішення суду стягнуто з боржника - Порічанської сільської ради штраф в сумі 5100,00 грн., надано термін виконати рішення протягом десяти днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне його невиконання.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на наступне.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Згідно ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України Про виконавче провадження №1404-VІІІ від 02 червня 2016 року (далі - Закон №1404-VІІІ).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст.18 Закону №1404, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404).

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч.4 ст.18 Закону №1404).

Частиною 1 статті 26 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:

1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п.1 ч.1 ст.26 Закону України Про виконавче провадження).

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.26 Закону №1404-VІІІ, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №1404-VІІІ, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону України Про виконавче провадження передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.

Відповідно до цієї норми, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен був встановити дві обставини: 1)факт виконання чи невиконання рішення; 2)у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання. При цьому, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти штраф на боржника. Встановлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов'язків та реалізації прав, передбачених ст.18 Закону №1404-VIII, а також дотриманням сторонами виконавчого провадження свої обов'язків. Зокрема, ст.18 Закону передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 3 цієї статті визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, серед іншого, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, а частина 4 наголошує на тому, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. При цьому, відповідно до п.6 ч.5 ст.19 Закону №1404-VIII, боржник зобов'язаний надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження. Відтак, зважаючи на ненадання боржником інформації про стан виконання рішення та неподання доказів, що підтверджують поважність причин такого невиконання, державний виконавець дійшов обґрунтованого висновку про невиконання рішення суду без поважних причин та притягнув боржника до відповідальності.

При цьому, суд наголошує, що безпідставним є посилання позивача на ряд обставин, які, на його думку, виключають притягнення його до відповідальності у вигляді штрафу.

Суд не приймає до уваги твердження позивача щодо того, що про факт виконання рішення суду вказує наявна у матеріалах справи копія рішення Виконавчого комітету Порічанської сільської ради Львівської області №102 від 27.08.2018 року Про добровільне виконання виконавчого листа Яворівського районного суду Львівської області від 21.08.2018 року №2а/1329/1261/12 , а вважає за необхідне роз'яснити, що згідно з цим розпорядженням, Виконавчим комітетом Порічанської сільської ради Львівської області лише вирішено звернутися до Львівської обласної державної адміністрації з вимогою профінансувати з державного бюджету закупівлю або будівництво житлового приміщення гр.ОСОБА_1, проте це не свідчить про виконання судового рішення, яке набрало законної сили. При цьому, представником позивача не надано у судових засіданнях в обгрунтування своєї позиції жодних доказів звернення на виконання рішення №102.

Більш того, позивачем не надано до суду жодних доказів та обґрунтованих пояснень з яких причин та чому з 29.08.2014 року (дата набрання законної сили постановою Яворівського районного суду Львівської області від 08.07.2014 року у справі №2-а/1329/1261/12) не вчинялись будь-які інші дії на виконання рішення суду та на виконання виконавчого документа.

При цьому, суд зазначає, що виконавче провадження №54743939 відкрите за виконавчим листом від 17.09.2014 року, постанова про відкриття виконавчого провадження на час розгляду даної справи є чинною, її законність в межах адміністративного судочинства перевірена бути не може, а тому, зважаючи, що саме в межах цього виконавчого провадження державним виконавцем направлялися вимоги про необхідність повідомити про виконання рішення, які залишені без уваги боржником, рішення державного виконавця про застосування штрафу є правомірним.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судовим розглядом встановлено, що відповідач вчинив належні дії та прийняв оскаржувану постанову на підставі та у межах повноважень, що визначені законодавством, з метою забезпечення виконання судового рішення за виконавчим документом.

Інші доводи представника позивача щодо протиправності рішення відповідача, суд вважає необґрунтованими, оскільки вони не вказують на наявність підстав для задоволення позову та спростовуються матеріалами справи.

Згідно ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення.

Враховуючи встановлені по справі обставини, наведені норми матеріального та процесуального законодавства, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів наданих учасниками справи, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст.139 КАС України, сплачений при зверненні до суду з даним позовом судовий збір не підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Порічанської сільської ради Яворівського району Львівської області до Яворівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови про накладення штрафу відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сподарик Н.І.