Рішення

від 12.10.2018 по справі 445/1522/18

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 445/1522/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2018 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Пилип'яка П.В.

секретаря судового засідання Мацайло О.М.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Золочеві Львівської області справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади села Шпиколоси в особі Шпиколоської сільської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до до територіальної громади села Шпиколоси в особі Шпиколоської сільської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,7726 га, яка складається із двох земельних ділянок площею 0.3918 га, кадастровий номер 4621888200:07:000:0355 та площею 0.3808 га, кадастровий номер 4621888200:07:000:0297, які виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташовані на території Шпиколоської сільської ради Золочівського району Львівської області і які належали спадкодавцю - ОСОБА_2 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 000907 виданого 03.05.2004 року Золочівською РДА на підставі розпорядження голови Золочівської РДА № 18 від 26.01.2004 року і зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі № 01:04:452:01889.

Позовні вимоги підтверджує тим, що 25.11.2009 року померла, ОСОБА_2, мати позивача.

Позивач вказує, що вона фактично прийняла спадщину вступивши у володіння та управління спадковим майном після смерті ОСОБА_2, та маючи намір оформити свої права на спадкове майно, позивач звернулася до Золочівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак нотаріус не може вчинити нотаріальні дії, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, а саме державного акту про право приватної власності на землю, від так державний нотаріус відмовив позивачу у вчиненні нотаріальної дії та рекомендував звернутися з позовом до суду.

В підготовче засідання позивач не з'явилася, однак була належно повідомлена про час та місце такого засідання. подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Відповідач територіальна громада села Шпиколоси в особі Шпиколоської сільської ради Золочівського району Львівської області в судове засідання не з'явилася, подала лист, в якому просить розгляд справи проводити у відсутності їх представника, вимоги позову не заперечила.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть серії 1-СГ № 107759 ОСОБА_2 померла 17.07.2007 року у віці 80 років.

Згідно із копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 народилася 04.01.1964 року, батьками вказані ОСОБА_4 та ОСОБА_2.

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу між рибкою ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ларисою Петрівною 28 серпня 1982 року було укладено шлюб, після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_1.

Відповідно до довідки виданої виконкомом Шпиколоської сільської ради Золочівського району № 91 від 29.02.2016 року про те, що заповіт від імені ОСОБА_2 у Шпиколоській сільській раді Золочівського району Львівської області не посвідчувався. Заборон та арештів земельної ділянки площею 0,7726 га (державний акт серії ЛВ №000907) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Шпиколоської сільської ради Золочівського району Львівської області власником якої є ОСОБА_2, немає. Спадщину після смерті ОСОБА_2 фактично прийняла її дочка - ОСОБА_1., яка проживала однією сім'єю із спадкодавцем.

Згідно із копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛВ № 000907, виданої ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Золочівської райдержадміністрації від 26 січня 2004 року № 18, є власником земельної ділянки площею 0.7726 га на території Шпиколоської сільської ради Золочівського району Львівської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що складається з земельної ділянки № 1 площею 0.3918 га, кадастровий номер 4621888200:07:000:0355, земельної ділянки № 2 площею 0.3808 га, кадастровий номер 4621888200:07:000:0297.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, суд виходить з наступного.

За приписами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.

Згідно ст. 328, 1216 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування є однією з підстав виникнення права власності.

Відповідно до ст. 1217, 1218 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За положеннями ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно змісту ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

З врахуванням того, що відповідач позов визнав, заявивши про це у своїй заяві, поданій на адресу суду до проведення підготовчого засідання, таке визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб , а також те, що позивач має право на спадкування майна померлої матері - ОСОБА_2. за законом, спадщину фактично прийняла, за відсутності у позивача оригіналу правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку, що є перешкодою для реалізації нею свого спадкового права, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є доведеними та підлягають до задоволення.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 11, 13, 200, 206, 258, 259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, ст. 16, 328, 386, 392, 1216-1218, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1272, 1296 ЦК України, суд -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до територіальної громади села Шпиколоси в особі Шпиколоської сільської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку площею 0.7726 га, яка складається із двох земельних ділянок: земельної ділянки № 1 площею 0.3918 га, кадастровий номер 4621888200:07:000:0355, земельної ділянки № 2 площею 0.3808 га, кадастровий номер 4621888200:07:000:0297 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Шпиколоської сільської ради Золочівського району Львівської області, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_2, яка померла 17.07.2007 року.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області або через Золочівський районний суд Львівської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя: П. В. Пилип'як