Рішення

від 10.10.2018 по справі 472/839/18

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/839/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" жовтня 2018 р. смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Чаричанського П.О.,

за участю секретаря Ставніченко А.П.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частку земельної ділянки в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

14 серпня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частку земельної ділянки в порядку спадкування.

В позові зазначив, що 16 липня 2011 року в с. Іванівка Веселинівського району Миколаївської області померла ОСОБА_4, смерть якої було зареєстровано 20 липня 2011 року Луб'янською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області, про що в книзі записів смертей зроблено відповідний актовий запис за №09, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ФП №153383.

Внаслідок її смерті відкрилася спадщина до складу якої увійшли всі права та обов'язки, зокрема право власності на земельну ділянку площею 7,47 га призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером - 4821782000:01:000:0129, розташовану в межах території Луб'янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

ОСОБА_4 за життя склала заповіт, яким заповідала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вищевказану земельну ділянку.

Спадщину вони прийняли шляхом подання державному нотаріусу Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області заяв про прийняття спадщини, на підставі яких нотаріусом було заведено спадкову справу.

Після витоку шестимісячного строку ОСОБА_3 звернулася до нотаріуса та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ? частку земельної ділянки.

17 травня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до державного нотаріуса Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області ОСОБА_5 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на успадковану ним ? частку земельної ділянки.

Нотаріус , ознайомившись з наданими документами, відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки у зв'язку з відсутністю у витязі з Державного земельного кадастру інформації про належність спадкодавцю земельної ділянки.

У зв'язку з відсутністю в Державному земельному кадастрі інформації про належність спадкодавцям вищевказаної земельної ділянки нотаріус не може видати позивачу свідоцтво про право на спадщину, тому він звернулась до суду та просить визнати за ним право власності у порядку спадкування на 1/2 частку земельної ділянки успадкованої після смерті ОСОБА_4

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги повністю, просив позовну заяву задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позов визнала повністю не заперечувала проти задоволення позову.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 липня 2011 року в с. Іванівка Веселинівського району Миколаївської області померла мати позивача ОСОБА_4, смерть якої було зареєстровано 20 липня 2011 року Луб'янською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області, про що в книзі записів смертей зроблено відповідний актовий запис за №09, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ФП №153383..

Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої зокрема увійшло право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 7,47 га з кадастровим номером: 4821782000:01:000:0129, розташовану в межах території Луб'янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

Копіями матеріалів спадкової справи №9/2012 встановлено, що за життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким земельну ділянку розміром 7,47 га, яка належала їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №608270 виданий розпорядженням Веселинівської райдержадміністрації від 13 листопада 2006 року за №424-р, розташовану в межах території Луб'янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва заповіла в рівних долях ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Тими ж матеріалами спадкової справи встановлено, що спадкоємці за заповітом ОСОБА_3 та ОСОБА_2, прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4, шляхом подання відповідної заяви приватному нотаріусу Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області, які були зареєстровані в книзі обліку спадкових справ 19 січня 2012 року за № 16 та №17.

Згідно зі ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Частиною 1 ст. 1298 ЦК України встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

30.07.2015 року ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частину спадкових земельних ділянок, яке було зареєстровано в реєстрі за № 610.

Однак, відповідно до копії постанови державного нотаріуса Веселинівської державної нотаріальної контори від 17 травня 2018 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії позивачу ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частки земельної ділянки. Свою відмову нотаріус обґрунтувала тим, що витяг з Державного земельного кадастру не містить інформації про належність спадкодавцю земельної ділянки.

У зв'язку з відсутністю в Державному земельному кадастрі інформації про належність спадкодавцю вищевказаних земельних ділянок позивач не може отримати свідоцтва про право на спадщину за заповітом , а тому звернувся до суду.

Відповідно до 4.20. гл. 10 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 N 7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 392 ЦК України , власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до витягу з ДЗК № НВ-4804722452018 від 15.05.2018 року, власником ? частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з уточненою площею 7,4652 га, з кадастровим номером: 4821782000:01:000:0129, є ОСОБА_3. Інформація про право власності спадкодавця ОСОБА_2 у витязі з ДЗК відсутня.

У відповідності до статей 1225 ЦК України і 131 ЗК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст.ст. 1217, 1223 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Оскільки, позивач прийняв спадщину в установленому законному порядку, то спадщина належить йому з часу її відкриття.

Отже, вищезазначені обставини перешкоджають позивачу оформити право на спадщину в позасудовому порядку, а визнання позову відповідачкою не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд прийшов до переконання про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку земельної ділянки в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, у порядку спадкування право власності на 1/2 частку земельної ділянки загальною площею 7,4652 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 4821782000:01:000:0129, розташованої в межах території Луб'янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, успадковану після смерті ОСОБА_4, яка померла 16 липня 2011 року в с. Іванівка Луб'янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, право власності якої було посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №608270, виданим 25 квітня 2007 року на підставі розпорядження Веселинівської райдержадміністрації Миколаївської області №424-р від 13 листопада 2006 року, зареєстрованим в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, догорів оренди землі за №010701000253.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіОСОБА_6

Дата складання повного судового рішення 16.10.2018 року.