Постанова

від 16.10.2018 по справі 220/1787/17

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року справа №220/1787/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Арабей Т.Г., Ястребової Л.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 19 липня 2018 року у справі №220/1787/17 (головуючий І інстанції Яненко Г.М.) за позовом ОСОБА_1 до інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель Мовсесяна Григорія Ашотовича про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №165-Дк/0124По/08/01/-17 від 09.10.2017 року, винесену державним інспектором-провідним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Великоновосілківському, Мар їнському районах та мм. Донецьку і Вугледарі Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Мовсесяном Г.А. за ч.1 ст.53 КУаАП відносно ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. та стягнення заподіяної шкоди державі у вигляді 16779 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм чинного законодавства, висновки якої не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивач самовільно не займав ніяких земельних ділянок, а користується тільки ділянками, які орендує відповідно до актів прийому-передачі.

Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 19.07.2018 року позов задоволено.

Постанову №165-Дк/0123По/08/01/-17 від 09 жовтня 2017 року про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. за адміністративне порушення, передбачене ч.1 ст. 53-1 КУпАП скасовано та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

1. Суд першої інстанції дав оцінку адміністративному матеріалу та скасував постанову відносно ОСОБА_3, тоді як позивачем по справі є ОСОБА_1

2. Суд першої інстанції не з ясував обставини притягнення до адміністративної відповідальності саме позивача ОСОБА_1

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив судове рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову

Позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, суд встановив наступне.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що протокол про адміністративне правопорушення розглянуто без участі особи, відносно якої його складено. Також відсутні докази перебування спірної ділянки у власності держави, перебування суміжної земельної ділянки у користуванні позивача, відсутні показання свідків.

При цьому матеріали справи свідчать, що до такого висновку суд першої інстанції прийшов з огляду на надані позивачем ОСОБА_1 докази та наступні обставини.

На виконання наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використання та охорону земель усіх категорій і форм власності від 01.08.2017 № 165-ДК, державним інспектором, провідним спеціалістом Відділу контролю за використанням та охороною земель у Великоновосілківському, Мар'їнському районах та мм Донецьку і Вугледарі Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Мовсесяном Г.А. проведена перевірка земельної ділянки, яка межує з земельними ділянками, що перебувають у користуванні ФГ Деметра під головуванням ОСОБА_1

В результаті перевірки встановлено, що земельна ділянка належить до державної форми власності, земель сільськогосподарського призначення площею 10,5 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області і межує із півночі з земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_2 та земельною ділянкою НОМЕР_1, самовільно зайнята та була засіяна ячменем (виявлені поживні залишки ячменю), згідно даних Державного земельного кадастру, що є порушенням статей 125 та 126 Земельного кодексу України.

За результатами обстеження земельної ділянки складено:

-акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельної ділянки від 10.08.2017 № 165-Дк/241/АП/09/01/-17; (а.с.7)

-акт обстеження від 10.08.2017 № 165-Дк/239/АО/10/01/-17;(а.с.10)

-протокол про адміністративне правопорушення від 08.09.2017 № 165-ДК/0102 П/07/01/-17 відносно ОСОБА_1;(а.с.8)

-припис від 09.10.2017 № 165/ДК/0171 Пр/03/01/-17;(а.с.69)

-повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення від 22.09.2017 року, № 165-ДК/0020/04/01/-17; (а.с.68)

-розраховано розмір шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у сумі 16779,00 грн.

Проте, вищезазначені документи стосуються не позивача ОСОБА_1, а стосуються іншу особу - ОСОБА_3

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.10.2018 року зобов'язано Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області надати докази по справі, а саме: адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 для встановлення обставин, на які в позові посилався позивач та за яким він просив скасувати постанову №165-Дк/0124 По/08/01/-17 від 09.10.2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.53 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень та стягнення заподіяної шкоди державі в розмірі 16779 грн.

Обставини, встановлені при апеляційному розгляді справи.

На виконання наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використання та охорону земель усіх категорій і форм власності від 01.08.2017 № 165-ДК, державним інспектором, провідним спеціалістом Відділу контролю за використанням та охороною земель у Великоновосілківському, Мар'їнському районах та мм Донецьку і Вугледарі Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, Мовсесяном Г.А. проведена перевірка земельної ділянки, яка межує з земельними ділянками, що перебувають у користуванні ФГ Деметра під головуванням ОСОБА_1

В результаті перевірки встановлено, що земельна ділянка належить до державної форми власності, земель сільськогосподарського призначення площею 10,5 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Великоновосілківської селищної ради Великоновосілківського району Донецької області і межує із півночі з земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_2 та земельною ділянкою НОМЕР_1, самовільно зайнята та була засіяна ячменем (виявлені поживні залишки ячменю), згідно даних Державного земельного кадастру, що є порушенням статей 125 та 126 Земельного кодексу України.

За результатами обстеження земельної ділянки складено:

-акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельної ділянки від 10.08.2017 № 165-Дк/240/АП/09/01/-17;

-акт обстеження земельної ділянки від 10.08.2017 № 165-Дк/238/АО/10/01/-17;

-протокол про адміністративне правопорушення від 08.09.2017 № 165-ДК/0103 П/07/01/-17 відносно ОСОБА_1;

-припис від 09.10.2017 № 165/ДК/0172 Пр/03/01/-17;

-повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення від 22.09.2017 року, № 165-ДК/0021/04/01/-17; (а.с.68)

-розраховано розмір шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у сумі 16779,00 грн.

Постановою від 09.10.2017 року №165-ДК/0124По/08/01/-17 ОСОБА_1 - голова ФГ Деметра Нова притягнутий до адміністративної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 10,5 га пасовищ (за порушення вимог ст..ст.125,126 Земельного Кодексу України) за ст..53-1 КУпАП у вигляді штрафу.

Спірним в справі є правомірність прийняття відповідачем постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, наявність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення у вигляді самовільного зайняття земельної ділянки, передбаченого ст.53-1 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 188 Земельного кодексу України порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом, яким є Закон України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Відповідно до ст. 2 Закону України №963-IV Про державний контроль за використанням та охороною земель одним з основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Положеннями ст. 9 зазначеного Закону визначено, що Державний контроль за використанням та охороною земель, дотримання вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюється, зокрема, шляхом проведення перевірок.

Згідно статті 10 Закону України №963-IV до повноважень державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель належить право в тому числі: складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності; передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно вимог статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

На підставі п. б частини 1 ст. 211 Земельного кодексу України за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Разом з цим, стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд звертає увагу відповідача, що з метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.

Статтею 53-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення встановлена відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки у вигляді накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами ст. 1 Закону України №963-IV, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

На підставі ч.1 ст.76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Дослідивши надані відповідачем докази на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, а саме: протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності від 08.09.2017 року №165-ДК/0103П/07/01/-17, акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом земельна ділянка від 10.08.2017 року №165-ДК/240/АП/09/01/-17, акт обстеження земельної ділянки від 10.08.2017 року №165-ДК/238/АО/10/01/-17, припис від 09.10.2017 року №165/ДК/0172Пр/03/01, - суд приходить до висновку, що ці докази не підтверджують вчинення адміністративного правопорушення саме позивачем.

Зазначені документи підтверджують факт самовільного зайняття земельної ділянки, але достеменно не визначають особу, яка таке використання здійснює.

Позивач заперечує факт самовільного використання земельної ділянки.

Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Якщо такі підстави відсутні або якщо вина особи у вчиненні проступку з цих підстав не доказана, особа не може бути піддана адміністративному стягненню.

Застосування уповноваженими на це органами і посадовими особами заходів адміністративного стягнення проводиться у межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.

Зокрема, у спірних правовідносинах відповідач повинен був довести, що саме ОСОБА_1 самовільно зайняв спірну земельну ділянку.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що ОСОБА_1 заперечує своє відношення до самовільного зайняття земельної ділянки, а іншими належними та допустимими доказами (письмовими, речовими доказами, показаннями сторонніх осіб-свідків) не підтверджується вчинення саме позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за наявними обставинами.

Згідно з ч.3 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справ з приводу рішень суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В діях ОСОБА_1 відсутні ознаки об'єктивної та суб'єктивної сторін адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, в зв'язку з чим позивач не підлягає адміністративній відповідальності за зазначеною статтею.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності складу адміністративного правопорушення.

Отже, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.53-1 КУпАП підлягає скасуванню як протиправна, а провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП.

Відповідно до п.п.1,3,4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення по справі, порушення норм процесуального права.

Згідно п.4 ч.3 ст.317 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Суд вважає, що суд першої інстанції не встановив обставини, які мають значення по справі, внаслідок чого прийшов до неправильних висновків щодо обставин справи. Також суд прийняв рішення, яке стосується прав та інтересів ОСОБА_3, який не брав участі у справі та до участі у ній не залучався.

При цьому суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

При цьому, згідно частини 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Аналіз вищенаведених норм свідчить, що кодексом розподілено обов'язки щодо доказування і подання доказів між особами, які беруть участь у справі та передбачає активну роль суду в процесі збору доказів.

Вищенаведені статті спрямовані на забезпечення повного з'ясування обставин у справі на основі поєднання принципів змагальності та офіційності.

В свою чергу, суд не є пасивним спостерігачем за тим, що подають особи, які беруть участь у справі, на обґрунтування своїх вимог.

Щоб правильно встановити фактичні обставини справи, суд наділено повноваженням збирати та оцінювати докази, а також сприяти реалізації прав сторін по справі в частині доказування обставин справи, шляхом витребовування необхідних доказів у разі необхідності.

Виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права. Для цього ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на суд обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для правильного з'ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Дієвість адміністративного судочинства залежить від того, на скільки повно і всебічно будуть підтверджені доказами обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як свідчать матеріали справи, позивач у позові посилався на обставини притягнення саме його до адміністративної відповідальності, просив скасувати постанову про притягнення саме ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. (а.с.1-3)

Також заперечення Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на адміністративний позов містять посилання на документи, які стосуються обставин притягнення саме ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. (а.с.54)

Таким чином, суд першої інстанції при наявності невідповідності поданих позивачем до позову документів обставинам, що викладені ОСОБА_1 в позові, з урахуванням визначених документів в запереченнях відповідача, повинен був вирішити питання витребування у сторін адміністративного матеріалу відносно саме ОСОБА_1.

Зазначене обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції, прийняття нової постанови про задоволення позову.

На підставі ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В матеріалах справи наявне платіжне доручення №305 від 08.11.2017 року про сплату судового збору в розмірі 1600 гривень фермерським господарством Деметра Нова призначення платежу судовий збір за позовом ФГ Деметра Нова , Великоновосілківський районний суд Донецької області . (а.с.18)

Проте, фермерське господарство Деметра Нова не є стороною по справі, а підтвердження своїх судових витрат позивач не надав.

Тому відсутні підстави для стягнення судових витрат в розмірі 1600 грн, сплачених платіжним дорученням №305 від 08.11.2017 року на користь позивача

Керуючись статтями 139, 242, 243, 268-269, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 19 липня 2018 року у справі №220/1787/17 - задовольнити частково.

Рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 19 липня 2018 року у справі №220/1787/17 - скасувати.

Прийняти постанову.

Позов ОСОБА_1 до інспектора відділу контролю за використанням та охороною земель Мовсесяна Григорія Ашотовича про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №165-Дк/0124По/08/01/-17 від 09.10.2917 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 гривень, та закрити провадження по адміністративній справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 16 жовтня 2018 року та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено та підписано 16 жовтня 2018 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді Т.Г. Арабей

Л.В. Ястребова